ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Закарпатської області
Адреса: вул. Коцюбинського, 2а, м. Ужгород, 88605
e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua
вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua
УХвала
"06" лютого 2025 р. м. Ужгород Справа №907/773/24
Суддя Господарського суду Закарпатської області Пригара Л.І.
при секретарі судового засідання - Шикітка О.В.,
розглянувши із власної ініціативи матеріали справи №907/773/24
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Форвард Автоцентр», с. Клячаново Мукачівського району Закарпатської області
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Верховина.УА», с. Олешник Берегівського району Закарпатської області
про стягнення 4264,26 грн заборгованості за виконані роботи,
з участю представників:
позивача - без виклику
відповідача - без виклику
Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 09.12.2024 у справі №907/773/24 позов задоволено в повному обсязі. Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Верховина.УА», вул. Українська, будинок 183, с. Олешник, Берегівський район, Закарпатська область, 90324 (код ЄДРЮОФОПтаГФ 34747704) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Форвард Автоцентр», вул. Автомобілістів, будинок 3, корпус Б, с. Клячаново, Мукачівський район, Закарпатська область, 89623 (код ЄДРЮОФОПтаГФ 33681454) суму 4264,26 грн (Чотири тисячі двісті шістдесят чотири гривні 26 коп) заборгованості за виконані роботи, а також 3028 грн (Три тисячі двадцять вісім гривень) на відшкодування витрат по сплаті судового збору.
Водночас при ухваленні рішення Господарського суду Закарпатської області від 09.12.2024 у справі №907/773/24 судом не вирішено питання про судові витрати в частині стягнення з відповідача понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 7500 грн.
Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 18.12.2024 призначено судове засідання з метою вирішення питання про ухвалення додаткового рішення про судові витрати у справі №907/773/24 на 06.02.2025 без виклику уповноважених представників учасників процесу, з урахуванням положень ст. 6 Конвенції про захист людини і основоположних свобод, графіку розгляду інших справ, що перебувають у провадженні судді Пригари Л.І., та запланованої відпустки судді Пригари Л.І. у грудні 2024 року - січні 2025 року.
Із матеріалів справи вбачається, що представник позивача у прохальній частині поданої суду позовної заяви просив стягнути з відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Форвард Автоцентр» судові витрати, що складаються, зокрема, з витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7500 грн. Крім того, у змісті позовної заяви представником позивача зазначено про те, що ним буде надано суду докладний акт розрахунку понесених ТОВ “Форвард Автоцентр» витрат на професійну правничу допомогу.
В розумінні пункту 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України, відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення, є однією з основних засад (принципів) господарського судочинства.
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України);
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України), яке полягає в поданні (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом із (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; (4) зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;
3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).
Аналогічної позиції притримується і Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.07.2023 у справі №911/3312/21.
Процесуальним законодавством визначено критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.
За приписами ч. 3 ст. 123 ГПК України, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до ч. 1 ст. 124 ГПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Згідно із ч. 1 та 2 ст. 126 ГПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Водночас розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 ГПК України).
Отже подання доказів щодо понесених судових витрат на професійну правничу допомогу обмежено певним строком, закінчення якого визначено проведенням судових дебатів у справі. Однак, передбачено й альтернативу цьому присічному строку - подання доказів протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду. Проте подання доказів у такий альтернативний спосіб законодавцем пов'язано з умовою здійснення відповідної заяви про це до закінчення судових дебатів у справі.
Водночас частиною 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України визначено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Таким чином, при розгляді справи в порядку спрощеного провадження судові дебати як стадія судового розгляду не передбачені.
Відтак, відповідно до буквального тлумачення змісту наведених норм, ключовим для прийняття до розгляду заяви про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу при розгляді справи у порядку спрощеного провадження є вирішення питання порядку подання доказів щодо розміру витрат на професійну правничу допомогу, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи у межах судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, тобто без проведення судових дебатів (правовий висновок викладено в ухвалі Верховного Суду від 23.12.2021 у справі №300/1490/20).
За приписами ч. 3 ст. 126 ГПК України визначено, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 126 ГПК України).
Згідно з пунктом 5 частини 1 статті 237 ГПК України, в числі питань, які вирішує суд під час ухвалення рішення у справі, є розподіл між сторонами судових витрат.
Відповідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З аналізу наведених норм можна зробити висновок, що питання про стягнення/визначення/розподіл судових витрат є складовою судового процесу - правом сторони на користь якої ухвалено судове рішення відшкодувати свої судові витрати.
Верховний Суд, вирішуючи питання про судові витрати та своєчасність подання доказів понесених додаткових витрат на професійну правничу допомогу, сформулював наступні висновки щодо застосування норм процесуального права:
- право сторони, яка має намір отримати за результатами розгляду спору по суті відшкодування витрат на професійну правничу допомогу за рахунок іншої сторони, виходячи з положень статей 124, 129 Господарського процесуального кодексу України, кореспондується з її обов'язками: по-перше, зазначити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла або очікує понести у зв'язку із розглядом справи у першій заяві по суті спору; по-друге, заявити про це до закінчення судових дебатів у справі; по-третє, подати до суду докази на підтвердження розміру таких витрат протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду (постанови Верховного Суду від 19.07.2021 у справі №910/16803/19, від 13.12.2023 у справі №907/850/22, від 02.04.2024 у справі №907/568/22);
- вимога щодо строку та порядку подання доказів про розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, має застосовуватися і до справ, що розглядаються в спрощеному провадженні, де судові дебати відсутні (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц, постанова Верховного Суду від 07.09.2022 у справі №911/2130/21);
- правила подання до закінчення судових дебатів у справі доказів на підтвердження понесених сторонами судових витрат встановлюються у випадку, коли справа слухається у відкритому судовому засіданні. В іншому випадку, коли справа призначається до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, для вирішення судом питання розподілу судових витрат у справі достатнім буде зазначити про ці докази у прохальній частині позовної заяви або ж надати їх протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови попередження про це до прийняття рішення по суті (постанови Верховного Суду від 21.10.2021 у справі №620/2936/20, від 07.09.2022 у справі №911/2130/21, від 03.12.2024 у справі №922/3448/23);
- оскільки в процедурі спрощеного провадження стадія судових дебатів відсутня, то вимога частини восьмої статті 129 ГПК України про подання доказів щодо розміру понесених судових витрат до закінчення судових дебатів не може розповсюджуватися на сторін у справі, яка розглядається у спрощеному провадженні. У такому разі підлягає застосуванню інша вимога частини восьмої статті 129 ГПК України про подання доказів щодо розміру понесених судових витрат протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду (постанови Верховного Суду від 06.10.2020 у справі №922/376/20, від 07.09.2022 у справі №911/2130/21, від 03.12.2024 у справі №922/3448/23);
- у випадку розгляду справи у порядку спрощеного провадження, коли проведення судових дебатів процесуальним законом взагалі не передбачено, учасник справи має дотримуватися встановленого пунктом 2 частини восьмої статті 129 ГПК України п'ятиденного строку для подання заяви про розподіл судових витрат та доказів понесення таких витрат, а в разі його пропуску - належним чином обґрунтувати поважність причин (постанова Верховного Суду від 30.09.2021 у справі №918/853/20);
- потрібно розрізняти наслідки своєчасного неподання заяви про відшкодування судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, та доказів на підтвердження їх розміру, та загальні правила розподілу судових витрат за результатами розгляду справи. Неподання чи незаявлення стороною до закінчення судових дебатів у справі про необхідність розподілу судових витрат, пов'язаних із розглядом справи, крім судового збору, є підставою для відмови у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення щодо таких судових витрат. Неподання стороною доказів у підтвердження розміру витрат, пов'язаних із розглядом справи, до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву, має своїм процесуальним наслідком залишення такої заяви без розгляду (постанови Верховного Суду від 29.06.2022 у справі №161/5317/18, від 13.12.2023 у справі №907/850/22, від 02.04.2024 у справі №907/568/22, від 07.11.2024 у справі №906/835/23).
У постановах від 25.07.2023 у справі №340/4492/22 та від 08.11.2023 у справі №922/4343/21 Верховний Суд відзначив, що за загальним правилом, усі докази понесених судових витрат мають бути надані сторонами до закінчення розгляду справи. Однак, у випадку, якщо сторона з певних причин не може надати такі документи, ця сторона повинна зробити відповідну заяву до закінчення розгляду справи і надати відповідні докази протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.
Наведене дає підстави для висновку про те, що сторона спору має обов'язок заявити про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу та подати докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Такий обов'язок сторони чітко визначено у статтях 124, 126, 221 ГПК України.
Водночас положення частини 8 статті 129 ГПК України підлягають застосуванню судом під час дослідження обставин стосовно дотримання стороною порядку та строків подання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, і у разі дотримання стороною цих вимог, суд здійснює розподіл судових витрат. У разі недотримання стороною порядку та строків на подання таких доказів суд залишає таку заяву без розгляду.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 02.02.2024 у справі №910/9714/22.
Відтак, для реалізації права на відшкодування витрат на правову допомогу сторона має дотриматися процедури, встановленої нормами процесуального права, а саме:
- у своїй першій заяві по суті сторона має навести попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи (ст. 124 ГПК України);
- подати до суду детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України);
- подати до суду докази, які обґрунтовують розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду (у випадку розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження) (ч. 8 ст. 129 ГПК України).
Дотримання стороною викладеного вище порядку, передбаченого нормами ГПК України, необхідно для інформування іншої сторони про попередній (орієнтовний) розмір судових витрат, які можуть бути покладені на неї судом за наслідками розгляду справи, що може вплинути на стратегію захисту прав та інтересів такої сторони під час розгляду справи і враховується судом під час визначення розміру судових витрат, що заявлені до відшкодування.
Такий правовий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 28.04.2023 у справі №924/427/22.
Виконання стороною вищезазначених приписів процесуального законодавства має істотне значення для встановлення обґрунтованості судом судових витрат, заявлених стороною до відшкодування, та визначення їх розміру.
Як зазначалось судом попередньо, представником позивача у тексті позовної заяви вказано, що ним буде надано суду докладний акт розрахунку понесених ТОВ “Форвард Автоцентр» витрат на професійну правову допомогу.
Водночас враховуючи те, що справа №907/773/24 розглядалася судом у порядку спрощеного позовного провадження, докази понесених позивачем витрат на правничу допомогу мали бути подані останнім протягом 5 днів після складення та підписання повного тексту судового рішення.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 116 Господарського процесуального кодексу України, перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Відтак, беручи до уваги те, що повне рішення суду в даній справі складено та підписано 12.12.2024, то із наступного дня - 13.12.2024 - розпочався відлік встановленого процесуальним законом п'ятиденного строку для подання позивачем суду доказів про понесені ним витрати на професійну правничу допомогу, що сплинув 17.12.2024.
Водночас у межах вищезгаданого строку ні позивачем, ні його уповноваженим представником не подано суду доказів на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу, понесених ТОВ “Форвард Автоцентр» у зв'язку із розглядом даної справи в суді, як-от актів виконаних робіт (наданих послуг), рахунків та платіжних інструкцій про їх оплату, а також детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги позивачеві.
За таких обставин, суд, із урахуванням приписів ч. 8 ст. 129 ГПК України, доходить до висновку про наявність правових підстав для залишення без розгляду викладеного у прохальній частині позовної заяви клопотання представника позивача про стягнення з відповідача на користь ТОВ “Форвард Автоцентр» суми 7500 грн витрат на професійну правову допомогу, про що постановляє відповідну ухвалу.
При цьому, суд бере до уваги, що аналогічне правозастосування здійснене й Верховним Судом в ухвалах від 20.01.2023 у справі №905/1870/20, від 23.05.2024 у справі №915/534/22 та від 02.10.2024 у справі №925/1293/23.
Керуючись ст. 129, 234, 244 Господарського процесуального кодексу України
1. Клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю “Форвард Автоцентр», с. Клячаново Мукачівського району Закарпатської області, що міститься у прохальній частині позовної заяви, про стягнення з відповідача на користь сторони позивача суми 7500 грн витрат на професійну правову допомогу у справі №907/773/24 залишити без розгляду.
2. Копію ухвали надіслати сторонам спору.
3. На підставі ст. 235 Господарського процесуального кодексу України ухвала господарського суду, постановлена в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Апеляційна скарга на ухвалу суду згідно ст. 256 Господарського процесуального кодексу України подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без участі (неявки) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ухвали). Ухвала може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду.
4. Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається, - http://court.gov.ua/fair/sud5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua.
Повна ухвала складена та підписана 18.02.2025.
Суддя Л.І. Пригара