Справа № 724/97/25
Провадження № 2-а/724/6/25
17 лютого 2025 року Хотинський районний суду Чернівецької області у складі:
головуючого судді Ахмедова Р.А.,
за участю секретаря судового засідання Сенік М.І.,
представника позивача: Боднарюка В.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хотині в порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача
ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Боднарюк Віталій Іванович, звернувся до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення.
Адміністративний позов обґрунтовано тим, що 13.12.2024 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 , полковником ОСОБА_2 , винесено постанову №1202 по справі про адміністративне правопорушення та визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 210-1 КУпАП на накладено на нього штраф у сумі 17000 гривень. Не погоджуючись із вказаною постановою, ОСОБА_1 вважає, що вказана постанова прийнята із грубим порушенням щодо законодавства та такою, що підлягає скасуванню за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП.
Як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення №2002, складеного працівниками першого ІНФОРМАЦІЯ_2 08 грудня 2024 року, що ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку військовозобов'язаних ІНФОРМАЦІЯ_3 , а отже відповідно даний ТЦК володіє щодо нього певними обліковими даними. ОСОБА_1 має відстрочку від мобілізації, так як являється особою з інвалідністю ІІІ групи. Однак незважаючи на наявність групи інвалідності, із невідомих причин 08.12.2024 року був примусово без будь-яких на те причин доставлений до ІНФОРМАЦІЯ_3 , де на нього з незрозумілих причин, було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП, хоча жодних порушень він не вчиняв. Жодної повістки за зареєстрованим місцем свого проживання він не отримував, місця свого проживання він не змінював, тому уточнювати військово-облікові дані йому не було необхідності.
Зазначає, що ОСОБА_1 не отримував жодної повістки про виклик до ТЦК, окрім того, не був він і сповіщений про таку явку за доступним працівниками ТЦК номером телефону. Такі посилання працівниками ІНФОРМАЦІЯ_3 вважає надуманими, й такими, що не відповідають дійсності. Будучи доставленим 08.12.2024 року до ІНФОРМАЦІЯ_3 , позивачу було повідомлено, що нібито він отримав повістку та не прибув до ТЦК, однак надати докази щодо нібито вручення йому або надсилання повістки, працівники ТЦК відмовилися. Також відмовилися надати будь-які докази, які підтверджують факт його перебування у розшуку тощо.
Вказує, що позивач ОСОБА_1 вчасно оновив дані у РЕЗЕРВ+, які й по даний час не змінював. Крім того зазначає, що позивач вимоги ст.22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не порушував, так як жодного разу йому повістку не надсилали та більше того не вручали.
Просив суд поновити ОСОБА_1 строк на оскарження постанови №1202 від 13 грудня 2024 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП, яку він лише отримав 30 грудня 2024 року, визнати протиправною та скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 від 13.12.2024 №1202 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП у виді штрафу в сумі 17 000 грн., а провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП закрити.
Крім того, 17.02.2025 року від представника позивача адвоката Боднарюк В.І. надійшли додаткові пояснення у справі в яких адвокат зазначив, що у матеріалах справи міститься копія поштового конверту (відправлення №0610204364772) відправником якого є відповідач, а отримувачем позивач, який був повернути 19 листопада 2024 року відповідачу, у зв'язку з відсутністю адресата за вказаною адресою. У вказаному конверті містилася повістка про виклик позивача до ІНФОРМАЦІЯ_4 на 19.11.2024 року для уточнення даних. Як вбачається з трекера поштового відправлення №0610204364772, на поштовому відправлені (із повісткою ТЦК) поштове відправлення надійшло до відділення с.Пригородок 13.11.2024 року, а 19.11.2024 року було повернуто відправнику через відсутність адресата за вказаною адресою. Крім того, відсутність адресата за вказаною адресою була зафіксована 19.11.2024 року, і поштове відправлення того ж дня, 19.11.2024 року було повернуто відповідачу.
Відповідно до п.82 Правил надання поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №270 від 15 березня 2009 року, встановлено, що Рекомендовані листи з позначкою “Повістка ТЦК» під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу). У разі відсутності адресата (одержувача) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об'єкта поштового зв'язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою “Повістка ТЦК».
Якщо протягом трьох робочих днів після інформування відділенням поштового зв'язку адресат (одержувач) не з'явився для одержання рекомендованого листа з позначкою “Повістка ТЦК», працівник об'єкта поштового зв'язку робить позначку “адресат відсутній за зазначеною адресою», яка засвідчується його підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв'язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до відправника.
Отже, відповідачем порушено розумні строки надсилання повістки на адресу позивача для вчасного його отримання адресатом, а працівником ВПЗ с.Пригородок не дотриманого встановленого терміну очікування поштового відправлення для вручення позивачу, в якому містилась повістка, натомість її передчасно повернуто відповідачу. На поштовому конверті відправлення №0610204364772 відсутній номер мобільного телефону позивача, що унеможливлює належне повідомлення позивача про очікування на нього поштового відправлення з повістою.
В матеріалах справи міститься витяг з додатку №Резерв+» позивача ОСОБА_1 , в якому вказаний мобільний номер телефону позивача, що свідчить на вчасне оновлення позивачем свїх облікових даних та факт інформування про це відповідача. Жодних доказів сповіщення позивача за вказаним номером телефону про надходження рекомендованого листа суду не надано. Вказане свідчить, що позивач ОСОБА_1 дійсно не міг знати про направлення йому повісти з вимогою прибути 19.11.2024 року до відповідача. Вказана обставина є суттєвою, оскільки відсутність особи по виникнення повного обов'язку не може свідчити умисне невиконання такого обов'язку. Окрім того, у позивача ОСОБА_1 небуло умислу не з'явлітися до ТЦК для уточненя даних, про що свідчить те, що вперше він уточнив дані вчасно, а саме 16.07.2024 року, про що свідчить долучений до матеріалів справи витяг із за стосунку «Резерв+».
Просить задовольнити заявлені ним позовні вимоги в інтересах ОСОБА_1 в повному обсязі.
23.01.2025 року від ІНФОРМАЦІЯ_5 надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач не визнає позовних вимог ОСОБА_1 та заперечує проти задоволення позовних вимог, оскільки постанова у вказаній справі відповідає вимогам КУпАП і обставини, зазначені позивачем у позовній заяві, не відповідають дійсності, а тому відсутні підстави для скасування оскаржуваної постанови.
Відповідач зазначає, що ОСОБА_1 є військовозобов'язаним та перебуває на військовому обліку військовозобов'язаних рядового, сержантського та старшинського складу ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Так, 06.11.2024 року АІТС «Оберіг» була сформована електронна повістка №1023270 на ім'я ОСОБА_1 про явку на 19.11.2024 року о 09:00 год. до ІНФОРМАЦІЯ_4 для уточнення облікових даних. За результатами електронної взаємодії дана повістка надійшла до Укрпошти для друку та подальшого оповіщення ОСОБА_1 19.11.2024 року згідно довідки Укрпошта про причини повернення/доставлення, повістка про виклик на ім'я ОСОБА_1 повернута до ІНФОРМАЦІЯ_4 з відміткою: «Адресат відсутній за вказаною адресою».
08.12.2024 посадовою особою ІНФОРМАЦІЯ_4 капітаном ОСОБА_3 встановлено, що ОСОБА_1 був належним чином оповіщений про виклик, однак на вказаний у повістці час і дату не з'явився про поважність причин не повідомив, та в подальшому не з'являвся. Своїми протиправними діями (бездіяльністю) ОСОБА_1 порушив абз.2 ч.10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ч.3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», ч.1,2 ст.17 Закону України «Про оборону України», що призвело до порушення ним законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчиненого в особливий період та вчинення адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП. ОСОБА_1 доведно зміст ст.268 КУпАП та повідомлено про час і місце розгляду справи, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться 13.12.2024 року о 10: 00 год. в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_5 , однак останій на розгляд справи не з'явився.
Просять суд відмовити у задоволенні заявлених вимог у зв'язку із їх безпідставністю.
Заяви (клопотання) учасників справи та інші процесуальні дії у справі
Ухвалою Хотинського районного суду Чернівецької області від 13 січня 2025 року відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився. Разом з цим, його інтереси у суді представив адвокат Боднарюк В.І., який у вступому слові підтримав позовні вимоги у повному обсязі, надав пояснення за змістом аналогічні тим, які зазначені у позовній заяві та у письмовому поясненні від 17.02.2025.
Представник відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_2 у Чернівецькій області в судове засідання не з'явився, хоча належним чином були повідомлені про день час та місце розгляду справи, причини своєї неявки суду не повідомили.
Згідно до ч. 3 ст. 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин
Позивач - ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копією паспорта громадянина України (а.с.12-13).
Згідно даних додатку Резерв+ ОСОБА_1 , перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_2 ( ОСОБА_4 ), має звання рядовий, спеціальність: водій. Дата уточнення даних 16.07.2024. Адреса проживання: АДРЕСА_1 . Має відстрочку на підставі п. 2 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію» до 31.01.2025 (а.с. 11).
Відповідно до довідки від 12.12.2024, видане ІНФОРМАЦІЯ_2 (Хотин), ОСОБА_1 надано відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію» (військовозобов'язаний який в установленому порядку визнаний особою з інвалідністю) до 31.01.2025 (а.с.10).
На підтвердження групи інвалідності позивача, до позову долучено довідку до акта огляду медико-соціальної експертної комісії серія 12 ААГ №586131, з якої слідує, що ОСОБА_1 встановлено 3 групу інвалідності за загальним захворюванням до 01.02.2025 року (а.с.14).
Також судом встановлено, що 06.11.2024 ІНФОРМАЦІЯ_2 (Хотин) було сформовано електронну повістку № 1023270 на ім'я ОСОБА_1 про виклик на 09 год. 00 хв. 19.11.2024 для уточнення даних. Вказана повістка в той же день була направлена на адресу місця реєстрації позивача, яке була зазначена під час уточнення даних, рекомендованим листом з повідомленням про вручення. 19.11.2024 на довідці про причини повернення листа проставлено штамп з відміткою про відсутність адресата за вказаною адресою (а.с. 33).
З інтернету трекінгу відправлень Укрпошти №0610204364772 вбачається, повістка на ім'я ОСОБА_1 прибув до відділення Укрпошти у с. Пригородок 13.11.2024. А 19.11.2024 повернувся відправнику, у зв'язку з відсутністю адресата за вказаною адресою. (а.с.56).
08.12.2024 відносно ОСОБА_1 складений протокол №2002 про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП. Згідно з вказаним протоколом, 08.12.204 року о 10 год. 00 хв. до приміщення ІНФОРМАЦІЯ_3 працівниками поліції був доставлений військовозобов'язаний громадянин ОСОБА_1 . В ході уточнення військово-облікових даних встановлено, що даний громадянин будучи військовозобов'язаним та перебуваючи на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_3 . Військовозобов'язаному було надіслано повістку засобами поштового зв'язку про виклик з вимогою прибути 19.11.2024 року о 09:00 год. до ІНФОРМАЦІЯ_3 . З проставленої операторами Укрпошти відмітки про відсутність громадянина ОСОБА_1 за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання вбачається, що даний громадянин був належним чином оповіщеним про виклик, однак на вказаний у повістці час та дату не з'явився та про поважність причини неявки не повідомив вважають, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП (а.с.40).
В письмовому поясненні ОСОБА_1 зазначив, що він не зявився, тому що не отримав повістку (а.с.46).
Постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 №1202 від 13.12.2024 року про накладення адміністративного стягнення за справою про адміністративне правопорушення за ч.3 ст. 210-1 КУпАП, позивача ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 210-1 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 17000 грн (а.с.47).
Як вбачається із вказаної постанови, ОСОБА_1 було надіслано повістку засобами поштового зв'язку про виклик з вимогою прибути 19.11.2024 року до ІНФОРМАЦІЯ_3 . З проставленої операторами Укрпошти відмітки про відсутність громадянина ОСОБА_1 за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання вбачається, що даний громадянин відповідно до п.41 Порядку проведення призову на військову службу під час мобілізації, особливий період, затвердженого Постановою КМУ від 16.05.2024 року №560, був належним чином оповіщеним про виклик, однак на вказаний у повістці час та дату не з'явився та про поважність причини неявки не повідомив. Своїми протиправними, винними діями (бездіяльністю) ОСОБА_1 , порушив вимоги абз.3 ч.10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ч.3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», ч.1,2 ст.17 Закону України «Про оборону України», що призвело до порушення ним законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчиненого в особливий період, тобто скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП.
В матеріалах справи відсутні відомості щодо будь-яких звернень Позивача до Відповідача, а також явки для уточнення даних, в період часу з 19 листопада 2024 року (дати необхідності явки відповідно до повістки) до 08 грудня 2024 року (дати складення протоколу про адміністративне правопорушення).
З встановлених судом обставин справи вбачається, що між сторонами виник спір з приводу оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, щодо правомірності притягнення особи до адміністративної відповідальності у сфері організаційно-правових засад мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні та відповідальності за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, військовий обов'язок і військову службу, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Норми права, які застосував суд та мотивована оцінка аргументів сторін. Висновки суду.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Частина 2 ст. 2 КАС України зазначає, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, під час розгляду цієї справи, суду належить вирішити питання: чи дотримано Відповідачем-суб'єктом владних повноважень критерії правомірності рішення про притягнення Позивача до адміністратративної відповідальності. Зокрема покладення на Позивача обов'язку щодо явки до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, належного оповіщення та дотримання Відповідачем вимоги процесуального законодавства під час провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України орган державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб передбачений Конституцією та законами України.
Статтею 65 Конституції України визначено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Положеннями ч.ч. 1-4 ст. 7 КУпАП визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Як передбачено ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Приписами статті 235 КУпАП передбачено, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України). Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки. Статтею 210-1 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Згідно з ч.3 ст.210-1 КУпАП вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період - тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Вказана норма права є бланкетною, тобто закріплює лише загальні ознаки правила поведінки, а для встановлення цих ознак необхідно звертатися до норм інших нормативно-правових актів у сфері мобілізаційної підготовки та мобілізації, оборони України та про військовий обов'язок та військову службу.
Відповідно до Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні введено воєнний стан, який триває на час розгляду судом справи.
Указом Президента України №65/2022 від 24.02.2022 року постановлено про проведення загальної мобілізації.
Згідно з ч.7 ст.38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.
Відповідно до ст.245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно з ст.280 КУпАП закріплює обов'язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.
Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ч.1 ст.283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Відповідно до ч. 3 ст.1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку. Відповідно до ч. 7 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» виконання військового обов'язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об'єднані районні), міські (районні у містах, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).
Відповідно до п.1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 року № 154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 17 Закону України «Про оборону», захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. Громадяни України чоловічої статі, придатні до проходження військової служби за станом здоров'я і віком, а жіночої статі - також за відповідною фаховою підготовкою, повинні виконувати військовий обов'язок згідно із законодавством.
Відповідно ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» у період проведення мобілізації (крім цільової) громадяни зобов'язані з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду. Відповідно до ч.3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов'язаний з'явитися у зазначені у ній місце та строк.
Поважними причинами неприбуття громадянина у строк, визначений у повістці, які підтверджені документами відповідних уповноважених державних органів, установ та організацій (державної та комунальної форм власності), визнаються: перешкода стихійного характеру, хвороба громадянина, воєнні дії на відповідній території та їх наслідки або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у визначені пункт і строк; смерть його близького родича (батьків, дружини (чоловіка), дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича його дружини (чоловіка).
У разі неприбуття громадянин зобов'язаний у найкоротший строк, але не пізніше трьох діб від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.
Відповідно до ч. 2 ст.26 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», громадяни за невиконання своїх обов'язків щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації несуть відповідальність згідно із законом.
Згідно підпункту 2 пункту 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Правила), який є додатком до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженихпостановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487, призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні: прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов'язаних та резервістів.
Як встановлено судом, Позивач - ОСОБА_1 є особою чоловічої статі, перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 ) як військовозобов'язаний, тому на нього розповсюджується вимоги законодавства України про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про військовий обов'язок і військову службу, про оборону України, у тому числі щодо явки за повісткою до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, як органів військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Крім того, чинним законодавством України не встановлено обмежень щодо спрямування повістки військовозобов'язаним, які вчасно оновили дані, щодо їх явки до відповідних ІНФОРМАЦІЯ_2 . Більш того, як встановлено судом, довідка начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 (Хотин) про надання Позивачу відстрочки від призову на віськову службу під час мобілізації, датована 12.12.2024, а повістка ОСОБА_5 була направлена 06.11.2024 з вимого з'явитись до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 19.11.2024, тобто в той момент коли у Позивача не було відстрочки від призову на військову службу.
Крім того, як встановлено судом, Позивач є особою з інвалідністю 3 групи, що також на думку суду не позбавляє його обов'язку зявлятись за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_2 , враховуючи те, що ОСОБА_5 має статус військовозобов'язаного та відповідно перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Враховуючи зазначені обставини, суд доходить до висновку, що Відповідач правомірно поклав на Позивача обов'язок з'явитись за повісткою до ІНФОРМАЦІЯ_2 для уточнення даних військовозобов'язаного.
Тому суд відхиляє доводи Позивача про те, що у Відповідача не було підстав викликати його до ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки він вчасно оновив свої дані, є особою з інвалідністю 3 групи та є особою, яка має відстрочку від призову на військову службу.
Відносно належного оповіщення Позивача Відповідачем про явку до ІНФОРМАЦІЯ_2 , суд враховує наступні положення чинного законодавства України.
Згідно із п. 41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. №560, належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є:
1) у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов'язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки;
2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку: день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.
Відповідно до пункту 82 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету міністрів України № 270 від 05 березня 2009 року, листи з позначкою “Повістка ТЦК» під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу). У разі відсутності адресата (одержувача) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об'єкта поштового зв'язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою “Повістка ТЦК».
Якщо протягом трьох робочих днів після інформування відділенням поштового зв'язку адресат (одержувач) не з'явився для одержання рекомендованого листа з позначкою “Повістка ТЦК», працівник об'єкта поштового зв'язку робить позначку “адресат відсутній за зазначеною адресою», яка засвідчується його підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв'язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до відправника.
З наданої Відповідачем копії поштового повідомлення встановлено, що надіслана Позивачу засобами поштового зв'язку повістка про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_7 (Хотин) повернута з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою".
Отже, відповідно до зазначених Правил надання послуг поштового зв'язку, поверненню повістки з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» передує інформування працівником об'єкта поштового зв'язку одержувача про надходження листів з позначкою «Повістка ТЦК». Доводи позивача та представника позивача про те, що працівники поштового зв'язку не інформували позивача про надходження повістки з ІНФОРМАЦІЯ_2 суд не приймає до уваги, оскільки суду зі сторони позивача не надані належні та допустимі докази, що підтверджують цю обставину. Крім того, чинне законодавство України не покладає на Відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_2 обов'язків щодо перевірки належного інформування працівниками об'єкта поштового зв'язку одержувача, у даному випадку Позивача, про наявність на його ім'я та адресу листів з позначкою «Повістка ТЦК».
Крім того, як встановлено матеріалами справи, Відповідач направив повістку Позивачу на адресу його місця проживання, яке ним було зазначено під час уточнення даних. Адресу свого місця проживання Позивач не змінював, будь-яких помилок у повістці про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо адреси проживання Позивача, Відповідачем не допущено. А тому, суд вважає, що Відповідач виконав усі дії щодо належного оповіщення Позивача, яке він уповноважений відповідно до чинного законодавства України.
Отже, оцінюючи вказаний доказ, а саме копію поштового повідомлення з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», суд приймає до уваги те, що Позивач викликався на 09:00 год 19.11.2024, повістка повернута до 1 відділення ІНФОРМАЦІЯ_2 ( ОСОБА_4 ), відтак цей доказ підтверджує належне повідомлення Позивача про необхідність явки. А позивач ОСОБА_1 не повідомляв до 1 відділення ІНФОРМАЦІЯ_2 ( ОСОБА_4 ) про зміну адреси місця проживання, тому він вважається належним чином повідомленим про явку до ІНФОРМАЦІЯ_7 ( АДРЕСА_2 ) для уточнення даних.
Що стосується дотримання Відповідачем вимоги процесуального законодавства під час провадження у справі про адміністративне правопорушення, дослідивши в сукупності всі надані у справі докази, суд вважає, що Відповідач при прийнятті рішення про притягнення Позивача до адміністративної відповідальності діяв у відповідності до вимог чинного законодавства, належним чином оцінив обставини справи, розглянув справу про адміністративне правопорушення у порядку, що визначений КУпАП, прийняв рішення, яке відповідає вимогам Закону, а тому суд вважає прийняте рішення законним та обґрунтованим.
Згідно з ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст.77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно зі статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно зі ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Таким чином суд доходить до висновку, що начальник ІНФОРМАЦІЯ_2 у Чернівецькій області ОСОБА_2 діяв правомірно, врахувавши всі обставини справи, дійшов обґрунтованого висновку, що ОСОБА_1 належним чином повідомленим про явку до ІНФОРМАЦІЯ_7 для уточнення даних, без поважних причин не прибув за викликом, чим порушив обов'язок громадян, встановлений Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та наявність в діях Позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП, за наслідками чого, як уповноважений суб'єкт виніс постанову про накладення адміністративного стягнення, в межах санкції цієї статті та в межах строків накладення адміністративного стягнення.
Суд вважає, що рішення суб'єкта владних повноважень - ІНФОРМАЦІЯ_2 у Чернівецькій області про притягнення позивача ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності відповідають критеріям правомірності, зазначені у ч. 2 ст. 2 КАС України.
Відповідно до частини третьої статті 286 КУпАП за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Враховуючи викладене, суд вважає, що оспорювана постанова про накладення адміністративного стягнення є правомірною, і підстави для її скасування відсутні, обставини вчинення Позивачем адміністративного правопорушення підтверджені наявними матеріалами справи, а тому підстав для задоволення позовних вимог не вбачається.
Розподіл судових витрат
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, беручи до уваги положення статті 139 КАС України, та з огляду на те, що позов задоволенню не підлягає, а тому відсутні підстави для стягнення з відповідача понесених позивачем судових витрат. Судові витрати підлягають покладенню на Позивача.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.2, 5-10, 72-77, 90, 241-246, 250, 255, 262, 286, КАС України, суд
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення - відмовити.
Постанову по справі про адміністративне правопорушення від 13 грудня 2024 року №1202 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП України-залишити без змін.
Рішення суду може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його постановлення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 . Представник позивача: адвокат Боднарюк Віталій Іванович, адреса: м. Хотин, вул. Незалежності, 27Б, Чернвецької області.
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_9 , місцезнаходження: АДРЕСА_3 , ЄДРПОУ: НОМЕР_2 .
Повний текст судового рішення складено 18.02.2025 року.
Суддя: Р. А. АХМЕДОВ