Ухвала від 18.02.2025 по справі 5015/118/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

18.02.2025 Справа№ 5015/118/11 (914/3307/21)

Господарський суд Львівської області у складі судді Чорній Л.З., розглянувши матеріали заяви: Товариства з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Львівський автонавантажувач»

про видачу дубліката судового наказу

у справі за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Львівський автонавантажувач» в особі ліквідатора арбітражного керуючого Козія Володимира Юрійовича, м. Львів

до відповідача: Товарна біржа "Наша", м. Львів

про стягнення 737 551,00 грн.

у межах справи за заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю "Укравтозапчастина", м. Київ

про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Львівський Автонавантажувач", с. Коростів Сколівського району Львівської області

Представники сторін не викликалися

Суть спору: В провадженні Господарського суду Львівської області знаходилась справа № 5015/118/11 (914/3307/21) за позовом ТОВ «Управляюча компанія «Львівський автонавантажувач» до відповідача Товарна біржа «Наша» про стягнення 737 551,00 грн.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 13.04.2022 року у справі №5015/118/11 (914/3307/21) позов задоволено повністю та стягнуто з Товарної біржі «Наша» (79035, вул. Зелена, 251, м. Львів; код ЄДРПОУ 32484157) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Львівський автонавантажувач» (вул. Гірська, 3, с. Коростів Сколівського району Львівської області, ЄДРПОУ 31148163) 737 551,00 грн безпідставно отриманих коштів та 11 063,30 грн судового збору.

10.05.2022 видано наказ на примусове виконання рішення Господарського суду Львівської області від 13.04.2022.

10.02.2025 в системі «Електронний суд» Товариство з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Львівський автонавантажувач» сформувало заяву про видачу дублікату наказу, в якій просить видати наручно дублікат наказу про примусове виконання рішення Господарського суду Львівської області від 13.04.2022 у справі №5015/118/11(914/3307/21).

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.02.2025 справа розподілена судді Чорній Л.З.

Як встановлено судом, ухвалою суду від 05.06.2023 самовідвід судді Чорній Л.З. у справі №5015/118/11 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Укравтозапчастина" про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Львівський Автонавантажувач" та всіх позовних заяв, поданих в межах вказаної справи та інші заяви (клопотання) задоволено. Справу та всі позовні заяви, подані в межах вказаної справи та інші заяви (клопотання) передано для визначення нового складу суду у порядку, встановленому статтею 32 Господарського процесуального кодексу України.

Головуюча суддя Чорній Л.З. зазначає, що є безсторонньою, об'єктивною та неупередженою, взяла до уваги можливі сумніви учасників провадження у справі щодо наявності упередженого та необ'єктивного ставлення до розгляду справи і ставить під сумнів будь-які, навіть абсолютно законні, майбутні судові рішення в даній справі з розгляду заяви про видачу дублікату наказу рішення заявляється самовідвід в порядку п. 5 ч. 1 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 35 ГПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.

Разом з тим, вказаний перелік підстав не є вичерпним, оскільки припускається існування інших підстав вважати суддю заінтересованим у результаті розгляду справи.

Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 38 ГПК України з підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 35 ГПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.

Відповідно до статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Наявність безсторонності згідно з пунктом 1 ст. 6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (рішення від 09.11.2006 у справі "Білуха проти України", п. 49).

Правова позиція Європейського Суду з прав людини передбачає, що об'єктивно безстороннім є судовий орган, діяльність якого відповідає таким критеріям: забезпечується не лише здійснення правосуддя, а й зовнішнiй вияв того, що відбувається; суддею створено достатні гарантії для усунення об'єктивно виправданих підстав (і навіть потенційної можливості) побоюватися, що він, незалежно від особистої поведінки, не є безстороннім. Тому важливою є та довіра, яку суди в демократичному суспільстві повинні викликати у громадськості (Hauschildt v. Denmarkjudgmentof 24 May 1989, Series A, No. 154, p. 48).

Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (рішення у справі "Фей проти Австрії" (Fey v. Austria) від 24.02.1993, пункти 27, 28, 30; рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland), N33958/96, пункт 42, ЄСПЛ 2000-XII). Крім того, відповідно до об'єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв'язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі (рішення у справі "Бочан проти України" (Заява N7577/02) від 03.05.2007 пункт 64).

Навіть зовнішні прояви можуть мати певну важливість або, іншими словами, "правосуддя повинно не тільки чинитися, повинно бути також видно, що воно чиниться" (рішення у справі "Де Куббер проти Бельгії" (DeCubber v. Belgium), від 26.10.1984, пункт 26). Важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти в громадськість у демократичному суспільстві (див. рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland) та рішення у справі "Кастілло Альгар проти Іспанії" (CastilloAlgar v. Spain), від 28.10.1998, пункт 45).

У пункті 28 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Газета "Україна-центр" проти України" від 15.10.2010 (заява №16695/04) визначено, що відповідно до усталеної практики Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно визначатися на підставі суб'єктивного критерію, в контексті якого слід враховувати особисті переконання та поведінку певного судді, що означає необхідність встановити, чи мав суддя у певній справі будь-яку особисту зацікавленість або упередженість, а також на підставі об'єктивного критерію, в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував суд і, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо його безсторонності. Таким чином, у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду (див. рішення у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства" (Pullar v. UnitedKingdom), від 10.06.1996, пункт 38).

Згідно з пунктом 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів від 19.05.2006, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27 липня 2006 року № 2006/23, суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Частиною першою, другою статті 39 ГПК України передбачено, що питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу.

Зважаючи на необхідність уникнути сумніву сторін в безсторонності суду, з метою створення достатніх гарантій для усунення підстав (і навіть потенційної можливості) побоюватися, що суд, незалежно від особистої поведінки, не є безстороннім та з метою виключення сумнівів щодо законності результатів розгляду справи, суддею Чорній Л.З. заявляється самовідвід у справі №5015/118/11(914/3307/21) з розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Львівський автонавантажувач» про видачу дубліката наказу в порядку п. 5 ч. 1 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 2, 35, 36, 38, 39, 233, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Самовідвід судді Чорній Л.З. у справі №5015/118/11(914/3307/21) з розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Львівський автонавантажувач» про видачу дубліката наказу - задовольнити.

2. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Львівський автонавантажувач» про видачу дубліката судового наказу передати для визначення нового складу суду у порядку, встановленому статтею 32 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 2 ст. 235 ГПК України ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала суду оскарженню не підлягає.

Ухвала складена та підписана 18.02.2025 у зв'язку з перебуванням у відпустці судді Чорній Л.З.

Суддя Чорній Л.З.