Справа № 216/8304/24
провадження 3/216/229/25
іменем України
11 лютого 2025 року м. Кривий Ріг
Суддя Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області Кузнецов Р.О., розглянувши матеріали, які надійшли з полку патрульної поліції в місті Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП,-
14.11.2025, о 20 год. 30 хв., у м. Кривому Розі по вул. Петра Калнишевського, біля буд. 8 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Skoda Forman», реєстраційний номер НОМЕР_1 , будучи позбавленим права керування т/з. Порушення вчинене повторно протягом року. Вказаними діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.п. 2.1 а) Правил дорожнього руху України. За даним фактом 14.11.2024 уповноваженою посадовою особою полку патрульної поліції в місті Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області був складений протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №173790, за ознаками ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи до суду не з'явився, причини неявки не повідомив. Клопотання про відкладення розгляду справи не надходило.
Згідно з положеннями ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справі про адміністративне правопорушення є повне, всебічне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.
Положеннями ст. 251 КУпАП визначено, щодоказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
Згідно з ч. 9 ст. 15 Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року №3353-XII право на керування транспортними засобами відповідної категорії підтверджується посвідченням водія транспортного засобу з установленим терміном дії.
Відповідно до п. 2 Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 травня 1993 року №340 особи допускаються до керування транспортними засобами за наявності у них національного посвідчення водія України на право керування транспортними засобами відповідної категорії, крім випадків встановлення особам тимчасового обмеження у праві керування транспортними засобами.
Посвідчення водія є документом, що посвідчує особу та її спеціальний статус у частині підтвердження права його власника на керування транспортними засобами.
Відповідно до положень п.1.1 Правил дорожнього руху ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.
Пункт 1.3 ПДР передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Згідно з п. 1.9 ПДР особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до п.п. «а» п. 2.1 ПДР водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Поряд з цим, статтею 15 Закону України «Про дорожній рух» передбачено, що забороняється керування транспортними засобами особам, до яких застосовано адміністративне стягнення чи кримінальне покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, протягом строку позбавлення, а також особам, щодо яких державним виконавцем встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.
Таким чином, невиконання вказаних вимог утворюють склад правопорушення, передбаченого ст. 126 КУпАП.
Адміністративним порушенням відповідно до ч. 5 ст. 126 КУпАП визначається повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті.
Разом з цим, частиною 4 ст. 126 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка позбавлена права керування таким транспортним засобом.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, підтверджується письмовими доказами по справі, а саме, даними протоколу про адміністративне правопорушення, складеного правомочною посадовою особою у встановленому законом порядку, довідкою адмінпрактики, з якої вбачається, що згідно з постановою серії БАБ №459970 від 05.04.2024 ОСОБА_1 притягувався до відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП, довідкою адмінпрактики, з якої вбачається, що ОСОБА_1 отримував посвідчення водія на право керування транспортними засобами серії НОМЕР_2 категорії «В», відеозаписом з фіксацією порушення.
Зазначені докази є чіткими, узгоджуються між собою та в адміністративних матеріалах відсутні докази, які б їх спростовували.
За таких обставин, оцінивши наведені докази в їх сукупності, приходжу до висновку щодо наявності в діях водія ОСОБА_1 ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, та доведеність його вини.
При обранні міри адміністративного стягнення, вважаю можливим застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення в межах санкції ч. 5 ст. 126 КУпАП, у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, що є достатньою мірою відповідальності, з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання спробам останнього, вчиненню нових правопорушень, що відповідає положенням ст.ст. 1, 23 КУпАП.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», слід стягнути з правопорушника на користь держави судовий збір.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 23, 30, 126 ч. 5, 280, 283, 284 КУпАП суддя,-
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 40800,00 грн (сорок тисяч вісімсот гривень) з позбавленням права керування транспортним засобом строком п'ять років без оплатного вилучення транспортного засобу.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 605,60 грн (шістсот п'ять гривень 60 копійок).
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, який виніс постанову. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя Р.О.КУЗНЕЦОВ