61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649
іменем України
18.02.2025р. Справа №905/1571/24
за позовом Акціонерного товариства «Українська залізниця», м.Київ
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Союзтехноінвест», м.Добропілля
про стягнення збитків в сумі 487100,00 грн.
Суддя Левшина Г.В.
за участю секретаря судового засідання Ревенко Д.С.
Представники сторін:
від позивача: Миргородова О.Ю.
від відповідача: Тригуб А.Ю.
1. Стислий зміст позовних вимог:
Акціонерне товариство «Українська залізниця», м.Київ, позивач, звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Союзтехноінвест», м.Добропілля, про стягнення збитків в сумі 487100,00 грн., завданих втратою права на податковий кредит.
2. Стислий зміст правової позиції відповідача:
07.01.2025р. через підсистему «Електронний суд» від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, за змістом якого останній просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Окрім того, представник відповідача просив суд поновити Товариству з обмеженою відповідальністю «Союзтехноінвест» строк для надання відзиву та доказів у справі №905/1571/24. Так, заперечуючи проти задоволення позовних вимог відповідач наполягає на тому, що:
- ТОВ «Союзтехноінвест» не допускало протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) в порушення зобов'язання), а у відмові контролюючого органу провести реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних зазначеної вище накладної відсутня вина товариства;
- відповідач вжив всіх залежних від нього заходів для реєстрації податкової накладної від 04.11.2022р. №15 в ЄРПН;
- позивач у своїй заяві не зазначає про будь-яке порушення господарського зобов'язання ТОВ «Союзтехноінвест» при виконанні договору від 19.09.2022р. №ОД/Т-22-391НЮ;
- позивач не надав доказів того, що саме у зв'язку із відсутністю реєстрації податкової накладної від 04.11.2022р. №15 в ЄРПН останній фактично сплатив до бюджету кошти у розмірі 487100,00 грн. Позовна заява не містить будь-яких доказів щодо податкового періоду, в якому відбулася така надлишкова плата до бюджету;
- поведінка ТОВ «Союзтехноінвест» не перебуває у причинно-наслідковому зв'язку із збитками, які нібито виникли у АТ «Українська залізниця».
3. Щодо порядку господарського судочинства під час розгляду справи судом:
Ухвалою суду від 16.12.2024р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №905/1571/24; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін; судове засідання призначено на 20.01.2025 року о 12:00 год.; встановлено строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали та для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо така буде подана) - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив; попереджено відповідача, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи; встановлено строк для подання позивачем відповіді на відзив - протягом п'яти днів з дня отримання відзиву на позов.
14.01.2025р. через підсистему «Електронний суд» від позивача надійшла відповідь на відзив, за змістом якої останній заперечував проти доводів відповідача, викладених у відзиві на позов. Позивач наполягав на тому, що саме через порушення відповідачем умов договору та норм податкового законодавства АТ "Українська залізниця" втрачено право на податковий кредит, у зв'язку із чим позовні вимоги у цій справі підлягають задоволенню у повному обсязі.
У судове засідання 20.01.2025р. з'явились представники сторін, надали пояснення по суті справи.
Ухвалою суду від 20.01.2025р. відкладено судове засідання на 18.02.2025 року о 10:00 год.; задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Союзтехноінвест», м.Добропілля про поновлення строку на подання відзиву; поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Союзтехноінвест», м.Добропілля пропущений процесуальний строк для подання відзиву на позовну заяву та долучено відзив разом із доданими до нього документами до матеріалів справи.
У судове засідання 18.02.2025р. з'явились представники сторін, надали пояснення по суті справи.
4. Встановлені судом обставини справи:
19.09.2022р. між Акціонерним товариством "Українська залізниця" особі регіональної філії "Одеська залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Союзтехноінвест" (далі - постачальник) укладено договір №ОД/Т-22-291НЮ (далі - договір), у відповідності до п.1.1 якого постачальник зобов'язується поставити і передати у зумовлені строки у власність покупцю вугілля, відповідно до специфікації №1 до договору, а покупець зобов'язується прийняти товар та своєчасно здійснити його оплату відповідно до умов договору.
За умовами п.4.12 договору днем отримання товару вважається дата підписання сторонами або їх уповноваженими представниками Акту прийому-передачі партії товару та видаткової накладної.
Термін сплати за відвантажений товар настає на 5 банківський день з дати підписання акту приймання передачі товару (п.5.5 договору).
Постачальник зобов'язаний на дату виникнення податкових зобов?язань з ПДВ (за операціями із цього договору) скласти в електронній формі податкову накладну/розрахунок з дотриманням вимог чинного законодавства щодо порядку складання та форми податкових накладних та зареєструвати її у встановлені чинним законодавством строки в ЄРПН. Застосовується до постачальників - платників податку на додану вартість (п.7.2.1 договору).
Пунктом 8.6 договору сторони погодили, що постачальник зобов'язаний на дату виникнення податкових зобов'язань з ПДВ (за операціями із цього договору) скласти в електронній формі ПН/РК з дотриманням вимог чинного законодавства щодо порядку складання та форми податкових накладних та зареєструвати її у встановлені чинним законодавством строки в ЄРПН. Відповідно до пункту 44 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України постачальник визначає дату виникнення податкових зобов?язань за касовим методом, згідно з яким, датою виникнення податкових зобов?язань є дата зарахування (отримання) коштів на банківський рахунок постачальника або дата отримання інших видів компенсацій вартості поставленого (або того, що підлягає поставці) вугілля. Постачальник зобов??язаний з дотриманням вимог діючого законодавства (з використанням відображеної у встановленому порядку цифрового підпису уповноваженої постачальником особи та спеціалізованого програмного забезпечення, яке використовується для реєстрації податкових накладних), провести реєстрацію у Єдиному реєстрі податкових накладних у строк згідно з чинним законодавством України.
У разі порушення визначених чинним законодавством порядку та/або терміну складання ПН/РК та/або строків її/його реєстрації в ЄРПН, відмови, призупинення реєстрації, або неподання в ЄРПН, постачальник зобов?язаний відшкодувати замовнику збитки, пов?язані із втратою останнім права на податковий кредит (п. 8.7 договору).
Сторонами суду не надано доказів, що договір №ОД/Т-22-291НЮ визнавався недійсним у судовому порядку, а тому останній підлягав обов'язковому виконанню сторонами.
Згідно зі специфікацією №1 до договору загальна сума поставки складає 12000000,00 грн., з урахуванням ПДВ 2000000,00 грн.
На виконання умов договору 25.10.2022р. відповідач передав позивачу вугілля марки ДГ 13-100 у загальній кількості 243,55 тонн на суму 2922600,00 грн., яке було поставлено залізничним транспортом, що підтверджується Актом приймання-передачі вугільної продукції від 25.10.2022р., залізничною накладною №41688664 та видатковою накладною №14 від 25.10.2022р. на суму 2922600,00 грн., у тому числі ПДВ 487100,00 грн.
У свою чергу, позивач повністю оплатив поставлений товар, що підтверджується платіжною інструкцією №232139 від 04.11.2022р. на суму 2922600,00 грн.
Як зазначає позивач, 04.11.2022р. відповідачем складено податкову накладну №15 та направлено її для реєстрації в ЄРПН, проте станом на теперішній час зазначену податкову накладну не зареєстровано, а в Електронному кабінеті платника податку визначено статус "відмовлено за рішенням комісії."Скаргу не задоволено", що свідчить про відмову податкового органу в реєстрації податкової накладної.
З метою досудового врегулювання спору, позивач звертався до відповідача листами від 04.01.2023р. №Т-22/1 та від 27.04.2023р. № НЗТ-806/24 щодо необхідності реєстрації податкової накладної, а також понесенням збитків, пов'язаних із втратою права на податковий кредит.
У відповідь, листами від 04.01.2023р. №01-230104 та від 27.07.2023р. №01-230727 відповідач повідомляв, що ним вживаються заходи щодо розблокування податкових накладних, в тому числі податкової накладної №15, а також щодо оскарження рішень податкового органу, в тому числі в судовому порядку.
Так, за змістом відзиву на позовну заяву відповідачем повідомлено наступне:
На час виникнення спірних правовідносин ТОВ «Союзтехноінвест» як платник податків перебувало на обліку в Головному управлінні ДПС у м.Києві.
25.11.2022р. по поданій відповідачем податковій накладній №15 контролюючим органом в автоматичному режимі надіслано квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної (перша квитанція), в якій щодо податкової накладної зазначалося наступне: «Документ прийнято. Реєстрація зупинена. Відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК від 04.11.2022 №15 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. ПН складена та подана платником податку, який відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Пропонуємо надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Додатково повідомляємо: показник "D"=.1161%, "P"=0.».
01.12.2022р. після отримання квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної, ТОВ «Союзтехноінвест» подало до контролюючого органу повідомлення №1 про подання пояснень та копій документів щодо податкової накладної, реєстрація якої зупинена, та копії документів (в електронній формі засобами електронного зв'язку, з урахуванням вимог Законів України «Про електронні довірчі послуги», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами).
Комісією Головного управління ДПС у м. Києві за результатом розгляду документів, надісланих з повідомленням від 01.12.2022р. №1, щодо тієї ж податкової накладної прийнято рішення від 12.12.2022р. №7831688/44267272 про відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідачем оскаржено в адміністративному порядку.
Рішенням Державної податкової служби України від 28.12.2022р. №80401/44267272/2 скарга ТОВ «Союзтехноінвест» залишена без задоволення, а рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних - без змін.
Як зазначає відповідач, зазначені рішення в судовому порядку не оскаржувалися.
Натомість, 13.12.2023 року ТОВ «Союзтехноінвест» направило на адресу Головного управління ДПС у м. Києві (на ім'я комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних) нові пояснення - від 13.12.2023р. №01-131223, у яких виклало нові доводи і аргументи щодо реального характеру здійсненої поставки товару на адресу Регіональної філії «Одеська залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця», і поставило питання про реєстрацію тієї ж податкової накладної. До нових пояснень ТОВ «Союзтехноінвест» додало копії первинних документів, які не подавалися раніше (з повідомленнями від 01.12.2022р. №1).
Листом від 29.12.2023р. № 114727/6/26-15-18-04-06 Головне управління ДПС у м. Києві на зазначені пояснення повідомило, що комісією Головного управління ДПС у м. Києві за результатом розгляду документів, надісланих з повідомленням від 01.12.2022 року № 1, прийнято рішення від 12.12.2022 року №7831688/44267272 про відмову в реєстрації податкової накладної від 04.11.2022р. № 15 в Реєстрі у зв'язку з наданням платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства, а саме первинні документи щодо придбання/постачання товарів/ послуг. ТОВ «Союзтехноінвест» скористалось своїм правом та оскаржило рішення зазначеної Комісії в адміністративному порядку. За результатами розгляду скарги від 21.12.2022 року №9275232995 комісією центрального рівня прийнято рішення від 28.12.2022 року №80401/44267272/2 про залишення скарги без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної від 04.11.2022 року № 15 в Реєстрі без змін. Рішення комісії центрального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено лише в судовому порядку.
Зважаючи на це, у липні 2024р. ТОВ «Союзтехноінвест» звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправною бездіяльність комісії Головного управління ДПС у м. Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних щодо не розгляду по суті пояснень ТОВ «Союзтехноінвест» від 13.12.2023 року №01-131223 щодо податкової накладної від 04.11.2022 року №15 за поставкою товару на користь Регіональної філії «Одеська залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця» та без ухвалення відповідного рішення згідно з Порядком прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, який затверджено наказом Міністерства фінансів України 12.12.2019 року №520.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 12.08.2024р. по справі №200/4487/24, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 24.10.2024р., у задоволенні позову ТОВ «Союзтехноінвест» було відмовлено.
Так, відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дійшов висновку про те, що право платника податків декілька разів подавати до контролюючого органу письмові пояснення та копії документів щодо зупиненої податкової накладної і обов'язок комісії регіонального рівня податкового органу декілька разів приймати рішення щодо зупиненої податкової накладної законодавством не було передбачено ні тоді, ні станом на час подання нових пояснень, ні станом натепер.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 06.12.2024р. ТОВ «Союзтехноінвест» було відмовлено у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
З урахуванням вищенаведених обставин, відповідач наполягає на тому, що ТОВ «Союзтехноінвест» виконало усі залежні від нього дії, аби зареєструвати податкову накладну від 04.11.2022р. №15 в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін, однак, остання так і не була зареєстрована із формальних причин.
В свою чергу, позивач категорично не погоджується з доводами відповідача і наполягає на тому, що у зв'язку з порушенням відповідачем обов'язку щодо реєстрації податкової накладної на суму ПДВ по наданим послугам Акціонерному товариству "Українська залізниця" завдано майнові збитки на загальну суму 487100,00 грн. внаслідок втрати права на податковий кредит.
З огляду на викладене, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 487100,00 грн. збитків, завданих втратою права на податковий кредит.
5. Оцінка суду і визначені відповідно до встановлених обставин правовідносини:
За приписами статті 16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів судом є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
Відповідно до частин 1, 2 статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Статтею 224 Господарського кодексу України визначено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Згідно з ч. 1 ст. 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Тобто збитки - це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує її інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у не одержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов'язання було виконано боржником.
Підставою для відшкодування збитків відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України та статті 224 Господарського кодексу України є порушення зобов'язання.
Для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов'язання); 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає.
Протиправною вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи (така поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці - діях або бездіяльності). Під збитками розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага тощо. Причинний зв'язок між протиправною поведінкою та заподіяними збитками виражається в тому, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки. Вина заподіювача збитків є суб'єктивним елементом відповідальності, полягає у ставленні особи до вчинення нею протиправного діяння і проявляється у вигляді умислу або необережності.
Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Причинний зв'язок між протиправною поведінкою і збитками є обов'язковою умовою відповідальності. Протиправна поведінка особи тільки тоді є причиною збитків, коли вона прямо (безпосередньо) пов'язана зі збитками. Непрямий (опосередкований) зв'язок між протиправною поведінкою і збитками означає лише, що поведінка оцінюється за межами конкретного випадку, і, відповідно, за межами юридично значимого зв'язку.
Верховний Суд неодноразово наголошував на необхідності застосування категорій стандартів доказування та зазначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зазначений принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.
Близький за змістом правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18 та від 04.12.2019 у справі №917/2101/17.
Відтак саме на позивача покладається обов'язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяними збитками.
У даному випадку позивач доводить наявність підстав для стягнення з відповідача збитків у розмірі 487100,00 грн. посиланням на обставини порушення відповідачем податкового законодавства, яке полягає у нездійсненні реєстрації податкової накладної з ПДВ у Єдиному реєстрі податкових накладних.
У постанові Верховного Суду від 15.06.2023 у справі №914/2524/21 зазначено, що хоча обов'язок продавця зареєструвати податкову накладну є обов'язком платника податку у публічно-правових відносинах, а не обов'язком перед покупцем, невиконання цього обов'язку може завдати покупцю збитків. Тому належним способом захисту для покупця може бути звернення до продавця з позовом про відшкодування збитків, завданих порушенням його обов'язку щодо складення та реєстрації належним чином податкових накладних.
Водночас вирішуючи питання про стягнення збитків, заподіяних неналежним складенням та реєстрацією податкових накладних, суди повинні встановити наявність чи відсутність усіх елементів складу господарського правопорушення.
За приписами абзаців 1, 2, 19 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.
Згідно з абзацами 1, 3 пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Чинне законодавство не передбачає реєстрації податкової накладної в ЄРПН покупцем товарів або послуг, а відтак з огляду на положення вищезазначених норм, обов'язок скласти та зареєструвати в ЄРПН податкову накладну покладено на постачальника (продавця), яким у даному випадку є відповідач.
Вказаним зумовлено обґрунтоване сподівання контрагента на те, що це зобов'язання буде виконано, оскільки тільки підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних суми податку можуть бути віднесені до складу податкового кредиту. Подібні висновки містяться в постанові Верховного Суду від 12.03.2019 у справі №925/17/18.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 01.03.2023 у справі №925/556/21 зазначила, що з 01.01.2015 Податковий кодекс України не встановлює для платника ПДВ механізм, який би дозволяв йому включити ПДВ за відповідною операцією до складу податкового кредиту за відсутності зареєстрованої його контрагентом у ЄРПН податкової накладної, якщо контрагент за законом мав її зареєструвати. Такий платник ПДВ також не має у податкових відносинах права самостійно спонукати контрагента до здійснення реєстрації, а також не може спонукати контрагента оскаржити незаконні рішення, дії чи бездіяльність контролюючого органу, якщо вони були перешкодою у реєстрації податкової накладної у ЄРПН. Водночас саме від того, чи здійснить контрагент всі необхідні дії для реєстрації податкової накладної в ЄРПН, а у випадку незаконної перешкоди з боку контролюючого органу для реєстрації - від того, чи зможе контрагент успішно усунути ці перешкоди, фактично залежить виникнення права такого платника податку на податковий кредит з ПДВ.
З огляду на це, виникнення права на податковий кредит залежить від реєстрації податкової накладної в ЄРПН. Разом з цим, відсутній механізм, який би дозволяв покупцю включити ПДВ за відповідною операцією до складу податкового кредиту за відсутності зареєстрованої його контрагентом у ЄРПН податкової накладної, якщо контрагент за законом мав її зареєструвати.
Оскільки саме від постачальника (продавця), який має визначений законом обов'язок вчинити дії, необхідні для реєстрації податкової накладної в ЄРПН (а також може у необхідних випадках ефективно оскаржити рішення, дії чи бездіяльність контролюючого органу, які перешкодили виконати цей обов'язок), залежить реалізація покупцем майнового інтересу, пов'язаного з одержанням права на податковий кредит з ПДВ за наслідками господарської операції, він (постачальник) залишається відповідальним перед своїм контрагентом у господарській операції за наслідки невчинення цих дій.
У матеріалах справи відсутні докази здійснення відповідачем реєстрації податкової накладної №15 від 04.11.2022р. за фактом поставки позивачу товару відповідно до видаткової накладної №14 від 25.10.2022р. Така бездіяльність відповідача позбавляє позивача права на віднесення суми сплаченого ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, зменшення податкового зобов'язання на суму 487100,00 грн.
Очевидним є прямий причинно-наслідковий зв'язок між бездіяльністю відповідача, щодо виконання визначеного законом обов'язку реєстрації податкової накладної, та неможливістю включення сум ПДВ до податкового кредиту позивачем та, відповідно, зменшення податкового зобов'язання на зазначену суму, яка фактично є його збитками.
Згідно з ч. 2 ст. 1166 Цивільного кодексу України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
У ч. 1 ст. 614 Цивільного кодексу України зазначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
Отже, наявність вини презюмується, тобто не підлягає доведенню позивачем. Водночас відповідач для звільнення від відповідальності може доводити відсутність протиправності дій та вини, зокрема шляхом оскарження рішення податкового органу про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в адміністративному порядку або в суді (відсутність вини буде підтверджуватися рішенням, ухваленим на користь платника податку, яке набрало законної сили, і фактом реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування у ЄРПН на виконання такого рішення).
Якщо відповідач не виконав встановлений законом обов'язок з реєстрації податкових накладних чи виконав його неналежним чином, що підтверджується рішенням про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН, то це викликає неможливість включення сум ПДВ до податкового кредиту позивача та, відповідно, неможливість зменшення податкового зобов'язання на вказану суму, яка фактично є збитками позивача. Подібні правові висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 у справі №908/1568/18, від 01.03.2023 у справі №925/556/21, а також об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.08.2018 у справі №917/877/17, Верховного Суду від 03.12.2018 у справі №908/76/18, від 10.01.2022 у справі №910/3338/21, від 31.01.2023 у справі №904/72/22.
З урахуванням вищенаведеного суд дійшов висновку про те, що доводи відповідача, викладені у відзиві на позов є хибними та не узгоджуються з актуальною судовою практикою, яка стало та послідовно свідчить про те, що факт відсутності реєстрації податкової накладної у ЄРПН через нездійснення відповідних дій (як і через відмову податкового органу у їх реєстрації) є достатнім доказом протиправної поведінки відповідача.
Відтак, з огляду на встановлені судом фактичні обставини щодо порушення відповідачем зобов'язання з реєстрації податкової накладної, наявності вини відповідача та причинного зв'язку між такою бездіяльністю і збитками, суд дійшов висновку про наявність в діях відповідача цивільного правопорушення та обґрунтованість вимог позивача про стягнення з відповідача збитків у розмірі 487100,00 грн.
Відповідно до частин 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Приписами статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Частинами 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідачем належними доказами обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог, не спростовано.
З огляду на вищевикладене, дослідивши всі обставини справи, перевіривши їх наявними доказами, судом встановлено обґрунтованість заявленого позову, відтак до стягнення з відповідача на користь позивача підлягають збитки в розмірі 487100,00 грн.
Відповідно до приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.
Керуючись ст.ст.7, 13, 42, 86, 123, 129, 165, 210, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд,-
Позовні вимоги Акціонерного товариства «Українська залізниця», м.Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю «Союзтехноінвест», м.Добропілля про стягнення збитків в сумі 487100,00 грн., задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Союзтехноінвест» (85001, Покровський р-н, Донецька обл., м.Добропілля, провулок Європейський, буд. 10, кімната 8, код ЄДРПОУ 44267272) на користь Акціонерного товариства «Українська залізниця» (03150, м.Київ, вул. Єжи Ґедройця, буд. 5; код ЄДРПОУ 40075815) збитки в сумі 487100,00 грн., судовий збір в сумі 5845,20 грн.
Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.
В судовому засіданні 18.02.2025р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Повний текст рішення підписано 18.02.2025р.
Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення може бути оскаржено до Східного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст.256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст.257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Г.В. Левшина