Справа № 216/4302/24
Провадження № 2/216/517/25
15 січня 2025 року місто Кривий Ріг
Дніпропетровської області
Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Онопченка Ю.В.,
за участю:секретаря судового засідання Авшаряна С.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Кривому Розі цивільну справу за позовною заявою приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» до ОСОБА_1 про стягнення суми сплаченого страхового відшкодування, -
18 червня 2024 року представник приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» (далі - ПАТ «Страхова група «ТАС») звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення суми сплаченого страхового відшкодування.
Позовна заява мотивована тим, 01.11.2021 о 07:20 год на а/д Н-23 Кропивницький-Запоріжжя 152 км + 900 м сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «ВАЗ 110557», державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням відповідача, та автомобіля «ВАЗ 210990», державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 . Внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження.
Постановою Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 03.12.2021 у справі № 171/2600/21 ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу. Також, на відповідача накладено стягнення за ч. 2 ст. 126 КУпАП.
На момент ДТП цивільно-правова відповідальність власника «ЗАЗ 110557», державний номерний знак НОМЕР_1 , була застрахована у АТ «СГ «ТАС», поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АТ 566404.
ОСОБА_2 звернувся до позивача із повідомленням про ДТП від 03.11.2021 та з заявою про страхове відшкодування від 17.11.2021, після чого було виплачено страхове відшкодування в розмірі 12 034 грн. Посилаючись на вищевказані обставини позивач просив суд задовольнити позов.
Представник позивача ОСОБА_3 у судове засідання не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи без його участі, позов підтримав в повному обсязі, не заперечував проти заочного розгляду справи.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про час, день та місце слухання справи повідомлявся належним чином.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що в заочному порядку позов підлягає задоволенню.
Судом встановлено, що 20.05.2021 між ПАТ «Страхова група «ТАС» та ОСОБА_4 було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, поліс № АТ 566404 - автомобіля «ВАЗ 110557», державний номерний знак НОМЕР_1 .
Постановою Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 03.12.2021 № 171/2600/21, яка набрала законної сили 13.12.2021, визнано винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та встановлено, що 01 листопада 2021 року о 07.20 год керуючи автомобілем «ВАЗ 110557», державний номерний знак НОМЕР_1 , на а/д Н-23 Кропивницький-Запоріжжя 152 км + 900 м, не вибрав безпечної швидкості руху, не врахував дорожньої обстановки, внаслідок чого виїхав на смугу зустрічного руху, де допустив зіткнення з автомобілем «ВАЗ 210990», державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , який рухався у зустрічному напрямку. В результаті ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження, а ОСОБА_1 порушив вимоги п.п. 12.1, 10.1 Правил дорожнього руху України.
03 листопада 2021 року ОСОБА_2 звернувся допозивача з повідомленням відповідно до ст. 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», та 17 листопада 2021 року з заявою про страхове відшкодування автомобіля «ВАЗ 210990», державний номерний знак НОМЕР_2 .
Розмір виплати пошкодженого транспортного засобу «ВАЗ 210990», державний номерний знак НОМЕР_2 , визначено в сумі 12 034 грн, та виплачено ОСОБА_2 , що підтверджується актом огляду транспортного засобу від 03.11.2021, ремонтною калькуляцією, страховим актом № 32541/20/921 від 18.11.2021, платіжною інструкцією № 229432 від 22.11.2021.
Частиною 1 статті 1166 ЦК України визначено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно статті 993 ЦК України, ст. 27 Закону України «Про страхування», до страхової компанії, яка здійснила виплату страхового відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке Страхувальник мав до особи, відповідальної за заподіяні збитки.
Відповідно до ч. 1 ст. 1191 ЦК України визначено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Нормами статей 22, 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
У зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
Страхувальником або особою, відповідальною за завдані збитки, має бути компенсована сума франшизи, якщо вона була передбачена договором страхування (п. 36.6 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).
Статтею 1194 ЦК України визначено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
У випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов'язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов'язаним суб'єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» порядку. Після такої виплати деліктне зобов'язання припиняється його належним виконанням страховиком завдавача шкоди замість останнього. За умов, передбачених у статті 38 вказаного Закону, цей страховик набуває право зворотної вимоги (регрес) до завдавача шкоди на суму виплаченого потерпілому страхового відшкодування.
Згідно зі статтями 993 ЦК України та 27 Закону України «Про страхування» до страховика потерпілого переходить право вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов'язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Після такої виплати деліктне зобов'язання не припиняється. У ньому відбувається заміна кредитора: до страховика потерпілого переходить право вимоги, що належало цьому потерпілому у деліктному зобов'язанні, у межах виплаченого йому страхового відшкодування. Такий перехід права вимоги є суброгацією.
Враховуючи викладене, правовідносини, що виникли між сторонами, є засновані на суброгації - переході до позивача права вимоги потерпілої у деліктному зобов'язанні.
Вказаний висновок узгоджений з постановою Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц.
Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених цим Кодексом.
При цьому суд враховує, що як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09 грудня 1994 року, серія A № 303-A, параграф 29-30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), рішення від 27 вересня 2001 року, № 49684/99, параграф 32).
Таким чином, враховуючи невиконання відповідачем правомірних вимог позивача, суд вважає позовну заяву обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За приписами ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних громадян, та для позивача при зверненні до суду з даним позовом, станом на 2024 рік, складала 3028 грн, та підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 5-8, 10, 11, 12, 13, 77, 80, 89, 264-265, 280-282 ЦПК України, ст.ст. 993, 1166, 1191, 1194 ЦК України, Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», Законом України «Про страхування», суд -
Позовну заяву приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» до ОСОБА_1 про стягнення суми сплаченого страхового відшкодування- задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» суму сплаченого страхового відшкодування в розмірі 12 034 грн, та судовий збір в розмірі 3028 грн, а всього - 15 062 (п'ятнадцять тисяч шістдесят дві) грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення може бути оскаржено позивачем до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.
Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:
- позивач: приватне акціонерне товариств «Страхова група «ТАС», код ЄДРПОУ: 30115243, місцезнаходження: 03117, м. Київ, пр. Берестейський, будинок № 65;
- відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя Ю.В.Онопченко