Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
про відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність
"05" лютого 2025 р.м. ХарківСправа № 922/3972/24
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Кононової О.В.
розглянувши заяву ОСОБА_1
про неплатоспроможність ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1
за участю:
учасники провадження в призначене судове засідання не з'явилися
Фізична особа ОСОБА_1 , звернувся до Господарського суду Харківської області з заявою про відкриття провадження у справі про його неплатоспроможність відповідно до положень Кодексу України з процедур банкрутства, оскільки вона має прострочені зобов'язання на загальну суму 401 890,23 грн., в якій просить суд прийняти цю заяву, відкрити провадження у справі про його неплатоспроможність, ввести процедуру реструктуризації боргів, ввести мораторій на задоволення вимог кредиторів, призначити керуючим реструктуризацією Волторніста С.І.
Розглянувши матеріали заяви фізичної особи ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про його неплатоспроможність, суд ухвалою від 13.11.2024 залишив без руху заяву фізичної особи ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про її неплатоспроможність; надав заявниці строк 10 днів з дня отримання цієї ухвали для усунення недоліків заяви, шляхом подання до суду:
- належних та допустимих доказів (засвідчені; підписані ЕЦП), які стали підставою для виникнення грошових зобов'язань та підтверджують розмір заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штраф, пеня) по кожному кредитору (у тому числі виписки за картковими рахунками; правочини; первинні бухгалтерські документи, які містять відомості про господарську операцію та підтверджують її здійснення (зокрема банківські виписки, платіжні доручення, видаткові накладні, довідки, листи, протоколи) та будь-які інші докази, що доводять факт невиконання боржником своїх зобов'язань;
- доказів, які підтверджують припинення погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов'язань упродовж двох місяців, як цього вимагає п. 2 ч. 2 ст. 115 Кодексу України з процедур банкрутства, з доданням належного розрахунку такої заборгованості та строків припинення погашення;
- доказів наявності інших підстав, передбачених ст. 115 Кодексу України з процедур банкрутства, для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Зобов'язав боржника повідомити про обставини, що стали підставою звернення до суду, отже обґрунтувати природу і причини неплатоспроможності, надати інформацію щодо витрачання коштів, отриманих від кредиторів, та/або щодо руху основних активів з часу виникнення зобов'язань перед кредиторами тощо.
26.11.2024 до суду від представника ОСОБА_1 надійшла заява про усунення недоліків заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, в якій заявниця на виконання вимог ухвали від 13.11.2024 надає документи та пояснення.
Ухвалою від 28.11.2024 суд прийняв заяву ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про банкрутство до розгляду.
Призначив проведення підготовчого засідання по справі на "18" грудня 2024 р. о(б) 10:40 год. та зобов'язав боржника надати суду докази в підтвердження розміру заборгованості по кожному кредитору.
17.12.2024 до суду від ОСОБА_1 надійшло клопотання (вх. №31686) про долучення до матеріалів справи додаткових доказів на виконання вимог ухвали суду від 28.11.2024.
18.12.2024 у 10:34 по Харківській області була оголошена повітряна тривога, яка тривала до 10:48 год., потім о 10:59 знову була оголошена повітряна тривога, яка тривала до 12:04 год. Враховуючи ймовірність масових обстрілів та ракетної атаки, з метою убезпечення від ризику життя та здоров'я людей, зокрема, учасників справи та працівників суду, судове засідання, призначене на 10:40 годину 18.12.2024 не відбулось.
Ухвалою від 19.12.2024 призначено проведення підготовчого засідання по справі на "05" лютого 2025 р. о(об) 10:40 год.
Учасники провадження в призначене судове засідання не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, про час та місце розгляду справи були повідомлені в установленому законом порядку.
Як вказано у Рішенні Конституційного суду України від 02.11.2004 №15-рп/2004 верховенство права - це панування права в суспільстві. Одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, зокрема норми моралі, традиції, звичаї тощо, які легітимовані суспільством і зумовлені історично досягнутим культурним рівнем суспільства. Всі ці елементи права об'єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України.
В частині 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд вказує на те, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення Європейського суду з прав людини від 07.07.1989 у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
Суд зазначає, що питання про те, що певні обставини перешкоджають розгляду справи, вирішуються судом залежно від конкретних обставин справи.
Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.
Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.
З урахуванням вищенаведеного, приймаючи до уваги, що явка учасників провадження в судове засідання не визнана обов'язковою, суд вважає, що наданих заявником документів достатньо для розгляду заяви ОСОБА_1 в підготовчому провадженні.
Розглянувши заяву ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про її неплатоспроможність, проаналізувавши матеріали справи, у тому числі, долучені до заяви документи, суд зазначає наступне.
Із введенням в дію 21.10.2019 Кодексу України з процедур банкрутства запроваджено новий інститут, який застосовується щодо врегулювання питання неплатоспроможності фізичної особи, фізичної особи-підприємця та не тотожний за метою і механізмом реалізації до інституту банкрутства юридичних осіб.
Як убачається з пояснювальної записки до проекту Кодексу України з процедур банкрутства метою запровадження інституту неплатоспроможності фізичних осіб було визначено врегулювання відносин щодо відновлення платоспроможності боржників, які опинилися в скрутній фінансовій ситуації не з їх вини та потребують допомоги з боку держави.
Тому, призначенням цих норм законодавець визначив забезпечення допомоги чесним боржникам шляхом передусім реструктуризації їх боргів, а у разі неможливості у майбутньому погасити борги - заслужити їх списання.
У преамбулі КУзПБ закріплено, що цей Кодекс встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.
За цим підходом, на відміну від банкрутства юридичних осіб, у назві та за змістом положень Книги четвертої КУзПБ - "Відновлення платоспроможності фізичних осіб" законодавець закцентував на пріоритеті реабілітаційної процедури щодо боржника, який залежно від власної волі та обставин справи може отримати звільнення від боргів за результатами обох судових процедур у справі про неплатоспроможність фізичних осіб.
Отже, застосовуючи ці норми, слід враховувати, що на відміну від банкрутства юридичних осіб, задоволення вимог кредиторів як основна мета провадження про неплатоспроможність фізичних осіб КУзПБ не встановлена.
За змістом статті 116 КУзПБ лише боржник наділений правом ініціювати справу про його неплатоспроможність.
Таким чином КУзПБ запроваджено "добровільне банкрутство" боржника фізичної особи, що не є обов'язком, а правом, яким боржник, у разі дотримання певних вимог, може скористатися задля реструктуризації його боргів, прощення (списання) вимог кредиторів та/або звільнення від боргів і відновлення його платоспроможності.
За змістом приписів Книги четвертої КУзПБ законодавцем презюмується, що фізична особа - боржник, ініціюючи стосовно себе справу про неплатоспроможність, прагне досягнути компромісу з кредиторами щодо зміни способу та порядку виконання його зобов'язань, а у разі недосягнення згоди стосовно плану реструктуризації боргів, такий боржник припускає визнання його банкрутом і задоволення кредиторських вимог за рахунок коштів від продажу його майна.
Частиною другою статті 6 КУзПБ визначено, що до боржника - фізичної особи застосовуються такі судові процедури, як реструктуризація боргів боржника та погашення боргів боржника.
Згідно з частиною п'ятою статті 119 КУзПБ в ухвалі про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника господарський суд серед іншого зазначає про введення процедури реструктуризації боргів боржника.
Реструктуризація боргів боржника - судова процедура у справі про неплатоспроможність фізичної особи, що застосовується з метою відновлення платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов'язань згідно з планом реструктуризації боргів боржника (стаття 1 КУзПБ).
Отже, ця судова процедура є першим, обов'язковим та пріоритетним етапом справи про неплатоспроможність фізичної особи, у якій боржник може реалізувати право на зміну способу та порядку сплати боргів з урахуванням його об'єктивних можливостей і прагнення до розрахунку з кредиторами, маючи гарантії залишення частини доходу на задоволення побутових потреб та може отримати прощення (списання) кредиторських вимог чи їх частини.
Саме на цьому акцентував Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 22.09.2021 у справі № 910/6639/20, вказавши, що з огляду на мету та цілі КУзПБ інститут неплатоспроможності фізичних осіб призначений для зняття з боржника - фізичної особи тягаря боргів, які мають значний розмір та не можуть бути погашені за рахунок поточних доходів і належного цій особі майна. Правове регулювання відносин, що виникають між боржником та іншими учасниками справи про неплатоспроможність, має на меті поетапно створити для боржника - фізичної особи найбільш сприятливі умови для погашення боргів шляхом їх реструктуризації, а при нерезультативності таких заходів - забезпечити ефективний механізм продажу активів боржника.
За такого підходу у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи скористатися правом на реабілітацію, зокрема у спосіб, що певною мірою утискає інтереси кредиторів, заслуговує лише чесний і сумлінний боржник, інше б суперечило принципу добросовісності, який ґрунтується на приписах статей 3 та 13 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України), відповідно до яких дії учасників правовідносин мають бути добросовісними (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України), тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. При здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, а також завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах (частини друга, третя статті 13 ЦК України).
Тому до боржника - фізичної особи КУзПБ установлює спеціальні вимоги щодо його добросовісності, як запоруку досягнення компромісу між сторонами стосовно погашення боргів, що має ґрунтуватися на поступках кредиторів та сумлінній співпраці боржника з керуючим реструктуризацією і кредиторами, а також на його відкритій взаємодії з судом, яка полягає у добросовісному користуванні процесуальними правами та сумлінному виконанні процесуальних обов'язків.
Зокрема, задля отримання бажаного результату - відновлення платоспроможності у судовій процедурі реструктуризації боргів КУзПБ покладає на боржника обов'язки:
- подати суду конкретизований список кредиторів і боржників із зазначенням загальної суми грошових вимог кредиторів (боржників), а також щодо кожного кредитора (боржника) - його імені або найменування, його місцезнаходження або місця проживання, ідентифікаційного коду юридичної особи або реєстраційного номера облікової картки платника податків та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), суми грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов'язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором;
- повідомити про обставини, що стали підставою для звернення до суду (пункт 3 частини другої статті 116 КУзПБ), отже обґрунтувати природу і причини неплатоспроможності, надати інформацію щодо витрачання коштів, отриманих від кредитора (кредитодавця, позикодавця), та/або щодо руху основних активів з часу виникнення зобов'язань перед кредиторами тощо;
- надати повну і достовірну інформацію про власний майновий стан та членів його сім'ї, щодо розміру та джерел доходів (пункти 4 -11 частини третьої статті 116 КУзПБ), тому у разі необхідності і додаткові пояснення чи документи на підтвердження належного виконання цих вимог;
- подати проект плану реструктуризації боргів та співпрацювати з керуючим реструктуризацією і зборами кредиторів при погодженні його змісту (частина четверта статті 116, частина сьома статті 126 КУзПБ);
- повністю погасити окремі види заборгованості до затвердження судом плану реструктуризації боргів боржника (стаття 125 КУЗПБ);
- погашати вимоги кредиторів згідно з умовами плану реструктуризації боргів у разі його затвердження (частина перша статі 128 КУзПБ).
Статтею 113 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
Відповідно до ч. 1 ст. 115 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи або фізичної особи - підприємця може бути відкрито лише за заявою боржника.
Частиною другою статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що боржник має право звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у разі, якщо: боржник припинив погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов'язань упродовж двох місяців; у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними; снують інші обставини, які підтверджують, що найближчим часом боржник не зможе виконати грошові зобов'язання чи здійснювати звичайні поточні платежі (загроза неплатоспроможності).
Згідно з ч. 3 ст. ст. 115 Кодексу України з процедур банкрутства до складу грошових вимог, у тому числі щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції.
Право боржника звернутися із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність не стоїть у залежності від наявності у сукупності всіх підстав, передбачених частиною другою статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства.
Відповідний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 17.06.2021 у справі № 926/2987-б/20.
Тобто для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи достатньо навіть однієї або більше однієї підстави у будь-яких комбінаціях, наведених у частині другій статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства, оскільки законодавцем імперативно не визначено обов'язковим існування сукупності всіх трьох підстав, як умови для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи.
Зазначений правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 29.07.2021 у справі № 909/1028/20.
Системний аналіз статті 113, частин першої, другої статті 116, частини першої статті 119 Кодексу України з процедур банкрутства дає можливість дійти висновку, що наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у кожному конкретному випадку повинна визначатись судом з урахуванням поданої боржником заяви та доданих до неї доказів на підтвердження настання обставин, що підтверджують неплатоспроможність фізичної особи (на момент звернення до суду з відповідною заявою) або загрозу її неплатоспроможності (у визначений зобов'язанням строк або в майбутньому).
Частиною 3 статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства передбачений перелік документів, які мають додаватись до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, а саме: 1) довіреність чи інший документ, що засвідчує повноваження представника, якщо заяву підписано представником; 2) документи, що підтверджують наявність (відсутність) у боржника статусу фізичної особи - підприємця; 3) конкретизований список кредиторів і боржників із зазначенням загальної суми грошових вимог кредиторів (боржників), а також щодо кожного кредитора (боржника) - його імені або найменування, його місцезнаходження або місця проживання, ідентифікаційного коду юридичної особи або реєстраційного номера облікової картки платника податків та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), суми грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов'язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором; 4) опис майна боржника, що належить йому на праві власності, із зазначенням місцезнаходження або місця зберігання майна; 5) копії документів, що підтверджують право власності боржника на майно; 6) перелік майна, що перебуває у заставі (іпотеці) або є обтяженим в інший спосіб, його місцезнаходження, вартість, а також інформація про кожного кредитора, на користь якого вчинено обтяження майна боржника, - ім'я або найменування, місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), сум
Згідно з ч. ч. 1, 3, 4 ст. 119 Кодексу України з процедур банкрутства у підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, з'ясовує наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, а також вирішує інші питання, пов'язані з розглядом заяви. За наслідками підготовчого засідання господарський суд постановляє ухвалу про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність або про відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність. Господарський суд постановляє ухвалу про відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність, якщо: 1) відсутні підстави для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність; 2) боржник виконав зобов'язання перед кредитором (кредиторами) у повному обсязі до підготовчого засідання суду; 3) боржника притягнуто до адміністративної або кримінальної відповідальності за неправомірні дії, пов'язані з неплатоспроможністю; 4) боржника визнано банкрутом протягом попередніх п'яти років.
Статтею 1 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що неплатоспроможність - це неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку грошові зобов'язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених цим Кодексом; грошове зобов'язання - зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України.
Процедура банкрутства щодо боржника переслідує публічний та приватний інтерес. Захист публічного інтересу, зокрема, знаходить свій вияв у недопущенні фіктивного банкрутства (стаття 215 Господарського кодексу України, стаття 166-17 Кодексу України про адміністративні правопорушення), а також недопущення доведення боржника до банкрутства (стаття 219 Кримінального кодексу України). Захист приватного інтересу, в свою чергу, полягає в максимальному задоволенні вимог кредиторів, відновленні платоспроможності боржника або його ліквідації та продажу його майна у ліквідаційній процедурі з метою погашення вимог кредиторів. Однією з основних функцій господарського суду під час провадження у справі про банкрутство є дотримання балансу захисту публічного та приватного інтересів.
Відповідний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 28.01.2021 у справі № 910/4510/20.
Статтею 1 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що склад і розмір грошових зобов'язань, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов'язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, якщо інше не встановлено цим Кодексом. При поданні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство розмір грошових зобов'язань визначається на день подання до господарського суду такої заяви.
Отже, обов'язком суду при вирішенні питання про наявність грошового зобов'язання та визначенні неплатоспроможності є встановлення прострочених грошових зобов'язань боржника перед кредиторами станом на час подання відповідної заяви до суду. Перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з'ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні.
Згідно з ч. 2 ст. 119 Кодексу України з процедур банкрутства підготовче засідання проводиться у порядку, передбаченому цим Кодексом.
Аналогічний порядок проведення та мета підготовчого засідання визначені положеннями ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства, яка регулює питання відкриття провадження у справі про банкрутство юридичних осіб.
Зокрема, частиною 1 статті 39 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з'ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні.
Відповідно до ч. 2 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства у підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, заслуховує пояснення сторін, оцінює обґрунтованість заперечень боржника, вирішує інші питання, пов'язані з розглядом справи.
При вирішенні питання про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи за результатами проведення підготовчого засідання, дослідивши матеріали відповідної заяви фізичної особи, суд повинен, серед іншого, визначитися з питання наявності грошових вимог до боржника та розміру таких вимог за станом на час подання заяви до суду, несплати боржником на користь кредиторів належних ним коштів.
Поряд із цим, при вирішенні питання про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи суд зобов'язаний дослідити не тільки надану заявником інформацію про кредитні договори, за якими у заявника, як стверджується за його заявою, наявні грошові зобов'язання (зокрема, прострочені) за кредитами (позиками) тощо, але й дослідити та встановити безпосередні докази укладання таких договорів, наявності та розміру заборгованості за такими договорами.
Необхідність аналізу таких договорів пов'язана з визначеною Кодексом України з процедур банкрутства метою проведення підготовчого засідання.
В обґрунтування наявності підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржниця посилається на те, що у неї наявні невиконані прострочені грошові зобов'язання перед 15-ма кредиторами.
- ТОВ "Аванс Кредит" за договором № 23960-12/2023 від 14.12.2023 у розмірі 11600,00 грн. та за договором № 21034-01/2024 від 15.01.2024 у розмірі 10000,00 грн.;
- ТОВ "Авентус Україна" за договором № 7331220 від 01.12.2023 у розмірі 8164,00 грн. та за договором № 7416177 від 27.12.2023 у розмірі 28 586,58 грн.;
- ТОВ "Алекскредит" за договором № 6896875 від 04.02.2024 у розмірі 1269,50 грн.;
- ТОВ "1 Безпечне агенство необхідних кредитів" за договором № 79485193 від 11.03.2024 у розмірі 3 792,00 грн.;
- ТОВ "Бізпозика" - за договором № 4892011-КС-001 від 20.02.2024 у розмірі 10440,00 грн.;
- ТОВ "Іннова Україна" за договором № 3069930224 від 16.02.2024 у розмірі 5 751,20 грн.;
- ТОВ "Лінеруа Україна" за договором №4088643 від 26.10.2024 у розмірі 80 000,00 грн.;
- ТОВ "Макс Кредит" за договором № 00-9616876 від 07.02.2024 у розмірі 38 436,00 грн.;
- ТОВ "Мілоан" за договором № 8462579 від 14.02.2024 у розмірі 49 490,75 грн. та за договором № 8986219 від 26.02.2024 у розмірі 6103,80 грн.;
- ТОВ "Слон Кредит" за договором № 1308956 від 23.11.2023 у розмірі 36 107,60 грн.;
- ТОВ "СОС Кредит" за договором № 36094461 від 18.03.2024 у розмірі 1049,78 грн.;
- ТОВ "Стар Файненс Груп" за договором № 17119-12/2023 від 20.12.2023 у розмірі 17 500,00 грн.;
- ТОВ "Маніівео Швидка фінансова допомога" за договором № 592624183 від 29.12.2023 у розмірі 9 909,60 грн.;
- АТ "Універсал Банк" за договором № 2620330191088 від 26.11.2018 у розмірі 2 049,14 грн.;
- ТОВ "Укр Кредит Фінанс" за договором № 1332-0323 від 15.01.2024 у розмірі 56 287,28 грн.
У наданому до заяви про неплатоспроможність боржника - фізичної особи конкретизованому списку кредиторів ОСОБА_1 зазначає про те, що станом на 07.11.2024 має наступні зобов'язання:
1) перед ТОВ "Аванс Кредит" за договором № 23960-12/2023 від 14.12.2023 у розмірі 11600,00 грн. та за договором № 21034-01/2024 від 15.01.2024 у розмірі 10000,00 грн. Проте згідно листа - відповіді №3436-ТФП від 19.11.2024, заборгованість боржниці відповідно договорів факторингу була передана ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів". До матеріалів заяви також доданий лист ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" вих. № 008419342/ФК/3583 розмір заборгованості ОСОБА_1 за договором № 23960-12/2023 від 14.12.2023 передана у розмірі 6 593,88 грн. та за договором № 21034-01/2024 від 15.01.2024 у розмірі 6875,00 грн.
2) перед ТОВ "Алекскредит" за договором від 04.02.2024 у розмірі 1269,50 грн. Проте згідно листа - відповіді № 19-11-24-А3 від 22.11.2024 розмір заборгованості за вищевказаним договором становить 1150,00 грн. по тілу кредиту та 5607,70 грн. по нарахованих відсотках.
3) перед ТОВ "1 Безпечне агенство необхідних кредитів" за договором № 79485193 від 11.03.2024 у розмірі 3 792,00 грн. Проте згідно листа - відповіді № 18/11/24/ЬТПФ-4 від 18.11.2024 заборгованість боржниці відповідно договорів факторингу була передана ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів". До матеріалів заяви також доданий лист ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" вих. № 008419342/ФК/3583, відповідно якої заборгованість ОСОБА_1 за договором № 79485193 від 11.03.2024 була передана у розмірі 3 450,00 грн.
4) перед ТОВ "Бізпозика" - за договором № 4892011-КС-001 від 20.02.2024 у розмірі 10440,00 грн. Проте згідно листа - відповіді №1520 від 15.11.2024 поточна заборгованість ОСОБА_1 становить 16 036,08 грн.
5) перед ТОВ "Іннова Україна" за договором № 3069930224 від 16.02.2024 у розмірі 5 751,20 грн., проте до матеріалів справи доданий лист-відповідь ТОВ "Іннова Україна" від 19.11.2024 вих. № 20241911-8 та розрахунок, в якому зазначено, що розмір заборгованості перед кредитором за вищевказаним договором становить 6200,00 грн.
6) перед ТОВ "Макс Кредит" за договором № 00-9616876 від 07.02.2024 у розмірі 38 436,00 грн., проте до матеріалів справи доданий лист-відповідь ТОВ "Макс Кредит" від 19.11.2024 вих. № 5722, в якому зазначено, що розмір заборгованості перед кредитором за вищевказаним договором становить 28 107,20 грн., з яких 4000,00 грн. за тілом кредиту та 24 107,20 грн. заборгованість по відсотках.
7) перед ТОВ "Мілоан" за договором № 8986219 від 26.02.2024 у розмірі 6103,80 грн. та за договором № 1196535 від 25.01.2024 у розмірі 25 353,00 грн. До матеріалів справи доданий лист-відповідь ТОВ "Мілоан" з якого вбачається, що заборгованість боржниці по вказаних зобов'язаннях відповідно договорів факторингу була передана ТОВ "Фінансова компанія "Кредит Капітал".
До матеріалів заяви також доданий лист ТОВ "Фінансова компанія "Кредит Капітал" 22.11.2024, відповідно якої до останнього відступлено право вимоги до ОСОБА_1 за договором № 8986219 від 26.02.2024 у розмірі 26 197,00 грн. та за договором № 1196535 від 14.02.2024 у розмірі 5778,18 грн.
8) перед ТОВ "ФК "Незалежні фінанси" за договором № 1196536 від 25.01.2024 у розмірі 25353,00 грн. До матеріалів заяви доданий лист ТОВ "Фінансова компанія "Кредит Капітал" 22.11.2024, відповідно якої до останнього відступлено право вимоги до ОСОБА_1 за договором № 1196536 від 25.01.2024 у розмірі 22 591,62 грн.
9) перед ТОВ "Слон Кредит" за договором № 1308956 від 23.11.2023 у розмірі 36 107,60 грн., проте до матеріалів справи доданий лист-відповідь ТОВ "Слон Кредит" від 18.11.2024 вих. № 24-32141, в якому зазначено, що розмір заборгованості перед кредитором за вищевказаним договором становить 27 644,72 грн.
10) перед ТОВ "СОС Кредит" за кредитним договором № 36094461 від 18.03.32024 року у розмірі 1049,78 грн. Проте згідно відповіді ТОВ "СОС Кредит" № 15/11/2024/5 заборгованість перед кредитором за вищевказаним договором становить 2 681,25 грн.
11) перед ТОВ "Манівео Швидка фінансова допомога" за договором № 592624183 від 29.12.2023 у розмірі 9909,6 грн. До матеріалів заяви доданий лист ТОВ "Таліон Плюс" № 6061-12/2024 від 22.11.2024, відповідно якої до останнього відступлено право вимоги до ОСОБА_1 за договором № 592624183 від 29.12.2023 у розмірі 17 106,64 грн.
12) перед ТОВ "Універсал Банк" за кредитним договором № 26203301910884 від 26.11.2018 року у розмірі 2049,14 грн. Проте згідно відповіді ТОВ "Універсал Банк" № БТ/4743 від 19.11.2024 заборгованість по картці перед кредитором становить 17 049,14 грн.
13) перед ТОВ "Укр Кредит" за кредитним договором № 1332-0323 від 15.01.2024 у розмірі 56287,28 грн. Проте згідно відповіді ТОВ "Укр Кредит" № 146/2024-11-19/01-03 від 19.11.2024 заборгованість перед кредитором за вищевказаним договором становить 49 442,38 грн., з яких 10241,08 грн заборгованість по тілукредитуа та 39 201,30 грн. заборгованість по відсотках.
Таким чином, суми боргу, зазначені ОСОБА_1 в конкретизованому списку кредиторів, не співпадають з розміром боргу, зазначеним у наданих заявником довідках банків.
Тобто додані до матеріалів справи докази в підтвердження наявної заборгованості перед заявленими кредиторами не містять інформації про розмір та склад боргу ОСОБА_1 в сумі, яку вона визначила в конкретизованому списку кредиторів, що позбавляє суд можливості встановити дійсний розмір грошових зобов'язань ОСОБА_1 з урахуванням ч. 3 ст. 115 Кодексу України з процедур банкрутства, згідно з якою до складу грошових вимог, у тому числі щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції.
Суд зауважує, що звертаючись до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізична особа - боржник повинна розкрити повну та вичерпну інформацію про загальну суму заборгованості та строк виконання зобов'язань, а також документально підтвердити таку інформацію належними та допустимими доказами у розумінні вимог статей 76, 77 ГПК України, що узгоджується з вимогами пунктів 3, 14 частини третьої статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства.
Як зазначено вище, завданням підготовчого засідання господарського суду у розгляді заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи є перевірка підтвердження належними та допустимими доказами обставин, що вказані боржником як ознаки його неплатоспроможності чи її загрози відповідно до вищезазначених положень частини другої статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства.
Слід зауважити на тому, що при ініціюванні справи про неплатоспроможність фізичної особи наявність простроченої заборгованості чи можливість невиконання грошових зобов'язань найближчим часом (загроза неплатоспроможності) має підтверджуватися доказами у відповідному обсязі, виходячи з правової природи правовідносин між боржником та кредитором. Такими доказами, серед іншого, можуть бути судові рішення, правочини, первинні бухгалтерські документи, які містять відомості про фінансову операцію та підтверджують її здійснення та будь-які інші докази, що доводять факт невиконання боржником своїх зобов'язань, а у випадку загрози неплатоспроможності - потенційну можливість такого невиконання.
Суд враховує, що у справах про банкрутство (у тому числі неплатоспроможність фізичних осіб) стадія відкриття провадження має своїми наслідками не лише заходи процесуального характеру, а й майнового. При цьому, внаслідок введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, ухвала про відкриття провадження у такій категорії справ поширюється на майнові відносини між боржником та невизначеним на момент винесення ухвали підготовчого засідання колом осіб - конкурсних кредиторів.
Таким чином, оскільки відкриття провадження у справі про неплатоспроможність має відповідні вищезазначені правові наслідки, то на фізичну особу-боржника (як єдиного суб'єкта звернення із заявою про відкриття провадження у такій справі) покладається обов'язок підтверджувати обставини його неплатоспроможності чи її загрози доказами у відповідному обсязі, у тому числі первинними документами, задля забезпечення перевірки господарським судом підстав та моменту виникнення зазначених боржником грошових вимог кредиторів, встановлення їх характеру та розміру.
Отже, надані боржницею документи в підтвердження наявності грошових зобов'язань перед кредиторами є недостатнім доказом, оскільки не підтверджують розмір та структуру заборгованості (розмір основного боргу, неустойки (штрафу, пені) та інших фінансових санкцій) та не є достатніми й належними доказами неплатоспроможності ОСОБА_1 .
Окрім цього суд вважає за необхідне зазначити, що провадження у справах про банкрутство є самостійним видом судового провадження і характеризується особливим процесуальним порядком розгляду справ, специфічністю цілей і завдань, особливим суб'єктним складом, тривалістю судового провадження, що істотно відрізняють це провадження від позовного.
На відміну від справ позовного провадження, в яких господарський суд обмежений принципами диспозитивності та змагальності сторін, у справах про банкрутство (неплатоспроможність) судовий контроль є невід'ємною складовою цього провадження. Застосування судам принципу судового контролю у процедурах банкрутства (неплатоспроможності) щодо повноти та належності дій учасників справи про банкрутство, єдиного правового захисту інтересів кредиторів в межах процедур банкрутства та пропорційності надає суду у процедурі банкрутства правові важелі, які можуть забезпечити дотримання балансу інтересів кредиторів та боржника на кожному з етапів процедур банкрутства (неплатоспроможності).
Схожий за змістом висновок, викладено у постанові судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.09.2021 у справі № 911/2043/20.
Поряд із цим, заявник сам визначає докази, які на його думку підтверджують заявлені вимоги. Проте, обов'язок надання правового аналізу поданих кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог, покладений на господарський суд, який здійснює правосуддя у справах про банкрутство.
Також суд вважає за необхідне звернути увагу заявниці на те, що відповідно п. 4 ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства, разом із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржник зобов'язаний подати пропозиції щодо реструктуризації боргів (проект плану реструктуризації боргів). При цьому вимоги до такого проекту плану реструктуризації визначені статтею 126 КУзПБ.
Так, відповідно до ч. 2 ст. 126 КУзПБ у плані реструктуризації боргів боржника зазначаються: 1) обставини, які спричинили неплатоспроможність боржника; 2) інформація про визнані судом вимоги кредиторів із зазначенням їх розміру та черговості задоволення; 3) інформація про майновий стан боржника за результатами проведених заходів з виявлення та складання опису майна боржника (проведення інвентаризації); 4) інформація про всі доходи боржника, у тому числі доходи, які боржник розраховує отримати протягом процедури реструктуризації боргів; 5) розмір суми, яка щомісяця буде виділятися для погашення вимог кредиторів; 6) вимоги кредиторів до боржника, які будуть прощені (списані) у разі виконання плану реструктуризації боргів; 7) розмір суми, яка щомісяця залишатиметься боржнику на задоволення побутових потреб, у розмірі не менше одного прожиткового мінімуму на боржника та на кожну особу, яка перебуває на його утриманні; 8) розмір суми, яка щомісяця виділятиметься для погашення наявних у боржника обов'язкових періодичних зобов'язань (виплата аліментів тощо).
Суд звертає увагу на те, що відповідно до ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства реструктуризація боргів боржника - судова процедура у справі про неплатоспроможність фізичної особи, що застосовується з метою відновлення платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов'язань згідно з планом реструктуризації боргів боржника.
Виконання мети процедури реструктуризації боргів боржника у справі про неплатоспроможність фізичної особи можливе лише за умови, коли боржник істинно бажає виконати взяті на себе грошові зобов'язання, але через певні майнові/фінансові причини не може їх виконати в повному обсязі належним чином.
Системне тлумачення приписів книги четвертої КУзПБ "Відновлення платоспроможності фізичної особи" свідчить, що за їх змістом законодавець закріпив у спеціальних нормах Кодексу принцип добросовісної поведінки боржника - фізичної особи, за яким право на звільнення від боргів та відновлення платоспроможності у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи набуває лише добросовісний боржник, який не за своїм неправомірним умислом потрапив у стан неплатоспроможності, сумлінно виконує обов'язки боржника та демонструє дієве прагнення до компромісу з кредиторами щодо умов реструктуризації боргів та в межах об'єктивних можливостей вживає заходів до задоволення їх вимог.
Боржник має реалізувати право ініціювати провадження у справі про власну неплатоспроможність не на шкоду кредиторам, а для досягнення легітимної мети цього провадження - соціальної реабілітації добросовісного боржника за спеціальною судовою процедурою.
Такими чином, погашення вимог кредиторів (виконання взятих на себе грошових зобов'язань) у межах об'єктивних можливостей є проявом добросовісного використання боржником своїх прав у судових процедурах неплатоспроможності та істинного бажання виконати взяті на себе грошові зобов'язання.
Так, дослідивши наданий ОСОБА_1 проект плану реструктуризації, господарським судом встановлено, що боржник вказує доход, на який вона розраховує в майбутньому та з якого планується погашення вимог кредиторів - 20 000,00 грн., з цих коштів планує щомісячно виділяти на погашення вимог кредиторів - 6 500,00 грн. та за рахунок вказаних коштів планує виконати зобов'язання перед кредиторами у загальному розмірі 390 000,00 грн.
При цьому боржниця не працевлаштована, як джерело доходу у визначених сумах боржниця вказує "фінансову допомогу родичів та друзів".
При цьому з наданих до суду відомостей щодо складу членів сім'ї та відомостей про доходи боржника та членів її сім'ї, вбачається, що боржниця наразі не працевлаштована та офіційного доходу не отримує.
Жодних доказів в підтвердження наміру родичів та друзів надавати таку фінансову допомогу боржниці матеріали справи не містять.
Тобто боржницею не надано до суду жодних обґрунтувань в підтвердження джерел таких доходів, які вона зазначає в плані реструктуризації або доказів в підтвердження можливості отримання такого доходу в майбутньому.
Окрім того, як вже зазначалось судом, що задля отримання бажаного результату - відновлення платоспроможності у судовій процедурі реструктуризації боргів КУзПБ покладає на боржника обов'язки повідомити про обставини, що стали підставою для звернення до суду (пункт 3 частини другої статті 116 КУзПБ), отже обґрунтувати природу і причини неплатоспроможності, надати інформацію щодо витрачання коштів, отриманих від кредитора (кредитодавця, позикодавця), та/або щодо руху основних активів з часу виникнення зобов'язань перед кредиторами тощо.
Таких обставин, які стали підставою для звернення до суду заявницею в своїй заяві не було наведено, а лише зазначено про накопичення грошових зобов'язань, припинення їх виконання починаючи з травня 2024 - червня 2024 року недостатність грошового доходу та відсутність майна, яке може бути реалізоване з метою погашення всієї суми заборгованості.
Відповідно до відомостей внесених у Декларацію про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність за 2021 р. боржниця отримувала доход у розмірі 1500,00 грн (заробітн плата) та 2580,00 грн. (інші види доходів), , а доходи членів сім'ї складали 287 626,00 грн.
Відповідно до відомостей внесених у Декларацію про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність за 2022 , боржниця отримала лише 231,32 грн. (додаткового блага від АТ "Універсал Банк"), члені її родини отримали в сукупності дохід в розмірі 36 351,87 грн. за рік.
Відповідно до відомостей внесених у Декларації про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність за 2023 рік боржниця не отримувала жодного доходу, доходи членів її родини в сукупності склали дохід в розмірі 9821,68 грн. за рік.
Відповідно до відомостей внесених у Декларації про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність за 2024 рік боржниця отримала доход у розмірі 125,1 грн. (додаткового блага від АТ "Універсал Банк") та 255,13 грн. (додаткового блага від АТ "А-Банк"), члени її родини не отримали жодного доходу.
Суд зауважує, що право на звільнення від боргів та відновлення платоспроможності у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи набуває лише добросовісний боржник, який не за своїм неправомірним умислом потрапив у стан неплатоспроможності, сумлінно виконує обов'язки боржника та не приховує обставин, що можуть вплинути на розгляд справи чи задоволення кредиторських вимог, при цьому демонструє дієве прагнення до компромісу з кредиторами щодо умов реструктуризації боргів та в межах об'єктивних можливостей вживає заходів до задоволення їх вимог.
Як вже зазначалось, правове регулювання відносин, що виникають між боржником та іншими учасниками справи про неплатоспроможність, має на меті поетапно створити для боржника - фізичної особи найбільш сприятливі умови для погашення боргів шляхом їх реструктуризації, а при нерезультативності таких заходів - забезпечити ефективний механізм продажу активів боржника.
Згідно з п. 1 ч. 4 ст. 119 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд постановляє ухвалу про відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність, зокрема, якщо відсутні підстави для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Підстави для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність передбачені частиною 2 статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства.
Про наявність таких підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника мають свідчити достатні фактичні обставини, які згідно із закріпленими в Кодексі України з процедур банкрутства нормами вказують на неплатоспроможність фізичної особи або загрозу її неплатоспроможності.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими доказами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Тобто, доказами, серед інших, є письмові документи, на підставі яких суд може встановити наявність або відсутність обставин (фактів), які стосуються наявного між сторонами спору або мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Таким чином, суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, а обов'язок з доказування певних обставин покладається на сторону, яка на них посилається.
Суд звертає увагу, що до боржника - фізичної особи Кодекс України з процедур банкрутства встановлює спеціальні вимоги щодо його добросовісності, як запоруку досягнення компромісу між сторонами стосовно погашення боргів, що має ґрунтуватися на поступках кредиторів та сумлінній співпраці боржника з керуючим реструктуризацією і кредиторами, а також на його відкритій взаємодії з судом, яка полягає у добросовісному користуванні процесуальними правами та сумлінному виконанні процесуальних обов'язків.
Суд вважає, що боржницею ОСОБА_1 не наведено підстав в підтвердження наявності обставин, з якими закон пов'язує можливість створення для доброчесного боржника сприятливих умов для погашення боргів через процедуру неплатоспроможності. Зокрема, боржниця не навела достатніх доказів в підтвердження наявності поточних доходів або доказів в підтвердження намірів родичів і друзів щодо надання фінансової допомоги, за рахунок якої можливо б було здійснити погашення заборгованості перед кредиторами та не навела доказів в підтвердження наявності дієвого прагнення вжиття заходів, направлених на погашення вимог кредиторів.
Зважаючи на вищевикладене у сукупності, суд дійшов висновку про відсутність підстав у розумінні ст. 115 Кодексу України з процедур банкрутства для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, у зв'язку з чим вважає за необхідне відмовити у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 .
Також суд зауважує на тому, що згідно з ч. 7 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства відмова у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність не перешкоджає повторному зверненню до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність за наявності підстав, встановлених цим Кодексом.
Керуючись ст. ст. 113, 115, 116, 119 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст. 232-235 ГПК України, -
Відмовити ОСОБА_1 у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність.
Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення
Ухвала може бути оскаржена до Східного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги в строки, передбачені ст. 256 ГПК України.
Ухвала підписана 18.02.2025 (з урахуванням того, що в період з 10.02.2025 по 17.02.2025 суддя Кононова О.В. перебувала у відпустці).
Суддя Кононова О.В.