Справа № 726/4149/24
Провадження №2/726/52/25
Категорія 40
18.02.2025 м. Чернівці
Садгірський районний суд м. Чернівці у складі:
головуючого судді Асташева С. А.,
з участю секретаря судових засідань Сківернічук А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду м. Чернівці, в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
До Садгірського районного суду м. Чернівці надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у якому представник позивача Топчий Д.А. просить суд стягнути із відповідачки на користь позивача загальну суму заборгованості за договором позики у розмірі - 20 572 грн 80 коп, а також судові витрати у справі.
Представник позивача вказує, що 26.07.2024 між ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання грошових коштів у позику № 4780620724 в письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного та підписаного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених ст. ст. 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію».
Зазначає, що із змісту Договору позики, він разом із Правилами надання споживчих кредитів від 23.04.2024 складають єдиний договір, в якому визначаються всі його істотні умови та з яким відповідачка була попередньо ознайомлена. Також сторонами були погоджені основні умови щодо надання коштів у позику, а відповідно до п. 2.2 Договору позики Позикодавець зобов'язується надати Позичальнику Позику на суму у розмірі: 6 000,00 грн. шляхом перерахунку на поточний рахунок Позичальника, уключаючи використання реквізитів платіжної картки ( НОМЕР_1 ) на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов'язується повернути Позику у погоджений умовами Договору строк або достроково та сплатити проценти за користування Позикою, нараховані згідно із п.2.6.1., п.2.6.2. та 2.6.3. цього Договору, його додатків.
Зазначає, що Позикодавець (позивач) свої зобов'язання виконав в повному обсязі та надав ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 6 000,00 гривень, а остання, як позичальник, свої зобов'язання відповідно умов договору Позики не виконала, суму Позики не повернула, проценти за користування грошовими коштами не сплатила.
Просить суд стягнути заборгованість відповідачки перед позивачем, що складає 20 572 грн 80 коп та складається з:
- 6 000 грн 00 коп- заборгованість за тілом кредиту;
- 12 420 грн 00 коп - заборгованість за процентами.
- 2 152 грн 80 коп - пеня за кожен день прострочення у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України.
Нарахування процентів за кожний день користування позикою, позивач підтверджує судовою практикою, яка зазначена у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.01.2022 р. у справі № 910/17048/17, відповідно до якої «У кредитних договорах сторони унормували питання сплати процентів за користування кредитом (п. 121 Постанови). Відповідно до пункту 6.2 договору про відкриття кредитної лінії № 119 та аналогічного пункту у договорі № 120 нарахування процентів здійснюється щоденно протягом дії цих договорів із розрахунку 360 днів у році, їх нарахування починається з дня надання кредиту (включно). Нарахування процентів повністю і остаточно припиняється в день фактичного повернення кредиту в повному обсязі. День повернення кредиту не враховується при нарахуванні процентів (п. 122 Постанови). Тобто нарахування процентів за користування кредитом припиняється у день фактичного повернення кредиту, незалежно від закінчення строку дії кредитних договорів (п. 123 Постанови)».
08.01.2024 від відповідачки ОСОБА_1 надійшов відзив на позовну заяву у якому остання просить задовольнити позовні вимоги частково та стягнути із неї заборгованість у розмірі 11 400, 00 грн та відповідним чином розділити судові витрати, пропорційно до задоволених вимог.
Вказує, що погоджується із позовними вимогами частково, а саме у розмірі 11 400, 00 грн, що становить розмір кредиту та передбачувані відсотки за період користування кредитними коштами із врахуванням звернення до Кредитора щодо припинення договору та проведення звірки взаєморозрахунків, яке було проігноровано кредитором. Вказує, що звертаючись за видачею кредиту до ТОВ «Іннова Фінас» мала на меті отримати кошти у тимчасове користування у зв'язку із необхідністю лікування дитини, а 31.08.2024, у зв'язку із неможливістю виконання зобов'язання у повному обсязі, через тяжке фінансове становище та необхідність подальшого лікування дитини, звернулася до кредитора із заявою із проханням припинити зобов'язання та провести звірку взаєморозрахунків.
Звертає увагу суду на те, що виходячи з умов Договору, загальні витрати за споживчим кредитом перевищують більше ніж в 5 (5,4) рази загальний розмір кредиту, а тому розрахунок заборгованості є явно несправедливим розрахунком, а отже і несправедливою умовою Договору, відповідно до ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів», адже порушує принцип добросовісності, призводить до дисбалансу договірних прав і обов'язків та завдає шкоди споживачеві.
Також відповідачка вказує, що до складу заборгованості було включено 2 152,80 грн пені, однак така вимога є безпідставною, оскільки законодавцем передбачено що у період дії карантину, воєнного стану боржник звільняється від заходів відповідальності за порушення зобов'язання.
24.01.2025 судом отримано відповідь на відзив від представника ТОВ «Іннова Фінас» у якому просить задовольнити позовну заяву у повному обсязі, оскільки між сторонами було укладено електронний договір, шляхом пропозиції його укласти (Оферти) однією стороною та її прийняття (Акцепту) другою стороною, відповідно до ст. 11 Закону України «Про електрону комерцію». Просить врахувати і те, що лектронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Звертає увагу суду і на те, що одноразові ідентифікатори, які були надіслані ОСОБА_1 є складною алфавітно-цифровою послідовністю (комбінація цифр і літер) та є різні для Договору та Паспорту кредиту, що унеможливлює випадкове підписання електронних документів, та є усвідомленою дією Відповідача. Підписавши Договір Відповідач підтвердив свої наміри на отримання позики.
Вказує, що на даний час, Відповідач всупереч умовам договору Позики та норм статей 525, 526, 530, 536, 610, 612 Цивільного Кодексу України свої зобов'язання за договором належним чином не виконав, суму Позики не повернув, проценти за користування грошовими коштами не сплатив. Нарахування процентів за користування кредитом припиняється у день фактичного повернення кредиту, незалежно від закінчення строку дії кредитних договорів. Також таке нарахування здійснено відповідно до п. 2.5, 2.5.1., 2.6.3, Договору Позики. Нарахування неустойки здійснюється згідно ЗУ «Про споживче кредитування» статті 21 та Законом України «Про захист прав споживачів»». Зміни в ЗУ «Про споживче кредитування» набрало чинності 24.12.2023. Також зазначає, що Товариством враховані встановлені законодавчі обмеження щодо денної процентної ставки, передбачені Законом України «Про споживче кредитування» зі змінами внесеними Законом № 3498 від 22.11.2023 р., а також враховуючи користування Позикою понад встановлений Договором строк, нарахування процентів за користування Позикою здійснювалось за процентною ставкою у розмірі 1,5% в день.
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором сформовано 17.12.2024 через систему «Електронний суд» та подано до Садгірського районного суду м. Чернівці.
Згідно із відомостями протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, вказана позовна заява 17.12.2024 передана на розгляд головуючого судді Асташева С.А.
Ухвалою судді Садгірського районного суду м. Чернівці Асташева С.А. від 20.12.2024, прийнято зазначену вище позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи визначено проводити в порядку спрощеного позовного провадження, з викликом сторін, судове засідання призначено на 13.01.2025 та в подальшому відкладено для надання можливості подати відзив та відповідь на відзив.
У позові представник позивача просить позовну заяву розглядати без участі представника ТОВ «ІННОВА ФІНАНС».
Відповідачка ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилася, скерувала заяву у якій просила розгляд справи провести за її відсутності. Позовні вимоги визнала частково на суму 11 400 грн, а в іншій частині позовних вимог просила відмовити та списати борг.
Відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України, оскільки у судове засідання учасники справи не з'явилися, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Зупинення і поновлення провадження у справі не здійснювалося.
Заходів спрямованих на забезпечення доказів та позову не вживалося.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити відповідне рішення.
Дослідивши матеріали справи та наявні у ній докази, надавши їм відповідну оцінку, з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, суд доходить таких висновків.
Судом встановлено, що 26 липня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ІННОВА ФІНАНС» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання грошових коштів у позику № 4780620724 в письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного та підписаного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених ст. ст. 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію».
Відповідно до п. 2.2. Договору позики, Товариство надає Позичальнику кредит у гривні, а Позичальник зобов'язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов'язки, передбачені Договором.
Основні умови Договору щодо надання коштів у позику:
п. 2.3 сума кредиту - 6000 грн;
п. 2.4 тип кредиту - кредит;
п.2.5 строк кредиту (строк дії Договору) 360 днів;
п. 2.6 тип процентної ставки - фіксована;
п. 2.7 мета отримання кредиту: споживчі (особисті) потреби;
п. 2.6.1. стандартна процентна ставка становить 1.5% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п. 2.5. цього Договору;
п. 2.10.1 денна процентна ставка розраховується за формулою ДПС = (ЗВСК/ЗРК)/t ? 100%, де ДПС - денна процентна ставка за даним Договором; ЗВСК - загальні витрати за кредитом (споживчим кредитом) за даним Договором (п. 2.10.2. Договору); ЗРК - загальний розмір кредиту за даним Договором (п. 2.3. Договору); t - строк кредитування у днях (п. 2.5. Договору).
Згідно із п.3.1 Договору, кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок Позичальника, уключаючи використання реквізитів платіжної картки: НОМЕР_1 .
Дата надання кредиту: 26.07.2024 або наступний за ним календарний день.
Відповідно до п. 7.4 Договору, За порушення Позичальником строків повернення позики та/або прострочення сплати процентів у строки, визначені Договором, Позикодавець має право стягнути з Позичальника пеню за кожен день прострочення у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період прострочення, але не більше ніж 15% від суми простроченого платежу.
На підтвердження укладання договору Позики між Кредитодавцем та Позичальником позивач додає роздруківку з підтвердженням відправлення на номер відповідача - +380956339671 одноразового ідентифікатора для підпису договору позики № 4780620724 та паспорту споживчого кредиту. Зазначені одноразові ідентифікатори вказані також у Договорі позики та паспорті споживчого кредиту після його підписання сторонами.
Також до матеріалів справи долучено Анкету клієнта (витяг з інформаційно-телекомунікаційної системи) від 11.12.2024 у якій міститься інформація щодо позичальниці та кредиту, а також Паспорт споживчого кредиту та Правила надання коштів та банківських металів у кредит ТОВ «ІННОВА ФІНАНС».
Крім того, суду надано Договір № 160523/1 про надання послуг з приймання та переказу платежів від 16 травня 2023 року, укладений між ТОВ «ФК Контрактовий дім» та ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» про здійснення за плату переказів коштів з використанням Реєстру виплат на користь отримувачів.
Позивач на підтвердження виконанням ним, як Позикодавцем, свої зобов'язань за Договором, та надання відповідачці грошових коштів в розмірі 6 000,00 гривень, долучає Квитанцію до платіжної інструкції № 19930-1354-126415035 про перерахування 26.07.2024 кредитних коштів ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» у розмірі 6 000 грн, шляхом поповнення картки НОМЕР_1 .
В той же час відповідачка свої зобов'язання за договором належним чином не виконала, суму позики не повернула, проценти за користування грошовими коштами не сплатила, у зв'язку з чим у неї утворилась заборгованість у розмірі 20 572 грн 80 коп, яка складається з :
6 000 грн 00 коп- заборгованість за тілом кредиту;
12 420 грн 00 коп - заборгованість за процентами.
2 152 грн 80 коп - пеня за кожен день прострочення у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України.
Відповідачка разом із відзивом долучила заяву про припинення нарахування відсотків по кредиту та припинення зобов'язання, адресовану ТОВ «Іннова Фінанс» та медичні документи на підтвердження лікування сина ОСОБА_2 .
Вирішуючи заявлені вимоги, суд виходить із того, що згідно із положеннями ст. ст. 12, 13, 81 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Статтею 639 ЦК України передбачено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Згідно із ст.5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов'язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.
Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
В статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ч.12 ст. 11 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст.12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом (ст. 12 цього Закону).
Згідно із ст.3 Закону України «Про електронну комерцію», одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
При цьому договір, що укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді, про що вказано також у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19 та від 07 жовтня 2020 року у справі № 127/33824/19.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За ч.1 ст. 1048 ЦК України (положення якої застосовуються до спірних правовідносин на виконання ч.2 ст. 1054 ЦК України) позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Згідно з ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Згідно зі ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Спір між сторонами стосується стягнення заборгованості за кредитним договором.
У справах про стягнення кредитної заборгованості кредитор повинен довести виконання ним своїх обов'язків за кредитним договором, а саме надання грошових коштів (кредиту) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернення грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором.
У спірних правовідносинах саме на позивача покладено обов'язок довести факт укладення між сторонами кредитного договору та прострочення виконання позичальником взятих на себе зобов'язань, а на відповідача - спростувати розмір існуючої заборгованості.
В ході розгляду справи встановлено, що між сторонами дійсно 26 липня 2024 року було укладено Договір про надання грошових коштів у позику № 4780620724 у електронній формі за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем), що відповідає вимогам Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», Закону України «Про електронну комерцію», Закону України «Про захист прав споживачів» та не суперечить приписам ч.1 ст.205, ст.6,207,627-628, ч. 2 ст.639 ЦК України. На виконання вимог ч.1 ст. 638 ЦК України сторони у вказаному договорі досягли згоди щодо всіх істотних умов цього правочину, в зв'язку з чим він відповідно до положень ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.
Як вбачається з матеріалів справи, свої зобов'язання ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» перед відповідачкою виконав, перерахував обумовлені кредитним договором кошти, що підтверджено документально.
При цьому відповідачка не заперечила факту укладення такого договору та отримання кредитних коштів, більше того, частково визнала позовні вимоги на суму 11 400,00 грн.
Оскільки відповідачка погодилася із заборгованістю за тілом кредиту 6 000 грн 00 коп, та не заперечила, що кошти нею не повернуті, суд вважає таку заборгованість наявною та доведеною.
Що стосується заявленої до стягнення заборгованості за процентами у розмірі 12 420 грн 00 коп, яка частково визнається відповідачкою, а саме у сумі 5 400, 00 грн до 31.08.2024, суд виходить із того, що укладеним між сторонами договором було досягнуто згоди щодо основних мов кредитування, зокрема щодо порядку визначення та нарахування процентів.
При цьому відповідачка вказує на явно несправедливі умови договору в цій частині, посилаючись на ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів», однак суд вважає такі доводи необґрунтованими.
Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінене або визнане недійсним.
Закон України «Про захист прав споживачів» застосовується до спорів, які виникли з кредитних правовідносин, лише в тому разі, якщо підставою позову є порушення порядку надання споживачеві інформації про умови отримання кредиту, типові процентні ставки, валютні знижки тощо, які передують укладенню договору.
Так, в Договорі про надання грошових коштів у позику № 4780620724 від 26.04.2024, були виконані умови передбачені ч. ч. 2, 4 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», а саме сторони узгодили всі його істотні умови: суму кредиту, дату видачі кредиту, відсоткову ставку, умови повернення кредиту, нарахування та сплати відсотків, порядок сплати за кредит, порядок зміни та припинення дії договору, відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання умов договору; відповідач ОСОБА_1 своїм підписом засвідчила, що вона ознайомилася та погодилася з умовами цього договору, мала необхідний обсяг цивільної дієздатності, її волевиявлення було вільним та відповідало їй внутрішній волі. На момент укладення кредитного договору відповідачка не навела жодних зауважень щодо змісту цього правочину, наразі не вказала в чому саме полягала недобросовісність позивача, більше того відповідачка, як позичальниця виконувала свої обов'язки за договором із повернення кредитних коштів та сплати процентів за користування кредитом.
Більше того, суду надано Анкету клієнта (витяг з інформаційно-телекомунікаційної системи) від 11.12.2024 у якій міститься інформація щодо позичальниці та кредиту, а також Паспорт споживчого кредиту що містили відповідну інформацію про кредит та надавалися відповідачці, як позичальниці, до укладення договору позики.
Позовних вимог про визнання недійсним договору чи окремих його частин заявлено не було.
Що стосується посилання відповідачки на припинення нарахування відсотків у зв'язку із неможливістю виконання зобов'язання то, суд враховує те, що п. 5.3.2.б Договору про надання грошових коштів у позику № 4780620724 від 26.04.2024 було передбачено та погоджено те, що у випадку неповернення Позичальником загальної суми кредиту та/або процентів за їх користування у зазначений строк, відмова Позичальника від Договору вважається такою, що не здійснювалась (не реалізована) і цей Договір продовжує діяти на умовах, передбачених ним. Відповідно до п.10.4 цього ж Договору недійсність окремих умов цього Договору, встановлена рішенням суду, не може мати наслідків недійсності всього Договору та в будь-якому разі не звільняє Позичальника від грошового зобов'язання повернути кредит, сплатити проценти та суму неустойки за користування кредитом.
Більше того, відповідно до ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Таким чином, суд вважає необґрунтованими доводи відповідачки ОСОБА_1 в частині непогодження із розміром заборгованості за процентами у сумі 12 420 грн 00 коп та вважає її доведено і такою, що підлягає до стягнення.
Що стосується вимог позивача про стягнення із відповідачки пені за кожен день прострочення у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що становить 2 152 грн 80 коп, суд враховує наступне.
Згідно із положеннями п.15 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, у разі прострочення позичальником у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19, або/та у тридцятиденний строк після дня завершення дії такого карантину виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від обов'язків сплатити на користь кредитодавця (позикодавця) неустойку, штраф, пеню за таке прострочення.
Карантин з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, був встановлений на усій території України з 12.03.2020 до 30.06.2023.
Крім того, відповідно до п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року на території України з 24 лютого 2022 року строком на 90 днів введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та діє на теперішній час.
Відтак, позивачем не враховано вищевказаних перехідних положень ЦК України та протиправно здійснено розрахунок пені та заявлено її розмір до стягнення.
На основі всебічно з'ясованих обставин, на які посилається позивач, як учасник справи, як на підставу заявлених вимог підтверджених доказами, перевіреними в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, а також достатність, взаємозв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, врахувавши доводи відповідачки, викладені у відзиві на позов, суд доходить висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА ФІНАНС» підлягають до часткового задоволення, а з відповідачки ОСОБА_1 на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за Договором про надання грошових коштів у позику № 4780620724 від 26.07.2024 у розмірі 18 420 (вісімнадцять тисяч чотириста двадцять) гривень 00 копійок (6 000, 00 заборгованість за тілом кредиту + 12 420,0 заборгованість за процентами).
В іншій частині позову щодо стягнення пені слід відмовити.
Також суд вирішує питання судових витрат у справі.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем, при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 2 422 гривень 40 копійок, із застосуванням понижуючого коефіцієнту 0,8 у зв'язку із подачею позову в електронному вигляді (платіжна інструкція №30 від 12.12.2024).
Виходячи з того, що вимоги позивача задоволено судом на 89,54 % (18420*100/20572,80), з урахуванням приписів пункту 3 частини другої статті 141 ЦПК України, понесені позивачем судові витрати з оплати судового збору підлягають відшкодуванню пропорційно розміру задоволених вимог, а саме: 2169,02 грн (2422,40 х 89,54 %).
На підставі ст.ст. 42, 61 Конституції України, ст.ст.2, 15, 207, 526, 530, 536, 546, 549, 610 - 612, 625, 633-634, 1048-1050, 1054-1055 ЦК України, керуючись ст.ст.3, 4, 12, 13, 76-81, 141, 211, 223, 247, 258-259, 263-265, 268, 272, 273, 279, 354 ЦПК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА ФІНАНС», код ЄДРПОУ: 44127243, заборгованість за Договором про надання грошових коштів у позику № 4780620724 від 26.07.2024 у розмірі 18 420 (вісімнадцять тисяч чотириста двадцять) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА ФІНАНС», код ЄДРПОУ: 44127243, понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 169 (дві тисячі сто шістдесят дев'ять) гривень 02 копійки.
Судове рішення не проголошувалося в силу ч. 4 ст. 268 ЦПК України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Чернівецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Головуючий суддя С. А. Асташев