Справа № 346/4707/24
Провадження № 2/346/272/25
18 лютого 2025 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області
в складі : судді Васильковського В.В.,
за участю секретаря Максим'юк М.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Коломиї в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГОВА КОМПАНІЯ «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
І. Стислий виклад позицій сторін.
02.09.2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГОВА КОМПАНІЯ «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС» звернувшись до суду із даним позовом, посилається на те, що відповідно до укладеного Договору № 3950040 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 02.09.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» (торгова марка «Credit7») та ОСОБА_1 (далі - Відповідач/ Позичальник), Відповідач отримав кредит у розмірі 24500,00 гривень, строком на 360 днів, шляхом переказу на його платіжну картку № НОМЕР_1 емітовану АТ «КБ «ПРИВАТБАНК» зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 2 % від суми кредиту за кожен день користування (730% річних). Кредитний договір був укладений в електронному вигляді за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи Первісного кредитора. Кредитний договір підписаний Відповідачем електронним підписом з одноразовим ідентифікатором, відповідно до Закону України «Про електронну комерцію». Підписання Кредитного договору електронним підписом з одноразовим ідентифікатором є прямою і безумовною згодою Відповідача з умовами Кредитного договору, Правилами надання грошових коштів у позику в тому числі і на умовах фінансового кредиту, з яким він ознайомився перед підписанням Кредитного договору та отриманням кредиту. Зразок кредитного договору, Правила надання грошових коштів у позику в тому числі і на умовах фінансового кредиту від 08.05.2023 року (далі - Правила), викладені для загального доступну в мережі Інтернет на сайті https://credit7.ua/pro-nas/. Відповідач відповідно до умов Кредитного договору, п. 6.1.16, 6.1.17, 6.1.18 Правил, в особистому кабінеті в ІТС прийняв пропозицію укласти Кредитний договір та підписав Кредитний договір 02.09.2023 року о 23:18:35 годині шляхом введення електронного підпису з одноразовим ідентифікатором B950, надісланий на номер телефону, що наданий Відповідачем. Кредитні кошти були перераховані Відповідачу 02.09.2023 року на платіжну картку № НОМЕР_1 емітовану АТ «КБ «ПРИВАТБАНК» (завірена копія довідки про переказ коштів додається). Слід зазначити, що сума кредиту по укладеному Кредитному договору, перераховується на платіжну карту Відповідача, яка була верифікована шляхом блокування певної суми коштів або іншим способом. Провести верифікацію платіжної карти може здійснити виключно Відповідач. Номер телефону Відповідача, в тому числі співпадає з даними Українського бюро кредитних історій. Таким чином, виключно особа Відповідача може отримати кредит після укладення Кредитного договору. Учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених у порядку, передбаченому законом. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом. Учасник справи, який подає копію електронного доказу, повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу електронного доказу. Позивач надає примірник укладеного Кредитного договору в електронному вигляді засвідченого належним чином. Таким чином, підсумовуючи вищевикладене, між Первісним кредитором та Відповідачем було укладено Кредитний договір у електронній формі, що прирівнюється до письмової форми договору з всіма правовими наслідками
невиконання зобов'язань за договором. 24.04.2024 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» (Клієнт) та ТОВ «ФК «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС» (далі по тексту - Фактор, Позивач), укладено Договір факторингу № 24/04/2024 від 24.04.2024 року, відповідно до умов якого право вимоги за Договором №3950040 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 02.09.2023 року перейшло до ТОВ «ФК «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС». Відповідно до п. 1.4. Кредитного договору, Первісний кредитор нараховує відсотки за користування кредитом в розмірі 2 % від суми кредиту за кожен день користування. Строк надання кредиту відповідно до п. 1.3. Кредитного договору становить 360 днів. Відповідно до п.1.2 Кредитного договору, Відповідач зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов'язки, передбачені Договором. Згідно п.5.4.1 Кредитного договору, Відповідач зобов'язаний у встановлений Договором строк повернути кредит та сплатити проценти за користування, штрафні санкції (у разі наявності) та інші платежі, передбачені Договором. Первісним кредитором не здійснювалось нарахування комісій, пені та інших штрафних санкцій по Кредитному договору у відповідності до чинного законодавства України. Відповідач не повернув своєчасно суму кредиту та нараховані відсотки для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, відповідно до умов Кредитного договору, що має відображення у Розрахунку заборгованості, що наданий Первісним кредитором (додається). Таким чином, в порушення умов Кредитного договору а також ст. ст. 509, 526, 1054 ЦК України, Відповідач зобов'язання за вказаним договором не виконав. У зв'язку з зазначеними порушеннями зобов'язань заборгованість за Кредитним договором станом на 24.04.2024 року (дата переходу права вимоги до Позивача) становить 138670,00 гривень, яка складається з: 24500 грн. - заборгованість за кредитом; 114170,00 грн. - заборгованість за нарахованими процентами відповідно до п. 1.4. Кредитного договору за ставкою 2 % за кожен день користування кредитом (730% річних) за період з 02.09.2023 року по 24.04.2024 року (включно). Розрахунок суми заборгованості додається Стягнення нарахованих процентів за користування кредитом за Кредитним договором здійснюється за період строку дії Кредитного договору, штрафні санкції не нараховані та не стягуються. Не виконуючи належним чином зобов'язання за вказаним Кредитним договором Відповідач порушив зазначені вище норми законодавства та умови Кредитного договору. Сума заборгованості, Відповідача ОСОБА_1 за Кредитним договором відповідно до Реєстру боржників від 24.04.2024 року до Договору факторингу № 24/04/24 від 24.04.2024 р. становить 138670,00 грн. Також, просять суд вирішити питання про стягнення з ОСОБА_2 , на користь ТОВ «ФК «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС» витрати на правову допомогу у сумі 5000,00 грн., які сплачено Позивачем адвокату на підставі Договору № 03/07/2023 про надання юридичних послуг від 03.07.2023 року, акту виконаних робіт № 70 від 03.06.2024 року, витягу з Реєстру №1 до акту 70 від 03.06.2024 року (на підтвердження чого надаємо завірену копію акту виконаних робіт та витягу з реєстру). Тому, просить стягнути з відповідача заборгованість за Договором № 3950040 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 02.09.2023 року, станом на 24.04.2024 року у розмірі 138 670 грн., також, судові витрати у розмірі 2 422 грн. 40 коп., та 5 000 грн.
24.10.2024 року від представника відповідача, адвоката Савченко Я.В., поступив відзив на позовну заяву, у якому посилається на те, що ОСОБА_1 , вважає за належне звернутися до суду із даною заявою (письмовими поясненнями) та спрямувати увагу на наступне. Перше: відносно недоведення позивачем наявності у відповідача обов'язку щодо повернення коштів. Належним доказом здійснення банківських операцій з грошовими коштами клієнтів чи наявності кредитної заборгованості є виписка з особового рахунку клієнта - постанова Верховного Суду України від 06 липня 2015 року в справі № 6-301цс15. Як було зазначено відповідачем, належним первинним доказом здійснення банківських операції з грошовими коштами клієнтів чи наявності кредитної заборгованості є виписка з рахунку. Документами, які можуть підтверджувати наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлювати розмір зазначеної заборгованості, можуть бути виключно документи первинної бухгалтерської документації, оформлені у відповідності до норм ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», оскільки тільки первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій і складені під час здійснення господарської операції є правовою підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій. Проте, надані позивачем документи, в тому числі розрахунок заборгованості, за змістом яких відсутні відомості про здійснення зарахування первісним кредитором на користь відповідача грошових коштів, не доводять факт наявності у ОСОБА_1 , заборгованості за кредитним договором, оскільки не є документами первинного бухгалтерського обліку, відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Як вбачається з умов кредитного договору, первісним кредитором передбачено, що заявник заповнює заявку на сайті кредитора, вказуючи всі дані, які визначені в заявці як обов'язкові для прийняття рішення про можливість надання кредиту. За результатами заповнення заявки здійснюється одночасна перевірка дійсності та аутентифікація банківської платіжної картки та або банківського рахунку заявника відповідно до стандартів міжнародних платіжних систем, а заявник несе особисту відповідальність за правильність та достовірність даних зазначених під час укладення договору. Після укладення договору сторонами кредитор надає кредит шляхом безготівкового переказу суми кредиту на поточний картковий рахунок з використанням реквізитів платіжної картки позичальника. Однак, матеріали справи не містять належних та беззаперечних доказів, що номер банківської карти, який вказаний як номер картки відповідача, належить саме відповідачу. Крім того, не зазначено номер банківської карти ні в укладеному договорі, ні в решті підписаних нібито відповідачем документів, про надання фінансового кредиту, не надано таких письмових доказів суду. Відтак, з огляду на докази наявні в матеріалах справи, суд позбавлений можливості ідентифікувати належність зазначеної банківської картки відповідачу, оскільки повної інформації щодо банківської картки не надано. Так, звертаючись до суду із позовною заявою про стягнення заборгованості, позивачем жодним належним та допустимим доказом не доведено факту наявності заборгованості у ОСОБА_1 перед товариством з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Укрглобал-Фінанс» в розмірі, зазначеному у позовній заяві, що вказує на відсутність порушеного права позивача. Так, звертаючись до суду із позовною заявою товариство з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Укрглобал-Фінанс» зазначає, що між первісним кредитором та відповідачем укладено кредитний договір, шляхом його підписання електронним підписом за допомогою одноразового ідентифікатора. Натомість, позивачем не надано жодних доказів, що підтверджують підписання договору про надання кредиту електронним цифровим підписом, зокрема позичальником за допомогою одноразового ідентифікатора, вчиненим з урахуванням положень ч.ч. 6, 12 п. 1 ст. 3, ст. 12, п. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», ч. 1 ст. 205 ЦК України. З долучених позивачем документів неможливо встановити те, що саме відповідачем були застосовані будь-яким способом ідентифікатори (коди підписання договору), зокрема, відсутні докази отримання відповідачем будь-яким чином цього одноразового ідентифікатора, відсутні докази реєстрації відповідача в інформаційно-телекомунікаційних системах кредитора. Відсутні й докази щодо ідентифікації за номером телефону, який би належав позичальнику. Таким чином, оскільки позивачем не надано жодного належного, достатнього та допустимого доказу, який підтверджує факт укладення між первісним кредитором та ОСОБА_1 кредитного договору, відтак позовні вимоги необґрунтовані та задоволенню не підлягають. азом з тим, товариством з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Укрглобал-Фінанс» жодним чином не доведено факту наявності у позивача права вимоги до відповідача та факту переходу права вимоги до позивача. Тому, просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
ІІ. Процесуальні дії у справі
Ухвалою Коломийського міськрайонного суду від 03.09.2024 року відкрито спрощене позовне провадження по даній справі без виклику сторін.
У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до вимог частини 5 статті 279 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) сторони в судове засідання не викликалися, проте відповідачу було встановлено строк в п'ятнадцять днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження на подачу відзиву на позовну заяву.
Відповідно до частини 5 статті 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
ІІІ. Фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин.
Судом встановлено, що 02.09.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 , укладено Договір № 3950040 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, відповідно до якого, Відповідач отримав кредит у розмірі 24 500гривень, строком на 360 днів, шляхом переказу на його платіжну картку № НОМЕР_1 емітовану АТ «КБ «ПРИВАТБАНК» зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 2 % від суми кредиту за кожен день користування (730% річних) (а.с. 17-34), що підтверджується копією таблиці обчислення загальної вартості кредиту для клієнта (споживача) та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (а.с. 35), паспортом споживчого кредиту (а.с. 36-39).
Відповідно до Розрахунку заборгованості за Договором № 3950040 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 02.09.2023 року, в результаті невиконання відповідачем обов'язків, передбачених Договором, станом на 24.04.2024 року, виникла заборгованість в розмірі у розмірі 138 670 гривень, яка складається з: 24 500 грн. - заборгованість за кредитом; 114 170 грн. - заборгованість за нарахованими процентами відповідно до п. 1.4. Кредитного договору за ставкою 2% за кожен день користування кредитом (730% річних) (а.с. 41-50).
Відповідно до копії Договору Факторингу № 24/04/24 від 24.04.2024 року, між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» (Клієнт) та ТОВ «ФК «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС» (далі по тексту - Фактор, Позивач), укладено вказаний Договір, відповідно до умов якого право вимоги за Договором №3950040 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 02.09.2023 року перейшло до ТОВ «ФК «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС» (а.с. 72-80).
Відповідно до копії Витягу з Реєстру боржників, внаслідок невиконання відповідачем обов'язків, передбачених Договором, станом на 24.04.2024 року, виникла заборгованість в розмірі у розмірі 138 670 гривень, яка складається з: 24 500 грн. - заборгованість за кредитом; 114 170 грн. - заборгованість за нарахованими процентами (а.с. 87).
Згідно виписці по картці ОСОБА_1 , на її картку зараховано 02.09.2023 року 24500 гривень (а.с.160-161).
ІV. Норми права, якими регулюються правовідносини сторін.
Відповідно до ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з ч.1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За ч.2 ст.77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч.1 ст.81 ЦПК України).
Відповідно до ч.1 ст.82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.
Частиною четвертою статті 263 ЦПК України встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Статтею 512 ЦК України передбачено підстави заміни кредитора у зобов'язанні, зокрема внаслідок відступлення права вимоги.
Згідно ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч.1 ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату ( у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої (боржника).
Відповідно до ст. 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події.
Відповідно до ст. 1079 ЦК України, сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт. Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб'єктом підприємницької діяльності. Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.
Частиною першою статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно із частиною першою статті 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зокрема, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).
Відповідно до частин першої та другої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 «Позика. Кредит. Банківський вклад» ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
У межах кредитного договору позичальник отримує позичені кошти у своє тимчасове користування на умовах повернення, платності і строковості.
За частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
За частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Частиною першою статті 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
За частиною ж другою цієї статті якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому на підставі статті 1048 цього Кодексу.
Закон України «Про електронні довірчі послуги» (надалі - Закон) визначає правові та організаційні засади надання електронних довірчих послуг, у тому числі транскордонних, права та обов'язки суб'єктів правових відносин у сфері електронних довірчих послуг, порядок здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог законодавства у сфері електронних довірчих послуг, а також правові та організаційні засади здійснення електронної ідентифікації.
Електронний підпис - електронні дані, які додаються підписувачем до інших електронних даних або логічно з ними пов'язуються і використовуються ним як підпис.
Закон України «Про електронну комерцію» - визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-комунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
Відповідно до ч.1 ст.11 Закону пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону встановлено, що електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Згідно з ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронні довірчі послуги» встановлено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Відповідно до ч.1 ст.12 Закону якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
V. Оцінка суду
Суд, з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони підтверджуються, доходить висновку, що позов слід задовольнити з таких підстав.
Умовами Договору № 3950040 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 02.09.2023 року передбачені наступні істотні умови кредитування:
Сума кредиту - 24 500 грн.
Процентна ставка - 2 % за кожен день користування.
З умовами угоди відповідач ознайомлений, про що свідчить її електронно-цифровий підпис.
Вищезазначений договір спростовує посилання представника відповідача про відсутність доказів укладення кредитного договору.
Через невиконання відповідачем умов договору виникла заборгованість в розмірі у розмірі 138 670 гривень, яка складається з: 24 500 грн. - заборгованість за кредитом; 114 170 грн. - заборгованість за нарахованими процентами відповідно до п. 1.4. Кредитного договору за ставкою 2% за кожен день користування кредитом (730% річних) за період з 02.09.2023 року по 24.04.2024 року (включно).
Вказана заборгованість підтверджується розрахунком.
Враховуючи, що відповідач за договором кредиту не виконує взяті на себе зобов'язання за виконання умов кредитного договору, суд дійшов висновку про необхідність стягнення з неї заборгованості за кредитним договором.
Що стосується посилання представника відповідача на те, що у наданих позивачем документах відсутні відомості про здійснення зарахування первісним кредитором на користь відповідача грошових коштів, не доводять факт наявності у ОСОБА_1 , заборгованості за кредитним договором, оскільки не є документами первинного бухгалтерського обліку суд доходить таких висновків.
Належним доказом здійснення банківських операцій з грошовими коштами клієнтів чи наявності кредитної заборгованості є виписка з особового рахунку клієнта - постанова Верховного Суду України від 06 липня 2015 року в справі № 6-301цс15.
Така виписка по особовому рахунку є в матеріалах справи (а.с. 160-161), і ній відображено зарахування на картку ОСОБА_1 02.09.2023 року 24500 гривень.
VI. Судові витрати.
Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір, в сумі 2 422, 40 грн та 5000 гривень витрат на правову допомогу.
На підставі наведеного та ст. ст. 207, 625, 626, 628, 638, 1048, 1049, 1050, 1054, ст. 1077, керуючись ст.ст. ст.ст. 12, 81, 247, 258, 259, 264, 265, 268 ЦПК України, суд -
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГОВА КОМПАНІЯ «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС» заборгованість за Договором № 3950040 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 02.09.2023 року у розмірі 138 670 (сто тридцять вісім тисяч шістсот сімдесят), а також судові витрати у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок судового збору та витрати на правничу допомогу у розмірі - 5 000 (п'ять тисяч гривень).
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційна скарга подається до Івано-Франківського Апеляційного суду через Коломийський міськрайонний суд.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про учасників:
Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГОВА КОМПАНІЯ «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС», код ЄДРПОУ: 41915308, адреса: м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, 4, 03124.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Суддя: Васильковський В. В.