Справа № 348/714/24
Провадження № 22-ц/4808/307/25
Головуючий у 1 інстанції Бурдун Т. А.
Суддя-доповідач Девляшевський В.А.
18 лютого 2025 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський апеляційний суд у складі колегії суддів:
головуючого (суддя-доповідач) Девляшевського В.А.,
суддів: Луганської В.М., Мальцевої Є.Є.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргупредставникаТовариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» на рішення Надвірнянського районного суду в складі судді Бурдун Т.А., ухвалене 16 грудня 2024 року в м. Надвірній Івано-Франківської області, повний текст якого виготовлено 19 грудня 2024 року,у справі за позовом«Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
встановив:
У березні 2024 року представник ТОВ «Укр Кредит Фінанс» звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Позовні вимоги обгрунтовував тим, що 04 жовтня 2022 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії №1095-2949, відповідно до умов якого банк надав позичальнику грошові кошти в розмірі 15 000,00 грн на строк 300 днів з базовим періодом 14 днів зі зниженою відсотковою ставкою 2,50% в день та стандартною процентною ставкою 3,00% в день. Кредитодавець умови договору виконав та перерахував 15 000,00 грн на платіжну картку позичальника.
Натомість ОСОБА_1 всупереч умовам кредитного договору належним чином не виконала своїх зобов'язань щодо погашення кредиту, відсотків, внаслідок цього утворилась заборгованість, яка станом на 06 березня 2024 року становить 92 762,70 грн, з яких: 14 478,08 грн - прострочена заборгованість за кредитом; 78 288,62 грн - прострочена заборгованість за нарахованими процентами. Кредитодавцем було прийнято рішення про часткове списання заборгованості позичальнику за нарахованими процентами у сумі 65 762,70 грн за умови погашення позичальником решти заборгованості за кредитним договором в розмірі 27 000,00 грн.
Посилаючись на вказані обставини, ТОВ «Укр Кредит Фінанс» просило стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за кредитним договором в розмірі 27 000,00 грн, з яких 14 474,08 грн прострочена заборгованість за кредитом та 12 525,92 грн прострочена заборгованість за нарахованими процентами.
Рішенням Надвірнянського районного суду від 16 грудня 2024 року позовну заяву задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії № 1095-2949 від 04.10.2022 року в розмірі 15474,08 грн, з яких заборгованість за кредитом - 14474,08 грн, прострочена заборгованість за нарахованими процентами - 1000,00 грн, а також 1388,28 грн сплаченого судового збору.
Посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, представник ТОВ «Укр Кредит Фінанс»» подав апеляційну скаргу, в якій просив оскаржуване рішення в частині відмови у стягненні заборгованості за процентами за користування кредитом скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.
Вказує, що в кредитному договорі передбачений базовий період - період (строк), протягом якого боржник (позичальник) буде сплачувати саме відсоток за користування кредитом (в даному випадку -14 днів), а строк кредитування - строк, на який видаються грошові кошти позичальнику, якими він може користуватися (в даному випадку - 300 днів). Тобто, між сторонами погоджено строк кредитування згідно п. 4.8.Договору, а саме 300 календарних днів (до 31.07.2023), протягом якого позивач має право нараховувати проценти за користування кредитом, розмір яких визначено в п. 4.6 Договору.
Вказані умови кредитного договору, на думку скаржника, не можна вважати несправедливими, оскільки розмір відсотків за користування кредитними коштами сторонами договору визначено за спільною згодою, що відповідає принципу свободи договору, закріпленому ст. 627 ЦК України. Позивачем дотримано вимоги, зокрема ст.ст. 1048, 1056-1 ЦК України щодо встановлення розміру процентів за користування сумою кредиту, що була надана (проінформована, доведена до відома) позичальнику, оскільки остання не заперечує укладення договору на вищезазначених умовах.
Звертає увагу, що норма п. 5 ч. 3 ст. 18 ЗУ «Про захист прав споживачів» стосується вимог щодо несправедливого нарахування пені, а не всіх умов кредитного договору. При цьому, відповідачка правом споживача відмовитись в односторонньому порядку від укладення кредитного договору протягом чотирнадцяти днів не скористалася та продовжувала користуватись кредитом на погоджених між сторонами умовах.
Відтак, позивач мав законне право нанарахування процентів протягом строкудоговору, що визначені в п. 4.8 кредитного договору. Згідно наданої разом з позовною заявою довідки про укладений договір (розрахунку заборгованості) від 06.03.2024, Товариство здійснювало лише нарахування по процентам за користування кредитом в строк договору, що погоджений між сторонами.
Вважає, що розрахунок заборгованості за кредитним договором відповідає вимогам Закону, є чітким, зрозумілим, узгоджується з умовами кредитного договору, з нього вбачається основний борг, нараховані відсотки, сума платежу та залишок нарахованих не погашених відсотків. Крім того, звертає увагу суду, що відповідно до вищезазначеного розрахунку штраф та комісія стосовно ОСОБА_1 не нараховувались.
З розрахунку вбачається, що відповідачка, розуміючи своїзобов'язання за кредитним договором, сплатила заборгованість назагальну суму 48 000,00 грн, частина з яких були зараховані на погашення відсотків за користування кредитними коштами, а частина - на зменшення основного боргу. Сплачуючи кредит, ОСОБА_1 вчинила конклюдентні дії, що свідчать про прийняття укладеного кредитного договору, який створив для неї певні цивільні права та обов'язки, частину з яких було реалізовано.
ТОВ «Укр Кредит Фінанс» вважає, що судом першої інстанції не було з'ясовано обставин справи щодо підстав нарахування процентів відповідачу і як наслідок зроблено хибний висновок про те, що проценти нараховувалися за неналежне виконання умов кредитного договору, в той час як проценти нараховувалися за користування кредитним коштами протягом визначеного сторонами строку кредитування. Крім того, вказує, що відповідачка вже 7 разів оформлювала кредитні відносини з позивачем та попередні кредитні договори були погашені, що додатково доводить її обізнаність з процедурою оформлення та виконання кредитного договору
Правом на подання відзиву відповідачка не скористалась.
Відповідно до частини 3 статті 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
За змістом частини 13 статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Згіднозістаттею 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд дійшов висновку, що скарга підлягає до задоволення з таких підстав.
Статтею 263 ЦПК України передбачено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Рішення суду в оскарженій частині не є законним та обгрунтованим.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд виходив з того, що станом на день розгляду справи заборгованість за договором кредиту відповідачкою у повному розмірі не погашена, тому сума простроченої заборгованості за кредитом у розмірі 14474,08 грн підлягає стягненню з відповідача на користь позивача. Разом з тим, вирішуючи питання щодо стягнення з відповідачки заборгованості за простроченими відсотками у розмірі 12525,92 грн, суд дійшов до висновку, що нарахована позивачем сума по відсоткам за користування кредитом в розмірі 12525,92 грн не відповідає вимогам чинного законодавства про захист прав споживачів. Крім того, передбачення в договорі такого високого розміру відсотків: 1 139 965,00 % річних, порушує принцип рівності сторін договору, учасником якого є відповідач як споживач, тим самим порушує його права споживача. Тому вимога позивача про стягнення цієї суми заборгованості за відсотками, яка є явно завищеною, не відповідає передбаченим ст. 3 п. 6, ст. 509ч.3 та ст.627ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності, є несправедливо непомірним тягарем для відповідача та джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків позивачем, а наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми відсотків спотворює їх дійсне правове призначення як засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов'язання. Враховуючи наведене, при вирішенні питання щодо стягнення відсотків, суд, встановивши співрозмірність нарахованих відсотків невиконаному зобов'язанню відповідача та врахуючи інтереси обох сторін, з огляду на необхідність беззаперечного дотримання принципів справедливості, добросовісності і розумності, вважав, що належить зменшити розмір відсотків до суми 1000,00 грн, враховуючи, що відповідачем вже були сплачені відсотки у розмірі 47474,08 грн. На переконання суду, саме такий розмір відсотків буде справедливим, забезпечить розумний баланс інтересів сторін та є адекватним у розрізі конкретних правовідносин.
Колегія суддів не повністю погоджується із такими висновками, враховуючи наступне.
Судом встановлено і це вбачається з матеріалів цивільної справи, що 04 жовтня 2022 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії № 1095-2949 за допомогою веб-сайту (https://creditkasa.ua), який підписаний відповідачкою електронним підписом одноразовим ідентифікатором (а.с. 26-31).
Пунктом 2.2 зазначеного договору передбачено, що кредитодавець відкрив кредитну лінію для позичальника шляхом надання позичальнику грошових коштів (далі - кредит) на умовах строковості, зворотності, платності для задоволення особистих потреб позичальника, а позичальник зобов'язується повернути кредит не пізніше останнього дня строку кредитування та сплатити нараховані кредитодавцем проценти за користування кредитом у порядку, передбаченому цим договором.
Відповідно до пунктів 4.1, 4.2 договору розмір кредитного ліміту, тобто загальний розмір кредиту - 15 000,00 грн; дата надання/видачі кредиту 04 жовтня 2022 року. Кредит надається позичальнику шляхом безготівкового переказу грошової суми, вказаної у п. 4.1. цього договору, на банківський рахунок позичальника шляхом використання вказаних позичальником реквізитів електронного платіжного засобу. Ініціювання безготівкового переказу грошової суми, вказаної у п. 4.1. цього договору, здійснюється кредитодавцем безпосередньо після укладення сторонами цього договору та надіслання позичальнику примірника договору та додатків до нього у вигляді електронного документа. Кредит вважається наданим позичальнику з моменту списання грошових коштів з банківського рахунку кредитодавця за належними реквізитами для їх наступного зарахування на електронний платіжний засіб, зазначений позичальником при оформленні кредиту.
Згідно з пунктом 4.3 договору плата за видачу кредиту передбачена у формі процентів за користування кредитом; тип процентної ставки за користуванням кредитом - фіксована. Процентна ставка за користування кредитом не змінюється протягом усього строку користування кредитом, однак позичальнику на умовах, вказаних у даному договорі (програма лояльності), може надаватися можливість скористатися кредитом за промо-ставкою та/або пільговою, та/або зниженою процентними ставками. Надані клієнту в межах програм лояльності ставки діють і залишаються незмінними протягом усього періоду дії пропозиції в межах програми лояльності за умови дотримання клієнтом усіх умов відповідної програми лояльності.
Відповідно до пункту 4.4. договору базовий період складає 14 календарних днів. Перебіг першого базового періоду починається з дати надання/видачі кредиту та закінчується в дату останнього календарного дня першого базового періоду. Перебіг кожного наступного Базового періоду починається з наступної дати за датою закінчення попереднього Базового періоду, крім наступного випадку: якщо позичальник у поточному базовому періоді має заборгованість зі сплати процентів і здійснив повне погашення цієї заборгованості, в дату погашення вказаної заборгованості перебіг поточного базового періоду припиняється достроково та з наступного календарного дня починається перебіг наступного базового періоду. Перебіг останнього базового періоду закінчується в останній день строку дії цього договору.
Згідно з пунктом 4.5. кредитного договору сплату процентів за користування кредитом позичальник зобов'язаний здійснювати не пізніше останнього дня кожного базового періоду. Проценти за користування кредитом вважаються сплаченими з моменту зарахування грошових коштів на банківський рахунок кредитодавця.
Пунктом 4.6 договору передбачено, що нарахування процентів за користування кредитом здійснюється на залишок неповерненої суми кредиту за кожен день користування кредитом, починаючи з дня видачі кредиту до дати фактичного повернення всієї суми кредиту, за наступною ставкою: стандартна процентна ставка становить 3,00% за кожен день користування кредитом (вказана процентна ставка застосовується протягом всього строку дії цього договору, за виключенням строку використання права користування кредитом за промо-ставкою та/або зниженою, та/або пільговою процентною ставкою).
Згідно з пунктів 4.8, 4.9, 4.10 кредитного договору строк кредитування, тобто, строк на який надається кредит позичальнику: 300 календарних днів з моменту перерахування кредиту позичальнику (далі - строк кредитування). Дата повернення (виплати) кредиту 31 липня 2023 року. Строк договору є рівним строку кредитування. В частині виконання зобов'язань договір діє до повного та належного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором. Продовження строку кредитування в односторонньому порядку кредитодавцем або позичальником не допускається. Подовження строку кредитування є можливим виключно за взаємною згодою сторін в процесі реструктуризації кредитних зобов'язань позичальника. У разі прострочення позичальником сплати процентів за користування кредитом на строк понад один календарний місяць, кредитодавець має право вимагати від позичальника повернення кредиту в повному обсязі та сплати процентів за весь строк фактичного користування кредитом до настання дати закінчення строку кредитування, визначеного п.4.8 даного договору. Реальна річна процента ставка становить 1 139965,00 відсотків. Орієнтована загальна вартість кредиту на дату укладення договору (за весь строк кредитування) складає 150 000,00 грн та включає в себе суму кредиту та проценти за користування кредитом 135 000,00 грн.
Відповідно до довідки про перерахування суми кредиту №1095-2949від 04 жовтня 2022 ОСОБА_2 перераховано на масковану платіжну картку НОМЕР_1 000,00 грн (а.с. 15).
Згідно з інформацією за укладеним договором заборгованість відповідачки станом на 06 березня 2024 року становить 125 762,70 грн, з яких: 14 474,08 грн - прострочена заборгованість за кредитом, 78 288,62 грн - прострочена заборгованість за нарахованими процентами. При цьому нарахування відсотків здійснено 31 липня 2023 року (а.с. 22-25).
Відповідно до частини першої ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів (частина третя статті 207 ЦК України).
Аналіз зазначених норм права дає підстави для висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. ст. 205, 207 ЦК України).
Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року у справі № 127/33824/19.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Так, відповідно до п. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
За таких обставин суд вважає, що між сторонами 04 жовтня 2022 року договір про відкриття кредитної лінії №1095-2949був укладений та підписаний в електронній формі, і такі дії сторін узгоджуються з вимогами статей 6 , 627 ЦК України та статей 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію».
ТОВ «Укр Кредит Фінанс» виконало свої зобов'язання за кредитним договором, надало відповідачці грошові кошти у розмірі 15 000,00 грн, що підтверджується матеріалами справи, а також визнає ОСОБА_1 .
Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частиною першою статті 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Відповідно до пункту 4.6 вказаного кредитного договору нарахування процентів за користування кредитом здійснюється на залишок неповерненої суми кредиту за кожен день користування кредитом, починаючи з дня видачі кредиту до дати фактичного повернення всієї суми кредиту, за наступною ставкою: стандартна процентна ставка становить 3,00% за кожен день користування кредитом (вказана процентна ставка застосовується протягом всього строку дії цього договору, за виключенням строку використання права користування кредитом за промо-ставкою та/або зниженою, та/або пільговою процентною ставкою). Пунктом 10.1. договору передбачено, що позичальник за умови дотримання вимог, передбачених п.10.2. цього договору, користується програмами лояльності кредитодавця та сплачує проценти за користування кредитом за наступною ставкою: пільгова процентна ставка становить 2,50% за кожен день користування кредитом, яка надається кредитодавцем виключно як знижка за користування кредитом та є заохоченням позичальника до сумлінного виконання умов договору.
За пунктом 4.8 кредитного договору строк кредитування, тобто строк, на який надається кредит позичальнику, складає 300 календарних днів з моменту перерахування кредиту позичальнику. Дата повернення (виплати) кредиту 31 липня 2022 року.
Як вже було встановлено судом, договір споживчого кредиту підписаний сторонами, які досягли згоди з усіх істотних умов договору, мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, а їх волевиявлення було вільним і відповідало їхній внутрішній волі; боржник на момент укладення договору не заявляв додаткових вимог щодо його умов та в подальшому договір виконував.
Кредитний договір містить повну інформацію щодо умов кредитування, а саме щодо суми та періоду надання кредиту (пункт 1.2, 1.3) і розміру процентної ставки (пункт 1.5,), порядку надання і погашення кредиту, відповідальності за порушення умов договору.
Враховуючи зміст кредитного договору, слід дійти висновку, що ОСОБА_3 з моменту підписання цього договору була обізнана щодо оплатності наданого кредиту, а також щодо свого обов'язку вносити плату за користування кредитом, розміру процентів, порядку їх сплати та відповідальності за прострочення погашення кредиту.
Статтею 204 ЦК України закріплено презумпцію правомірності правочину, яка означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.
У разі не спростування презумпції правомірності договору, зокрема в частині умов щодо нарахування відсотків, всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов'язки підлягають виконанню.
Таким чином вказані нарахування процентів за користування кредитом у період з 04.10.2022 по 31.07.2022, відповідають умовам укладеного між сторонами договору та зазначеним нормам права.
Статтею 18 Закону України «Про захист прав споживачів» встановлено підстави визнання недійсними умов договорів, що обмежують права споживача.
Передбачено, що продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним.
Однак, у справі не встановлено, що ТОВ «Укр Кредит Фінанс» приховало від позичальника об'єктивну інформацію щодо сукупної вартості кредиту. Розмір процентів за користування кредитними коштами сторонами договору визначено за спільною згодою, що відповідає принципу свободи договору, закріпленому ст.627 ЦК України.
Апеляційний суд відхиляє посилання відповідача на п.5 ч.3 ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів», оскільки відповідно до ст.204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недісним.
При розгляді справи в суді першої інстанції відповідач ОСОБА_1 не заявляла зустрічних вимог про визнання недійсним кредитного договору в частині визначення розміру відсотків за користування кредитними коштами у зв'язку з його невідповідністю вимогам Закону України «Про захист прав споживачів».
Оскільки суд розглядає справи в межах заявлених вимог, вирішення питання щодо визнання положень кредитного договору несправедливими та зміну або визнання їх недійсними в межах даної справи є неможливим.
Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції на зазначене уваги не звернув, неправильно застосував норми матеріального права, внаслідок чого безпідставно зменшив суму заборгованості по відсоткам.
Як вбачається з розрахунку заборгованостікредитодавцем нараховано відсотки за користування кредитом в розмірі 125 762,70 грн. ОСОБА_1 за період з 18.10.2022 по 09.02.2023 здійснила 20 платежів на погашення кредитної заборгованості у загальному розмірі 48000,00 грн, що також підтверджується наданою у відповідь на ухвалу суду про витребування доказів інформацією АТ КБ «ПриватБанк» (а.с. 89-90). Вказані кошти були зараховані банком здебільшого на пошення заборгованості за нарахованими відсотками. Відтак, сума прострочених відсотків за користування кредиту зменшилась до 78 288,62 грн, тоді як сума основної заборгованості становить 14 474,08 грн.
Відповідно до умов договору (п.5.4) при частковому достроковому поверненні кредиту сума сплачених позичальником кредитору коштів погашає вимоги кредитодавця зі сплати простроченої заборгованості, повернення суми кредиту, сплати процентів за кредитом та неустойки в порядку черговості, встановленої Правилами. Пунктом 6.7 Розділу 6 Правил відкриття кредитної лінії передбачено, що у разі недостатності суми здійсненого платежу для виконання зобов'язання за договором у повному обсязі ця сума погашає вимоги у такій черговості: 1) у першу чергу сплачуються прострочена до повернення сума кредиту та прострочені проценти за користування кредитом; 2) у другу чергу сплачуються сума кредиту та проценти за користування кредитом; 3) у третю чергу сплачуються неустойка та інші платежі за кормистиування кредитом. При цьому, п.22 Розділу 2 Правил встановлено, що проценти за користування кредитом визнаються простроченими у разі їх несплати позичальником не пізніше останнього дня базового періоду (14 днів). Кредит та нарахована, але не сплачена неустойка (в разі порушення зобов'язань за договором), визнаються простроченими у разі несплати на дату закінчення строку кредитування, який визначається в Договорі про відкриття кредитної лінії. У даному випадку строк кредитування становить 300 днів, тіло кредиту стає простроченим після спливу 300 днів, тобто після 31.07.2023. Отже, позивач ТОВ «Укр Кредит Фінанс» правомірно зараховував сплачену відповідачкою суму коштів в першу чергу на погашення відсотків.
Отже, відповідачу правомірно нараховані відсотки за п. 10.1. договору, тому колегія суддів доходить висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення вказаних відсотків.
Враховучи часткове списання заборгованостіі за нарахованими процентами, позивач просив стягнути з ОСОБА_1 12 525,92 грн прострочених процентів.
У зв'язку з викладеним, колегія суддів вважає, що з ОСОБА_1 на користь ТОВ ФК «Кредит-капітал» підлягає стягненню заборгованість за відсотками в межах строку кредитування в розмірі 12 525,920 грн.
Відповідно до положень ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Враховуючи викладене, колегія суддів доходить висновку, що рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині підлягає зміні з ухваленням нового рішення про задоволенняпозову у повному обсязі.
Крім цього, у зв'язку зі зміною судового рішення і задоволенням позову в повному обсязі відповідно до ст.141, п.4 ч.1 ст.382 ЦПК України, апеляційний суд покладає на відповідача витрати позивача по оплаті судового збору за подачу позову та апеляційної скарги у розмірі 6 056,00 грн (2422,40 + 3633,6).
Керуючись статтями 374, 376, 381 - 384, 389 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу представникаТовариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» задовольнити.
Рішення Надвірнянського районного суду від 16 грудня 2024 року в частині стягнення заборгованості за нарахованими процентами змінити, збільшивши стягнуті з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» відсотки з 1 000,00 грн (одної тисячі гривень) до 12 525,92 грн (дванадцять тисяч п'ятсот двадцять п'ять гривень дев'яносто дві копійки).
Змінити розподіл судових витрат.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» 2 422,40 грн витрат по оплаті судового збору у суді першої інстанції та 3 633,60 грн витрат по оплаті судового збору в апеляційному суді а всього 6 056,00 грн судових витрат.
В решті рішення суду залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, встановлених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.
Головуючий В.А. Девляшевський
Судді: В.М. Луганська
Є.Є. Мальцева
Повний текст постанови виготовлено 18 лютого 2025 року.