Справа № 348/3072/24
Провадження № 3/348/57/25
17 лютого 2025 року м. Надвірна
Суддя Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області Валігурський Г.Ю., розглянувши матеріали, які надійшли з Коломийського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Саджавка Коломийського району Івано-Франківської області, паспорт громадянина України НОМЕР_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністратвиного правопорушення, передбаченого ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП),
До Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області 27.12.2024 року надійшла адміністративна справа про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 173 КУпАП.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 18.12.2024 серії ВАД №252269, 18.12.2024 біля 15 год. 00 хв. в АДРЕСА_1 ОСОБА_1 висловлювався в сторону ОСОБА_2 нецензурною лайкою та погрожував фізичною розправою, чим порушив громадський порядок і спокій громадян, тобто вчинив правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП.
ОСОБА_1 під час розгляду справи вину у вчиненні правопорушення не визнав, пояснив, що 18.12.2024 біля 16 год. 00 хв. він, перебуваючи на земельній ділянці по АДРЕСА_2 , яка належить йому на праві власності, разом з дружиною ОСОБА_3 обрізали дерева, що розташовані на межі вказаної земельної ділянки. Через цю земельну ділянку пролягає дорога до його итлового будинку, у якому він проживає за адресою: АДРЕСА_1 . В цей час ОСОБА_2 , який проживає по сусідству за адресою: АДРЕСА_2 , перебуваючи в нетверезому стані вчинив з ним конфлікт через невдоволення його діями щодо користування земельною ділянкою. Так, ОСОБА_2 почав нецензурно висловлюватись в його сторону та погрожувати їй фізичною розправою. Після цього, дружина ОСОБА_1 викликала працівників поліції. Зазначив, що він з ОСОБА_2 не конфліктував, нецензурною лайкою не виражався, жодних погроз не висловлював.
Також пояснив, що між сторонами існують тривалі неприязні відносини з приводу користування належною йому земельною ділянкою.
Потерпілий ОСОБА_2 повідомлявся про розгляд справи належним чином, однак до суду не з'явився, причини неявки не повідомив, що не перешкоджає розгляду справи.
Вивчивши матеріали справи та оцінивши всі докази по справі, як кожен окремо так і в їх сукупності, всебічно, повно і об'єктивно, дослідивши всі обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення з наступних підстав.
У протоколі про адміністративне правопорушення дії ОСОБА_1 кваліфіковані посадовою особою відділу поліції за ст. 173 КУпАП як дрібне хуліганство. При цьому дії ОСОБА_1 , які кваліфіковані як вчинення дрібного хуліганства, відповідно до складеного протоколу полягають у вираженні в сторону ОСОБА_2 нецензурної лайки та погрози фізичною розправою.
Письмових пояснень особи, яка притягається до адміністративної відповідальності з приводу вчинення ним правопорушення матеріали справи не містять, а тому суд бере до уваги показання ОСОБА_1 надані ним безпосередньо в суді. А саме, що між ним та ОСОБА_2 існують триваючі неприязні відносини з приводу користування дорогою, яка знаходиться на його земельній ділянці і веде до його житлового будинку.
У протоколі прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 18.12.2024, ОСОБА_2 зазначає, що ОСОБА_1 18.12.2024 року близько 15 год. 00 хв. в АДРЕСА_2 погрожував фізичною розправою, ображав нецензурною лайкою, такі дії є систематичними (а.с. 3).
Крім того, із змісту письмових пояснень ОСОБА_2 , долучених до матеріалів справи неможливо встановити подію, яка мала місце 18.12.2024 року. У вказаних письмових поясненнях наданих ним працівнику поліції, він вказує: «18.12.2024 року в АДРЕСА_1 , я ОСОБА_2 сьогодні виражався нецензурними словами, погрожував, учора, сьогодні налякав дитину, яка не має права гратися на дорозі, бо сусіди погрожують. Пояснення написано власноруч». Дані пояснення позбавляють суд можливості встановити наявність подій, які відбувалися 18.12.2024 року (а.с. 4).
Із рапорту працівника поліції від 18.12.2024 року вбачається, що 18.12.2024 року о 16:08 надійшло повідомлення із служби 102 від ОСОБА_2 про те, що в АДРЕСА_2 сусіди на прізвище ОСОБА_4 погрожують заявнику. Виїздом ГРПП на місце події встановлено, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відбувся конфлікт, в ході якого вони ображали один одного нецензурною лайкою та погрожували фізичною розправою. У заявника по даному факту відібрано протокол-заяву та письмове пояснення. На ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ст.173 КУпАП. Крім того, із даного повідомлення вбачається, що на лінію 102 також поступило повідомлення від ОСОБА_3 про те, що сусід ОСОБА_5 перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння їй погрожує (а.с. 2).
Із письмових пояснень ОСОБА_3 , долучених до матеріалів справи вбачається, що остання 18.12.2024 року біля 16 год. 00 хв. разом з своїм чоловіком ОСОБА_1 знаходилися на своїй земельній ділянці, яка розташована по АДРЕСА_2 , що в с. Саджавка, де працювали по господарству. Через цю земельну ділянку пролягає дорога до їх житлового будинку, який знаходиться по АДРЕСА_1 . В цей час, її односельчанин ОСОБА_2 , який проживає неподалік за адресою АДРЕСА_2 , проходив цією дорогою, яка знаходиться на території його земельної ділянки. Перебуваючи в нетверезому стані, ОСОБА_2 почав нецензурно висловлюватись в її сторону, ображати та погрожувати їй фізичною розправою. Після цього, вона викликала працівників поліції (а.с. 5).
Такі ж показання ОСОБА_3 надала безпосередньо в суді, будучи допитаною в судовому засіданні в якості свідка. Також пояснила, що між сторонами існують тривалі неприязні відносини з приводу користування належною їм земельною ділянкою. При конфлікті 18.12.2024 її чоловік ОСОБА_1 нецензурною лайкою не виражався, жодних погроз не висловлював. Навпака, саме ОСОБА_2 здіснював такі дії.
Згіднозі статтею 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Відповідальність за ст. 173 КУпАП настає за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Згідно п. 3 постанови Пленуму Верховного суду України N19 від 22.12.2006 "Про судову практику у справах про хуліганство" дрібне хуліганство - це умисне порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, яке не супроводжується особливою зухвалістю зта винятковим цинізмом.
Громадський порядок - це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами система відносин, що складаються у громадських містах в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій.
Найбільш розповсюдженою формою дрібного хуліганства є нецензурна лайка у громадських місцях, непристойні висловлювання.
Іншою формою цього правопорушення є образливе ставлення до громадян, під яким необхідно розуміти докучливу поведінку, пов'язану з образливими діями, що зневажають честь і гідність людини та утискають будь-чию волю, до того ж у грубій розв'язній манері, а також насильницьке вторгнення в громадські місця всупереч забороні певних осіб, які слідкують за порядком.
Об'єктивна сторона дрібного хуліганства полягає у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому ставленні до громадян та інших діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян. При цьому дрібне хуліганство характеризується умислом, тобто особа, яка вчиняє таке правопорушення, усвідомлює, що своїми діями порушує громадський порядок і спокій громадян, та бажає чи свідомо припускає прояв неповаги до суспільства.
Обов'язковою ознакою об'єктивної сторони цього правопорушення є місце його скоєння, а саме - громадське місце, яке дістало законодавче визначення як частина (частини) будь-якої будівлі, споруди, яка доступна або відкрита для населення вільно, чи за запрошенням, або за плату, постійно, періодично або час від часу, зокрема під'їзди, а також підземні переходи, стадіони (ст. 1 Закон України "Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення" від 22.09.2005 p. № 2899-IV).
Суб'єктивна сторона дрібного хуліганства полягає у неповазі до суспільства, у прагненні показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб, протиставити себе іншим громадянам, суспільству, державі. Умисний прояв винним явної неповаги до оточуючих головний момент, що визначає зміст і сенс поведінки хулігана. За відсутності такого мотиву не може бути дрібного хуліганства.
У пункті 13 постанови Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 288/1158/16-к зазначено, що обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони хуліганства є мотив явної неповаги до суспільства. Домінування у свідомості винного такого внутрішнього спонукання і відсутність особистого мотиву посягання на потерпілого є головним критерієм відмежування хуліганства як злочину проти громадського порядку та моральності від злочинів проти особи.
Хоч хуліганські дії нерідко супроводжуються фізичним насильством і заподіянням тілесних ушкоджень, головною їх рушійною силою є бажання не завдати шкоди конкретно визначеному потерпілому, а протиставити себе оточуючим узагалі, показати свою зверхність, виразивши явну зневагу до загальноприйнятих норм і правил поведінки. Означені дії не зумовлені особистими мотивами й конкретною метою, а за своїми внутрішніми чинниками фокусуються в напрямку тотального негативізму й ворожого ставлення до суспільства. Протиправні діяння вчиняються за відсутності зовнішнього приводу або з незначного приводу і зазвичай спрямовані на випадкові об'єкти. Якщо хуліганству передує конфлікт винного з потерпілим (потерпілими), такий конфлікт провокується самим винним як зухвалий виклик соціальному оточенню, і реакція інших на провокуючі дії, в тому числі спроба їх припинити, стають приводом для подальшого насильства.
Також в абз. 2 п. 15 вищевказаної постанови зазначено, що за відсутності відповідного мотиву, коли застосування насильства зумовлене неприязними стосунками з потерпілим і прагненням завдати шкоди конкретній особі з особистих спонукань, сам собою факт вчинення протиправних дій у громадському місці в присутності сторонніх осіб не дає достатніх підстав для кваліфікації їх як хуліганства.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковані посадовою особою відділу поліції за ст. 173 КУпАП як дрібне хуліганство.
Проте, як з'ясовано з пояснень ОСОБА_1 в судовому засіданні, з показань свідка ОСОБА_3 та за матеріалами справи, зокрема, рапортом працівника поліції від 18.12.2024; протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 18.12.2024 ОСОБА_2 , письмовими поясненнями ОСОБА_2 , ОСОБА_3 конфлікт між сусідами ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 викликаний тривалими особистими неприязними відносинами на ґрунті спірних питань з приводу права користування земельною ділянкою, яка належить ОСОБА_1 по АДРЕСА_2 і відбувся саме на цій території, що у розумінні диспозиції ст.173 КУпАП, не є громадським місцем.
Надані на розгляд матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять доказів на підтвердження ознак дрібного хуліганства, вчиненого саме з метою порушення громадського порядку та спокою громадян.
При цьому наявність умислу в діях ОСОБА_1 на порушення громадського порядку і спокою інших громадян, прагнення показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб, протиставити себе іншим громадянам, суспільству, державі не встановлено.
Таким чином, будь-яких фактичних даних, на основі яких можна було б дійти висновку, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, яке посягає на громадський порядок і спокій громадян, тобто вчинив дрібне хуліганство, об'єктивна сторона якого передбачає посягання на суспільні відносини у громадських місцях, і як наслідок порушення спокою громадян, тобто невизначеного кола осіб, як потерпілих, судом не встановлено, а наявні обставини, зокрема виникнення конфлікту з особистих спонукань, у приватній обстановці, не в умовах громадського місця, у своїй сукупності переконливо свідчать про відсутність прямого умислу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, у порушенні громадського порядку чи спокою громадян.
Додані до протоколу про адміністративне правопорушення докази не містять будь-яких фактичних даних, на основі яких можна дійти висновку, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, яке посягає на громадський порядок і спокій громадян, тобто вчинив дрібне хуліганство.
Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення. Наприклад, у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011, заява №16347/02, «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v. Russia», заява №36673/04, «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява №926/08, рішення від 20.09.2016). При цьому Європейський суд робить висновок, що суд не має права самостійно редагувати фабулу правопорушення, відображену в протоколі, або відшукувати докази на користь обвинувачення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у вчиненні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
За таких обставин, з урахуванням загального принципу про те, що всі сумніви щодо доведеності вини особи у вчиненні правопорушення необхідно тлумачити на її користь (ст. 62 Конституції України), суд дійшов висновку, що провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП, стосовно ОСОБА_1 підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного та керуючись ст. 173, ст.ст. 247, 283, 284 КУпАП, суддя -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 173 КУпАП - закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення в Івано-Франківський апеляційний суд через Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області.
Суддя Валігурський Г.Ю.