61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649
іменем України
17.02.2025р. Справа №905/291/23 (905/1489/24)
Розглянувши матеріали справи за позовом Східного міжобласного відділення Антимонопольного комітету України, м.Харків
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Костянтинівський завод металургійного обладнання», м.Костянтинівка
про стягнення пені в сумі 68000,00 грн.
у межах справи №905/291/23
за заявою Акціонерного товариства “ОТП Банк», м.Київ
до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю “Костянтинівський завод металургійного обладнання», м.Костянтинівка (ЄДРПОУ 25599771)
про банкрутство
Суддя Левшина Г.В.
за участю секретаря судового засідання Ревенко Д.С.
Представники сторін:
від позивача: Герман К.Ю.
від відповідача: Корсун Р.А.
арбітражний керуючий: Козирицький А.С.
1. Стислий зміст позовних вимог:
В провадженні господарського суду Донецької області на стадії процедури розпорядження майном боржника перебуває справа №905/291/23 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “Костянтинівський завод металургійного обладнання», м.Костянтинівка (ЄДРПОУ 25599771).
До господарського суду Донецької області в рамках зазначеної справи про банкрутство надійшла позовна заява Східного міжобласного відділення Антимонопольного комітету України, м.Харківдо відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю “Костянтинівський завод металургійного обладнання», м.Костянтинівка про стягнення пені в сумі 68000,00 грн.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на порушення відповідачем законодавства про захист економічної конкуренції, у зв'язку з чим, на підставі рішення №70/13-р/к від 19.03.2024р., на нього накладено штраф, який не був сплачений у строки передбачені в означеному рішенні, що є підставою для стягнення пені в сумі 68000,00 грн.
2. Стислий зміст правової позиції відповідача:
20.01.2025р. через підсистему «Електронний суд» від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, за змістом якого останній просив відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування своєї позиції відповідач наполягав на тому, що накладений позивачем штраф є вимогою, на яку розповсюджується дія мораторію, за його несплату не нараховується пеня в силу імперативної заборони, встановленої в ч.3 ст.41 КУзПБ.
3. Щодо порядку господарського судочинства під час розгляду справи судом:
Згідно витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 22.11.2024р. встановлений єдиний унікальний номер судової справи №905/291/23 (905/1489/24), справу передано до провадження судді Левшиної Г.В. на підставі ст.7 Кодексу України з процедур банкрутства, у зв'язку з перебуванням у провадженні судді Левшиної Г.В. справи №905/291/23 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “Костянтинівський завод металургійного обладнання», м.Костянтинівка (ЄДРПОУ 25599771).
Листом від 26.11.2024р. позивача було повідомлено про те, що в період з 25.11.2024 року по 11.12.2024 року (включно) суддя Левшина Г.В. перебуває у відпустці, у зв'язку з чим питання щодо прийняття вищезазначеної позовної заяви буде вирішено після виходу судді з відпустки, про що буде винесено відповідну ухвалу та всі учасники процесу будуть повідомлені у встановленому порядку.
Ухвалою суду від 13.12.2024р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №905/291/23 (905/1489/24) в межах справи про банкрутство №905/291/23; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін; судове засідання призначено на 20.01.2025 року об 11:20 год.; встановлено строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали та для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо така буде подана) - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив; попереджено відповідача, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи; явку сторін у судове засідання визнано не обов'язковою.
У судове засідання 20.01.2025р. в режимі відеоконференції з'явились представники сторін. Перед початком розгляду справи до суду надійшов відзив на позовну заяву.
Ухвалою суду від 20.01.2025р. відкладено розгляд справи на 17.02.2025 року о 14:15 год.; запропоновано позивачу надати відповідно до ст.166 ГПК України відповідь на відзив на позовну заяву з належними доказами його направлення відповідачу (за наявності); запропоновано відповідачу надати заперечення на відповідь на відзив згідно ст.167 ГПК України з належними доказами його направлення позивачу (за наявності).
22.01.2025р. через підсистему «Електронний суд» від позивача надійшла відповідь на відзив, за змістом якої останній заперечував проти доводів відповідача, викладених у відзиві. Так, позивач наполягає на тому, що цивільне, господарське чи будь-яке інше законодавство не є складовою законодавства про захист економічної конкуренції, а мотиви заперечень відповідача викладені у відзиві на позовну заяву у цій частині є хибними та ґрунтуються на узагальненні поняття «пеня» в розумінні цивільного та господарського права, ототожнюючи їх з поняттям «пеня», яким оперує законодавство про захист економічної конкуренції. Однак за своєю природою штраф та пеня якими оперує законодавство про захист економічної конкуренції не мають нічого спільного з аналогічними поняттями інших галузей права, зокрема, цивільного та господарського законодавства, де вони (штраф, пеня) розглядаються як штрафні санкції за невиконання взятих на себе зобов'язань. З урахуванням наведеного, оскільки положення Кодексу України з процедур банкрутства не поширюються на зазначені правовідносини, позивач просить суд задовольнити заявлені позовні вимоги.
У судове засідання 17.02.2025р. в режимі відеоконференції з'явились представники сторін.
4. Встановлені судом обставини справи:
Як вбачається з матеріалів справи, 19.03.2024р. адміністративною колегією Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України прийнято рішення №70/13-р/к у справі №8/01-38-22, яким визнано дії Товариства з обмеженою відповідальністю «Костянтинівський завод металургійного обладнання» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод «Екосплав», порушенням, передбаченим п.1 ст.50, п.4 ч.2 ст.6 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів аукціону, проведеного ДЕРЖАВНОЮ СЛУЖБОЮ ГЕОЛОГІЇ ТА НАДР УКРАЇНИ з продажу спеціальних дозволів на користування надрами (ідентифікатор в системі «ProZorro.Продажі» - № лоту: SUE001-UA-20210316-90265).
За вчинення вказаного порушення, відповідно до пункту 2 резолютивної частини рішення №70/13-р/к, на відповідача накладено штраф у розмірі 68000,00 грн., який підлягав оплаті у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.
Копія рішення адміністративної колегії Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №70/13-р/к від 19.03.2024р. було направлено позивачем на адресу відповідача супровідним листом від 19.03.2024р. №70-02/П-802, проте вказане поштове відправлення повернулось на адресу позивача відділенням поштового зв'язку з відміткою «за закінченням терміну зберігання», що підтверджується копіями рекомендованого повідомлення від 19.03.2024р. та конверту з довідкою про причини повернення/досилання з печаткою АТ «Укрпошта».
У зв'язку з поверненням поштового відправлення, на підставі приписів ч.1 ст.56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» позивачем було опубліковано інформацію на сторінках газети Кабінету Міністрів України «Урядовий кур'єр» №82 (7742) від 23.04.2024р.
Як зазначає позивач, ТОВ «КЗМО» штраф сплачено не було, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача пені за прострочення сплати штрафу у розмірі 68000,00 грн.
5. Оцінка суду і визначені відповідно до встановлених обставин правовідносини:
Відповідно до ч.4 ст.4 Закону України «Про захист економічної конкуренції» державний контроль за додержанням законодавства про захист економічної конкуренції, захист інтересів суб'єктів господарювання та споживачів від його порушень здійснюються органами Антимонопольного комітету України.
Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель (ст.1 Закону України «Про Антимонопольний комітет України»).
Згідно із ст.3 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» основним завданням Антимонопольного комітету України є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині: 1) здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції; 2) контролю за концентрацією, узгодженими діями суб'єктів господарювання та дотриманням вимог законодавства про захист економічної конкуренції під час регулювання цін (тарифів) на товари, що виробляються (реалізуються) суб'єктами природних монополій; 3) сприяння розвитку добросовісної конкуренції; 4) методичного забезпечення застосування законодавства про захист економічної конкуренції; 5) здійснення контролю щодо створення конкурентного середовища та захисту конкуренції у сфері державних закупівель; 6) проведення моніторингу державної допомоги суб'єктам господарювання та здійснення контролю за допустимістю такої допомоги для конкуренції.
Відповідно до п.п.5, 7 ч.5 ст.14 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» адміністративна колегія територіального відділення Антимонопольного комітету України має, зокрема, повноваження проводити дослідження ринку, визначати межі товарного ринку, а також становище, в тому числі монопольне (домінуюче), суб'єктів господарювання на цьому ринку та приймати відповідні рішення (розпорядження).
За приписами ст.22 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимоги уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов'язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом. Невиконання розпоряджень, рішень та вимог органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимог уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення тягне за собою передбачену законом відповідальність.
Рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов'язковими до виконання (ч.2 ст.56 Закону України «Про Антимонопольний комітет України»).
Статтею 48 Закону України «Про захист економічної конкуренції» передбачено, що за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, зокрема, про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; накладення штрафу.
За приписами п.4 ст.50 Закону України «Про захист економічної конкуренції» порушеннями законодавства про захист економічної конкуренції у тому числі є антиконкурентні узгоджені дії.
Відповідно до ст.60 Закону України «Про захист економічної конкуренції» заявник, відповідач, третя особа мають право повністю або частково оскаржити рішення, розпорядження органу Антимонопольного комітету України, передбачені статтями 36 і 48 цього Закону, до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення, розпорядження. Зазначений строк не підлягає поновленню.
Частиною 1 ст.56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» встановлено, що рішення (витяг з нього за вилученням інформації з обмеженим доступом, а також визначеної відповідним державним уповноваженим Антимонопольного комітету України, головою територіального відділення Антимонопольного комітету України інформації, розголошення якої може завдати шкоди інтересам інших осіб, які брали участь у справі), розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень надається для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб.
У разі, якщо вручити рішення, розпорядження, немає можливості, зокрема внаслідок: відсутності фізичної особи за останнім відомим місцем проживання (місцем реєстрації); відсутності посадових осіб чи уповноважених представників суб'єкта господарювання, органу адміністративно-господарського управління та контролю за відповідною юридичною адресою, - рішення, розпорядження органів Антимонопольного комітету України вважається таким, що вручене відповідачу, через десять днів з дня оприлюднення інформації про прийняте рішення, розпорядження в офіційному друкованому органі (газета Верховної Ради України «Голос України», газета Кабінету Міністрів України «Урядовий кур'єр», «Офіційний вісник України», друковані видання відповідної обласної ради за останнім відомим місцем проживання чи місцем реєстрації, юридичної адреси відповідача). Рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов'язковими до виконання. Особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.
Згідно з ч. 2 ст. 62 Закону України «Про захист економічної конкуренції» перебіг строку, який обчислюється роками, місяцями або днями, починається наступного дня після календарної дати або настання події, якими визначено його початок. Строк, який обчислюється роками, закінчується у відповідний місяць і число останнього року строку. Строк, який обчислюється місяцями, закінчується у відповідне число останнього місяця строку. Якщо кінець строку, який обчислюється місяцями, припадає на такий місяць, що не має відповідного числа, строк закінчується в останній день цього місяця. У разі, коли останній день припадає на неробочий день, днем закінчення строку вважається перший наступний за ним робочий день. Останній день строку триває до 24 години, але, коли в цей строк необхідно було вчинити дію в Антимонопольному комітеті України чи його територіальному відділенні, строк закінчується в момент закінчення робочого дня.
За приписами ч. 1 ст. 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день (ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України).
Отже, строк рахується з наступного дня після календарної дати або настання події, якими визначено його початок.
Як зазначалося вище, рішення №70/13-р/к від 19.03.2024р. не було вручено відповідачу засобами поштового зв'язку, що підтверджується належними доказами. На підставі наведеного, інформацію про рішення №70/13-р/к від 19.03.2024р. було опубліковано в газеті Кабінету Міністрів України «Урядовий кур'єр» №82 (7742) від 23.04.2024р. Таким чином, рішення вважається врученим відповідачу 03.05.2024р.
Отже, строк для сплати штрафу, накладеного рішенням Адміністративної колегії Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, розпочався 04.05.2024р. та закінчився 04.07.2024р.
Згідно з пунктом 8 статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» протягом п'яти днів з дня сплати штрафу суб'єкт господарювання зобов'язаний надіслати відповідно до Антимонопольного комітету України або його територіального відділення документи, що підтверджують сплату штрафу.
Проте, у матеріалах справи відсутні докази надсилання відповідачем Антимонопольному комітету України документів, що підтверджують сплату штрафу.
Станом на день розгляду спору штраф відповідачем не сплачено, доказів зворотного суду не надано.
Таким чином, відповідач, всупереч вимогам частини 2 статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції», ухилився від сплати, накладеного на нього позивачем штрафу у встановлений Законом термін.
Поряд із цим, суд вважає за необхідне наголосити, що предметом розгляду у справі є стягнення пені за прострочення сплати штрафу, накладеного рішенням Комітету №70/13-р/к від 19.03.2024р.
Положеннями ч.5 ст.56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» унормовано, що за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України. Нарахування пені припиняється з дня прийняття господарським судом рішення про стягнення відповідного штрафу. Нарахування пені зупиняється на час розгляду чи перегляду господарським судом: справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу; відповідного рішення (постанови) господарського суду. Нарахування пені зупиняється на час розгляду органом Антимонопольного комітету України заяви особи, на яку накладено штраф, про перевірку чи перегляд рішення у справі про порушення законодавства про захист економічної конкуренції.
Обставин які б зумовлювали зупинення нарахування пені судом не встановлено.
Так, позивач нарахував пеню за кожен день прострочення сплати штрафу у розмірі 1,5% від суми штрафу за період з 04.07.2024р. по 01.11.2024р., що відповідно до розрахунку позивача складає 68000,00 грн. з урахуванням обмежень визначених ч. 5 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції».
Перевіривши розрахунок пені, здійснений позивачем, суд визнає його частково невірним, оскільки позивачем невірно визначено початкову дату нарахування пені з урахуванням кінцевого строку для сплати штрафу (до 04.07.2024 включно) відповідачем накладеним на нього рішенням Комітету №70/13-р/к від 19.03.2024р.
Однак, вказана помилка позивача не впливає на зміну розміру пені, оскільки розмір пені за період з 05.07.2024р. (наступний день після закінчення двомісячного строку для сплати штрафу) по 01.11.2024р. є більшим ніж розмір штрафу, а позивачем заявлено до стягнення пеню з урахуванням обмежень визначених ч. 5 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції».
Отже, вимога позивача про стягнення пені у сумі 68000,00 грн. є обґрунтованою та підтверджується матеріалами справи.
Поряд із цим, відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог з огляду на те, зазначена справа розглядається в межах справи про банкрутство, а тому накладений позивачем штраф є вимогою, на яку розповсюджується дія мораторію, за його несплату не нараховується пеня в силу імперативної заборони, встановленої в ч. 3 ст. 41 КУзПБ.
Згідно сталої судової практики, з моменту відкриття провадження у справі про банкрутство (з 17.10.2023р.), відповідач перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин відповідача, і спеціальні норми ст.45 Кодексу України з процедур банкрутства мають пріоритет у застосуванні щодо інших законодавчих актів України
За приписами ч.ч.1, 2 ст.41 Кодексу України з процедур банкрутства мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію. Мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з відкриттям провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Ухвала є підставою для зупинення вчинення виконавчих дій. Про запровадження мораторію розпорядник майна повідомляє відповідному органу або особі, яка здійснює примусове виконання судових рішень, рішень інших органів, за місцезнаходженням (місцем проживання) боржника та місцезнаходженням його майна.
Згідно ч.5 ст.41 Кодексу України з процедур банкрутства дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на вимоги поточних кредиторів, виплату заробітної плати та нарахованих на ці суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю та життю громадян, виплату авторської винагороди, аліментів, а також на вимоги за виконавчими документами немайнового характеру, що зобов'язують боржника вчинити певні дії чи утриматися від їх вчинення.
Окремо суд вважає за необхідне акцентувати увагу на тому, що Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 27.06.2023р. по справі №922/5238/21 (922/1937/22), проаналізувавши положення статей 3, 4 Закону України "Про Антимонопольний комітету України" та положень статей 7, 8 КУзПБ виснував про те, що Антимонопольний комітет України не наділений законодавцем повноваженнями щодо самостійного визначення кредиторських вимог та позачергового стягнення у процедурах банкрутства щодо боржника тощо.
У випадку порушення провадження у справі про банкрутство на Антимонопольний комітет України поширюються положення Кодексу України з процедур банкрутства щодо виявлення кредиторів та черговості задоволення кредиторських вимог у відповідних процедурах банкрутства.
Так, при розгляді заявлених позовних вимог судом було встановлено, що факт вчинення відповідачем порушення законодавства про захист економічної конкуренції встановлено рішенням Комітету №70/13-р/к від 19.03.2024р., яке набрало законної сили 19.03.2024р. Строк для сплати штрафу, накладеного рішенням Комітету №70/13-р/к від 19.03.2024р., розпочався 04.05.2024р., тобто після відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ «КЗМО».
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що вимоги Східного міжобласного відділення Антимонопольного комітету України, зокрема щодо стягнення пені, є поточними, тобто такими, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство і на які з урахуванням положень ч.5 ст.41 КУзПБ не поширюється дія мораторію.
Враховуючи вище встановлені обставини в сукупності, суд відхиляє доводи відповідача в цій частині та доходить до висновку про правомірність та обґрунтованість позовних вимог Східного міжобласного відділення Антимонопольного комітету України про стягнення з відповідача пені у розмірі 68000,00 грн.
У відповідності до частини 9 статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» суми стягнутих штрафів та пені зараховуються до державного бюджету.
Згідно з вимогами статті 29 Бюджетного кодексу України та статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» суми стягнутих штрафів та пені перераховуються до загального фонду Державного бюджету України за кодом класифікації доходів бюджету 21081100 «Адміністративні штрафи та інші санкції», символ звітності 106.
Переліком кодів бюджетної класифікації в розрізі органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2011 №106 «Про деякі питання ведення обліку податків і зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів бюджету», передбачено, що контролюючими органами справляння надходжень бюджету по коду бюджетної класифікації 21081100 «Адміністративні штрафи та інші санкції», в тому числі є органи Антимонопольного комітету.
З урахуванням приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.
Керуючись ст.ст.7, 13, 42, 86, 123, 129, 165, 210, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд,-
Позовні вимоги Східного міжобласного відділення Антимонопольного комітету України, м.Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю “Костянтинівський завод металургійного обладнання», м.Костянтинівка про стягнення пені в сумі 68000,00 грн., задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Костянтинівський завод металургійного обладнання» (85103, Донецька обл., м.Костянтинівка, вул. Інженерна, буд.3, код ЄДРПОУ 25599771) пеню в сумі 68000,00 грн., із зарахуванням зазначеної суми до Державного бюджету України на рахунок відповідного управління Державної казначейської служби України за місцезнаходженням платника податків за кодом бюджетної класифікації 21081100 «Адміністративні штрафи та інші санкції».
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Костянтинівський завод металургійного обладнання» (85103, Донецька обл., м.Костянтинівка, вул. Інженерна, буд.3, код ЄДРПОУ 25599771) на користь Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (61022, м. Харків, майдан Свободи, 5, Держпром, 6 під'їзд, 1 поверх, код ЄДРПОУ 22630473; р/р UA708201720343160001000011358, банк одержувача - Державна казначейська служба України, м. Київ) судовий збір у сумі 2422,40 грн.
Видати накази після набрання рішенням суду законної сили.
В судовому засіданні 17.02.2025р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Повний текст рішення підписано 17.02.2025р.
Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення може бути оскаржено до Східного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст.256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст.257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Г.В. Левшина