Іменем України
справа №133/1440/24
16.01.25 м. Козятин
Суддя Козятинського міськрайонного суду Вінницької області Пєтухової Н.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовомОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітню дитину-інваліда,
ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом доОСОБА_2 , в якому просить стягувати з відповідача на її користь аліменти на утримання повнолітньої непрацездатного сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини зі всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для особи, яка втратила працездатність, починаючи стягнення з 14.05.2024 і довічно.
Свої вимоги мотивує тим, що у шлюбі в неї з відповідачем народився син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . 04.03.2019 шлюб між ними розірвано. Син ОСОБА_4 є інвалідом І групи А з дитинства, яка встановлена з 28.01.2015, безтерміново, він є непрацездатним і до цього часу потребує стороннього догляду. Відповідач у добровільному порядку участі в його утриманні не приймає, є працездатним, має достатній стабільний заробіток, але будь-якої матеріальної допомоги на її утримання не надає.
Вказані вище обставини стали підставою для звернення до суду з даним позовом.
Відповідач, який з урахуванням п.4 ч.8 ст.128 ЦПК України, вважається таким, що належним чином повідомлений про розгляд справи судом, оскільки до суду повернувся конверт з відміткою про відсутність особи за адресою місця проживання, що зареєстрована у встановленому законом порядку, відзив на позовну заяву у встановлений строк суду не надав.
Відповідно до положень ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Суд, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , шлюб між якими розірвано, є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Згідно з довідкою до акта огляду медико-соціальної експертної комісії ОСОБА_3 є інвалідом першої А групиз 28.01.2015, причина - інвалідність з дитинства, встановлена безтерміново.
Відповідно до копії посвідчення №7 виданого виконавчим комітетом Вінницької міської ради, - ОСОБА_1 згідно рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 22.04.2020 (справа №127/4899/20) призначена опікуном над ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та над його майном.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» непрацездатними є особи, які досягли встановленого законом пенсійного віку або визнані інвалідами, у тому числі діти-інваліди, а також особи, які мають право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника відповідно до цього Закону. Важливою є непрацездатність повнолітньої дитини за станом здоров'я, тобто наявність у дитини статусу інваліда. Інвалідом визнається особа зі стійким розладом функцій організму, зумовленим захворюванням, травмою (її наслідками) або вродженими вадами розумового чи фізичного розвитку, що призводить до обмеження нормальної життєдіяльності, викликає в особи потребу в соціальній допомозі і посиленому соціальному захисті, а також виконання з боку держави відповідних заходів для забезпечення її законодавчо визначених прав (ст. 1 Закону України «Про реабілітацію інвалідів в Україні»). Подібне визначення інваліда міститься і у Законі України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні». При цьому не має значення, яку групу інвалідності має дитина. Батьки, за загальним правилом, мають добровільно утримувати свою непрацездатну дитину. В разі відмови батьків від надання утримання аліменти можуть бути стягнені з них рішенням суду за позовом як самої дитини, так і того з батьків, з яким проживає дитина.
Статтею 198 СК України визначено, що батьки зобов'язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть надати таку матеріальну допомогу.
Таким чином, зміст ст. 198 СК України дає підстави для висновку, що для виникнення обов'язку батька (матері) утримувати свою повнолітню дочку (сина) необхідні наявність трьох умов: дочка (син) є непрацездатними; дочка (син) потребує матеріальної допомоги; батько (мати) мають матеріальну можливість утримувати дочку (сина).
Згідно з ст. 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з - урахуванням обставин, зазначених у ст.182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
При визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Зважаючи на те, що відповідач є особою працездатного віку, доказів неможливості надавати матеріальну допомогу суду не надано, а тому він може надавати матеріальну допомогу на утримання свого повнолітнього сина ОСОБА_2 , який є інвалідом з дитинства, зі встановленою першою А групою з 28.01.2015, у зв'язку з чим потребує матеріальної допомоги, оскільки в нього відсутня можливість працевлаштування.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Згідно з ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
А тому, суд приходить до висновку, що з відповідача слід стягувати аліменти на користь позивача на утримання повнолітнього непрацездатного сина ОСОБА_4 , в розмірі 1/6 частини зі всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для особи, яка втратила працездатність, починаючи стягнення з 14.05.2024 і довічно, що відповідатиме принципу розумності, співмірності та справедливості.
З урахуванням положень ст. 141 ЦПК України судовий збір слід покласти на сторону відповідача.
Керуючись ст. ст. 10, 81, 141, 263-265, 273, 279, 280-282, 430 ЦПК України, суд,
Позов задовольнити частково.
Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , аліменти на утриманняповнолітнього непрацездатного сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/6 частини зі всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для особи, яка втратила працездатність, починаючи з 14.05.2024 і довічно.
Рішення в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню в межах суми платежу за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.
Рішення суду може бути оскаржене протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення до Вінницького апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Наталя ПЄТУХОВА
16.01.25