65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"18" лютого 2025 р.м. Одеса Справа № 916/5028/24
Господарський суд Одеської області у складі судді Деркач Т. Г.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін
справу № 916/5028/24
за позовом: Департаменту комунальної власності Одеської міської ради (вул. Артилерійська, 1, м. Одеса, 65039, ідентифікаційний код 26302595)
до відповідача: Сайдулаєвої Петмат ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
про стягнення 85 021,88 грн
Департамент комунальної власності Одеської міської ради звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з Сайдулаєвої Петмат неустойки в сумі 85 021, 88 грн, а також витрат зі сплати судового збору у розмірі 3028 грн.
Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі
19.11.2024 Господарським судом Одеської області постановлено ухвалу, якою позовну заяву Фізичної особи - підприємця Сайдулаєвої Петмат прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження. В ухвалі суду сторонам встановлено строки на подання до суду заяв по суті справи, а також роз'яснено про можливість звернення до суду з клопотанням про призначення проведення розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у строки, визначені ч. 7 ст. 252 ГПК України.
В ухвалі суду сторонам встановлено строки на подання до суду заяв по суті справи, а також роз'яснено про можливість звернення до суду з клопотанням про призначення проведення розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у строки, визначені ч. 7 ст. 252 ГПК України.
Ухвалу суду від 19.11.2024, яку направлено відповідачу на адресу зазначену у позові повернуто до суду органами поштового зв'язку, із зазначенням причин повернення «адресат відсутній за вказаною адресою».
Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
У разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 910/15442/17.
Крім того, Верховний Суд у постанові від 18.03.2021 у справі № 911/3142/19 указав, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у даному випадку - суду (близька за змістом правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).
Отже, відповідач вважається таким, що повідомлений про дату, час та місце розгляду справи належним чином.
Відповідач відзив на позов до суду не надав.
Клопотання про призначення проведення розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у строки, визначені ч. 7 ст. 252 ГПК України, до суду від сторін також не надходило.
Згідно з ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Отже, враховуючи, вжиття господарським судом всіх залежних від нього заходів щодо повідомлення відповідача про розгляд справи, забезпечення відповідачу реалізації права на судовий захист, в тому числі шляхом надання відповідних заяв по суті справи, враховуючи строки розгляду справи, господарський суд визнав за можливе вирішити справу за наявними матеріалами справи відповідно до ч. 9 ст.165 ГПК України.
Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.
З урахуванням Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" (затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-IX), з огляду на подальше продовження строку дії воєнного стану в Україні, суд розглядає справу № 916/4235/24 у розумний строк, тобто такий, що є об'єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив таке.
26.03.2018 між Департаментом комунальної власності Одеської міської ради (Орендодавець) та Фізичною особою - підприємцем Сайдулаєва Петмат було укладено договір оренди нежитлового приміщення № 79/4 (далі - Договір) відповідно до п. п. 1.1, 1.3 якого Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове платне користування нежитлове приміщення підвалу загальною площею 35,4 кв.м., що розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Катерининська, 85. Термін дії договору оренди з 26.03.2018 по 26.02.2021.
Згідно з п. п. 2.1-2.4 договору оренди орендна плата визначається на підставі ст. 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", Методики розрахунку орендної плати за майно комунальної власності, затвердженої постановою Кабінету міністрів України 04.10.1995 року зі змінами та доповненнями; рішень Одеської місьокїради та виконкому Одеської міської ради; протоколу засідання комісії з проведення конкурсів на право укладання договору оренди будівель (споруд, приміщень), які є комунальною власністю територіальної громади міста Одеси від 26.03.2018р. За орендоване приміщення Орендар зобов'язується сплачувати орендну плату, що становить за перший після підписання договору оренди місяць 1 200 грн. (без урахування податку на додану вартість) та є базовою ставкою орендної плати за місяць. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру орендної плати за минулий місяць на щомісячний індекс інфляції, що друкується Мінстатом України. Податок на додану вартість розраховується відповідно до вимог чинного законодавства. До орендної плати не входить плата за комунальні послуги, вартість експлуатаційних витрат, плата за користування земельною ділянкою та інші послуги, які надаються спеціалізованими організаціями. Орендар зобов'язаний вносити орендну плату щомісячно до 15 числа поточного місяця, незалежно від результатів його господарської діяльності.
Умовами п. 4.1 договору оренди вказані у п. 1.1 приміщення передані Орендодавцем Орендарю виключно для розміщення майстерні з надання побутових послуг.
Відповідно до п. 4.7. Договору після закінчення строку дії договору чи у випадку його дострокового розірвання. Орендар зобов'язаний у 15-денний термін передати Орендодавцю приміщення за актом у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі їх в оренду, та відшкодувати Орендодавцю приміщення за актом у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі їх в оренду.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 30.08.2023 у справі № 916/2389/23, яке набрало законної сили 03.10.2023, позов Департамента комунальної власності Одеської міської ради до Сайдулаєва Петмат задоволено повністю. Виселено Сайдулаєва Петмат з нежитлового приміщення підвалу загальною площею 35,4 кв.м., розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Катерининська, 85 на користь Департаменту комунальної власності Одеської міської ради. Стягнуто з Сайдулаєва Петмат на користь Департаменту комунальної власності Одеської міської ради заборгованість з орендної плати в сумі 8 615, 80 грн, неустойку за прострочення повернення об'єкта оренди у розмірі 100 866, 58 грн та витрати по сплаті судового збору в сумі 5 368 грн.
Відповідно до Акту державного виконавця від 06.09.2024, який складено головним державним виконавцем Приморського відділу ДВС у місті Одесі при примусовому виконані судового наказу № 916/2389/23 від 06.10.2023, майно боржника за адресою місця виконання відсутнє. Рішення фактично та в повному обсязі виконано.
31.10.2023 та 03.04.2024 позивач звертався до відповідача з вимогами оплатити на рахунок Департаменту неустойку.
Згідно з розрахунком позивача, який доданий до заяви, розмір нарахованої відповідачу неустойки за несвоєчасне повернення об'єкта оренди з 01.04.2023 по 06.09.2024 становить 85021,88 грн.
Окрім того, судом встановлено, що 31.05.2021 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис про припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця Сайдулаєва Петмат за власним рішенням.
Висновки суду
Відповідно до вимог ч.ч.1,2 ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
У п.1 ч.2 ст.11 ЦК України встановлено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, який в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.
Умовами п.4.7. укладеного між сторонами договору оренди встановлено зобов'язання відповідача після закінчення строку дії договору чи у випадку його дострокового розірвання. Орендар зобов'язаний у 15-денний термін передати Орендодавцю приміщення за актом у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі їх в оренду, та відшкодувати Орендодавцю приміщення за актом у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі їх в оренду.
Приписами ст. 785 ЦК України встановлено обов'язок орендаря у разі закінчення строку дії договору оренди або у випадку його дострокового розірвання повернути орендоване майно за актом у належному стан, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду.
Відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону України “Про оренду державного та комунального майна» у разі припинення договору оренди орендар зобов'язаний протягом трьох робочих днів з дати припинення договору повернути орендоване майно в порядку, визначеному договором оренди.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 30.08.2023 у справі № 916/2389/23, яке набрало законної сили 03.10.2023 позов Департаменту комунальної власності Одеської міської ради до Сайдулаєва Петмат задоволено повністю.
Виселено Сайдулаєва Петмат з нежитлового приміщення підвалу загальною площею 35,4 кв.м., розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Катерининська, 85 на користь Департаменту комунальної власності Одеської міської ради.
Стягнуто з Сайдулаєва Петмат на користь Департаменту комунальної власності Одеської міської ради заборгованість з орендної плати в сумі 8 615, 80 грн, неустойку за прострочення повернення об'єкта оренди у розмірі 100 866, 58 грн та витрати по сплаті судового збору в сумі 5 368 грн.
При цьому, у рішенні господарського суду Одеської області від 30.08.2023 у справі № 916/2389/23 встановлені обставини щодо закінчення терміну дії договору 26.02.2021 та наявності обов'язку відповідача сплатити позивачу неустойку за період з 27.02.2021 по 31.03.2023 в сумі 100 866,58 грн.
Згідно ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Таким чином, з огляду на вищевикладене, факт припинення договору оренди нежитлового приміщення №79/4 від 26.03.2018 та існування у відповідача обов'язку щодо повернення об'єкту оренди позивачу після цього, а також сплати неустойки не підлягають доказуванню у даній справі.
У ч. 2 ст. 795 ЦК України встановлено, що повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору.
Отже, з припиненням договірних (зобов'язальних) відносин за договором у наймача (орендаря) виникає новий обов'язок - негайно повернути наймодавцеві річ.
Після спливу строку дії договору невиконання чи неналежне виконання обов'язку з негайного повернення речі свідчить про неправомірне користування майном, яке було передане в найм (оренду).
Користування майном за договором є правомірним, якщо воно відповідає умовам укладеного договору та положенням чинного законодавства, які регулюють такі правовідносини з урахуванням особливостей предмета найму та суб'єктів договірних правовідносин.
Відносини найму (оренди) у разі неправомірного користування майном можуть регулюватися умовами договору, що визначають наслідки неправомірного користування майном, та нормами законодавства, які застосовуються до осіб, які порушили зобов'язання у сфері орендних відносин.
Після спливу строку дії договору невиконання чи неналежне виконання обов'язку з негайного повернення речі свідчить про неправомірне користування майном, яке було передане в найм (оренду).
Тому права та обов'язки наймодавця і наймача, що перебували у сфері регулятивних правовідносин, переходять у сферу охоронних правовідносин та охоплюються правовим регулюванням за частиною другою статті 785 Цивільного кодексу України, яка регламентує наслідки невиконання майнового обов'язку щодо негайного повернення речі наймодавцеві.
Так, в силу положень ч. 2 ст. 785 ЦК України, якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.
Неустойка, стягнення якої передбачено частиною другою статті 785 ЦК України, є самостійною майновою відповідальністю у сфері орендних правовідносин і визначається як подвійна плата за користування річчю за час прострочення.
Зі змісту статей 610, 611, 612 ЦК України вбачається, що невиконання зобов'язання у погоджений сторонами в договорі строк є порушенням зобов'язання, що зумовлює застосування до боржника наслідків, встановлених договором або законом, зокрема, неустойки згідно з частиною другою статті 785 ЦК України. Законодавцем у частині першій статті 614 ЦК України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
Для застосування наслідків, передбачених частиною другою статті 785 ЦК України, необхідна наявність вини (умислу або необережності) в особи, яка порушила зобов'язання, відповідно до вимог статті 614 ЦК України. Тобто судам необхідно встановити обставини, за яких орендар мав можливість передати майно, що було предметом оренди, але умисно цього обов'язку не виконав.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові 02.09.2014 у справі N 3-85гс14, а також Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у постанові 11.04.2018 у справі N 914/4238/15, постанові 24.04.2018 у справі N 910/14032/17 та у постанові 09.09.2019 у справі N 910/16362/18.
До предмета доказування при вирішенні спорів щодо стягнення неустойки в порядку частини другої статті 785 ЦК України як подвійної плати за користування орендованим майном після спливу строку дії договору оренди входять обставини, пов'язані невжиттям орендарем належних заходів щодо повернення орендодавцю об'єкта оренди за наслідком припинення орендних правовідносин, за відсутності умов, які б перешкоджали орендарю вчасно повернути майно орендодавцю у визначений договором оренди строк; умисним ухиленням орендаря від обов'язку щодо повернення орендодавцю об'єкта оренди; утриманням орендованого майна у володінні орендаря та перешкоджанням орендарем у доступі орендодавця до належного йому об'єкта оренди; відсутністю з боку орендодавця бездіяльності та невчиненням ним дій, спрямованих на ухилення від обов'язку прийняти орендоване майно від орендаря та оформити повернення наймачем орендованого майна.
Обставини вчинення орендарем дій з повернення орендованого майна та відсутність у нього умислу на ухилення від повернення об'єкта оренди виключають можливість застосування орендодавцем до орендаря відповідальності у вигляді неустойки в порядку частини другої статті 785 ЦК України.
Аналогічну правову позицію викладено Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у постанові від 08.05.2018 у справі N 910/1806/17, Об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 13.12.2019 у справі N 910/20370/17.
В даному випадку судом встановлено, що договір оренди нежитлового приміщення 79/4 припинив свою дію 26.02.2021 та рішенням господарського суду Одеської області від 30.08.2023 у справі № 916/2389/23 відповідач виселений на користь позивача з орендованого приміщення.
В свою чергу орендоване приміщення за Актом державного виконавця передано позивачу лише 06.09.2024.
За таких обставин господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача неустойки за несвоєчасне повернення орендованого майна за період з 01.04.2023 по 06.09.2024 в розмірі 85021,88 грн., з врахуванням того, що неустойка за період з 27.02.2021 по 31.03.2023 стягнута з відповідача на користь позивача рішенням господарського суду Одеської області від 30.08.2023 у справі № 916/2389/23.
Також господарським судом враховується, що відповідач не надав до суду жодних заперечень щодо нарахованої позивачем неустойки, а тим більш доказів, які надають суду можливість встановити обставини, які б перешкоджали відповідачу своєчасно повернути позивачу об'єкт оренди.
Окрім того, господарським судом на підставі ч.4 ст.236 ГПК України враховується правовий висновок, викладений у Постанові Великої Палати Верховного суду від 05.06.2018р. у справі №338/180/17, згідно з яким, з 15 грудня 2017 року господарські суди мають юрисдикцію щодо розгляду за пунктом 1 частини першої статті 20 ГПК України у вказаній редакції спорів, в яких стороною є фізична особа, яка на дату подання позову втратила статус суб'єкта підприємницької діяльності, якщо ці спори пов'язані, зокрема, з підприємницькою діяльністю, що раніше здійснювалася зазначеною фізичною особою, зареєстрованою підприємцем.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Беручи до уваги наведене, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість і правомірність позовних вимог Департаменту комунальної власності Одеської міської ради, а отже, і їх задоволення.
На підставі ст.129 ГПК України на відповідача покладаються судові витрати позивача по сплаті судового збору.
Керуючись ст. ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Сайдулаєвої Петмат ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Департаменту комунальної власності Одеської міської ради (вул. Артилерійська, 1, м. Одеса, 65039, ідентифікаційний код 26302595) неустойку в сумі 85 021, 88 грн, а також витрати зі сплати судового збору у розмірі 3028 грн.
Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення.
Повне рішення складено 18 лютого 2025 р.
Суддя Т.Г. Деркач