Рішення від 18.02.2025 по справі 131/1791/24

Справа № 131/1791/24

Провадження № 2/131/473/2024

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.02.2025м. Іллінці

Іллінецький районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Коваля А.М.,

за участю секретаря судового засідання Чех Л.В.,

розглянувши у спрощеному провадженні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

До Іллінецького районного суду Вінницької області надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позов мотивовано тим, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (надалі - Кредитодавець) та ОСОБА_1 (надалі - Позичальник) 10.12.2023 р. було укладено кредитний договір (оферту) No 04.12.2023-100003769, відповідно до умов якого Позичальнику надано кредит у розмірі 7000 грн. на строк 70 днів під фіксовану процентну ставку 1.35% за кожен день користування кредитом, а також встановлено комісію у розмірі 15% від суми кредиту (1050 грн). Кредитодавець виконав свої зобов'язання в повному обсязі, що підтверджується квитанцією про перерахунок коштів на рахунок Позичальника 10.12.2023 р.

ОСОБА_1 , акцептувавши умови договору шляхом підписання оферти електронним цифровим підписом та отримавши кошти на свій рахунок, погодилася на всі умови Договору та пройшла ідентифікацію через Систему BankID Національного банку.

Однак, станом на 17.02.2024 р., Позичальник свої зобов'язання щодо повернення кредитних коштів, сплати процентів та комісії належним чином не виконує. У результаті цього утворилася заборгованість у загальному розмірі 14664.95 грн., з яких 7000 грн. - це сума основного боргу (тіло кредиту), 6614.95 грн. - нараховані проценти за користування кредитом, та 1050 грн. - комісія за надання кредиту. Невиконання Позичальником своїх зобов'язань порушує права та законні інтереси Кредитодавця, що й стало підставою для подання даного позову про стягнення заборгованості.

Позивач просить суд стягнути з відповідача суму боргу та сплачений ним судовий збір

Сторони в судове засідання не викликались, так як справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін за наявними у справі матеріалами. При цьому, відповідач, належним чином повідомлена про розгляд справи, у визначений судом строк заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та відзиву не надала.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного провадження у відсутність сторін на підставі наявних у справі письмових доказів.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Так, судом встановлено, що Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» та ОСОБА_1 10.12.2023 р. було укладено кредитний договір № 04.12.2023-100003769, відповідно до умов якого відповідачу надано кредит у розмірі 7000 грн на строк 70 днів під фіксовану процентну ставку 1.35% за кожен день користування кредитом, а також встановлено комісію у розмірі 15% від суми кредиту (1050 грн.)

ОСОБА_1 , акцептувала умови договору шляхом підписання оферти електронним цифровим підписом (одноразовим ідентифікатором), пройшла ідентифікацію через Систему BankID Національного банку та отримавши кошти на свій рахунок, погодилася на всі умови договору.

Товариством з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» виконано зобов'язання в повному обсязі, що підтверджується квитанцією про перерахунок коштів на рахунок відповідача 10.12.2023 р.

Згідно розрахунку за договором № 04.12.2023-100003769 від 10.12.2023 станом на 17.02.2024, утворилась заборгованість у розмірі 14664.95 грн, що складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 7000 грн, по процентам в розмірі 6614.95 грн, комісія 1 050,00 грн.

З наданих позивачем розрахунків вбачається, що умови договору № 04.12.2023-100003769 від 10.12.2023, відповідачем виконані не були.

Правовідносини, що виникли між сторонами, є зобов'язальними і регулюються нормами глав 47-49 ЦК України, а також спеціальними нормами глави 71 ЦК України, Закону України «Про електронну комерцію».

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту, інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.

Відповідна позиція щодо застосування вказаних норм права викладена в постанові ВС від 09.09.2020 у справі № 732/670/19.

Згідно абз. 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Відповідно до 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов зазначених договорів (ст. 638 ЦК України).

Згідно частин 1, 5, 6, 7 статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідачем, всупереч положенню частини 1 статті 81 ЦПК України, не надано жодних доказів своєчасного та у повному обсязі виконання умов кредитного договору, у передбачені договором строки кредит не погашений.

Таким чином, ТОВ «Споживчий центр» надало належні і допустимі докази заборгованості ОСОБА_1 за договором № 04.12.2023-100003769 від 10.12.2023, яка станом на день розгляду справи відповідачем не погашена.

Отже, з ОСОБА_1 слід стягнути на користь ТОВ «Споживчий центр» заборгованість за договором № 04.12.2023-100003769 від 10.12.2023, в розмірі 14664,95 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 10, 49, 76, 89, 141, 209, 210, 223, 247, 265, 274, 279, 354, 417 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовільнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», код ЄДРПОУ 37356833, заборгованість за договором № 04.12.2023-100003769 від 10.12.2023 у розмірі 14 664 (чотирнадцять тисяч шістсот шістдесят чотири) грн. 95 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», код ЄДРПОУ 37356833, судовий збір у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Копію цього рішення невідкладно надіслати сторонам.

Рішення може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення через Іллінецький районний суд.

ПОЗИВАЧ: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», код ЄДРПОУ: 37356833, адреса: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А,

ВІДПОВІДАЧ: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Суддя:

Попередній документ
125226552
Наступний документ
125226554
Інформація про рішення:
№ рішення: 125226553
№ справи: 131/1791/24
Дата рішення: 18.02.2025
Дата публікації: 19.02.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Іллінецький районний суд Вінницької області
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них; інших видів кредиту
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто: рішення набрало законної сили (18.02.2025)
Дата надходження: 24.12.2024
Предмет позову: про стягнення заборгованості