вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua
"11" лютого 2025 р. Cправа № 902/1344/24
Господарський суд Вінницької області у складі судді Матвійчука В.В., за участю секретаря судового засідання Розгон Н.В., за відсутності сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: Акціонерного товариства "ТАСКОМБАНК" (вул. С. Петлюри, буд. 30, м. Київ, 01032)
до: Фізичної особи-підприємця Гапійчука Олексія Юрійовича ( АДРЕСА_1 )
про стягнення 226 517,39 грн
На розгляд Господарського суду Вінницької області через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" надійшла позовна заява № б/н від 20.12.2024 (вх. № 1409/24 від 23.12.2024) Акціонерного товариства "ТАСКОМБАНК" з вимогами до Фізичної особи - підприємця Гапійчука Олексія Юрійовича про стягнення заборгованості за Заявою-договором № ID10636604 від 22.06.2021 про приєднання до Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ "ТАСКОМБАНК" (продукт "Кредит на розвиток бізнесу"), що в частині тіла кредиту, процентів та комісії станом на 27.08.2024, становить 226 517,39 грн, а саме: заборгованість по тілу кредиту (в т.ч. простроченому) - 154 353,12 грн; заборгованість по процентам (в т.ч. простроченим) - 72 164,27 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов укладеного в електронній формі заяви-договору № ID10636604 від 22.06.2021 про приєднання до Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ "ТАСКОМБАНК" (продукт "Кредит на розвиток бізнесу") в частині повного та своєчасного повернення наданого кредиту, а також сплати процентів за користування кредитом.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.12.2024 дану позовну заяву передано для розгляду судді Матвійчуку В.В.
У зв'язку із встановленими судом недоліками позовної заяви, що перешкоджали відкриттю провадження у справі, суд, ухвалою від 25.12.2024, постановив позовну заяву Акціонерного товариства "ТАСКОМБАНК" № б/н від 20.12.2024 (вх. № 1409/24 від 23.12.2024) залишити без руху та встановив позивачу строк для усунення виявлених недоліків протягом п'яти днів з дня вручення цієї ухвали.
31.12.2024, під час перебування судді Матвійчука В.В. у відпустці, до суду через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" надійшла заява № б/н від 30.12.2024 (документ сформований в системі "Електронний суд" 30.12.2024) (вх. номер канц. суду 01-34/12825/24 від 31.12.2024) представника АТ "ТАСКОМБАНК" - адвоката Шкромиди В.В. на виконання вимог ухвали суду від 25.12.2024.
Суд, ухвалою від 13.01.2025, за вказаним позовом відкрив провадження у справі № 902/1344/24 за правилами спрощеного позовного провадження з призначенням розгляду справи по суті на 11.02.2025.
15.01.2025 через підсистему "Електронний суд" надійшла заява № б/н від 15.01.2025 (вх. номер канц. суду 01-34/439/25 від 15.01.2025) представника позивача - адвоката Шкромиди В.В. про розгляд справи за відсутності представника Акціонерного товариства "ТАСКОМБАНК", за наявними матеріалами справи.
Позивач правом участі в засіданні суду не скористався. При цьому суд зважає на заяву № б/н від 15.01.2025 (вх. номер канц. суду 01-34/439/25 від 15.01.2025) про розгляд справи за відсутності представника Акціонерного товариства "ТАСКОМБАНК".
Відповідач правом участі в засіданні суду не скористався. При цьому суд зауважує, що ухвалу про відкриття провадження у справі, яка направлялася відповідачу за адресою, вказаною в позовній заяві, що відповідає інформації щодо відповідача з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, повернуто на адресу суду із відміткою поштового відділення причин повернення: "адресат відсутній за вказаною адресою".
Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Отже, дата невдалої спроби вручити поштовий конверт з ухвалою про відкриття провадження у справі вважається днем вручення відповідачу судового рішення.
Згідно з ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.
Водночас, місцезнаходження відповідача суду відоме і на таку адресу направлено ухвалу господарського суду у даній справі.
Верховний Суд у своїй постанові від 08.04.2019 у справі № 922/2887/16 наголошує, що відповідно до ч. 3, 7 ст. 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає. Сам лише факт не отримання скаржником кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу за належною адресою та яка повернулася в суд у зв'язку з її неотриманням адресатом, вказує на суб'єктивну поведінку сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що неотримання ухвали суду у даній справі відповідачем та повернення її до суду з відповідною відміткою є наслідком діяння (бездіяльності) відповідача щодо її належного отримання та неповідомлення суду про зміну свого місцезнаходження, тобто його власною волею.
Окрім того, суд зазначає, що ухвала про відкриття провадження у справі №902/1344/24 офіційно оприлюднена у Єдиному державному реєстрі судових рішень - www.reyestr.court.gov.ua, доступ до якого є безоплатним та цілодобовим.
Разом з цим, судом 06.02.2025 розміщено оголошення на вебпорталі судової влади України про судове засідання, в якій відповідачем є Фізична особа-підприємець Гапійчук Олексій Юрійович.
Враховуючи викладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача про судове провадження у даній справі.
Статтею 42 Господарського процесуального кодексу України визначено права та обов'язки учасників судового процесу, зокрема учасники справи зобов'язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази тощо.
Також суд зазначає, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 р. (Закон України від 17.07.1997 р. № 475/97 - ВР), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи (справа "Скопелліті проти Італії" від 23.11.1993 р.), або виконанням рішення, ухваленого на користь особи (справа "Папахелас проти Греції" від 25.03.1999 р.).
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду неефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі "Смірнова проти України").
Суд нагадує, що роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (&51 рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 р. у справі "Красношапка проти України"). Роль національних судів - організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (див. рішення Суду у справі Шульга проти України, no. 16652/04, від 02.12.2010). До того ж організація провадження таким чином, щоб воно було швидким та ефективним, є завданням саме національних судів (див. рішення Суду у справі Білий проти України, no. 14475/03, від 21.10.2010).
Враховуючи положення ст.ст. 13, 74 ГПК України, якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній матеріалами і документами.
Будь-яких письмових заяв і клопотань щодо відкладення розгляду справи на день розгляду справи від відповідача до суду не надійшло.
Поряд з цим слід зазначити, що положеннями ст. 178 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
За таких обставин, справа підлягає вирішенню за наявними матеріалами з огляду на приписи ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України.
З урахуванням неявки представників сторін суд зважає на положення ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, якою передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
В порядку ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
У судовому засіданні 11.02.2025 прийнято судове рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд,
22.06.2021 між Акціонерним товариством "ТАСКОМБАНК" (позивач, в договорі Банк) та Фізичною особою - підприємцем Гапійчуком Олексієм Юрійовичем (відповідач, в договорі Позичальник) підписано Заяву-договір № ID10636604 про приєднання до Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ "ТАСКОМБАНК" (продукт "Кредит на розвиток бізнесу").
22.06.2021 Фізичною особою - підприємцем Гапійчуком Олексієм Юрійовичем електронним цифровим підписом підписано Заяву - договір № ID10636604 про приєднання до Правил обслуговування корпоративних клієнтів АТ "ТАСКОМБАНК" (продукт "Кредит на розвиток бізнесу").
Відповідно до п. 1.1 Договору за умови наявності вільних коштів Банк зобов'язується надати Позичальникові кредит у розмірі та на умовах, встановлених цим Договором, а Позичальник зобов'язується прийняти, належним чином використати та повернути кредит і сплатити проценти за користування кредитом, а також інші платежі, відповідно до умов цього Договору.
Кредит надається у формі зарахування грошових коштів у сумі кредиту на поточний рахунок Позичальника № НОМЕР_1 , відкритий у АТ "ТАСКОМБАНК" з цільовим призначенням на поповнення обігових коштів; придбання основних засобів; рефінансування кредиту іншого банку. (п. 1.2 Договору).
Розмір кредиту, згідно п. 2.1. Договору - 300 000,00 грн.
Судом встановлено, що 22.06.2021 Банк, на виконання умов Кредитного договору, надав Позичальнику кредит у розмірі 300 000,00 грн, що підтверджується меморіальним ордером № 728705926 від 22.06.2021.
Відповідно до п. п. 2.3.1 та 2.3.3 Договору сторони погодили розмір процентної ставки за користування кредитом: 34% річних та штрафу (плати) за дострокове/частково дострокове погашення Кредиту: 1 % від суми, яка перевищує плановий платіж згідно графіку.
Пунктом 2.4. Договору Сторонами погоджено терміни і порядок погашення кредиту, та встановлено наступне:
- погашення основного боргу за кредитом, сплата процентів - щомісяця, починаючи з місця, наступного за місяцем укладення Договору, протягом 5 (п'яти) банківських днів які передують календарному числу місяця, в яке було укладено Договір (п. 2.4.1);
- сплата комісійної винагороди (за наявності) за видачу Кредиту - одноразово, сплачується у день надання кредитних коштів (п. 2.4.2.);
- сплата штрафу (плати) за дострокове/частково дострокове погашення Кредиту - одноразово протягом перших 4 місяців кредитування за кожен факт порушення графіку погашення Кредиту. Плата нараховується на суму, яка перевищує плановий платіж згідно графіку, сплачується у день дострокового/частково дострокового погашення Кредиту (п. 2.4.3.);
- сторони узгодили, що графік погашення Кредиту надається у Додатку 1 до цього Договору та доступний Клієнту у системі "ТАС24 Бізнес" (п. 2.5.4.).
Строк повернення кредиту, згідно п. 2.7. Договору, становить 36 місяців з дати укладення Договору.
Позичальник забезпечує наявність на своєму поточному рахунку грошових коштів у сумі, необхідної для сплати щомісячних платежів згідно графіку погашення кредиту. Остаточне погашення за Кредитом Позичальник повинен здійснити не пізніше терміну згідно п. 2.7. цього Договору (п. 3.1. та п. 3.2. Договору).
Відповідно до розділу 4 Договору цей Договір, Правила обслуговування корпоративних клієнтів в АТ "ТАСКОМБАНК" та Цінові параметри продукту є Кредитним договором. Цей Договір є договором приєднання у визначенні статті 634 Цивільного кодексу України, в зв'язку із чим умови цього Договору визначаються Банком та доводяться до загалу шляхом розміщення його на офіційному сайті Банку http://www.taskombank.com.ua та укладається лише шляхом приєднання до Договору в цілому.
Відповідно до п. 18.2.1.2 Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ "ТАСКОМБАНК", повернення кредиту здійснюється щомісяця шляхом забезпечення клієнтом позитивного сальдо на його поточному рахунку в сумах і в дати щомісячних внесків, зазначених у Заяві (згідно графіку погашення кредиту). Банк здійснює договірне списання грошових коштів з поточного рахунку клієнта в строки і в розмірах, передбачених умовами договору. Остаточний строк погашення заборгованості за кредитом є дата повернення кредиту.
З матеріалів справи вбачається, що одночасно з укладенням Кредитного договору між сторонами укладено Додаток 1 до Заяви-договору № ID10636604, що є Графіком погашення кредиту.
Відповідно до Графіку погашення кредиту, відповідач мав здійснювати погашення суми кредиту (300 000,00 грн) протягом 36 місяців, з урахуванням суми тіла кредиту та процентів, наступним чином:
13 496,00 грн - 2-35 місяць платежу;
13 472,06 грн - 36 місяць платежу.
За ствердженням позивача, відповідачем умови вищезазначеного Кредитного договору не виконані, кредитні кошти у встановлені договором (зокрема Графіком погашення кредиту) строки не повернуті. Як наслідок, станом на 27.08.2024 заборгованість Позичальника за Заявою договором № ID 10636604 про приєднання до Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ "ТАСКОМБАНК", становить 226 517,39 грн та складається, зокрема, із: заборгованості по тілу кредиту (в т.ч. простроченому) - 154 353,12 грн та заборгованості по процентам (в т.ч. простроченим) - 72 164,27 грн.
Відповідно до п. 4.2 Кредитного договору, цей договір є договором приєднання у визначенні статті 634 Цивільного кодексу України, у зв'язку із чим: Умови цього договору визначаються банком та доводяться до загалу шляхом розміщення його на офіційному сайті банку http://www.tascombank.com.ua та укладається лише шляхом приєднання до договору в цілому (підпункт 4.2.1 Кредитного договору).
Пунктом 4.3. Кредитного договору встановлено, що строк дії договору встановлений в розділі 18 Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ "ТАСКОМБАНК".
Згідно із п. 4.5. Кредитного договору, дата підписання Заяви-договору шляхом накладання електронних підписів обох Сторін вважається датою укладання Договору.
З огляду на встановлений ст. 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, суд приймає до уваги Заяву-договір № ID 7103123 про приєднання до Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ "ТАСКОМБАНК" (продукт "Кредит на розвиток бізнесу") та Правила обслуговування корпоративних клієнтів в АТ "ТАСКОМБАНК", як належну підставу, у розумінні норм ст. 11 названого Кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов'язків.
Дослідивши зміст укладеного між сторонами договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є кредитним договором, укладеним шляхом приєднання клієнта до публічної оферти.
Згідно ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Оскільки, умови договорів приєднання розробляються банком, останній має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. (ч. 2 ст. 639 ЦК України).
У пункті 18.2.6 Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ "ТАСКОМБАНК" визначено, що договір, а саме обслуговування Кредиту Клієнта, набирає чинності з моменту підписання Клієнтом Заяви про приєднання до Правил надання банківських послуг та обслуговування корпоративних клієнтів, та діє до повного виконання зобов'язань Сторонами за цим Договором.
Відповідно до п. 18.2.1.1 Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ "ТАСКОМБАНК", істотні умови Кредиту (сума кредиту, проценти за користування кредитом, щомісячна комісія, розмір щомісячних платежів, їх кількість та дати їх здійснення) вказуються в Заяві-договорі про приєднання клієнта до цих Правил. Клієнт приєднується до Правил шляхом підписання електронно-цифровим підписом Заяви в системі "ТАС24/БІЗНЕС" або через інший сервіс електронного документообігу, або іншим шляхом. Підписана Заява разом з цими Правилами та ціновими параметрами продукту, які зазначені на офіційному Сайті Банку, становить кредитний договір, що прирівнюється до належного способу укладення сторонами кредитного договору.
Згідно із п. 4.1. Кредитного договору, цей договір, Правила обслуговування корпоративних клієнтів в АТ "ТАСКОМБАНК" та Цінові параметри продукту є Кредитним договором.
За умовами п. 4.5. Кредитного договору, дата підписання Заяви-договору шляхом накладання електронних підписів обох Сторін вважається датою укладання Договору.
Судом встановлено, Заява-договір підписана відповідачем відповідно до п. 4.5. Кредитного договору та п. 18.2.1.1 Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ "ТАСКОМБАНК" з використанням електронно-цифрового підпису клієнта.
Таким чином, відповідач, підписавши Заяву-договір про приєднання до Публічної пропозиції АТ "ТАСКОМБАНК" на укладання договору банківського рахунку та комплексного надання послуг та "Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ "ТАСКОМБАНК", погодився з умовами вищевказаних Правил, які є невід'ємною частиною Заяви-договору.
Статтею 1046 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Згідно із ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до статті 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Положенням статті 193 Господарського кодексу України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Як встановлено судом та зазначалось раніше, 22.06.2021 Банк, на виконання умов Кредитного договору, надав Позичальнику кредит у розмірі 300 000,00 грн, що підтверджується меморіальним ордером № 728705926 від 22.06.2021.
Отже, позивач виконав свої зобов'язання за договором належним чином.
Статтею 527 Цивільного кодексу України визначено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Згідно зі ч. 1, 3 статті 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
За умовами частини 1 статті 1048 Цивільного кодексу України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Як передбачено частинами 1-3 статті 1056-1 Цивільного кодексу України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку. Умова договору щодо права кредитодавця змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.
За умовами ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Умовою виконання зобов'язання є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання. Строк (термін) виконання зобов'язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.
Згідно з п. 3.2. Кредитного договору, остаточне погашення за Кредитним договором позичальник повинен здійснити не пізніше терміну, зазначеного в п. 2.7. цього Договору.
Останнім днем для повернення відповідачем кредитних коштів банку, відповідно до графіку погашення основної суми боргу та комісії за кредитом, є 21.06.2024.
Відповідно до п. 18.2.1.2 Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ "ТАСКОМБАНК", повернення кредиту здійснюється щомісяця шляхом забезпечення Клієнтом позитивного сальдо на його поточному рахунку в сумах і в дати щомісячних внесків, зазначених у Заяві (згідно графіку погашення Кредиту). Банк здійснює договірне списання грошових коштів з поточного рахунку Клієнта в строки і розмірах, передбачених умовами Договору. Остаточний строк погашення заборгованості за Кредитом є дата повернення Кредиту. Сторони домовились, що згідно зі ст.ст. 212, 651 ЦКУ при порушенні Клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбачених цим розділом Правил, Банк на свій розсуд, починаючи з 91-го дня порушення зобов'язання, має право змінити умови користування Кредитом, встановивши інший строк його повернення. При цьому Банк направляє Клієнту повідомлення із зазначенням дати повернення Кредиту (Банк здійснює інформування Клієнта на свій вибір або письмово, або через встановлені засоби електронного зв'язку Банку та Клієнта (системи клієнт-банк, інтернет-банкінг "ТАС24/БІЗНЕС", sms-повідомлення або інших)). При непогашенні заборгованості за Кредитом у строк, зазначений у повідомленні, вся заборгованість, починаючи з наступного дня від дати, зазначеної у повідомленні, вважається простроченою. У разі погашення заборгованості в період до закінчення 90 днів (включно) з моменту порушення будь-якого із зобов'язань, строком повернення Кредиту є дата останнього платежу.
Згідно із п. 18.2.1.3 Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ "ТАСКОМБАНК", за користування Кредитом Клієнт сплачує щомісячно проценти за користування коштами та щомісячну комісію за управління Кредитом в розмірі, що зазначені в Заяві та Цінових параметрах до цього розділу Правил, які розміщені на офіційному Сайті Банку. Датами сплати процентів та щомісячної комісії за управління Кредитом є дати сплати платежів, зазначені в заяві. При несплаті процентів чи комісії у зазначений строк вони вважаються простроченими.
Клієнт доручає Банку щомісячно у строки, зазначені в Заяві, здійснити договірне списання з його рахунків, відкритих у АТ "ТАСКОМБАНК", на погашення заборгованості за Кредитом у кількості та розмірі, зазначеному в кредитному Договорі (п. 18.2.1.6 Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ "ТАСКОМБАНК").
Клієнт зобов'язаний оплатити щомісячні проценти та щомісячну комісію за управління Кредитом згідно з Ціновими параметрами до цього розділу Правил, які розміщені на офіційному сайті Банку (п. 18.2.2.2.2 Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ "ТАСКОМБАНК").
Відповідно до п. 18.2.2.2.3 Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ "ТАСКОМБАНК", Клієнт зобов'язаний повернути Кредит у строки і в сумах, як встановлено в п. 18.2.1.2, 18.2.2.3.2, а також зазначені в Заяві, шляхом розміщення необхідних для планового погашення внеску коштів на своєму поточному рахунку.
Згідно з п. 18.2.4.1 Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ "ТАСКОМБАНК", за користування Кредитом у період з дати списання коштів з позикового рахунку до дат погашення Кредиту згідно з п. 18.2.1.1, 18.2.1.2, 18.2.1.3 цього Договору Клієнт сплачує проценти та комісію за управління Кредитом в розмірі, який зазначено в Цінових параметрах.
За умовами п. 18.2.4.2 Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ "ТАСКОМБАНК", відповідно до ст. 212 ЦКУ у разі порушення Клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбачених п. 18.2.2.2.2, 18.2.2.2.3 цього Договору, Клієнт сплачує Банку проценти в розмірі, зазначеному в Цінових параметрах до цього розділу Правил, які розміщені на офіційному сайті Банку.
У пункті 18.2.4.3 Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ "ТАСКОМБАНК" передбачено, що сплата процентів за користування Кредитом здійснюється в дати платежів, які зазначені у Заяві (у графіку погашення кредиту). Якщо повне погашення Кредиту здійснюється в дату, що відрізняється від зазначеної в цьому пункті, то останньою датою погашення комісії за управління Кредитом, розрахованої від попередньої дати погашення по день фактичного повного погашення кредиту, є дата фактичного погашення Кредиту.
За приписами статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинним документом вважається документ, який містить відомості про господарську операцію.
Пунктами 42-43 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затверджене постановою Правління Національного банку України від 04.07.2018 № 75 (далі - Положення) зазначено, що підставою для бухгалтерського обліку операцій банку є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються в бухгалтерському обліку за умов дотримання вимог законодавства України про електронні документи та електронний документообіг.
Інформація, що міститься в прийнятих для обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Регістри синтетичного та аналітичного обліку ведуться на паперових носіях або в електронній формі. Запис у регістрах аналітичного обліку здійснюється лише на підставі відповідного санкціонованого первинного документа (паперового або електронного) (п. 57 Положення).
Банк самостійно розробляє форми регістрів синтетичного та аналітичного обліку, які повинні містити назву, період реєстрації операції, прізвища і підписи або інші дані, що дають змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у їх складанні (п. 58 Положення).
Клієнтські рахунки та рахунки з обліку внутрішньобанківських операцій є регістрами аналітичного обліку, що вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня. Банк забезпечує ведення синтетичного обліку за допомогою рахунків II, III, IV порядків Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 11 вересня 2017 року за № 89 (зі змінами). Детальна інформація про кожного контрагента та кожну операцію фіксується на рівні аналітичного обліку на аналітичних рахунках. Аналітичні рахунки повинні містити обов'язкові параметри, визначені нормативно-правовими актами Національного банку України. Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожними відповідним рахункам синтетичного обліку (п. 60 Положення).
Виписки з клієнтських рахунків є підтвердженням виконаних за операційний день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Порядок, періодичність друкування та форма надання виписок (у паперовій/електронній формі) із клієнтських рахунків обумовлюються договором банківського рахунку, що укладається між банком і клієнтом під час відкриття рахунку (п. 62 Положення).
Крім того, виходячи із принципу змагальності сторін, у спорі про стягнення кредитної заборгованості на позивача покладається тягар доведення надання позичальнику кредитних коштів та порушення боржником своїх зобов'язань щодо повернення кредиту, а на відповідача відповідно лежить тягар доведення відсутності у нього заборгованості. При цьому банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій, а отже є належним доказами надання позичальнику кредитних коштів.
Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 23.09.2019 у справі № 910/10254/18.
Таким чином, належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості, є первинні документи, оформлені відповідно до вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність". Доказом наявності заборгованості у спорах, що виникають з кредитних відносин, є бухгалтерський документ у формі виписки банку по рахунку позичальника, де відображаються усі операції, які відбуваються з коштами.
З огляду на наведене, банківські виписки по рахунку Фізичної особи-підприємця Гапійчука О.Ю. є належними доказами, що підтверджують факт здійснення господарських операцій між банком та позичальником, виконання банком у повному обсязі своїх зобов'язань за договором, надання відповідачу/позичальнику кредитних коштів у відповідних розмірах та неналежне виконання останнім своїх грошових зобов'язань за зазначеним договором у встановлених договором розмірі та строки.
В матеріалах справи містяться банківські виписки по рахунку Фізичної особи-підприємця Гапійчука О.Ю. за період з 22.06.2021 по 27.08.2024, з яких вбачається часткове погашення відповідачем на рахунок позивача кредитних коштів та процентів.
Відтак відповідачем, всупереч п. 3.2 Договору, погашення кредиту в обсязі та в строки, визначені умовами Кредитного договору, не виконано. Протилежного суду не доведено.
У зв'язку із цим, станом на 27.08.2024 за відповідачем утворилась прострочена заборгованість по тілу кредиту в сумі 154 353,12 грн та прострочена заборгованість по процентам в сумі 72 164,27 грн.
Враховуючи все вищенаведене у сукупності, суд приходить до висновку, що строк виконання відповідачем своїх грошових зобов'язань є таким, що настав.
Станом на дату звернення позивачем до суду із даним позовом, через неналежне виконання відповідачем умов Кредитного договору, у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в загальній сумі 226 517,39 грн, з яких: заборгованість по тілу кредиту (в т.ч. простроченому) - 154 353,12 грн; заборгованість по процентам (в т.ч. простроченим) - 72 164,27 грн.
Оскільки відповідач не у повній мірі виконав взяті на себе зобов'язання за Кредитним договором, що ним не спростовано шляхом подання доказів, він є таким, що порушив взяті на себе зобов'язання.
Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з приписами статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував та належних доказів на заперечення відомостей повідомлених позивачем не надав, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості по тілу кредиту в сумі 154 353,12 грн та заборгованості по процентам в сумі 72 164,27 грн, нормативно та документально доведені.
Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Статтею 14 ГПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У відповідності до ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Зі змісту ст. 77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частинами ч.ч. 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.
Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
Всупереч наведеним вище нормам відповідач не подав до суду доказів в спростування позовних вимог позивача щодо стягнення заборгованості, в т.ч. доказів погашення заявленої заборгованості (платіжні доручення, виписки банківських установ тощо).
Отже, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є доказово обґрунтованими та нормативно підставними, а тому підлягають задоволенню, з наведених вище мотивів.
Згідно приписів п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав - покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. З огляду на наведене, на відповідача покладаються витрати позивача по сплаті судового збору в сумі 3 397,76 грн.
Враховуючи вищенаведене та керуючись статтями 2, 4, 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 123, 129, 221, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд,
Позов задовольнити.
Стягнути з Фізичної особи - підприємця Гапійчука Олексія Юрійовича ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства "ТАСКОМБАНК" (вул. Симона Петлюри, буд. 30, м. Київ, 01032; код ЄДРПОУ 09806443) 154 353 грн 12 коп - заборгованості по тілу кредиту; 72 164 грн 27 коп - заборгованості по процентам та 3 397 грн 76 коп - витрат на сплату судового збору.
Примірник рішення направити позивачу та представнику позивача Шкромиді В'ячеславу Вікторовичу - до електронних кабінетів в ЄСІТС, відповідачу - рекомендованим листом.
Рішення суду набирає законної сили у строки передбачені ст. 241 ГПК України.
Рішення може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду, в порядку та строки визначені ст.ст. 256, 257 ГПК України.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Повне рішення складено 17 лютого 2025 р.
Суддя Василь МАТВІЙЧУК
віддрук. прим.:
1 - до справи
2 - відповідачу ( АДРЕСА_1 )