27 січня 2025 року Справа № 915/1307/24
м.Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області,
головуючий суддя Коваль С.М.,
за участі секретаря судового засідання Табачної О.С.,
з участю представників сторін:
представники у судовому засіданні не присутні;
розглянувши у підготовчому засіданні справу № 915/1307/24
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Сільськогосподарське виробниче підприємство “Снігурівське»,
Миколаївська область, Баштанський район, м. Снігурівська, вул. Виноградна, буд. 22;
до Російської Федерації в особі Міністерства юстиції Російської Федерації,
Житня, буд. 14, м.Москва,
про: відшкодування майнової шкоди у розмірі 3862728 грн. 86 коп.,-
Товариством з обмеженою відповідальністю (ТОВ) “Сільськогосподарське виробниче підприємство “Снігурівське» пред'явлено позов до Російської Федерації в особі Міністерства юстиції Російської Федерації про відшкодування завданої шкоди (збитків) у розмірі 3862728 грн. 86 коп., понесених унаслідок артилерійсько-ракетного удару по майну ТОВ “Сільськогосподарське виробниче підприємство “Снігурівське».
У позивній заяві також викладено вимогу про стягнення з відповідачів грошових коштів на відшкодування витрат з оплати позовної заяви судовим збором та витрати на експертизу.
За такими вимогами ухвалою суду від 28.10.2024 відкрито провадження в даній справі та визначено здійснювати розгляд справи в порядку загального позовного провадження.
Разом з тим судом враховується, що у зв'язку з військовою агресією проти України та на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX (зі змінами) продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 08 лютого 2025 року строком на 90 діб до 09 травня 2025 року.
Ураховуючи наведене, та з метою забезпечення законних прав та інтересів сторін, повного, об'єктивного та всебічного розгляду справи, а також з метою надання можливості учасникам справи скористатись своїми процесуальними правами, дотримання принципу пропорційності, реалізації засад змагальності, враховуючи завдання господарського судочинства, і з метою запобігання загрози життю, здоров'ю та безпеці сторін в умовах воєнної агресії проти України, суд вважає за необхідне розглянути вказану справу у "розумний строк", поза межами встановленого ст.ст. 177, 194 Господарського процесуального кодексу України строку.
Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
За змістом статей 10, 12-2 Закону України Про правовий режим воєнного стану правосуддя в Україні в умовах воєнного стану має здійснюватися у повному обсязі, тобто не може бути обмежено конституційне право людини на судовий захист. В умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.
Відповідно до ч. 1 ст. 79 Закону України «Про міжнародне приватне право», зокрема, пред'явлення позову до іноземної держави, - може бути допущено лише за згодою компетентних органів відповідної держави, якщо інше не передбачено міжнародним договором України або законом України.
Закон України «Про міжнародне приватне право» встановлює судовий імунітет щодо іноземної держави, за відсутності згоди компетентних органів цієї держави на залучення її до участі у справі у національному суді іншої держави, зокрема, в якості відповідача.
Однак, необхідною умовою дотримання цього принципу є взаємне визнання суверенітету країни, тож коли РФ заперечує суверенітет України та вчиняє щодо неї загарбницьку війну, жодних зобов'язань поважати та дотримуватися суверенітету цієї країни немає.
Також, судом враховано, що відповідно до Постанови Верховної Ради України від 14.04.2022 «Про заяву Верховної Ради України «Про вчинення Російською Федерацією геноциду в Україні визнано геноцидом Українського народу» дії Збройних сил, політичного і військового керівництва Росії під час збройної агресії проти України, яка розпочалася 24 лютого 2022 року, а також доручено Голові Верховної Ради України спрямувати цю заяву до Організації Об'єднаних Націй, Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, Парламентської Асамблеї ОБСЄ, Парламентської Асамблеї НАТО, урядів та парламентів іноземних держав. Голові Верховної Ради України надано повноваження звернутися до Генеральної прокуратури, Міністерства закордонних справ України та Міністерства юстиції України щодо невідкладного вжиття заходів для належного документування фактів вчинення Збройними силами Російської Федерації та її політичним і військовим керівництвом геноциду Українського народу, злочинів проти людяності, воєнних злочинів, інших тяжких злочинів на території України та ініціювання притягнення до відповідальності всіх винних осіб.
Наведені дії РФ вчиняє з 2014 року та продовжує станом на момент постановлення цієї ухвали. Отже, після початку війни в Україні з 2014 року суд України, розглядаючи справу, де відповідачем визначено РФ, має право ігнорувати імунітет цієї країни та розглядати справи про відшкодування шкоди, завданої фізичній особі в результаті збройної агресії РФ, за позовом, поданим саме до цієї іноземної країни.
Судом враховано mutatis mutandis правовий висновок, викладений у Постанові Верховного Суду від 14.04.2022 у справі № 308/9708/19 щодо судового імунітету Російської Федерації у справах про відшкодування шкоди, завданої державою-агресором. Так, Верховний Суд дійшов висновку, що Російська Федерація, вчинивши неспровокований та повномасштабний акт збройної агресії проти Української держави, численні акти геноциду Українського народу, не вправі надалі посилатися на свій судовий імунітет, заперечуючи тим самим юрисдикцію судів України на розгляд та вирішення справ про відшкодування шкоди, завданої такими актами агресії фізичній особі-громадянину України.
У Постановах від 18.05.2022 у справах № 428/11673/19 та № 760/17232/20-ц Верховний Суд розширив правові висновки, згідно з якими підтримання юрисдикційного імунітету Російської Федерації позбавить позивача ефективного доступу до суду для захисту своїх прав, що є несумісним з положеннями пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Водночас, у зв'язку з повномасштабним вторгненням російської федерації на територію України 24.02.2022 Україна розірвала дипломатичні відносини з російською федерацією, що унеможливлює із цієї дати направлення запитів до Посольства російської федерації в Україні щодо згоди РФ бути відповідачем у справах про відшкодування шкоди, з огляду на припинення його роботи на території України.
Судом встановлено, що звертаючись із позовом до російської федерації для правильного вирішення спору, позивач не потребує згоди компетентних органів держави російської федерації на розгляд справи у судах України або наявності міжнародної угоди між Україною та російською федерацією з цього питання.
При цьому судом враховано правову позицію, викладену у Постанові Верховного Суду від 14.04.2022 у справі № 308/9708/19, відповідно до якого національне законодавство України виходить із того, що за загальним правилом шкода, завдана в Україні фізичній особі в результаті протиправних дій будь-якої іншої особи (суб'єкта), може бути відшкодована за рішенням суду України (за принципом генерального делікту).
Так, суд дійшов висновку про застосування у цій справі деліктного винятку, відповідно до якого будь-який спір, що виник на її території у громадянина України, навіть з іноземною країною, зокрема й російською федерацією, може бути розглянутий та вирішений судом України як належним та повноважним судом.
Також, суд зазначає, що оскільки в Україні введено воєнний стан у зв'язку з триваючою повномасштабною збройною агресією РФ проти України, чим порушено її суверенітет, отримання згоди РФ бути відповідачем у цій справі наразі є недоречним. Дана правова позиція суду відображена у постановах Верховного Суду у справі № 796/165/18 від 25.01.2019, №308/9708/19 від 14.04.2022 та № 760/17232/20-ц від 18.05.2022.
Також, згідно з листом Міністерства юстиції України щодо забезпечення виконання міжнародних договорів України у період воєнного стану №25814/12.1.1/32-22 від 21.03.2022 з урахуванням норм звичаєвого права щодо припинення застосування міжнародних договорів державами у період військового конфлікту між ними, рекомендується не здійснювати будь-яке листування, що стосується співробітництва з установами російської федерації на підставі міжнародних договорів України з питань міжнародно-правових відносин та правового співробітництва у цивільних справах та у галузі міжнародного приватного права.
Відповідно до повідомлення, розміщеного 25.02.2022 на офіційному веб-сайті Акціонерного товариства Укрпошта, у зв'язку з агресією з боку росії та введенням воєнного стану, АТ Укрпошта припинила поштове співробітництво з поштою росії та білорусі; посилки та перекази в ці країни не приймаються.
Отже, оскільки розірвано дипломатичні відносини України з російською федерацією, що унеможливлює надсилання цієї ухвали на адресу відповідача, повідомлення відповідача про дату, час та місце проведення судових засідань у даній справі здійснюватиметься шляхом розміщення на офіційному веб-порталі судової влади України відповідного оголошення в порядку, передбаченому ч.ч. 4, 5 ст. 122 ГПК України. Окрім цього, для належного повідомлення відповідачів, ухвалою від 28.10.2024 зобов'язано ТОВ Сільськогосподарське виробниче підприємство “Снігурівське», направити нотаріально засвідчений переклад на російську мову даної ухвали суду на адресу посольства Російської Федерації в Республіці Польщі: ul.Belwederska, 49, 00-761, Warszawa, Polska.
07.11.2024 ТОВ Сільськогосподарське виробниче підприємство “Снігурівське» через електронну систему «Електронний суд» направило до Господарського суду Миколаївської області клопотання про долучення доказів, а саме копію нотаріально засвідченого перекладу на російську мову ухвали Господарського суду Миколаївської області від 28.10.2024 та докази направлення даної ухвали до посольства Російської Федерації в Республіці Польщі: ul.Belwederska, 49, 00-761, Warszawa, Polska.
Ухвалою від 16.12.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті
21.01.2025 ТОВ Сільськогосподарське виробниче підприємство “Снігурівське» направило до Господарського суду Миколаївської області клопотання про долучення доказів, а саме копію нотаріально засвідченого перекладу на російську мову ухвали Господарського суду Миколаївської області від 16.12.2024 та докази направлення даної ухвали до посольства Російської Федерації в Республіці Польщі: ul.Belwederska, 49, 00-761, Warszawa, Polska.
Також, 21.01.2025 ТОВ Сільськогосподарське виробниче підприємство “Снігурівське» направило через електронну систему «Електронний суд» направило до Господарського суду Миколаївської області заяву про здійснення розгляду справи по суті за відсутності позивача та представника, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого.
ТОВ Сільськогосподарське виробниче підприємство “Снігурівське» є юридичною особою в розумінні ст. 80 ЦК України, створене і зареєстроване у встановленому законом порядку дата та номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань 31.07.2017 номер запису: 1 520102 0000 001022, код ЄДРПОУ 41489868, доказом зазначеної обставини є дані з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Основним видом економічної діяльності Позивача визначено вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (КВЕД 01.11), доказом зазначеної обставини є дані Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Позивач зареєстрований за адресою: 57300, Миколаївська область, Баштанський район, м. Снігурівка, вул. Виноградна, буд. 22, доказом зазначеної обставини є дані Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань та здійснює господарську діяльність в межах адміністративно-територіальної одиниці Миколаївська область, Баштанський район шляхом вирощування сільськогосподарських культур на земельних ділянках, що перебувають у тимчасовому платному користуванні.
Так, Позивачу на праві власності належать: сівалка без транспортного пристрою СЗ-5,4 А (1140), інвентарний номер 1140, рік виробництва 1991, заводський номер 10; вантажівка САЗ 3507, інвентарний номер 973, державний номер НОМЕР_1 , рік виробництва 1988, заводський номер НОМЕР_2 ; трактор МТЗ 892, інвентарний номер 950, реєстраційний номер НОМЕР_3 , рік виробництва 2011, заводський номер НОМЕР_4 ; мікроавтобус Wolkswagen Caravella, інвентарний номер 12532, державний номер НОМЕР_5 , рік виробництва 1993, заводський номер НОМЕР_6 ; автомобіль ВАЗ 21214, інвентарний номер 1004, державний номер НОМЕР_7 , рік виробництва 2016, заводський номер НОМЕР_8 ; автомобіль Chevrolet Niva, інвентарний номер 8056, державний номер НОМЕР_9 , рік виробництва 2017, заводський номер НОМЕР_10 ; автомобіль Renault Sandero, інвентарний номер 8062, державний номер НОМЕР_11 , рік виробництва 2017, заводський номер НОМЕР_12 ; плуг Lemken Diamant 16 7+1L100, інвентарний номер 8119, рік виробництва 2019, заводський номер НОМЕР_13 ; сівалка без транспортного пристрою СЗ-5,4 А, інвентарний номер 8121, рік виробництва 2020, заводський номер 3; борона-мотика ротаційна 3534-101, інвентарний номер 8077, рік виробництва 2018, заводський номер М07452; оприскувач ОПК-2000, інвентарний номер 953, державний номер НОМЕР_14 , рік виробництва 2012, заводський номер НОМЕР_15 . Доказом зазначеної обставини є договір купівлі-продажу № 41/49 641 від 10.08.2020, специфікація, акт приймання-передачі від 20.07.2021 за договором купівлі-продажу № 41/49 641 від 10.08.2020, видаткова накладна № 4277 від 20.07.2021, платіжна інструкція № 1481 від 12.07.2021, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_16 , договір купівлі-продажу 4841/2018/1094735 від 07.09.2018, договір купівлі-продажу рухомого майна (основних засобів) від 24.07.2018, акт приймання-передачі майна (основних засобів) від 24.07.2018 до Договору купівлі-продажу рухомого майна (основних засобів) від 24.07.2018, видаткова накладна № 2 від 24.07.2018. свідоцтво про реєстрацію машини серія НОМЕР_17 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_18 , договір купівлі-продажу 4841/2021/2720596 від 05.08.2021, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_19 , договір купівлі-продажу 4841/2018/1102109 від 12.09.2018, видаткова накладна № 26 від 12.09.2018, договір купівлі-продажу 4841/2018/1094560 від 07.09.2018, видаткова накладна № 3 від 07.09.2018, договір купівлі-продажу 4841/2018/1102067 від 12.09.2018, видаткова накладна № 4 від 12.09.2018, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_20 , договір купівлі-продажу № 25062020-01-Т від 25.06.2020, специфікація, акт приймання-передачі від 03.08.2020, видаткова накладна № 139 від 03.09.2020, платіжна інструкція № 2603 від 13.07.2020, договір купівлі-продажу сільськогосподарської техніки № 88-НК/СТ/ВП/2019 від 12.03.2019, специфікація № 1, специфікація № 2, довіреність № 90 від 01.11.2018, акт прийому передачі від 14.03.2019, видаткова накладна № 2115 від 14.03.2019, договір купівлі-продажу рухомого майна (основних засобів) від 02.05.2019 за № 2, акт приймання-передачі майна (основних засобів) від 02.05.2019, видаткова накладна № 1 від 02.05.2019, свідоцтво про реєстрацію машин серія НОМЕР_21 .
Вищевказане майно позивача, окрім автомобіля Renault Sandero, інвентарний номер 8062, державний номер НОМЕР_11 , знаходилось на території комплексу току за адресою Миколаївська область, Снігурівський район, с. Павлівка, вул. Молодіжна, 1, що належить на праві власності позивачу. Доказом зазначеної обставини є договір купівлі-продажу нерухомого майна від 12.09.2018 посвідчений приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Назаровою О. С. та зареєстрований за № 1343, витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 12.09.2018 за № 137478885, технічний паспорт на виробничий будинок.
Водночас, автомобіль Renault Sandero, інвентарний номер 8062, державний номер НОМЕР_11 , рік виробництва 2017, заводський номер НОМЕР_12 на підставі договору найму (оренди) транспортного засобу від 18.01.2022, укладеного між позивачем та ТОВ «РОЗДОЛЛЯ» знаходився за адресою: Миколаївська область, Баштанський район, селище Галаганівка, вул. Паровозна, 5.
Доказом зазначеної обставини є договір найму (оренди) транспортного засобу від 18.01.2022, акт приймання-передачі від 18.01.2022.
Указом Президента України Володимира Зеленського від 24.02.2022 за №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», запроваджено воєнний стан з 5 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб (в подальшому дію воєнного стану в Україні продовжено відповідними Указами Президента України).
Вказане рішення ухвалено, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України та на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України й відповідно до українського законодавства.
Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25.04.2022 за № 75 затверджено перелік територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 25.04.2022 (зі змінами внесеними наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 01.06.2022 за № 105).
До вищевказаного переліку віднесено по Миколаївській області, в тому числі Баштанський район (Баштанська міська територіальна громада, Березнегуватська селищна територіальна громада, Горохівська сільська територіальна громада, Інгульська сільська територіальна громада, Новобузька територіальна громада, Снігурівська міська територіальна громада, Широківська сільська територіальна громада).
Так, на території Миколаївської області Снігурівської міської територіальної громади, до якої належить с. Павлівка, велися активні бойові дії.
Територія Снігурівської міської територіальної громади, в межах якої знаходилось майно Позивача захоплено військовими угрупуваннями російської федерації внаслідок військової агресії російської федерації проти України.
Так, 16.04.2022 невстановлені військовослужбовці збройних сил російської федерації перебуваючи на території Баштанського району Миколаївської області заволоділи рухомим та нерухомим майном, що належить Позивачу. За даним фактом порушено кримінальне провадження ЄРДР № 22022150000000216 за ознаками ч. 1 ст. 438 КК України. Доказом зазначеної обставини є витяг з ЄРДР № 22022150000000216.
Після деокупації Снігурівської міської територіальної громади, яка відбулась 11.11.2022, що підтверджується наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 за № 309, позивачем встановлено, що сівалка без транспортного пристрою СЗ-5,4 А (1140), інвентарний номер 1140, рік виробництва 1991, заводський номер 10 пошкоджена; вантажівка САЗ 3507, інвентарний номер 973, державний номер НОМЕР_1 , рік виробництва 1988, заводський номер ХТН531400J1221609 трактор МТЗ 892, інвентарний номер 950, реєстраційний номер НОМЕР_3 , рік виробництва 2011, заводський номер НОМЕР_4 ; мікроавтобус Wolkswagen Caravella, інвентарний номер 12532, державний номер НОМЕР_5 , рік виробництва 1993, заводський номер НОМЕР_6 ; автомобіль ВАЗ 21214, інвентарний номер 1004, державний номер НОМЕР_7 , рік виробництва 2016, заводський номер НОМЕР_8 ; автомобіль Chevrolet Niva, інвентарний номер 8056, державний номер НОМЕР_9 , рік виробництва 2017, заводський номер НОМЕР_10 ; автомобіль Renault Sandero, інвентарний номер 8062, державний номер НОМЕР_11 , рік виробництва 2017, заводський номер НОМЕР_12 ; плуг Lemken Diamant 16 7+1L100, інвентарний номер 8119, рік виробництва 2019, заводський номер НОМЕР_13 ; сівалка без транспортного пристрою СЗ-5,4 А, інвентарний номер 8121, рік виробництва 2020, заводський номер 3; борона-мотика ротаційна 3534-101, інвентарний номер 8077, рік виробництва 2018, заводський номер М07452; оприскувач ОПК-2000, інвентарний номер 953, державний номер НОМЕР_14 , рік виробництва 2012, заводський номер НОМЕР_15 викрадено.
Позивачем направлено до Регіональної торгово-промислової палати Миколаївської області заяву від 26.07.2023 за № 26/01 про проведення обстеження та фотофіксації рухомого майна (транспортні засоби та сільськогосподарська техніка) викраденого та пошкодженого майна в період окупації з 19.03.2022 по 10.11.2022 внаслідок збройної агресії російської федерації, а саме ракетного обстрілу російськими військами. До вказаної заяви долучено перелік пошкодженого та викраденого рухомого майна (транспортних засобів та сільськогосподарської техніки). Доказами зазначеної обставинами є вказана заява із Переліком пошкодженого та викраденого рухомого майна (транспортних засобів та сільськогосподарської техніки), необхідна інформація тільки по знищеному або пошкодженому рухомому майну.
Згідно акту № 120-223/1 обстеження (фотофіксації) пошкодженого рухомого майна (сільськогосподарська техніка), внаслідок збройної агресії російської федерації проти України від 09.10.2023 встановлено, що сівалка без транспортного пристрою СЗ-5,4 А (1140), інвентарний номер 1140, рік виробництва 1991, заводський номер 10, яка належить Товариству з обмеженою відповідальністю “Сільськогосподарське виробниче підприємство “Снігурівське» і знаходилось за адресою: Миколаївська область, Баштанський район, с. Павлівка, вул. Молодіжна, 1 пошкоджено внаслідок ракетних обстрілів та тимчасової окупації військами російської федерації в період з 19 березня по 10 листопада 2022, що підтверджується актом № 120-223/1 обстеження (фотофіксації) пошкодженого рухомого майна (сільськогосподарська техніка), внаслідок збройної агресії російської федерації проти України від 09.10.2023.
Як випливає з акту № 120-223 обстеження викраденого рухомого майна (транспортних засобів), внаслідок збройної агресії російської федерації проти України від 09.10.2023 встановлено, що вантажівка САЗ 3507, інвентарний номер 973, державний номер НОМЕР_1 , рік виробництва 1988, заводський номер НОМЕР_2 , трактор МТЗ 892, інвентарний номер 950, реєстраційний номер НОМЕР_3 , рік виробництва 2011, заводський номер НОМЕР_4 ; мікроавтобус Wolkswagen Caravella, інвентарний номер 12532, державний номер НОМЕР_5 , рік виробництва 1993, заводський номер НОМЕР_6 ; автомобіль ВАЗ 21214, інвентарний номер 1004, державний номер НОМЕР_7 , рік виробництва 2016, заводський номер НОМЕР_8 ; автомобіль Chevrolet Niva, інвентарний номер 8056, державний номер НОМЕР_9 , рік виробництва 2017, заводський номер НОМЕР_10 ; автомобіль Renault Sandero, інвентарний номер 8062, державний номер НОМЕР_11 , рік виробництва 2017, заводський номер НОМЕР_12 , які належать ТОВ “Сільськогосподарське виробниче підприємство “Снігурівське» і знаходилось за адресою: Миколаївська область, Баштанський район, с. Павлівка, вул. Молодіжна, 1 викрадено з території підприємства внаслідок тимчасової окупації військами російської федерації в період з 19 березня по 10 листопада 2022. Наведене підтверджується актом № 120-223 обстеження викраденого рухомого майна (транспортних засобів), внаслідок збройної агресії російської федерації проти України від 09.10.2023.
Згідно акту № 120-223/2 обстеження викраденого рухомого майна (сільськогосподарська техніка), внаслідок збройної агресії російської федерації проти України від 09.10.2023 встановлено, що плуг Lemken Diamant 16 7+1L100, інвентарний номер 8119, рік виробництва 2019, заводський номер 464570; сівалка без транспортного пристрою СЗ-5,4 А, інвентарний номер 8121, рік виробництва 2020, заводський номер 3; борона-мотика ротаційна 3534-101, інвентарний номер 8077, рік виробництва 2018, заводський номер М07452; оприскувач ОПК-2000, інвентарний номер 953, державний номер НОМЕР_14 , рік виробництва 2012, заводський номер 2338, які належать ТОВ “Сільськогосподарське виробниче підприємство “Снігурівське» і знаходилось на території за адресою: Миколаївська область, Баштанський район, с. Павлівка, вул. Молодіжна, 1 викрадено з території підприємства внаслідок тимчасової окупації військами російської федерації в період з 19 березня по 10 листопада 2022 року. Доказом зазначеної обставини є акт № 120-223/2 обстеження викраденого рухомого майна (сільськогосподарська техніка), внаслідок збройної агресії російської федерації проти України від 09.10.2023.
З метою визначення вартості матеріальної шкоди (збитків), заподіяних власнику транспортних засобів (сільськогосподарської техніки) викрадених (пошкоджених) в період окупації з 19 березня по 10 листопада 2022 року, внаслідок збройної агресії російської федерації, що були розташовані на території Миколаївська область, Баштанський район, с. Павлівка, вул. Молодіжна, 1, 28.11.2023 та 10.01.2024 Позивачем направлено експерту Регіональної ТПП в Миколаївській області відповідні заяви. Доказами за значеної обставини є заяви від 28.11.2023 за № 28/11 та від 10.01.2024 за № 10/01-24.
Згідно висновку експерта № 137-0081 комісійної товарознавчої експертизи від 05.03.2024 розмір збитків у вартісному вигляді (матеріальної шкоди), завданої рухомому майну ТОВ “Сільськогосподарське виробниче підприємство “Снігурівське» (плуг Lemken Diamant 16 7+1L100, інвентарний номер 8119, рік виробництва 2019, заводський номер 464570; сівалка без транспортного пристрою СЗ-5,4 А, інвентарний номер 8121, рік виробництва 2020, заводський номер 3; борона-мотика ротаційна 3534-101, інвентарний номер 8077, рік виробництва 2018, заводський номер М07452; оприскувач ОПК-2000, інвентарний номер 953, державний номер НОМЕР_14 , рік виробництва 2012, заводський номер 2338, сівалка без транспортного пристрою СЗ-5,4 А (1140), інвентарний номер 1140, рік виробництва 1991, заводський номер 10), яке було викрадене та пошкоджено в період окупації з 19 березня по 10 листопада 2022 року, внаслідок збройної агресії російської федерації проти України, а саме артилерійських (ракетних) обстрілів російськими військами становить (без урахування ПДВ): 2 557040 грн, що еквівалентно 66 893,92 доларам США за офіційним курсом Національного банку України станом на 10.01.2024. Доказом зазначеної обставини є висновок експерта №137-0081 комісійної товарознавчої експертизи від 05.03.2024.
Згідно висновка експерта № Вс-22 судової транспортно-товарознавчої експертизи для подання заяв про компенсацію (відшкодування) збитків, а також подання позовів про компенсацію (відшкодування) збитків до судових інстанції, зокрема міжнародних завданих збройною агресією російською федерацією проти України, складеного 08.07.2024 встановлено:
Вартість матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу - вантажного спеціалізованого автомобіля самоскиду ГАЗ-САЗ 3507, державний номер НОМЕР_1 , заводський номер НОМЕР_2 , внаслідок його втрати у результаті збройної агресії російської федерації проти України, визначається рівною ринковій вартості станом на 24.02.2022 і становить 125623 грн. 68 коп., або з урахуванням курсів валют НБУ станом на той же час 4294 доларів США 11 центів.
Вартість матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу - трактор МТЗ 892 «Беларус», заводський номер НОМЕР_4 , реєстраційний номер НОМЕР_3 , внаслідок його втрати у результаті збройної агресії російської федерації проти України, визначається рівною ринковій вартості станом на 24.02.2022 становить 267447 грн. 13 коп. або з урахуванням курсів валют НБУ станом на той же час 9141 доларів США 96 центів.
Вартість матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу - пасажирського мікроавтобуса Wolkswagen Caravella Т4 2,4 SD, реєстраційний номер НОМЕР_5 , ідентифікаційний номер НОМЕР_6 , внаслідок його втрати у результаті збройної агресії російської федерації проти України, визначається рівною ринковій вартості станом на 24.02.2022 становить 104314 грн. 20 коп. або з урахуванням курсів валют НБУ станом на той же час 3565 доларів США 70 центів.
Вартість матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу - легкового автомобіля ВАЗ 21214 реєстраційний номер НОМЕР_7 , ідентифікаційний номер НОМЕР_8 , внаслідок його втрати у результаті збройної агресії російської федерації проти України, визначається рівною ринковій вартості станом на 24.02.2022 становить 230996 грн. 69 коп. або з урахуванням курсів валют НБУ станом на той же час 7898 доларів США.
Вартість матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу - легкового автомобіля ВАЗ 2123 Chevrolet Niva, 1,7і реєстраційний номер НОМЕР_9 , ідентифікаційний номер НОМЕР_10 , внаслідок його втрати у результаті збройної агресії російської федерації проти України, визначається рівною ринковій вартості станом на 24.02.2022 становить 274611 грн. 88 коп. або з урахуванням курсів валют НБУ станом на той же час 9386 доларів США 87 центів.
Вартість матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу - легкового автомобіля Renault Sandero 0,9 ТСе, реєстраційний номер НОМЕР_11 , ідентифікаційний номер НОМЕР_12 , внаслідок його втрати у результаті збройної агресії російської федерації проти України, визначається рівною ринковій вартості станом на 24.02.2022 становить 255395 грн. 28 коп. або з урахуванням курсів валют НБУ станом на той же час 8730 доларів США. Доказом зазначеної обставини є висновок експерта № Вс-22 судової транспортно-товарознавчої експертизи для подання заяв про компенсацію (відшкодування) збитків, а також подання позовів про компенсацію (відшкодування) збитків до судових інстанції, зокрема міжнародних завданих збройною агресією російською федерацією проти України, складеного 08.07.2024.
Таким чином, відповідачем завдано позивачеві збитків у вартісному вигляді (матеріальної шкоди), завданої рухомому майну ТОВ “Сільськогосподарське виробниче підприємство “Снігурівське», яке викрадене та пошкоджено в період окупації з 19 березня по 10 листопада 2022 року, внаслідок збройної агресії російської федерації проти України, а саме артилерійських (ракетних) обстрілів російськими військами становить (без урахування ПДВ): 2557040 грн, що еквівалентно 66893,92 доларам США за офіційним курсом Національного банку України станом на 10.01.2024 та вартість матеріального збитку, завданого власнику колісних транспортних засобів, внаслідок його втрати у результаті збройної агресії російської федерації проти України, визначається рівною ринковій вартості станом на 24.02.2022 і становить 1258388 грн. 86 коп., або з урахуванням курсів валют НБУ станом на той же час 43016,64 доларів США.
Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або ненастання певної події.
Згідно статтею 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
В силу статті 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках. Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п'ятої статті 13 цього Кодексу.
Відповідно до статті 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв'язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право. На вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб, зокрема, шкода, завдана майну, може відшкодовуватися в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо), якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Шкода, завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок непереборної сили, відшкодовується у випадках, встановлених законом. Шкода, завдана правомірними діями, відшкодовується у випадках, встановлених цим Кодексом та іншим законом.
При вирішенні спорів про відшкодування шкоди за статтею 1166 Цивільного кодексу України, доказуванню підлягає: факт спричинення шкоди, протиправність дій заподіювача шкоди і його вина, причинний зв'язок між протиправною дією та негативними наслідками. Відсутність хоча б одного з таких елементів виключає відповідальність за заподіяння шкоди. Деліктна відповідальність за загальним правилом настає лише за наявності вини заподіювача шкоди.
Відповідно до Резолюції Генеральної Асамблеї Організації Об'єднаних Націй ES-11/1 від 02.03.2022 військова агресія Російської Федерації була засуджена як така, що порушує статтю 2 (4) Статуту ООН, а також суверенітет, незалежність та територіальну цілісність України. Крім того, Російську Федерацію було зобов'язано припинити застосування сили проти України та вивести свої збройні сили за межі міжнародно визнаних кордонів України.
Аналогічних висновків дійшов і Міжнародний суд Організації Об'єднаних Націй, який у своєму наказі про забезпечувальні заходи від 16.03.2022 у справі щодо звинувачень в геноциді за конвенцією про попередження та покарання злочину геноциду (Україна проти Російської Федерації) зобов'язав Російську Федерацію припинити військову агресію проти України.
Також, Генеральна Асамблея Організації Об'єднаних Націй прийняла Резолюцію ES-12/1 від 24.03.2022, якою додатково засуджує військову агресію Росії проти України, вимагає від Російської Федерації припинення військових дій, в тому числі проти атак проти цивільних осіб та цивільних об'єктів, а також засуджує всі порушення міжнародного гуманітарного права та порушення прав людини та вимагає безумовного дотримання міжнародного гуманітарного права, включно із Женевськими Конвенціями 1949 року та Додаткового протоколу І 1977 року до них.
Відповідно до Заяви Верховної Ради України «Про вчинення Російською Федерацією геноциду в Україні», схваленої постановою Верховної Ради України від 14.04.2022, визнано геноцидом Українського народу дії збройних сил, політичного і військового керівництва Росії під час збройної агресії проти України, яка розпочалася 24.02.2022, а також доручено Голові Верховної Ради України спрямувати цю заяву до Організації Об'єднаних Націй, Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, Парламентської Асамблеї ОБСЄ, Парламентської Асамблеї НАТО, урядів та парламентів іноземних держав. Голові Верховної Ради України надано повноваження звернутися до Генеральної прокуратури, Міністерства закордонних справ України та Міністерства юстиції України щодо невідкладного вжиття заходів для належного документування фактів вчинення Збройними силами Російської Федерації та її політичним і військовим керівництвом геноциду Українського народу, злочинів проти людяності, воєнних злочинів, інших тяжких злочинів на території України та ініціювання притягнення до відповідальності всіх винних осіб.
У постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №210/4458/15-ц, від 30.01.2020 у справі №287/167/18-ц, ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 16.08.2017 у справі №761/9437/15-ц висловлено правову позицію про те, що факт збройної агресії Російської Федерації проти України встановленню в судовому порядку не потребує.
Преамбулою Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" встановлено, що Україна згідно з Конституцією України є суверенною і незалежною державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною. Перебування на території України підрозділів збройних сил інших держав з порушенням процедури, визначеної Конституцією та законами України, Гаазькими конвенціями 1907 року, IV Женевською конвенцією 1949 року, а також всупереч Меморандуму про гарантії безпеки у зв'язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї 1994 року, Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією 1997 року та іншим міжнародно-правовим актам є окупацією частини території суверенної держави Україна та міжнародним протиправним діянням з усіма наслідками, передбаченими міжнародним правом.
Відповідно до частини 3 статті 85 Господарського процесуального кодексу України, обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.
Отже, протиправність діяння відповідача, як складового елементу факту збройної агресії Росії проти України в розумінні частини 3 статті 85 Господарського процесуального кодексу України є загальновідомим фактом, який закріплено державою на законодавчому рівні та визнано міжнародними організаціями.
Обов'язковою умовою покладення відповідальності має бути безпосередній причинний зв'язок між вчиненими порушеннями і завданими збитками. Підставою для відшкодування понесених збитків є спричинення їх внаслідок вчиненого порушення, тобто наявності прямого причинного-наслідкового зв'язку між діями однієї сторони та зменшення майнових прав іншої.
Тобто, саме внаслідок тимчасової окупації військовими угрупуваннями російської федерації території України, в тому числі адміністративно-територіальних одиниць, в межах яких знаходилось рухоме майно Позивача та саме внаслідок обстрілів невстановленими військовослужбовцями російської федерації із невстановленої зброї цивільної інфраструктури Центрального району м. Миколаєва внаслідок якого пошкоджено об'єкти нерухомого та рухомого майна Позивача, що призвело до значних матеріальних втрат.
Стосовно вини, як складового елемента цивільного правопорушення, законодавством України не покладається на позивача обов'язок доказування вини відповідача у заподіянні шкоди; діє презумпція вини, тобто відсутність вини у завданні шкоди повинен доводити сам заподіювач шкоди.
Якщо під час розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.
В контексті зазначеного, саме відповідач повинен доводити відсутність своєї вини у спірних правовідносинах.
Зазначений висновок підтверджується Верховним Судом, зокрема, у постанові від 21.04.2021 у справі №648/2035/17, постанові від 14.02.2018 у справі №686/10520/15-ц.
Таким чином, судом вважається, що докази, на які посилається позивач у позовній заяві та копії яких долучаються до позовної заяви є належними та допустимими, та доводять повний склад цивільного правопорушення, що є умовою та підставою для застосування до відповідача такого заходу відповідальності як відшкодування збитків.
У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі "Чахал проти Об'єднаного Королівства" (Chahal v.the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов'язань. Крім того, Суд вказав на те, що за деяких обставин вимоги ст.13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.
Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов'язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 05 квітня 2005 року (заява №38722/02).
З урахуванням наведеного, ефективний засіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування. Права особи в суді повинні бути захищені таким способом, який реально відновить її порушені інтереси.
Ураховуючи наведене, вимога позивача про стягнення з відповідача суми завданих збитків у розмірі 3862728 грн. 86 коп. є ефективним способом захисту порушеного права в розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та фактично призведе до відновлення його порушених прав, а тому позов є обґрунтованим і підлягає задоволенню.
Вирішуючи питання про судові витрати у справі, суд виходить з того, що за приписами статті 129 Господарського процесуального кодексу України, у разі задоволення позову, судовий збір підлягає покладенню на відповідача.
Згідно п. 22 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах за позовами до держави-агресора Російської Федерації про відшкодування завданої майнової та/або моральної шкоди у зв'язку з тимчасовою окупацією території України, збройною агресією, збройним конфліктом, що призвели до вимушеного переселення з тимчасово окупованих територій України, загибелі, поранення, перебування в полоні, незаконного позбавлення волі або викрадення, а також порушення права власності на рухоме та/або нерухоме майно.
Відповідно до ч. 2 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету.
Згідно п.п. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір за ставкою 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» у 2024 році встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2024 року 3028 грн. Таким чином, судовий збір в сумі 57231 грн. 43 коп. та підлягає стягненню з відповідача в дохід державного бюджету України.
За приписами п. 2 ч. 3 ст. 123, п. 1 ч. 4 ст. 129 ГПК України, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, зокрема витрати позивача на проведення експертизи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.
Так, Позивачем понесені судові витрати:
- у розмірі 4800,00 грн. (оплата за акт обстеження та фотофіксації рухомого майна), що підтверджується договором на надання послуги від 01.08.2023 за № 176, актом приймання-передачі наданих послуг за № 120-0223, рахунком на оплату від 06.09.2023 №120-0223 та платіжною інструкцією від 06.09.2023 № 7730072078;
- у розмірі 20000 грн. (оплата за висновок експерта судової товарознавчої експертизи), що підтверджується договором на надання послуги від 10.01.2024 за № 6/1, актом приймання-передачі наданих послуг № 137-0081, рахунком на оплату від 18.03.2024 № 137-0081 та платіжною інструкцією від 19.03.2024 № 8810659396;
- у розмірі 22500 грн. (оплата за висновок експерта судової транспортно-товарознавчої експертизи), що підтверджується договором на надання послуги від 17.06.2024 за № 124, актом приймання-передачі наданих послуг від 28.06.2024 № Вс-0022, рахунком на оплату від 17.06.2024 № Вс-0022 та платіжною інструкцією від 17.06.2024 №8810660590.
Керуючись ст.ст. 232, 233, 236-238 ГПК України, суд,
1.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Сільськогосподарське виробниче підприємство “Снігурівське» задовольнити повністю.
2.Стягнути з Російської Федерації в особі Міністерства юстиції Російської Федерації (вул. Житня, буд. 14, м. Москва) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Сільськогосподарське виробниче підприємство “Снігурівське» (57300, Миколаївська область, Баштанський район, м. Снігурівка, вул. Виноградна, буд. 22, ідентифікаційний код 41489868) розмір збитків у розмірі 2557040 грн., що еквівалентно за курсом валют НБУ та становить 66 893,92 доларам США.
3. Стягнути з Російська Федерація в особі міністерства юстиції Російської Федерації (119991, м. Москва, вул. Житня, буд. 14, будівля, 1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Сільськогосподарське виробниче підприємство “Снігурівське» (57300, Миколаївська область, Баштанський район, м. Снігурівка, вул. Виноградна, буд. 22, ідентифікаційний код 41489868) вартість матеріального збитку у розмірі 1258 388 грн. 86 коп., що еквівалентно за курсом валют НБУ та становить 43016,64 доларів США,
4. Стягнути з Російська Федерація в особі міністерства юстиції Російської Федерації (119991, м. Москва, вул. Житня, буд. 14, будівля, 1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Сільськогосподарське виробниче підприємство “Снігурівське» (57300, Миколаївська область, Баштанський район, м. Снігурівка, вул. Виноградна, буд. 22, ідентифікаційний код 41489868) грошові кошти на відшкодування витрат на оплату фотофіксації рухомого майна за актом у сумі 4800 грн., витрати на оплату судової транспортно-товарознавчої експертизи у сумі 22500 грн., а також витрати на оплату товарознавчої експертизи у сумі 20000 грн.
5. Стягнути з Російська Федерація в особі міністерства юстиції Російської Федерації (119991, м. Москва, вул. Житня, буд. 14, будівля, 1) в дохід державного бюджету України 57231 грн. 43 коп. судового збору.
Рішення може бути оскаржено до Південно-Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Оформлене відповідно до статті 238 цього Кодексу, рішення підписано 13.02.2025, у зв'язку із перебуванням судді Коваль С.М. на лікарняному.
Суддя С.М. Коваль.