Справа № 216/7190/24
провадження 2/216/859/25
іменем України
04 лютого 2025 року місто Кривий Ріг
Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі: головуючого судді Кузнецова Р.О.,
за участю
секретаря судового засідання Шакули Є.О.,
розглянувши в порядку спрощеного провадження, без повідомлення сторін, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментних платежів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, -
встановив:
Позивач звернулась до суду з вищезазначеним позовом, який обґрунтовувала тим, що перебувала у шлюбі з відповідачем ОСОБА_2 . За час шлюбу у сторін народився син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Син навчається у відокремленому структурному підрозділі «Криворізький фаховий коледж Національного авіаційного університету». Син у зв'язку з продовженням навчання, потребує матеріальної допомоги, не працевлаштований, джерела доходів відсутні. Дитині необхідно забезпечувати власні особисті потреби, власний прожитковий мінімум, тобто вартісну величину, достатню для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я, наявності набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних та культурних потреб особистості. Відповідач має можливість сплачувати кошти на утримання дитини, оскільки є військовослужбовцем, тобто має регулярний і стабільний доход. У зв'язку з вищевикладеним, позивач просить стягнути з відповідача на свою користь аліменти на утримання сина, у розмірі 1/4 частини його заробітку (доходу), та до досягнення ним 23-х років за умови, що він буде продовжувати навчання.
З огляду на предмет та ціну позову, а також інші обставини, які підлягають врахуванню у відповідності до положень пунктів 1 - 8 частини 3 статті 274 Цивільного процесуального кодексу України, дана справа може бути розглянута в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Відповідач, про розгляд справи в порядку спрощеного провадження без виклику сторін, судом повідомлявся належним чином, але відповідно до ч. 4 ст. 277 ЦПК України, в установлений судом строк не подав до суду заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, проте, подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив суд відмовити в задоволені позовних вимог про стягнення аліментних платежів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання виходячи з наступного. 11.10.2018 Центрально-Міським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області було видано судовий наказ про стягнення з відповідача на користь позивача аліментів на утримання сина в розмірі 1/4 частини доходів до досягнення дитиною повноліття. Сторони домовились про добровільну сплату відповідачем аліментів на дитину. У зв'язку з чим позивач не направляла судовий наказ до виконавчого органу для виконання. Свій обов'язок відповідач виконував добровільно та в повному обсязі до досягнення сином повноліття. Крім того, відповідач після повноліття сина продовжив надавати матеріальну допомогу шляхом перерахування грошових коштів на його банківську картку. Разом з тим, позивач не надала достатніх доказів на думку відповідача на підтвердження розміру свого доходу, розміру своїх витрат на сина у зв'язку з його навчанням, відсутності джерела доходів у сина, наявності у сина соціальної стипендії. Позивач не надала доказів, що вона має скрутне матеріальне становище , не має стабільних доходів, наявності на її утриманні інших осіб. Також, позивачем не зазначено, які саме витрати вона несе у зв'язку з навчанням сина, не надано розрахунку цих витрат, не доведено, що грошові кошти у розмірі 1/4 частини доходу відповідача, які вона просить стягнути з відповідача, необхідних саме на навчання сина. 30.11.2024 під час виконання бойового завдання відповідач отримав вибухову травму та на даний час після поранення не працездатний. Повернутись до військової служби він не зможе. 25.11.2020 відповідач уклав шлюб з ОСОБА_4 . Відповідач проживає разом з дружиною та її неповнолітньою донькою ОСОБА_5 , яка потребує постійного лікування. Позивачка ніяким чином не обґрунтувала хоч будь-які витрати на навчання, тим паче, що син вчиться за державні кошти.
На адресу суду надійшли письмові пояснення представника позивача, який зазначає що на час звернення позивача до суду з даним позовом, повнолітня дитина самостійного заробітку не має, оскільки навчається у зв'язку з чим потребує матеріальної допомоги. Відповідач не надав доказів погіршення стану здоров'я та матеріального становища, що є фінансово неможливим сплачувати аліменти в розмірі 1/4 частини від доходу (заробітку) відповідача. Розмір аліментів є помірним для заробітку (доходу) відповідача.
У зв'язку з чим, на підставі ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на повному, всебічному та об'єктивному дослідженні обставин справи, дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.
За приписами ст. 263 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
При цьому, згідно з роз'ясненнями, наданими Пленумом Верховного Суду України у п. 2 постанови від 18.12.2009 №14 «Про судове рішення у цивільній справі» рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства відповідно до статті 3 ЦПК, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до статті 10 ЦПК, а також правильно витлумачив ці норми. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.
Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 народився ОСОБА_3 , батьком якої записаний відповідач у справі (а.с. 6).
Рішенням Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 11 січня 2019 року шлюб між сторонами розірвано (а.с.4,5).
На теперішній час син ОСОБА_3 досяг повноліття, однак продовжує навчання у Відокремленому структурному підрозділі «Криворізький фаховий коледж Національного авіаційного університету» на денній формі навчання за державним замовленням для здобуття освітньо-професійного ступення «Фаховий молодший бакалавр», термін навчання з 01.09.2024 по 30.06.2027 (а.с.9).
Відповідно до ст. 199 СК України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Пленум Верховного суду України в своїй постанові № 3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» зазначає, що обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
Стаття 5 Протоколу № 7 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачає, що кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов'язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання. Ця стаття не перешкоджає державам вживати таких заходів, що є необхідними в інтересах дітей.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року (ратифікована Україною 27.02.1991 року, дата набуття чинності для України 27.09.1991 року) (надалі - Конвенція про права дитини), в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини, а також на положення ч. 8 ст. 7 Сімейного Кодексу України, регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.
Так, статтею 23 Конвенції про права дитини, встановлено, що дитина має вести повноцінне і достойне життя в умовах, які забезпечують її гідність, сприяють почуттю впевненості в собі і полегшують її активну участь у житті суспільства.
Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 27 Конвенції про права дитини, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
За частиною 1 статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір призначених аліментів має бути виправданий дійсними потребами та з урахуванням матеріального становища сторін, має виходити з фактичних обставин справи та зобов'язання щодо утримання.
Суд вважає, що з урахуванням принципу співмірності, достатніх потреб сина, який продовжує навчання, суд вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити та стягнути з відповідача аліменти на час навчання сина у розмірі 1/4 частини від усіх видів доходу (заробітку) щомісячно.
Відповідно до ст.141 ЦПК України, у зв'язку із задоволенням позовних вимог на користь позивача, якого звільнено від сплати судового збору на підставі п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», підлягає стягненню з відповідача на користь держави судовий збір в розмірі 1211,20 грн.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає до негайному виконанню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.182, 199, 200 СК України, ст.ст. 4, 12, 13, 81, 141, 263-265, 430 ЦПК України, суд -
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментних платежів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання - задовольнити.
Стягувати щомісячно ОСОБА_2 аліменти на користь ОСОБА_1 , на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) відповідача, починаючи з дня пред'явлення позову, а саме: з 14 жовтня 2024 року і до закінчення навчання 30 червня 2027 року, але не довше досягнення сином двадцяти трьох років.
Відповідно до ст. 430 ЦПК України рішення суду про стягнення аліментів допустити до негайного виконання в межах суми платежу за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_2 , в дохід держави судовий збір у розмірі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень, 20 копійок).
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про учасників справи згідно з п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:
- позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ;
- відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_2 .
Рішення прийнято, складено і підписано в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.
Суддя Р.О.КУЗНЕЦОВ