ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
18.02.2025Справа № 910/15390/24
Суддя Господарського суду міста Києва Спичак О.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Арабський енергетичний альянс юей» (04655, м. Київ, вул. Полярна, буд. 20; ідентифікаційний код: 31511844)
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Нарні-Трейд» (02092, м. Київ, вул. Алматинська, буд. 35-А; ідентифікаційний код: 42793528)
про стягнення 78470,67 грн.
Без повідомлення (виклику) учасників справи.
13.12.2024 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Арабський енергетичний альянс юей» з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю «Нарні-Трейд» про стягнення 78470,67 грн.
Позовні вимоги обгрунтовані завданням позивачу збитків у сумі 78470,67 грн, у зв'язку з порушенням умов укладеного між сторонами Договору поставки №NR-21-06/22 від 21.06.2022 та норм Податкового кодексу України.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.12.2024 відкрито провадження у справі №910/15390/24, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (без проведення судового засідання), встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи.
Відповідач своїм правом на подання відзиву на позовну заяву у визначений судом у відповідності до господарського процесуального закону строк не скористався.
При цьому, про розгляд Господарським судом міста Києва справи №910/15390/24 відповідач повідомлявся належним чином шляхом надсилання ухвали суду до електронного кабінету відповідача, що підтверджується інформацією з бази «Діловодство спеціалізованого суду».
Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Згідно з ч. 11 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
За таких обставин, відповідач вважається належним чином повідомлений про розгляд Господарським судом міста Києва справи №910/15390/24.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
У частині 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
21.06.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Арабський енергетичний альянс юей» (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Нарні-Трейд» (постачальник) укладено Договір поставки №NR-21-06/22, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується на умовах, визначених цим Договором, поставити та передати у власність покупця продукцію виробничо-технічного призначення, далі товар, у відповідності до специфікацій, які оформляються додатками до цього Договору (надалі - Специфікації) і є його невід'ємними частинами, а покупець зобов'язується прийняти цей товар та оплатити його.
Відповідно до п. 1.2 Договору поставки №NR-21-06/22 від 21.06.2022 найменування (асортимент), кількість, вартість товару, що є предметом цього договору, визначається специфікаціями.
Згідно з п. 1.3 Договору поставки №NR-21-06/22 від 21.06.2022 поставка товару здійснюється на умовах, зазначених у специфікації, з зазначенням місця передачі та відповідних умов Правил «Інкотермс 2010» протягом 3-х (трьох) банківських днів після отримання 100% попередньої оплати вартості товару.
Відповідно до п. 2.1 Договору поставки №NR-21-06/22 від 21.06.2022 ціна за одиницю товару, загальна ціна партії товару, що підлягає оплаті, вказується у відповідних специфікаціях.
Порядок і умови розрахунків визначаються сторонами у відповідній специфікації (п. 2.2 Договору поставки №NR-21-06/22 від 21.06.2022).
Якщо інше не передбачено відповідною специфікацією, поставка товару здійснюється однією партією у кількості та асортименті визначеному у відповідній специфікації. Якщо постачальник передав покупцеві меншу кількість товару та/або якщо асортимент товару інший, ніж це встановлено відповідною специфікацією, покупець має право вимагати передання кількості товару та асортименту, яких не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми (п. 4.1 Договору поставки №NR-21-06/22 від 21.06.2022).
Відповідно до п. 6.2 Договору поставки №NR-21-06/22 від 21.06.2022 приймання-передача товару здійснюється шляхом підписання сторонами відповідної видаткової накладної на товар.
Згідно з п. 6.3 Договору поставки №NR-21-06/22 від 21.06.2022 під час передачі товару постачальник зобов'язаний надати покупцеві приналежності товару та документи, що стосуються товару та підлягають передачі, як це зазначено у відповідній специфікації. Якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані постачальником разом із товаром, покупець має право відмовитися від цього договору та повернути товар постачальнику, а постачальник зобов'язаний прийняти такий товар та повернути покупцеві сплачені за нього кошти.
Відповідно до п. 6.3.1 Договору поставки №NR-21-06/22 від 21.06.2022 видаткова накладна має бути оформленою у відповідності до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженому Наказам Мінфіну України від 24.05.1995 р. №88.
Товар вважається переданим покупцеві з моменту підписання ним відповідної видаткової накладної на товар (п. 6.4 Договору поставки №NR-21-06/22 від 21.06.2022).
Відповідно до п. 12.1 Договору поставки №NR-21-06/22 від 21.06.2022 цей договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2023 року, але у будь-якому випадку до повного виконання зобов'язань, що виникли під час дії договору.
Позовні вимоги обгрунтовані завданням позивачу збитків у сумі 78470,67 грн, у зв'язку з порушенням умов укладеного між сторонами Договору поставки №NR-21-06/22 від 21.06.2022 та норм Податкового кодексу України.
Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч.ч. 1. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно зі ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч. 1 ст. 691 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.
Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч. 1 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.
Згідно з п. 2.3 Договору поставки №NR-21-06/22 від 21.06.2022 розрахунки за цим договором здійснюються покупцем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника на умовах, визначених специфікаціями та на підставі рахунку постачальника, а саме покупець сплачує вартість товару на умовах 100% попередньої оплати протягом 3-х (трьох) банківських днів з моменту виставлення рахунку шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач виставив позивачу рахунок на оплату №154 від 01.11.2022 на суму 458000,04 грн (ПДВ - 76333,34 грн), який був оплачений позивачем у повному обсязі 02.11.2022, що підтверджується платіжною інструкцією №920062 від 02.11.2022.
У п. 187.1. ст. 187 Податкового кодексу України зазначено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», незалежно від дати накладення електронного підпису.
Отже, відповідач повинен був зареєструвати відповідну податкову накладну на суму 76333,34 грн. - ПДВ.
Однак, як вбачається з матеріалів справи, в порушення пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України, відповідач зареєстрував в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №73 від 02.11.2022р на суму 470824,04 грн, де ПДВ - 78470,67 грн., що пояснюється наступним.
Згідно з ч. 1 ст. 662 Цивільного кодексу України, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Відповідно до ч. 1 ст. 664 Цивільного кодексу України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.
Відповідно до статті 663 Цивільного кодексу України, продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 669 Цивільного кодексу України кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні. Умова щодо кількості товару може бути погоджена шляхом встановлення у договорі купівлі-продажу порядку визначення цієї кількості.
Судом встановлено, що 08.11.2022 на виконання умов Договору поставки №NR-21-06/22 від 21.06.2022 відповідач поставив позивачу товар на суму 470824,04 грн, що підтверджується видатковою накладною №283 від 08.11.2022 (ПДВ - 78470,67 грн).
Тобто, позивачем було поставлено відповідачу більшу кількість товару - більше на суму 12824,00 грн.
Згідно з ч. 2 ст. 670 Цивільного кодексу України, якщо продавець передав покупцеві більшу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець зобов'язаний повідомити про це продавця. Якщо в розумний строк після одержання такого повідомлення продавець не розпорядиться товаром, покупець має право прийняти весь товар, якщо інше не встановлено договором.
Якщо покупець прийняв більшу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, він зобов'язаний оплатити додатково прийнятий товар за ціною, встановленою для товару, прийнятого відповідно до договору, якщо інша ціна не встановлена за домовленістю сторін (ч. 3 ст. 670 Цивільного кодексу України).
Як вбачається з матеріалів справи, отримавши від відповідача більшу кількість товару, позивач доплатив його вартість відповідачу, що підтверджується платіжною інструкцією №920079 від 09.11.2022.
Отже, позивач загалом сплатив відповідачу грошові кошти за товар у сумі 470824,04 грн, у зв'язку з чим отримав право на податковий кредит у сумі 78470,67 грн.
Однак, право на отримання такого податкового кредиту позивач би реалізував у тому випадку, якби відповідач правильно зареєстрував податкові накладні, а саме - 02.11.2022 на суму 458000,04 грн та 08.11.2022 на суму 12824,00 грн (тобто, дві окремі податкові накладні), тоді як встановлено судом, відповідач зареєстрував в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №73 від 02.11.2022 на суму 470824,04 грн, тобто на всю суму одразу.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач звертався до відповідача з пропозицією щодо усунення обставин, що порушують право позивача на податковий кредит, яку відповідач залишив без уваги.
Крім того, у жовтні 2023 року в складі податкової декларації з податку на додану вартість позивачем було подано до Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків додаток 7 «Заяву про допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов'язкових реквізитів податкової накладної та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/ або розрахунку коригування » з доданням копій всіх документів по цій операції.
В свою чергу, матеріали справи не містять доказів вчинення відповідачем жодної дії, яка б усунуло перешкоди щодо реалізації права позивача на податковий кредит на загальну суму у розмірі 78470,67грн.
Як пояснив позивач у позовній заяві, що не заперечувалось відповідачем, Товариство з обмеженою відповідальністю «Арабський енергетичний альянс юей» втратило право на зазначений податковий кредит з 30 липня 2024 року, у зв'язку з закінченням відповідного строку, встановленого пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, та з урахуванням положень пункту 102.9 статті 102 та підпункту 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України.
У п. 9.5 Договору поставки №NR-21-06/22 від 21.06.2022 сторони погодили, що постачальник несе договірну відповідальність перед покупцем за своєчасність та правильність оформлення та реєстрації податкових накладних (в т.ч. розрахунків коригувань) за господарськими операціями, що здійснюються на підставі цього договору. Для цілей цього пункту «Податкова накладна» означає податкову накладну та/або розрахунок коригування до податкової накладної.
В разі якщо покупець втрачає право на податковий кредит за податковою накладною, що оформлена неналежним чином або не зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно вимог Податкового кодексу України (ПКУ) з вини постачальника, останній зобов'язаний, на вимогу покупця, відшкодувати покупцю збитки в сумі податкового кредиту - за такою податковою накладною, та, крім того, суму штрафних санкцій що підлягають застосуванню податковими органами до покупця через використання такої податкової накладної. В такому разі покупець має право утримати з наступних платежів на користь постачальника суму грошових коштів що дорівнює сумі втраченого права на податковий кредит. Постачальник зобов'язаний належним чином скласти та надати покупцю податкову накладну в електронному вигляді згідно вимог ПКУ не пізніше 10 (десяти) календарних днів з дня виникнення податкового зобов'язання, та зареєструвати податкову накладну в Єдиному Реєстрі Податкових Накладних не пізніше кінцевої дати реєстрації податкової накладної, встановленої законодавством.
У разі зміни (збільшення або зменшення) вартості або зміни інших характеристик господарської операції за договором, що тягне за собою зміну розміру ПДВ (збільшення або зменшення), або необхідність внесення змін до податкової накладної, постачальник зобов'язаний належним чином скласти та надати покупцю в електронному вигляді, згідно вимог законодавства України, розрахунок коригування до податкової накладної, який передбачає зміну (зменшення або збільшення) зобов'язань по такій податковій накладній, не пізніше 10 (десяти) календарних днів з дати складання розрахунку коригування. Такий розрахунок коригування до податкової накладної в обов'язковому порядку має бути зареєстрований в Єдиному Реєстрі Податкових Накладних не пізніше кінцевої дати реєстрації розрахунку коригування до податкової накладної, встановленої законодавством України.
В разі якщо такий розрахунок коригування не буде зареєстрований покупцем в Єдиному Реєстрі Податкових Накладних згідно вимог ПКУ з вини покупця, останній зобов'язаний, на вимогу постачальника, відшкодувати постачальнику збитки в сумі такого зменшення податкового зобов'язання. В разі якщо протягом 10 календарних днів з кінцевої дати реєстрації розрахунку коригування, встановленої законодавством, постачальник не направить покупцю письмових обгрунтованих заперечень щодо своєчасності його оформлення, постачальник позбавляється права на стягнення збитків в сумі зменшення податкового зобов'язання і відповідно покупець не несе договірну відповідальність в сумі зменшення податкового зобов'язання згідно до такого розрахунку коригування.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Зазначене також кореспондується з нормами ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.
Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків.
Відповідно до статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв'язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.
Відповідно до статті 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.
Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також неодержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Статтею 225 Господарського кодексу України передбачено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором. Збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов'язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред'явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення.
Судом враховано, що згідно зі ст. 623 Цивільного кодексу України для застосування таких правових наслідків порушення зобов'язань як стягнення збитків потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки; шкоди; причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками; вини. Відсутність хоча б одного з вищезазначених елементів, які створюють склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за невиконання або неналежне виконання ним взятих на себе зобов'язань.
Як вбачається з матеріалів справи, у зв'язку з протиправною поведінкою відповідача, яка виразилась у невиправленні поданої ним податкової накладної, що є порушенням як норм Податкового кодексу України, так і умов Договору поставки №NR-21-06/22 від 21.06.2022, позивач втратив право на отримання податкового кредиту (причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками) у сумі 78470,67 грн (розмір збитків).
Отже, позивачем доведено суду належними та допустимими доказами наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, що є підставою для стягнення з відповідача на користь позивача збитків у сумі 78470,67 грн, що передбачено умовами Договору поставки №NR-21-06/22 від 21.06.2022, у зв'язку з чим позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Арабський енергетичний альянс юей» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Нарні-Трейд» про стягнення збитків у сумі 78470,67 грн підлягають задоволенню у повному обсязі.
Судовий збір покладається на відповідача у зв'язку з задоволенням позову у повному обсязі (відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).
Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України,
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Нарні-Трейд» (02092, м. Київ, вул. Алматинська, буд. 35-А; ідентифікаційний код: 42793528) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Арабський енергетичний альянс юей» (04655, м. Київ, вул. Полярна, буд. 20; ідентифікаційний код: 31511844) грошові кошти у розмірі 78470 (сімдесят вісім тисяч чотириста сімдесят) грн 67 коп. та судовий збір у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з ч. 1 ст. 256 та ст. 257 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя О.М. Спичак