Справа № 348/3012/24
17 лютого 2025 року м. Надвірна
Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області у складі головуючого судді Валігурського Г.Ю.,
при секретарі Клекот Л.М.,
за участю:
заявника - ОСОБА_1 ,
представника заявника - ОСОБА_2 ,
свідків - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
розглянувши в порядку окремого провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Ланчинська селищна рада Надвірнянського району Івано-Франківської області, про встановлення факту постійного проживання за спадкодавцем на час відкриття спадщини,
1. Стислий виклад позиції заявника.
1.1. ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою, якою просить встановити факт, що він на час відкриття спадщини після смерті батька ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , постійно проживав разом із ним у будинку АДРЕСА_1 .
В обґрунтування заяви зазначає, що його батько, ОСОБА_5 проживав за адресою: АДРЕСА_2 . На початку 2020 року через вік стан здоров'я батька погіршився, у зв'язку з чим з метою догляду за ним він забрав батька проживати до себе у будинок АДРЕСА_1 в с-ще ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 батько помер. Таким чином до і на час смерті батька він проживав із ним, займався його похованням. У листопаді 2024 року заявник знайшов у будинку батька правовстановлюючі документи на будинок та заповіт від 09.02.2018 відповідно до якого все належне батькові майно, в тому числі домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 він заповів заявнику. 27.11.2024 він звернувся до нотаріуса для написання заяви про прийняття спадщини за заповітом, однак йому було відмовлено з посиланням на ті обставини, що не підтверджено спільне проживання з батьком на час відкриття спадщини.
Під час розгляду справи заявник також пояснив, що у будинку АДРЕСА_1 ще ОСОБА_7 він проживає з дружиною приблизно з 1983 року, вказаний будинок належить йому на праві власності. Останні роки життя батька у зимовий період забирав його до себе, оскільки будинок батька знаходився на значній відстані від місця його проживання, що ускладнювало догляд за батьком. Починаючи з початку 2020 року батька забрав до себе з господарством на постійне проживання, у зв'язку тим що останній потребував лікування, постійного догляду. Заявник возив батька до лікарів, зокрема й до лікарні у Івано-Франківську на операцію. Поховали батька у с-щі ОСОБА_7 , похованням займався він. Інших спадкоємців після смерті батька немає.
1.2. Заінтересована особа належним чином повідомлялась судом про дату час та місце підготовчого засідання шляхом направлення повістки на електронний кабінет через систему «Електронний суд». Проте заінтересована особа в судове засідання явку уповноваженого представника не забезпечила, пояснень щодо заяви не подавала.
2. Інші процесуальні дії у справі.
Ухвалою від 19.12.2024 суд відкрив провадження у справі, призначив справу до судового розгляду.
Ухвалою від 24.01.2025 суд витребував інформацію щодо відкриття спадкової справи після смерті ОСОБА_5 .
У відповідності до положень ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України суд розглядає справу за відсутності представника заінтересованої особи.
В судовому засіданні 13.02.2025 оголошувалась перерва до 17.02.2025.
В судове засідання 17.02.2025 учасники справи не з'явились, у зв'язку з чим на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
3. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
3.1. Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_1 (заявник) є сином ОСОБА_5 та ОСОБА_8 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 26.07.1959.
Мати заявника, ОСОБА_8 , померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що свідчить свідоцтво про смерть серії НОМЕР_2 від 26.03.2001.
Батько заявника, ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (свідоцтво про смерть серії НОМЕР_3 від 07.06.2021, а.с. 17).
Згідно з свідоцтвом про право власності № НОМЕР_4 від 30.09.2014 та Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 30.09.2014 № 27468774 батьку заявника на праві власності належав житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_2 .
ОСОБА_5 09.02.2018 склав заповіт відповідно до якого усе майно, з чого воно б не складалося і де б воно не знаходилось і взагалі все те, що буде належати йому на день його смерті і на що він за законом матиме право, в тому числі належне йому домоволодіння по АДРЕСА_2 заповів ОСОБА_1 . Заповіт посвідчений секретарем Ланчинської селищної ради об'єднаної територіальної громади Івано-Франківської області.
З Довідки Ланчинської селищної ради від 27.11.2024 № 933/02.2-09 вбачається, що ОСОБА_5 (батько заявника) був зареєстрований по АДРЕСА_2 з 11.01.1956 до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 . У будинку АДРЕСА_2 станом на 06.06.2021 ніхто не був зареєстрований та не проживав (а.с. 18).
Місце проживання заявника зареєстроване за адресою: АДРЕСА_3 (паспорт громадянина України а.с. 6, 7).
На підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 09.02.2004 Серії НОМЕР_5 заявнику належить домоволодіння: буд. АДРЕСА_1 .
Листом від 28.11.2024 приватний нотаріус Надвірнянського районного нотаріального округу Кузнєцова Н.М. на звернення заявника щодо відкриття спадкової справи повідомила про відсутність підстав для відкриття спадкової справи, оскільки не підтверджений факт прийняття спадщини. Рекомендувала звернутись до суду із заявою про встановлення факту спільного проживання зі спадкодавцем або продовження строку для прийняття спадщини.
09.12.2024 заступником голови Ланчинської селищної ради складено Акт обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства/фактичного місця проживання особи. Вказаний Акт складений за заявою ОСОБА_1 фактична адреса місця проживання якого вказана: АДРЕСА_1 . У Акті зазначено, що зі слів заявника ОСОБА_5 останній рік перед смертю проживав у сина ОСОБА_1 .
Згідно Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 79874501 від 29.01.2025 спадкова справа після смерті ОСОБА_5 не заводилась.
Свідок ОСОБА_3 суду повідомив, що він є сином заявника. Батько проживає з матір'ю ОСОБА_9 у будинку АДРЕСА_1 щі ОСОБА_7 . Дід, ОСОБА_5 , проживав у АДРЕСА_2 . Приблизно за два роки до смерті ОСОБА_5 батько забирав його проживати до себе на деякий час, а потім дід повертався додому. За рік до смерті батько забрав діда до себе на постійне проживання разом з господарством, оскільки була необхідність у його лікуванні та постійному догляді. Батько возив діда до лікарень, зокрема й на операцію. Похованням діда займався батько.
Свідок ОСОБА_4 повідомив, що проживає у с-щі ОСОБА_7 , знайомий із заявником близько 20 років, між ними дружні стосунки, буває вдома у заявника біля 2-3 разів на тиждень. Коли бував у заявника часто зустрічався з його батьком ОСОБА_10 . Останній розповідав про хвороби, лікування, операції. ОСОБА_11 часто забирав до себе батька доглядати, а останній рік перед смертю батька, останній вже постійно проживав у ОСОБА_11 . У цьому будинку ОСОБА_11 проживає зі своєю сім'єю приблизно з 80-х - 90-х років.
4. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.
Частиною другою статті 315 ЦПК України передбачено, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв'язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Згідно зі статтею 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Статтею 1261 ЦК України передбачено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Відповідно до частини першої статті 1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.
Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (частина перша статті 1268 ЦК України).
Дії, які свідчать про прийняття спадщини спадкоємцем визначені у частинах третій, четвертій статті 1268, статті 1269 ЦК України.
Так, згідно з частиною третьою статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Відповідно до статті 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.
Частинами другою та шостою статті 29 ЦК України передбачено, що фізична особа, яка досягла чотирнадцяти років, вільно обирає собі місце проживання, за винятком обмежень, які встановлюються законом. Фізична особа може мати кілька місць проживання.
За змістом пунктів 3.21 та 3.22 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України затвердженої наказом міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, чинній на час відкриття спадщини, спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 Цивільного кодексу, він не заявив про відмову від неї.
У разі відсутності у паспорті такого спадкоємця відмітки про реєстрацію його місця проживання доказом постійного проживання із спадкодавцем може бути: довідка органу реєстрації місця проживання про те, що місце проживання спадкоємця на день смерті спадкодавця було зареєстровано за однією адресою зі спадкодавцем.
Тлумачення статті 29 ЦК України у поєднанні зі статтями 2, 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» у відповідній редакції та Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-XII дає підстави для висновку, що постійне місце проживання громадян України може бути підтверджено як відміткою у паспорті, так і іншими документами згідно із статтею 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні».
Зазначене викладене в ухвалі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 14 вересня 2020 року у справі № 569/15147/17 (провадження № 61-39308св18), постановах Верховного Суду: від 10 січня 2019 року в справі № 484/747/17 (провадження № 61-44149св18), від 20 жовтня 2021 року в справі № 314/652/20 (провадження № 61-2611св21).
Таким чином, відсутність реєстрації місця проживання заявника за місцем проживання спадкодавця чи спадкодавця за місцем проживання заявника не може бути доказом того, що він не проживав зі спадкодавцем, оскільки сама по собі відсутність такої реєстрації згідно зі статтею 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» не є абсолютним підтвердженням обставин про те, що спадкоємець не проживав зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо обставини, встановлені частиною третьою статті 1268 ЦК України, підтверджуються іншими належними і допустимими доказами, які були надані позивачем, та оцінені судом.
З матеріалів справи слідує, що позивач за заповітом є єдиним спадкодавцем після смерті свого батька. На день смерті заявник опікувався станом здоров'я батька, його лікуванням та постійним доглядом, з цією метою забрав батька на постійне місце проживання до свого будинку, займався похованням після смерті батька, що узгоджується з показаннями допитаних судом свідків,
З урахуванням вказаного суд дійшов висновку про встановлення факту постійного проживання ОСОБА_1 , зі спадкодавцем, батьком ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , на час відкриття спадщини за адресою АДРЕСА_1 , оскільки встановлення цього факту необхідне йому для вирішення спадкових прав.
Суд також звертає увагу на те, що воля спадкодавця на випадок його смерті, викладена у формі заповіту, підлягає обов'язковій реалізації на користь заявника, оскільки свобода та реалізація положень заповіту після відкриття спадщини мають фундаментальне значення у спадкових правовідносинах.
Про свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права та поважність причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини у випадку доведеності факту необізнаності особи із існуванням заповіту вказано також у постановах Верховного Суду: від 17 березня 2021 року у справі № 308/4272/19 (провадження № 61-17072св20), від 15 квітня 2021 року в справі № 591/1271/18 (провадження № 61-195св21), від 26 липня 2021 року в справі 405/7058/19 (провадження № 61-18000св20), від 21 жовтня 2021 року в справі 643/13260/19 (провадження № 61-9552св21).
5. Висновки суду.
Оскільки судом встановлено, що заявник проживав разом з батьком на час смерті останнього, заява ОСОБА_1 про встановлення факту постійного проживання з ОСОБА_5 на час відкриття спадщини підлягає задоволенню.
На підставі викладеного керуючись ст.ст. 12, 19, 43, 49, 81, 133, 141, 223, 258, 259, 263-265, 293, 294, 315, 319, 354, 355ЦПК України, суд,-
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа Ланчинська селищна рада Надвірнянського району Івано-Франківської області про встановлення факту постійного проживання на час відкриття спадщини задовольнити.
Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , зі спадкодавцем, батьком ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , на час відкриття спадщини за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду.
Відомості про учасників справи:
Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_6 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 ; адреса фактичного проживання: АДРЕСА_1 .
Заінтересована особа: Ланчинська селищна рада Надвірнянського району Івано-Франківської області, код 04354545, вул. Шкільна, 3, с-ще Ланчин Надвірнянського району Івано-Франківської області.
Суддя Валігурський Г.Ю.