Справа № 192/381/25
Провадження № 1-кс/192/58/25
Ухвала
Іменем України
13 лютого 2025 року
Слідчий суддя Солонянського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
слідчого ОСОБА_4 ,
підозрюваного ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у селищі Солоному Солонянського району Дніпропетровської області клопотанням слідчого слідчого відділення Відділення поліції № 1 Дніпровського районного управління поліції № 1 ГУНП України в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 , погоджене з прокурором Дніпропетровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_7 , у кримінальному провадженні № 12025042160000091 від 11.02.2025, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Горлівці Донецької області, є громадянином України, має середню спеціальну освіту, одружений, має на утриманні неповнолітню дитину, є військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 на посаді старшого слюсара-монтажника у званні «солдат», зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , як внутрішньо переміщена особа зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , постійного місця проживання не має, раніше не судимий,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України,
встановив:
Слідчий за погодженням з прокурором звернувся до слідчого судді з клопотанням, яке після подання змінив, просить застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_5 строком на 60 діб.
Клопотання обґрунтовується тим, що Слідчий за погодженням з прокурором звернувся до слідчого судді з клопотанням, яке після подання змінив, просить застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_5 строком на 60 діб.
Клопотання обґрунтовується тим, що ОСОБА_5 підозрюється вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, а саме умисному тяжкому тілесному ушкодженні, небезпечному для життя в момент заподіяння. Вина ОСОБА_5 повністю підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами.
Для досягнення мети і завдань кримінального провадження, на даний час виникла необхідність у застосуванні запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно підозрюваного. Така потреба обумовлена наявністю ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Щодо ризику переховування ОСОБА_5 від органу досудового розслідування та суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України), то цей ризик підтверджується, тим що ОСОБА_5 , підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі строком від 5 до 8 років, у зв?язку із чим розуміючи тяжкість покарання, що загрожує, у разі визнання його винним у вчиненні інкримінованого злочину, останній може переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення покарання, оцінивши негативні наслідки переховування як менш несприятливі, ніж обмеження, пов?язані з триманням під вартою як запобіжним заходом або відбуванням покарання. Невідворотність покарання за злочини вже саме по собі є підставою та мотивом для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду.
Ризик незаконного впливу на свідків у цьому ж кримінальному провадженні (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України) підтверджується тим, що підозрюваний має мотив та можливість вплинути на свідків, які проживають в с. Сурсько-Кливцеве, що фактично створить умови для здійснення впливу на безпосередніх свідків, у тому числі шляхом вмовляння, підкупу, залякування та здійснення стосовно останніх насильницьких дій. Стверджуючи про наявність даного ризику сторона обвинувачення керується показаннями свідків, які охарактеризували підозрюваного як особу, що зарекомендувала себе з негативної сторони. Також слід взяти до уваги, що ризик незаконного впливу на свідків залишається актуальним з огляду на встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме усно шляхом допиту особи в судовому засіданні відповідно до положень ст. 23 КПК України. Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України. Ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й в подальшому на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Ризик вчинення інших правопорушень (п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України) підтверджується тим, що підозрюваному загрожує покарання від 5 до 8 років позбавлення волі, з метою ухилення від покарання у разі визнання його винним або від кримінального переслідування існує реальна можливість продовження останнім своєї злочинної діяльності, або вчинення іншого злочину, з огляду на те, що підозрюваний вчинив злочин із застосуванням насилля.
Неможливість застосування запобіжних заходів у вигляді особистого зобов?язання, домашнього арешту та особистої поруки відносно підозрюваного пов?язана з тим, що вказані запобіжні заходи будуть не достатніми для запобігання вищевказаним ризиками та в умовах воєнного стану обраний запобіжний захід має відповідати характеру певного суспільного інтересу, що, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості. Крім того, «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочину.
Слідчий також посилається на те, що підозрюваний не має захворювань, що включені до додатку № 13 «Перелік хвороб, які є підставою для подання до суду матеріалів про звільнення засуджених від подальшого відбування покарання», затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я № 1348/5/572 від 15.08.2014 «Про затвердження Порядку організації надання медичної допомоги засудженим до позбавлення волі», тобто він є особою, яка не має протипоказань до утримання під вартою.
Відповідно до п. 5 ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: 1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; 2) щодо злочину, який спричинив загибель людини. З огляду на це, відповідно до абз. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України лише у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов?язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, потребує від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Таким чином, в умовах воєнного стану на території України, такий підхід національних судів щодо застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, може породити позитивні прецеденти, для належного покарання осіб, які вчинили тяжкі та особливо тяжкі злочини, що поміж іншого, не допустить негативного впливу на обороноздатність держави в умовах воєнного стану та підриву авторитету Збройних Сил України.
У судовому засіданні прокурор та слідчий клопотання підтримали з викладених у ньому підстав. Прокурор також вказував на те, що потерпіла - це дружина підозрюваного, а свідками є родичі, окрім того раніше вже був судимий.
Прокурор також просив у разі задоволення клопотання місце тримання підозрюваного під вартою визначити за гауптвахти ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Підозрюваний ОСОБА_5 пояснив, що шкодує за вчиненим, з дружиною вони постійно не проживали, проте хотіли примиритись. Повідомив, що є військовослужбовцем, зареєстрований як внутрішньо переміщена особа у місті Кривому Розі, де певний час проживав в орендованому житлі, потім пішов служити у ЗСУ, натепер постійного місця проживання не має.
Захисник проти задоволення клопотання слідчого заперечував, посилався на те, що його підзахисний повністю визнає вину, шкодує за тим, що накоїв, та не буде впливати на свідків, а судимість підзахисного давно погашена. Захисник вважав, що потрібно обрати більш м'який запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, що дасть змогу підзахисному заробляти та спрямовувати кошти на лікування дружини.
Заслухавши учасників судового провадження, дослідивши надані докази, слідчий суддя дійшов таких висновків.
У судовому засіданні встановлено, що Відділенням поліції № 1 Дніпровського районного управління поліції № 1 ГУНП України в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025042160000091 від 11.02.2025, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
11 лютого 2025 року ОСОБА_5 був повідомлений про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, а саме в умисному тяжкому тілесному ушкодженні, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.
Згідно з повідомленням про підозру 10.01.2025 близько 21:02 ОСОБА_5 перебував у будинку за місцем мешкання його дружини за адресою: АДРЕСА_3 , де між ним та його дружиною ОСОБА_8 відбулась сварка, в результаті чого у ОСОБА_5 виник злочинний умисел на спричинення тілесних ушкоджень останній. Реалізовуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_5 , діючи умисно, усвідомлюючи наслідки своїх дій, не маючи наміру на заподіяння смерті, з метою спричинення тяжких тілесних ушкоджень, ножем наніс ОСОБА_8 один удар в область тулуба, чим спричинив останній тілесні ушкодження у вигляді колото-різаного поранення передньої черевної стінки з пошкодженням печінки, які відповідно до п. «й» 2.1.3 Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених наказом № 6 від 17.01.1995, відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент заподіяння (копія повідомлення про підозру, а.с. 30).
11 лютого 2025 року ОСОБА_5 був затриманий відповідно до ст. 208 КПК України (копія протоколу від 11.02.2025, а.с. 24).
Обґрунтованість підозри підтверджується, зокрема, такими доказами: письмове поясненням ОСОБА_5 (копія, а.с. 37), показаннями свідка ОСОБА_9 , племінниці потерпілої (копія протоколу допиту, а.с. 51), показаннями свідка ОСОБА_10 , доньки підозрюваного та потерпілої (копія протоколу допиту, а.с. 53), показаннями свідка ОСОБА_11 , рідної сестри потерпілої (копія протоколу допиту, а.с. 5), показаннями свідка ОСОБА_10 , сина потерпілої та підозрюваного (копія протоколу допиту, а.с. 57), показаннями потерпілої ОСОБА_8 (копія протоколу допиту, а.с. 61), довідкою лікаря-хірурга, датованою 10.02.2025, за змістом якої у пацієнтки ОСОБА_10 має місце колото-різане поранення передньої черевної стінки з пошкодженням печінки (копія довідки, а.с. 63).
Слідчий суддя зазначає, що ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та сьомою статті 176 цього Кодексу.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Дослідивши у судовому засіданні надані органом досудового розслідування докази слідчий суддя дійшов висновку, що підозра ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення є обґрунтованою.
Слідчий суддя звертає увагу, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ (частина 5 статті 9 КПК України). Стандарт доказування «обґрунтована підозра» вважається досягнутим, якщо фактів та інформації достатньо, аби переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення (рішення ЄСПЛ «Нечипорук і Йонкало проти України»).
При цьому, слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності в особи у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї запобіжного заходу.
Щодо наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, то слідчий суддя дійшов таких висновків.
ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років, він одружений, однак з дружиною та дітьми не проживає, не має постійного місця проживання. Тому суд погоджується з тим, що наявний ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, - переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та/або суду.
Суд також вважає, що наявний ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, - ризик незаконного впливу підозрюваного на свідків, враховуючи, що свідками є родичі його та дружини.
Разом з тим, твердження слідчого про існування ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, - вчинення підозрюваним іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується, ґрунтується лише на припущеннях, та є не доведеним.
Суд також враховує, що доводи сторони захисту про те, що підозрюваний є військовослужбовцем, на військову службу пішов за власною ініціативою, визнає вину та шкодує за вчиненим, однак, на думку суду, ці обставини не дають підстав для більш м'якого запобіжного заходу.
Під час розгляду клопотання не встановлено достатніх підстав для застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, в тому числі домашнього арешту, особистої поруки, особистого зобов'язання.
Тому слідчий суддя доходить висновку про обґрунтованість клопотання слідчого про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Такий запобіжний захід відповідає завданням кримінального провадження, встановленим обставинам, особі підозрюваного, меті застосування запобіжного заходу запобіганню зазначеним ризикам та забезпеченню належної процесуальної поведінки підозрюваного.
З врахуванням того, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочину із застосуванням насильства, суд не визначає розмір застави.
Таким чином, клопотання слідчого суд задовольняє.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 177, 178, 182, 183, 372 КПК України,
постановив:
Клопотання слідчого слідчого відділення Відділення поліції № 1 Дніпровського районного управління поліції № 1 ГУНП України в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 , погоджене з прокурором Дніпропетровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_7 , у кримінальному провадженні № 12025042160000091 від 11.02.2025, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_5 задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді у вигляді тримання під вартою в умовах гауптвахти ІНФОРМАЦІЯ_2 (адреса: АДРЕСА_4 ), починаючи з 11 лютого 2025 року до 10 квітня 2025 року включно.
Строк дії ухвали визначити до 10 квітня 2025 року включно.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а підозрюваним в той же строк з дня отримання копії ухвали.
Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_1