Справа №754/17791/24
Провадження № 2/348/417/25
17 лютого 2025 року Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області у складі судді Матолич В.В., за участю секретаря судового засідання Буратчук О.В., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження у м. Надвірна Івано-Франківської областіцивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЙС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Процесуальні дії у справі.
20.12.2024 ТОВ "ФК "ЕЙС" пред'явило позов, відповідно до якого позивач просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором у розмірі 11566,42 гривень. В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 14.12.2021 між ОСОБА_1 та ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" було укладено кредитний договір №905715036, у формі електронного документа з використанням електронного цифрового підпису. На виконання умов договору відповідачу було здійснено переказ коштів в сумі 15020,00 гривень на банківську картку № НОМЕР_1 . 28.11.2018 ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ТОВ «Таліон Плюс» уклали договір факторингу №28/1118-01 відповідно до умов якого ТОВ «Таліон Плюс» відступлено право грошової вимоги до відповідача. 23.02.2024 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу №23/0224-01, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» відступлено право грошової вимоги до відповідача. 07.11.2024 ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та позивач уклали договір факторингу№0711/24/Е, відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача. Відповідач взяті на себе зобов'язання належним чином не виконував, в результаті чого у нього виникла заборгованість у розмірі 11566,42 гривень, яка складається з: 9870,22 гривень - заборгованості за тілом кредиту; 1696,20 гривень - заборгованості за процентами.
05.02.2025 на підставі ухвали Деснянського районного суду м.Києва від 23.12.2024 в Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області передано за підсудністю справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "ЕЙС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
05.02.2025 суд прийняв до розгляду та відкрив провадження у даній справі, постановив справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
17.02.2025 представник позивача у судове засідання не з'явився, подав клопотання про розгляд справи за його відсутності, зазначивши що позов підтримує.
17.02.2025 відповідач позов визнав. Додатково зазначив, що здійснює догляд за матір'ю, яка є особою з інвалідністю ІІ групи. Відповідач не працює, хворіє, коштів не вистачає. Восени 2024 року він переніс операцію на серці. Тому просив відстрочити виконання рішення на максимальний строк. Крім цього, відповідач зазначив, що розмір витрат на професійну правничу допомогу позивача є необгрунтовано високим, а тому ці витрати не підлягають стягненню.
Суд встановив:
Відповідно до заявки на отримання коштів в кредит від 14.12.2021 та довідки щодо дій позичальника в Інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», відповідач 14.12.2021 уклав кредитний договір №905715036 строком на 84 дні, на суму 15020,00 гривень, які мали бути перераховані йому на карту № НОМЕР_1 , дисконтна процентна ставка - 251,85% річних, базова процентна ставка - 474,5% річних.
Відповідно до довідки №10/2024 від 29.10.2024 та платіжного доручення від 14.12.2021, ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" через платіжний сервіс АТ КБ "Приват Банк" здійснило переказ коштів на карту № НОМЕР_1 у розмірі 15020,00 гривень.
28.11.2018 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон плюс» було укладено Договір факторингу №28/1118-01, строк дії якого неодноразово продовжували, відповідно до якого до ТОВ «Таліон плюс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №905715036 на суму заборгованості 11566,42 гривень.
23.02.2024 між ТОВ «Таліон плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу №23/0224-01, відповідно до умов якого до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №905715036 на суму заборгованості 11566,42 гривень.
07.11.2024 між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «ФК «Ейс» укладено договір факторингу №0711/24/Е відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №905715036, в сумі 11566,42 гривень, що підтверджується витягом з реєстру боржників, який є додатком до договору факторингу.
Оцінка суду.
Відповідно до ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у пункті 6 частини першої статті 3 ЦК України.
Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.
У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно з ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до частин 1-3 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.
Згідно з ч. 1 ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України "Про електронну комерцію".
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч. 7 ст. 11 Закону України пропозиція укласти електронний договір (оферта) або електронний договір повинні містити інформацію щодо можливості отримання стороною такої пропозиції або договору у формі, що унеможливлює зміну змісту. Якщо покупець (споживач, замовник) укладає електронний договір шляхом розміщення замовлення за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, продавець (виконавець, постачальник) зобов'язаний оперативно підтвердити отримання такого замовлення. Замовлення або підтвердження розміщення замовлення вважається отриманим у момент, коли сторона електронного договору отримала доступ до нього.
Згідно з ч. 3 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідно до ч. 6 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію" відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону України "Про електронну комерцію" якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Згідно зі ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. До початку судового розгляду по суті відповідач визнав позов, про що подав письмову заяву, відповідно до вимог ЦПК України.
Судом встановлено, що сторони уклали кредитний договір, відповідно до якого відповідач отримав кредит у сумі 15020,00 гривень. У зв'язку з несвоєчасним погашенням заборгованості у відповідача виник борг у розмірі 9870,22 гривень - за тілом кредиту та 1696,20 гривень - за процентами. Позивачу відступлено право вимоги за вказаними кредитними договорами, а отже відповідач зобов'язаний провести виконання зобов'язань на користь зміненого кредитора.
Враховуючи наведене, суд приймає визнання відповідачем позову та доходить висновку, що позов підлягає до задоволення.
Щодо судових витрат.
При зверненні до суду з позовом позивач сплатив судовий збір у розмірі 2422,40 гривень, що підтведжується платіжним дорученням від 04.12.2024 № 4852. Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Згідно зі ст. 142 ЦПК України, оскільки відповідач визнав позов до початку розгляду справи по суті, тому позивачу слід повернути з державного бюджету 50 відсотків судового збору, що були сплачені ним при подачі позову до суду, тобто 1211,20 гривень та стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 1211,20 гривень, оскільки суд ухвалив рішення про задоволення позовних вимог.
Згідно з п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Відповідно до вимог ч.2 ст.137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Відповідно до акту прийому-передачі наданих послуг до договору про надання правничої допомоги №08/11/24-01 від 08.11.2024, витрати на правничу допомогу позивача становлять 6000,00 гривень, з яких: складення позовної заяви - 5000,00 гривень (2 години); вивчення матеріалів справи - 1000,00 гривень (2 години).
Вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правову допомогу, суд має враховувати складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціну позову та (або) значення справи для сторони (постанова КЦС ВС від 23 червня 2022 у справі 607/4341/20).
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану сторін (висновок ВП ВС викладений у постанові від 19 лютого 2020 року, справа № 755/9215/15-ц).
Тобто, вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правову допомогу, суд має врахувати розумність розміру витрат на професійну правову допомогу, а також пересвідчитись, що заявлені витрати є співмірними зі складністю провадження, а наданий адвокатом обсяг послуг і витрачений час на надання таких послуг відповідають критерію реальності витрат. За наведених обставин суд доходить висновку, що позиція відповідача щодо завищеного розміру витрат на професійну правничу допомогу позивача є обгрунтованою, сума витрат є неспівмірною зі складністю справи та обсягом наданих представником послуг.
Крім цього, з долученої до матеріалів справи додаткової угоди №3 до договору про надання правничої допомоги №08/11/24-01 встановлено, що адвокатське об'єднання надає позивачу професійну правничу допомогу на постійній основі. Тільки за додатковою угодою №3 від 08.11.2024 правнича допомога надається по справах ста боржників. Враховуючи це, позовні заяви, які складає адвокатське об'єднання є шаблонними і змінюють у них тільки персональні дані позичальників та дані щодо кредитування, що не потребує значної затрати часу, підшуковування відповідної правової бази та судової практики для конкретної справи.
Вартість години роботи адвоката також визначена не однаково для різних видів адвокатських послуг: при ознайомленні з матеріалами становить 500,00 гривень, а при складанні позовної заяви - 2500,00 гривень.
З урахуванянм наведеного, з відповідача на користь позивача слід стягнути 1000,00 гривень витрат на професійну правничу допомогу.
Щодо клопотання відповідача про відстрочення виконання судового рішення.
Відповідно до ст.267 ЦПК України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочення виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.
Підставою для відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Обгрунтовуючи своє клопотання про відстрочення виконання судового рішення, ОСОБА_1 вказав, що він в даний час він не працює, хворіє, проходить МСЕК для встановлення інвалідності, утримує матір, яка є особою з інвалідністю ІІ групи, коштів йому не вистачає. Наведені обставини, повністю підтверджуються доказами, які долучені відповідачем (арк. спр. 85-91) та є такими, що істотно ускладнюють виконання зазначеного судового рішення.
Суд, враховуючи наведені обставини, приходить до висновку щодо відстрочення виконання судового рішення на 6 місяців.
Керуючись ст. 264, 265 ЦПК України, суд,
ухвалив:
позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЙС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредним договором, задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЙС" заборгованість у розмірі 11566 (одинадцять тисяч п'ятсот шістдесят шість) гривень 42 копійки.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЙС" судовий збір у розмірі 1211 (одну тисячу двісті одинадцять) гривень 20 копійок в дохід держави.
Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЙС" з державного бюджету 50 відсотків судового збору у розмірі 1211 (одну тисячу двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЙС" витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1000 (одну тисячу) гривень 00 копійок.
Відстрочити ОСОБА_1 виконання судового рішення на строк 6 (шість) місяців з дня набрання рішенням законної сили.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складено повного тексту рішення до Івано-Франківського апеляційного суду.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЙС", ідентифікаційний код 42986956, місцезнаходження: вул. Харківське шосе, 19/2005, м. Київ.
Відповідач - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення складено 17.02.2025.
Суддя Матолич В.В.