17 лютого 2025 року Справа № 915/285/24
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області,
головуючий суддя Коваль С.М.,
розглянувши без виклику сторін
справу №915/285/24
за позовом: Приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “ВУСО»,
03680, вул. Казимира Малевича, 31, м. Київ;
до Дорошівської сільської ради,
вул. Миру, 65, с. Дорошівка, Вознесенський район, Миколаївська область;
про стягнення грошових коштів у сумі 130000 грн. відшкодованих витрат,-
Приватним акціонерним товариством “Страхова компанія “ВУСО» (далі - Страхова компанія) пред'явлено позов до Дорошівської сільської ради (далі-Сільрада) про стягнення з останньому грошових коштів у сумі 130000 грн., посилаючись на те, що страховою компанією на підставі договору страхування наземного транспорту за продуктом “Наша Автоцивілка» від 13.03.2023 № 16126522, укладеного позивачем, як страховиком, з ОСОБА_1 , виплачено останньому зазначену суму в якості страхового відшкодування матеріальних затрат на відновлення механічних пошкоджень автомобіля марки “Skoda Kodiaq», державний номер НОМЕР_1 , заподіяних у дорожньо-транспортній пригоді (ДТП), яка сталася 07.09.2023 о 11 год. 55 хв. на а/д Н 24 “Благовіщенське - Миколаїв» в с.Дорошівка Вознесенського району Миколаївської області, по вул. Миру, 65, внаслідок зіткнення зазначеного автомобіля з автомобілем відповідача марки “ГАЗ 3102», державний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , якого постановою Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 26.10.2023 у справі № 473/5007/23 визнано винним у настанні зазначеної ДТП.
Страхова компанія також просить про стягнення з відповідача грошових коштів на відшкодування витрат з оплати позовної заяви судовим збором.
За такими вимогами ухвалою суду від 25.03.2024 відкрито провадження в даній справі за правилами спрощеного позовного провадження. Цією ж ухвалою, зокрема, встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов, оформленого згідно вимог ст. 165 ГПК України ? п'ятнадцять днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Цією ж ухвалою, зокрема визначено провести розгляд справи поза межами встановленого ГПК України строку у розумний строк, тривалість якого визначається з урахуванням існування в Україні воєнного стану.
Ухвала суду від 25.03.2024 направлялася до електронного кабінету відповідача через систему «Електронний суд» та згідно довідки про доставку електронного листа, документ доставлено до електронного кабінету 26.03.2024.
08.04.2024 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить залишити позов без розгляду.
У відзиві вказує, що ОСОБА_2 приступив до виконання обов'язків сільського голови Дорошівської сільської ради відповідно до рішення № 2, І сесії 8 скликання від 13.11.2020 «Про початок повноважень сільського голови Дорошівської сільської ради Вознесенського району Миколаївської області». Транспортний засіб ГАЗ 3102 д.н.з. НОМЕР_2 переданий на баланс Дорошівської сільської ради рішення № 32 ХІІІ сесії 8 скликання від 23.09.2021 «Про взяття на баланс Дорошівської сільської ради окремого індивідуально визначеного рухомого майна легкового автомобіля - ГАЗ 3102, 2001 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 ». Станом на 07.09.2023 (дата скоєння ДТП) вказаний автомобіль перебував на збереженні на прибудинковій території адміністративної будівлі сільської ради по вул. Миру, 65 в с. Дорошівка. 07.09.2023 виникла виробнича необхідність доступу до прилеглої території адміністративної будівлі сільської ради, що розташована по вулиці Миру, 65 в селі Дорошівка Вознесенського району Миколаївської області. З цією метою транспортний засіб ГАЗ 3102 д.н.з. НОМЕР_2 транспортувався в інше місце. Отже, торкання (зіткнення) автомобілів відбулося не на автодорозі Н 24, а поруч з нею, на допоміжній смузі, про що не було враховано судом при винесенні постанови про визнання винного у настанні зазначеної ДТП. Крім того вказує, що кошторис збитків складається на момент настання страхового випадку на підставі рахунка СТО, обраної Страховиком. При цьому зазначає, що відповідач не запрошувався позивачем ні на огляди автомобіля оцінювачем, ні на дефектування автомобіля на СТО, що передбачено п.5.2. Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої Наказом Мінюсту України та Фонду Держмайна №142/5/2092 від 24.11.2003 року, тому відповідач вважає, що не всі зафіксовані під час оглядів та дефектування автомобіля позивача пошкодження, виникли у результаті його дій під час ДТП. Адже деякі пошкодження могли мати місце до ДТП, а деякі позиції щодо ремонту автомобіля могли не мати відношення до ДТП і були приписані згодом з метою завищення вартості ремонту. На думку відповідача, є обґрунтовані сумніви у правомірності вимог позивача про які він повідомляє суду і просить звернути на це увагу, а саме: деякі позиції щодо заміни запчастин та ремонту не мають відношення до ДТП за участю відповідача відповідно до обставин пригоди; позивачем не надано суду доказів того, які саме запчастини, за якою ціною і де нібито придбано; на акті здачі-прийому робіт №КА-000060 від 24.10.2023 відсутній підпис представника Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ВУСО".
10.04.2024 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив.
У відповіді на відзив позивач вказує, що з огляду на положення п.5.2 Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів» затвердженої Наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України №142/5/2092 від 24.11.2003, виклик відповідача під час проведення огляду КТЗ може здійснюватися у разі потреби, обов'язковість такого виклику не передбачено, а тому вважає твердження, що відповідача не повідомили про огляд пошкодженого транспортного засобу, не можуть бути підставою для відмови у позові. До того ж, звертає увагу на те, що у випадку якщо у відповідача є сумніви, то він мав можливість з'ясувати ці питання ще в досудовому порядку, оскільки ПрАТ "СК "ВУСО" зверталось до останнього з претензією, однак відповідач таким правом не скористався і з жодними запитами на отримання додаткових документів, фото тощо не звертався. Щодо заміни запчастин та ремонту які не мають відношення до ДТП зазначає, що під час зіткнення транспортних засобів основний удар та пошкодження нанесені автомобілю Skoda Kodiaq д.н.з НОМЕР_3 відбулись в передню праву частину, в акті огляду пошкодженого Т/З вказано пункт (можливі приховані дефекти). При огляді пошкодженого ТЗ на СТО яка проводила відновлювальний ремонт виявлено пошкодження ступічного підшипника та деталей ходової частини які безпосередньо знаходяться в зоні удару отриманих від ДТП. Підтвердженням заміни вищевказаних деталей є Акт здачі -прийому робіт №КА- 000060 від 24.10.2023, яким визначено, що вартість запасних частин та робіт необхідних для проведення відновлювального ремонту автомобіля становить 243000,00 грн. За страховим випадком (ДТП) згідно складеного страхового акта № 2317727-1 від 18.09.2023 по договору страхування було визначено суму страхового відшкодування в розмірі 130 000,00грн. (в межах страхової суми за Договором), виплата якого підтверджується позивачем наявною в матеріалах справи платіжною інструкцією №42413 від 18.09.2023. Кошторис збитків складено на момент настання страхового випадку на підставі рахунка СТО, обраної Страховиком (п.4.2 ч.4 розділ 2 Пропозиції). Акт виконаних робіт/наданих послуг - це первинний документ, який відображає факт виконання робіт/надання послуг та конкретні види робіт/послуг, які були надані з зазначенням їх вартості та терміну виконання. Вважає твердження відповідача про невідповідність пошкоджень та придбання запасних частин необґрунтованими, та спрямоване на уникнення відповідальності по відшкодуванню шкоди, покладеного Законом на відповідача.
Ураховуючи викладене, та що справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження, суд вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній матеріалами, у відповідності до ч. 13 ст. 8, ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178, ч. 5 ст. 252 ГПК України.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого.
13.03.2023 між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «ВУСО» (далі - страховик, позивач) та ОСОБА_1 (далі - страхувальник) було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту за продуктом «Наша Автоцивілка» № 16126522 (далі - договір), за яким страховик застрахував майнові інтереси страхувальника, пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу, а саме автомобіля Skoda Kodiaq д.н.з. НОМЕР_4 , предметом якого є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать закону, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням застрахованими ТЗ, вказаним у п.3 Полісу (р.р. 3, 7 договору).
Страхова сума 130000 грн. Строк дії договору: дата початку дії договору - з 13.03.2023, але не раніше дати сплати страхового платежу; дата завершення дії договору - 12.03.2024 (п 5.1., п.6.1., п. 6.2. договору).
Страхування здійснюється на умовах Пропозиції про укладення електронного договору добровільного страхування наземного транспорту (р.8 договору).
Відповідно до п. 5.1. Пропозиції про укладення електронного договору добровільного страхування наземного транспорту (в редакції, чинній з 06.11.2021) договір страхування укладається на підставі Правил №03-02 добровільного страхування наземного транспорту, зареєстрованих в Держфінпослуг 16.12.2008 р. за №0681722 (надалі - «Правила», «Правила страхування») в електронному форматі та підписано у відповідності до вимог Закону України «Про електронну комерцію». На підтвердження укладання Договору Страхувальник отримує на вказаний у електронній заяві засіб зв'язку або у персональний кабінет примірник укладеного Договору страхування (Поліс). На письмову вимогу Страхувальника Страховик здійснює вручення Договору страхування, підписаного оригінальним підписом уповноваженого представника Страховика (що унеможливлює зміну змісту Договору страхування), в робочий час Страховика за його місцезнаходженням.
Згідно п.5.2. Пропозиції підписанням Полісу, який надається Страхувальнику на підтвердження укладення Договору страхування Клієнт погоджується, що при відтворенні підпису Страховика може бути використано факсимільне відтворення за допомогою засобів механічного, електронного чи іншого копіювання підпису особи, уповноваженої підписувати такі договори від імені Страховика, а також відбитка печатки Страховика
Згідно п. 5.3. Пропозиції підписанням Полісу Страхувальник підтверджує та визнає, що: до укладання Договору страхування на виконання вимог Закону України “Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» (далі в цьому пункті - Закон) Страховик (Страховий агент) надав, а Страхувальник отримав та ознайомився зі всією інформацією в обсязі та в порядку, що передбачені частиною 2 статті 12 Закону; зазначена інформація є доступною на веб-сторінці Страховика https://vuso.ua/ , є повною та достатньою для правильного розуміння суті фінансової послуги, що надається Страховиком.
Підписанням Полісу (індивідуальної частини Договору) Страхувальник підтверджує, що з Правилами №03-02 добровільного страхування наземного транспорту, зареєстрованими в Держфінпослуг 16.12.2008 р. за №0681722 та Пропозицією (публічною частиною Договору) ознайомлений та обрав спосіб ознайомлення із Пропозицією (публічною частиною Договору) шляхом ознайомлення на власному веб-сайті Страховика https://vuso.ua/ (п. 5.4 Пропозиції).
Відповідно до 5.1. р.2 Пропозиції страхове відшкодування виплачується Страховиком на підставі письмової заяви Страхувальника (його представника) і страхового акту, який складається Страховиком, тільки після того, як повністю будуть встановлені причини випадку та розмір збитку.
Згідно п. 5.2. р.2 Пропозиції сторони домовились, що страхове відшкодування за цим Договором виплачується лише за умови, що Страхувальник або його представник не отримав страхове відшкодування від страховика, у якого застрахована цивільно-правова відповідальність особи, винної у ДТП.
Згідно до п. 5.6 р.1 Пропозиції про укладення електронного договору добровільного страхування наземного транспорту за програмою «Наша Автоцивілка» договір страхування вважається підписаним Клієнтом шляхом прийняття умов цієї Пропозиції при сплаті страхового платежу.
Матеріали справи містять довідку- підтвердження сплати страхувальником страхового платежу (довідка вих..№1186/2024/вих. від 13.03.2024).
З матеріалів справи вбачається, що 07.09.2023 в с.Дорошівка Вознесенського району Миколаївської області сталася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП), за участю автомобіля ГАЗ 3102, д.н.з. НОМЕР_2 , належного КП «Райводпостач», під керуванням водія ОСОБА_2 та автомобіля Skoda Kodiaq, д.н.з. НОМЕР_4 , під керуванням водія ОСОБА_1 . В результаті ДТП зазначені транспортні засоби отримали механічні ушкодження.
Згідно з постановою Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 26.10.2023 року по справі №473/5007/23, ОСОБА_2 було визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та його притягнуто до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
З матеріалів справи вбачається, що транспортний засіб ГАЗ 3102, д.н.з. НОМЕР_2 , був переданий у комунальну власність Дорошівської сільської ради від КП «Райводпостач» на підставі рішення №5 від 11.08.2021 Вознесенської районної ради Миколаївської області, як вбачається із довідки КП «Райводпостач» від 27.10.2023 № 204; рішення Дорошівської сільської ради від 23.09.2021 № 31 про затвердження Акту прийому-передачі; підписаного Акту прийому-передачі.
Також як вбачається з матеріалів справи, зокрема листа Дорошівської сільської ради від 30.01.2024 № 197-02-11, ОСОБА_2 приступив до виконання обов'язків сільського голови Дорошівської сільської ради відповідно до рішення №2, 1сесії 8 скликання від 13.11.2020; станом на 07.09.2023, транспортний засіб ГАЗ 3102 д.н.з НОМЕР_2 , який перебував на балансі Дорошівської сільської ради, «перебував на збереженні на прибудинковій території адміністративної будівлі сільської ради по вул.. Миру, 65 в с. Дорошівка»; 07.09.2023 виникла виробнича необхідність доступу до прилеглої території адміністративної будівлі сільської ради, з цією метою ТЗ ГАЗ 3102 транспортувався в інше місце.
Встановлено, що цивільно-правова відповідальність винуватця ДТП, який керував ТЗ ГАЗ 3102, на дату ДТП, не була забезпечена.
Внаслідок настання страхового випадку потерпіла сторона ( ОСОБА_1 ) звернувся до позивача із заявою про настання події, що має ознаки страхового випадку за договором добровільного страхування транспортного засобу, на підставі якої та наданих потерпілою стороною документів було складено страховий акт № 2317727-1, за договором страхування № 16126522 від 13.03.2023, сума страхового відшкодування становила 130000,00 грн.
Крім того, матеріли справи містять розрахунок страхового відшкодування.
Позивачем також надано суду копію платіжного доручення № 42413 від 18.09.2023, відповідно до якого позивач перерахував ФОП Коверзнева А.М. грошові кошти в сумі 130000,00 грн.; із призначенням платежу: «страхове відшкодування зг СА № 2317727- 1 вiд 18.09.23 та дог. № 16126522 вiд 13.03.23, стр. ОСОБА_1 , заяв.08.09.23, Рах.№ КА-- 000089 вiд 13.09.23».
Позивач звернувся до відповідача із заявою (претензією) вих.. №4165/2023/вих. від 15.11.2023 про виплату страхового відшкодування на користь позивача, але на момент звернення до суду із позовом страхове відшкодування на користь позивача відповідачем не сплачено.
За твердженнями позивача, у відповідача виникло зобов'язання перед позивачем відшкодувати завдані збитки в межах сплаченого позивачем страхового відшкодування.
Предметом позову є вимога позивача про стягнення з відповідача завданих збитків у розмірі 130000 грн.
У відповідності до ч. 1, ч. 2 ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
За чинним законодавством України окрім особи, винної у завданні шкоди, потерпілий у ДТП має також право одержати майнове відшкодування або за рахунок страхової організації, якою застраховане його майно, за правилами і в порядку, встановленому ЦК України та Законом України "Про страхування", або за рахунок страховика, яким застраховано відповідальність особи, що володіє транспортним засобом, водія якого визнано винним у ДТП, за правилами та у порядку, встановленому ЦК України та Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".
Право потерпілого обрати той чи інший спосіб захисту чинним законодавством не обмежене.
Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у разі настання страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Стаття 28 зазначеного Закону надає визначення поняття "шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого". Шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого - це шкода, пов'язана: з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу; з пошкодженням чи фізичним знищенням доріг, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху; з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого; з проведенням робіт, які необхідні для врятування потерпілих у результаті дорожньо-транспортної пригоди; з пошкодженням транспортного засобу, використаного для доставки потерпілого до відповідного закладу охорони здоров'я, чи забрудненням салону цього транспортного засобу; з евакуацією транспортних засобів з місця дорожньо-транспортної пригоди.
Відповідно до ст. 29 вказаного Закону у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.
Згідно ч.1 ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
У відповідності до ст. 993 ЦК України та вимог ст. 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який здійснив страхову виплату (відшкодування) за договором страхування майна, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхову виплату (відшкодування), має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Відповідачем не було надано жодних доказів на спростовування обґрунтованості визначеного позивачем розміру шкоди. В контексті наведеного суд зауважує, що самі лише непогодження учасника справи без відповідного їх доказового обґрунтування ніяким чином не можуть спростовувати доказів, які надано позивачем.
Станом на час вирішення спору матеріали справи не містять доказів на підтвердження здійснення відповідачем виплати страхового відшкодування.
За таких обставин, враховуючи підтвердження позивачем реальної вартості нанесеного збитку у розмірі 130000,00 грн належними та допустимими доказами у розумінні статей 76-77 ГПК України, факт оплати цієї суми позивачем потерпілій стороні, згоду винної у ДТП особи, суд дійшов висновку, що у відповідача виникло зобов'язання перед позивачем відшкодувати завдані збитки в межах сплаченого позивачем страхового відшкодування.
Інші заперечення відповідача розглянуто судом, однак вони не спростовують зроблених судом висновків та обґрунтованості заявлених позовних вимог.
Ураховуючи викладене, суд визнає, що вимога про стягнення з відповідача грошових коштів у розмірі 130000 грн. є законної та обґрунтованою
Таким чином, позов належить задовольнити повністю.
Господарським процесуальним законодавством передбачено покладання судових витрат у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ст. 129 ГПК України).
З урахуванням викладеного, витрати позивача на оплату позовної заяви судовим збором, згідно платіжної інструкції від 14.03.2024 №15896., яка, згідно з ч. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір», є мінімальною сумою судового збору для позовних вимог майнового характеру, належить у зазначеній сумі відшкодувати за рахунок відповідача.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236- 238 ГПК України, суд
1. Позов Приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “ВУСО» задовольнити повністю.
2. Стягнути з Дорошівської сільської ради (вул. Миру, 65, с. Дорошівка, Вознесенський район, Миколаївська область; код 04376222) на користь Приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “ВУСО» (03680, вул. Казимира Малевича, 31, м. Київ; код 31650052) грошові кошти у розмірі 130000,00 грн., а також грошові кошти на відшкодування витрат з оплати позовної заяви судовим збором у сумі 3028,00 грн.
Рішення може бути оскаржено до Південно-Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.М. Коваль