вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
про зупинення провадження у справі
17.02.2025м. ДніпроСправа № 904/4394/24
За позовом Керівника Криворізької східної окружної прокуратури в інтересах держави в особі Криворізької міської ради, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області
до Товариства з обмеженою відповідальністю "АС-Трейд КР", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області
про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та скасування державної реєстрації права приватної власності
Суддя Євстигнеєва Н.М.
Секретар судового засідання Янкіна Г.Д.
Представники:
Від позивача: Паламарчук Є.П., самопредставництво (в режимі відеоконференції)
Від відповідача: Акулов Є.В., адвокат, ордер серії АЕ № 1265786 від 04.11.2024
Від прокуратури: Риженко В.О., прокурор відділу прокуратури, посвідчення № 069939 від 01.03.2023
Керівник Криворізької східної окружної прокуратури в інтересах держави в особі Криворізької міської ради, звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом, яким з урахуванням заяви про зміну предмету позову (вх. №52284/24 від 11.11.2024), просить:
- зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "АС-Трейд КР" усунути перешкоди територіальній громаді міста Кривого Рогу в особі Криворізької міської ради у праві користування та розпорядження земельною ділянкою, розташованою за адресою: Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вулиця Магістральна, 21А, площею 56,6 кв.м та повернути земельну ділянку шляхом знесення об'єкту самочинного будівництва: нежитлової будівлі (торгового павільйону), площею 50,2 кв. м (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2690794512060);
- скасувати державну реєстрацію права приватної власності Товариства з обмеженою відповідальністю "АС-Трейд КР" на об'єкт нерухомого майна - нежитлову будівлю (торговий павільйон), площею 50,2 кв. м, що розташована за адресою: Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вулиця Магістральна, 21А, проведену 29.08.2024 приватним нотаріусом Криворізького районного нотаріального округу Дніпропетровської області Рисіною С.В. (номер запису про право власності: 56462817), шляхом внесення до Державного реєстру запису про відсутність права із закриттям розділу у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстраційної справи на об'єкт нерухомого майна 2690794512060.
В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначає, що будівництво торгового павільйону по вул. Магістральна, 21А, м. Кривий Ріг здійснено без правовстановлюючих документів на земельну ділянку та без отримання документів, що дають право на виконання підготовчих/будівельних робіт, тобто є самочинним будівництвом. Наявність на земельній ділянці комунальної форми власності об'єкту самочинного будівництва, який не прийнято в експлуатацію та розташовано на земельній ділянці, яка не відведена для цієї мети, виключає можливість реєстрації права власності на спірне нерухоме майно.
Криворізька міська рада надала письмові пояснення на позовну заяву.
Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує.
У відповіді на відзив прокурор не погоджується із запереченнями відповідача.
Також прокурором надано до суду заперечення на пояснення позивача.
Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.10.2024 справу №904/4394/24 передано на розгляд судді Євстигнеєвої Н.М.
Ухвалою суду від 09.10.2024 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 04.11.2024
У підготовчому засіданні 04.11.2024 судом оголошено перерву до 02.12.2024.
Ухвалою суду від 13.11.2024 прийнято до розгляду заяву Криворізької східної окружної прокуратури про зміну предмета позову, яка надійшла до суду 11.11.2024.
Ухвалою суду від 02.12.2024 закрито підготовче провадження у справі №904/4394/24, призначено справу до судового розгляду по суті у судове засідання на 23.12.2024.
З 23.12.2024 оголошено перерву на 21.01.2025.
21 січня 2025 року від позивача до господарського суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи та надання часу для укладення мирової угоди.
З 21.01.2025 оголошено перерву на 17.02.2025.
Під час підготовки справи до розгляду господарським судом встановлено, що ухвалою Верховного Суду від 27.11.2024 на розгляд Великої Палати передано справу № 908/2388/21, з огляду на необхідність відступити від висновків, викладених у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 02.06.2021 у справі №509/11/17, від 30.09.2022 у справі №201/2471/20, від 15.03.2023 у справі №205/213/22, від 05.04.2023 у справі №199/6251/18, від 31.05.2023 у справі №201/4483/20, про те, що належним відповідачем за позовом власника землі про знесення об'єкта самочинного будівництва є останній набувач такого об'єкта, а не його забудовник.
Водночас, частинами третьою - п'ятою статті 376 ЦК України встановлено, що право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно. Якщо ж власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.
Зазначивши, що положення частини четвертої статті 376 ЦК України обмежують коло осіб, зобов'язаних знести об'єкт самочинного будівництва, їх забудовником, Касаційний господарський суд дійшов висновку, що застосування положень наведеної норми ЦК України призводить до вирішення спору між особою - власником земельної ділянки та особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво.
У той же час, згідно із доводами Касаційного господарського суду, Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду (далі - Касаційний цивільний суд) у своїх постановах від 02 червня 2021 року у справі №509/11/17, від 30 вересня 2022 року у справі №201/2471/20, від 15 березня 2023 року у справі №205/213/22, від 05 квітня 2023 року у справі №199/6251/18, від 31 травня 2023 року у справі №201/4483/20 дотримується правової позиції, що належним відповідачем за позовом власника землі про знесення об'єкта самочинного будівництва є останній набувач такого об'єкта, а не його забудовник.
Колегія суддів Касаційного господарського суду з викладеним не погоджується і вважає за необхідне відступити від цього висновку, викладеного у зазначених постановах Касаційного цивільного суду.
05.02.2025 Велика Палата Верховного Суду ухвалила прийняти до розгляду справу №908/2388/21 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Арт 2005" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 09 квітня 2024 року, рішення від 30 листопада 2022 року та додаткове рішення від 12 січня 2023 року Господарського суду Запорізької області; призначити справу №908/2388/21 до розгляду Великою Палатою Верховного Суду в порядку спрощеного позовного провадження на 19 березня 2025 року.
Отже, справу щодо застосування частини 4 статті 376 Цивільного кодексу України в контексті визначення належного відповідача у спорах про знесення об'єкта самочинного будівництва: чи є ним особа, яка здійснила самочинне будівництво, або останній набувач такого об'єкта прийнято до розгляду Великою Палатою Верховного Суду.
Відповідно до п. 7 частини першої ст. 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.
У такому випадку згідно з приписами п. 11 частини першої ст. 229 ГПК України провадження у справі зупиняється до закінчення перегляду в касаційному порядку.
Оскільки правовий висновок у справі № 908/2388/21 може мати суттєве значення для правильного вирішення спору у цій справі, суд вважає за необхідне зупинити провадження у справі №904/4394/24 до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 908/2388/21 та оприлюднення повного тексту судового рішення ухваленого за результатами такого розгляду.
Водночас, згідно з частиною третьою статті 195 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі на стадії її розгляду по суті зупиняється тільки з підстав, встановлених пунктами 1-3-1 частини першої статті 227 та пунктом 1 частини першої статті 228 цього Кодексу.
Тому, зупинення провадження у справі з підстав пункту 7 частини першої статті 228 Господарського процесуального кодексу України допустиме лише на етапі підготовчого провадження.
За частиною другою статті 177 Господарського процесуального кодексу України підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання.
Господарським процесуальним кодексом України не врегульовано питання щодо повернення суду першої інстанції до стадії підготовчого провадження після його закриття.
Разом з тим Європейський суд з прав людини зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним (рішення ЄСПЛ у справі Жоффре де ля Прадель проти Франції від 16 грудня 1992 року).
Згідно з практикою Верховного Суду, викладеною, зокрема, у постановах від 03.10.2019 у справі №902/271/18, від 16.02.2021 у справі №922/2115/19, в ухвалі від 22.06.2021 у справі №923/525/20, постанові від 16.12.2021 у справі №910/7103/21, суди першої інстанції за наявності певних обставин можуть прийняти рішення про повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття для вчинення тих чи інших процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження.
Однак, такі обставини мають бути вагомими, оскільки можливість повернення до стадії підготовчого провадження з будь-яких підстав нівелює саме значення стадій господарського процесу: як підготовчого провадження, так і стадії розгляду справи по суті.
Так, згідно з висновком Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеним у постанові від 03.10.2019 у справі №902/271/18, стадія підготовчого провадження з огляду на її мету є не формальною, а реальною запорукою здійснення ефективного правосуддя на стадії розгляду справи по суті, тож належне та добросовісне ставлення до стадії підготовчого провадження як з боку суду, так і з боку всіх учасників справи, є таким, що у повній мірі відповідає засадам справедливого правосуддя.
При цьому важливо враховувати й висновок Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 січня 2022 року у справі №234/11607/20, відповідно до якого при застосування процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і зайвої гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до статті 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону. Судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи відповідно до Конституції та в порядку, встановленому законами України.
Виконуючи передбачене статтею 2 Господарського процесуального кодексу України завдання господарського судочинства щодо справедливого, неупередженого та своєчасного вирішення спору, з метою ефективного захисту порушених прав і законних інтересів юридичних осіб, держави, судом має бути врахована необхідність застосування загальних засад цивільного права - принципу справедливості, добросовісності та розумності, а також застосування однієї з акcіом судочинства: "Placuit in omnibus rebus praecipuum esse iustitiae aequitatisque quam stricti iuris rationem", що означає: "У всіх юридичних справах правосуддя й справедливість мають перевагу перед строгим розумінням права".
З огляду на вказані обставини, що перешкоджають прийняттю рішення у цій справі, а також потребують вчинення процесуальних дій, які віднесенні до завдань підготовчого провадження, є достатні підстави повернутись до стадії підготовчого провадження у справі №904/4394/24.
Викладене свідчить про можливість й необхідність повернутися до підготовчого провадження для виконання його завдань, серед яких - визначення обставин справи, які підлягають встановленню та зібрання відповідних доказів; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті (ч. 1 ст. 177 Господарського процесуального кодексу України).
Керуючись статтями 12, 177, 228 (п. 7 ч. 1), 229, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
1. Повернутися до стадії підготовчого провадження.
2. Зупинити провадження у справі №904/4394/24 до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи №908/2388/21 та оприлюднення повного тексту судового рішення ухваленого за результатами такого розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 ГПК України, в частині зупинення провадження у справі.
Повна ухвала складена - 18.02.2025
Суддя Н.М. Євстигнеєва