вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"12" лютого 2025 р. Справа№ 910/1274/24
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Доманської М.Л.
суддів: Отрюха Б.В.
Остапенка О.М.
за участю секретаря судового засідання Сороки П.М.
та представників учасників провадження у даній справі відповідно до протоколу судового засідання від 12.02.2025,
розглянувши матеріали апеляційної скарги керуючого реструктуризацією/арбітражного керуючого Багінського Артема Олександровича
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.07.2024
у справі №910/1274/24 (суддя Івченко А.М.)
за заявою ОСОБА_1
про неплатоспроможність
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.07.2024 у справі №910/1274/24 визнано кредитором у справі №910/1274/24 ТзОВ "Фінансово-кредитний супермаркет" на суму 163333,51 грн, з яких: 6 056,00 грн - витрати, які відшкодовуються до задоволення вимог кредиторів; 157 277,51 грн - вимоги другої черги; зобов'язано керуючого реструктуризацією сформувати реєстр вимог кредиторів, оформлений відповідно до вимог Кодексу України з процедур банкрутства, зобов'язано керуючого реструктуризацією провести збори кредиторів, які мають відбутись не пізніше 14 днів, з дня постановлення цієї ухвали. Зазначено, що керуючому реструктуризацією боржника у строк до 01.09.2024 подати до Господарського суду м. Києва рішення кредиторів щодо погодженого плану реструктуризації боргів боржника або рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі. Визначено дату проведення судового засідання, на якому буде розглянуто погоджений кредиторами план реструктуризації боргів або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі на 04.09.24 о 11:10.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.07.2024 у справі №910/1274/24 у відповідній частині, керуючий реструктуризацією/арбітражний керуючий Багінський А.О. звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій скаржник просить ухвалу Господарського суду м. Києва від 10.07.2024, прийняту за результатами попереднього судового засідання у справі №910/1274/24, в частині визначення сум кредиторських вимог - скасувати. У цій частині прийняти нове рішення про визнання суми кредиторських вимог ТзОВ "Фінансово-кредитний супермаркет" в сумі 7 258, 54 грн, а також судовий збір за подання заяви із кредиторськими вимогами до боржника в сумі 279, 79 грн.
Згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному головуючому судді від 24.07.2024, апеляційну скаргу передано колегії суддів у складі: головуючий суддя Поліщук В.Ю. (суддя-доповідач), судді Пантелієнко В.О., Буравльов С.І.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.07.2024 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/1274/24.
08.08.2024 на виконання вказаної ухвали з господарського суду першої інстанції до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №910/1274/24.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.08.2024, справу №910/1274/24 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі головуючий суддя: Поліщук В.Ю. (суддя-доповідач), судді: Буравльов С.І., Отрюх Б.В. (у зв'язку з перебуванням судді Пантелієнка В.О. у відпустці).
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.08.2024 прийнято справу №910/1274/24 за апеляційною скаргою арбітражного керуючого Багінського А.О. на ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.07.2024 до провадження у складі колегії суддів головуючий суддя: Поліщук В.Ю. (суддя-доповідач), судді: Буравльов С.І., Отрюх Б.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.08.2024 апеляційну скаргу арбітражного керуючого Багінського А.О., залишено без руху.
16.08.2024, до Північного апеляційного господарського суду від арбітражного керуючого Багінського А.О., надійшла Заява про усунення недоліків, в якій скаржник, просить поновити пропущений строк для подання апеляційної скарги.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.08.2024, справу №910/1274/24 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі головуючий суддя Поліщук В.Ю. (суддя-доповідач), судді: Доманська М.Л., Отрюх Б.В. (у зв'язку з перебуванням судді Буравльова С.І. у відпустці).
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.08.2024 прийнято апеляційну скаргу арбітражного керуючого Багінського А.О., на ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.07.2024 у справі №910/1274/24 до провадження в складі колегії суддів: головуючий суддя Поліщук В.Ю. (суддя-доповідач), судді: Отрюх Б.В., Доманська М.Л.; поновлено строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 10.07.2024 у справі №910/1274/24; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою арбітражного керуючого Багінського А.О на ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.07.2024 у справі №910/1274/24; розгляд апеляційної скарги призначено на 17.09.2024.
30.08.2024 через підсистему "Електронний суд" від представника ТзОВ "Фінансово-кредитний супермаркет", адвоката Крушенівського О.О. надійшов Відзив на апеляційну скаргу, в якому представник ТОВ "Фінансово-кредитний супермаркет" просить апеляційний господарський суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги керуючого реструктизацією арбітражного керуючого Багінського А.О на ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.07.2024 у справі №910/1274/24.
Відповідно до повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.09.2024, справу №910/1274/24 передано колегії суддів у складі: головуючий суддя Поліщук В.Ю. (суддя-доповідач), судді Доманська М.Л., Пантелієнко В.О. (у зв'язку з перебуванням судді Отрюха Б.В. у відпустці).
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.09.2024 прийнято справу №910/1274/24 за апеляційною скаргою арбітражного керуючого Багінського А.О., на ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.07.2024, до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя Поліщук В.Ю. (суддя-доповідач), судді: Доманська М.Л., Пантелієнко В.О.; розгляд апеляційної скарги арбітражного керуючого Багінського А.О., на ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.07.2024 у справі №910/1274/24, призначено на 17.09.2024.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.09.2024 розгляд апеляційної скарги керуючого реструктизацією/арбітражного керуючого Багінського А.О., на ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.07.2024 у справі №910/1274/24 відкладено на 24.09.2024.
18.09.2024 через підсистему "Електронний суд" від арбітражного керуючого Багінського А.О. надійшла Заява, в якій керуючий реструктуризації просить апеляційний господарський суд провести судове засідання, яке призначене на 24.09.2024 та всі наступні судові засідання по справі №910/1274/24, у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.09.2024 заяву арбітражного керуючого Багінського Артема Олександровича про участь в судовому засіданні, яке призначено на 24.09.2024 та всіх наступних судових засідання по справі №910/1274/24, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів задоволено.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.09.2024 розгляд апеляційної скарги керуючого реструктизацією/арбітражного керуючого Багінського А.О., на ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.07.2024 у справі №910/1274/24, відкладено на 29.10.2024.
Рішенням Вищої ради правосуддя від 08.10.2024 суддю Поліщука В.Ю. було звільнено з посади судді Північного апеляційного господарського суду у відставку, у зв'язку з чим було проведено повторний автоматизований розподіл справи №910/1274/24.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи, для розгляду справи сформовано колегію у складі головуючого судді: Полякова Б.М. суддів: Доманська М.Л., Отрюх Б.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.10.2024 прийнято апеляційну скаргу керуючого реструктизацією/арбітражного керуючого Багінського А.О., на ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.07.2024 у справі №910/1274/24 до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя - Поляков Б.М., судді - Доманська М.Л., Отрюх Б.В; ухвалено здійснювати розгляд апеляційної скарги керуючого реструктизацією/арбітражного керуючого Багінського А.О., на ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.07.2024 року у справі №910/1274/24 по суті спочатку; повідомлено учасників справи, що розгляд апеляційної скарги відбудеться 16.12.2024 о 11 год. 00 хв.; встановлено учасникам справи строк для подачі всіх заяв, клопотань, пояснень, доповнень в письмовій формі протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали, але не пізніше 02.12.2024.
У зв'язку з рішенням Вищої ради правосуддя від 19.11.2024 №3349/0/15-24, яким суддю Північного апеляційного господарського суду Полякова Б.М. звільнено у відставку, згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.11.2024, для розгляду справи №910/1274/24 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя - Доманська М.Л., судді - Отрюх Б.В., Пантелієнко В.О.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.12.2024 прийнято апеляційну скаргу керуючого реструктуризацією/арбітражного керуючого Багінського Артема Олександровича на ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.07.2024 у справі №910/1274/24 до свого провадження у новому складі суду; розгляд апеляційної скарги призначено на 12.02.2025
У зв'язку з перебуванням судді Пантелієнко В.О. 12.02.2025 у відпустці, згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 11.02.2025, сформовано новий склад колегії суддів для здійснення розгляду апеляційної скарги у справі №910/1274/24 у наступному складі: головуючий суддя - Доманська М.Л., судді: Отрюх Б.В., Остапенко О.М.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.02.2025 прийнято апеляційну скаргу керуючого реструктуризацією/арбітражного керуючого Багінського Артема Олександровича на ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.07.2024 у справі №910/1274/24 до свого провадження у новому складі суду.
У судове засідання 12.02.2025 в режимі відеоконференції з'явився керуючий реструктуризацією/арбітражний керуючий Багінський Артем Олександрович. Представники інших учасників справи у судове засідання не з'явились, про дату, час та місце судового засідання повідомлені у встановленому законом порядку.
Колегія суддів вирішила за можливе здійснювати розгляд апеляційної скарги за відсутності представників учасників справи, які не з'явились у судове засідання, з огляду на наступне.
За положеннями статті 129 Конституції України та статті 2 ГПК Україниодним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням статті 6Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Стаття 43 Господарського процесуального кодексу України(далі - ГПК України) зобов'язує сторін добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу Україникожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (стаття 202 ГПК України).
Наведена правова позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.03.2024 у справі № 916/1577/19, від 09.04.2024 у справі № 873/225/23.
Керуючий реструктуризацією/арбітражний керуючий Багінський Артем Олександрович просив суд апеляційної інстанції задовольнити апеляційну скаргу, скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.07.2024 у справі №910/1274/24 в частині визначення суми кредиторських вимог. У цій частині прийняти нове рішення про визнання кредиторських вимог ТОВ "Фінансово-кредитний супермаркет" в сумі 7 258, 54 грн, а також судовий збір за подання заяви із кредиторськими вимогами до боржника в сумі 279, 79 грн.
Оскільки вказана ухвала суду першої інстанції оскаржується лише в частині, якою визнано кредитором у справі № 910/1274/24 по відношенню до фізичної особи ОСОБА_1 : Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансово-кредитний супермаркет" на суму 163 333,51 грн, з яких: 6 056,00 грн - витрати, які відшкодовуються до задоволення вимог кредиторів; 157 277,51 грн. - вимоги другої черги, суд апеляційної інстанції здійснює перегляд оскаржуваної ухвали лише в тій частині, що оскаржується.
Згідно із ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Апелянт вказує, що підписання договору не означає безспірності його умов, якщо вони суперечать законодавчим обмеженням.Скаржник вважає, що суд першої інстанції повинен був врахувати судову практику відносно того, що положення пунктів кредитного договору щодо обов'язку позичальника сплачувати плату за обслуговування кредиту щомісячно в терміни та у розмірах, визначених графіком щомісячних платежів за кредитним договором, є нікчемними. Як зазначає скаржник, у кредитному договорі, який був наданий кредитором, відсутня деталізація переліку додаткових та супутніх послуг, які кредитором надавались боржнику, відсутні докази, що боржник користувався будь-якими додатковими послугами кредитодавця. Апелянт зазначає, що протягом періоду кредитування, боржник сплатив ТОВ «Фінансово-кредитний супермакет» загалом 187 000 гривень, із яких 44 660,69 тіла кредиту, 52 837 грн за відсотками та 89 502,30 комісії. Апелянт зазначає, що кредитор заявляє, що боржник додатково заборгував кредитору: заборгованості за кредитом - 81 989,31 грн, заборгованість по відсотках - 14 771,53 грн., заборгованість по комісії - 60 516,67 грн. Проте, на думку скаржника, вимоги кредитора в частині стягнення комісії за обслуговування кредиту є незаконними, а отже, не можуть бути стягнуті із боржника. А відтак, на думку апелянта, незаконним є зарахування частини сплачених коштів боржником у вимогу кредитора по погашенню заборгованості за комісією, тому сума 89 502,30 має бути, в порядку черговості, зарахована у погашення заборгованості за процентами, а також на погашення основного боргу: 89 502, 30 - 14 771,53 - 81 989,31 = 7 258,54 грн. Таким чином, вимогу кредитора про стягнення заборгованості по комісії в сумі 60 516,67 грн керуючий реструктуризацією не визнає.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази у справі, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційну скаргу керуючого реструктуризацією/арбітражного керуючого Багінського Артема Олександровича слід залишити без задоволення. Залишити без змін ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.07.2024 у справі №910/1274/24 в частині визнання кредитором у справі № 910/1274/24 по відношенню до фізичної особи ОСОБА_1 : Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансово-кредитний супермаркет" на суму 163 333,51 грн, з яких: 6 056,00 грн - витрати, які відшкодовуються до задоволення вимог кредиторів; 157 277,51 грн. - вимоги другої черги, з огляду на наступне.
Предметом апеляційного перегляду у цій справі є питання дотримання судом першої першої інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні питання обґрунтованості грошових вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансово-кредитний супермаркет" до боржника.
Надаючи оцінку доводам скаржника та відповідності ухвали Господарського суду міста Києва від 10.07.2024 у справі №910/1274/24 в частині визнання кредиторських вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансово-кредитний супермаркет" на суму 163 333,51 грн, положенням процесуального та матеріального права, колегія суддів враховує таке.
Оцінюючи повноту і всебічність судового розгляду у даній справі, колегія суддів виходить з наведених норм КУзПБ у сукупності з положеннями процесуального закону та вважає за необхідне звернутися до усталених правових висновків Верховного Суду стосовно порядку розгляду кредиторських вимог у справі про банкрутство, ролі та обов'язків суду на цій стадії провадження у справі про банкрутство, за якими:
- заявник сам визначає докази, які, на його думку, підтверджують заявлені вимоги (постанови: від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, 25.06.2019 у справі №922/116/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17, від 24.10.2019 у справі №910/10542/18, від 07.11.2019 у справі № 904/9024/16);
- обов'язок здійснення правового аналізу заявлених у справі кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог покладений на господарський суд, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство (постанови: від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, від 05.03.2019 у справі №910/3353/16, від 18.04.2019 у справі № 914/1126/14, від 20.06.2019 у справі №915/535/17, від 25.06.2019 у справі № 922/116/18, від 15.10.2019 у справі №908/2189/17, від 24.10.2019 у справі № 910/10542/18, від 07.11.2019 у справі №904/9024/16);
- під час розгляду заявлених грошових вимог суд користується правами та повноваженнями, наданими йому процесуальним законом; суд самостійно розглядає кожну заявлену грошову вимогу, перевіряє її відповідність чинному законодавству та за результатами такого розгляду визнає або відхиляє частково чи повністю грошові вимоги кредитора (постанови: від 26.02.2019 у справі №908/710/18, 25.06.2019 у справі № 922/116/18, від 15.10.2019 у справі №908/2189/17, від 24.10.2019 у справі № 910/10542/18, від 07.11.2019 у справі №904/9024/16);
- господарський суд зобов'язаний перевірити та надати правову оцінку усім вимогам кредиторів до боржника незалежно від факту їх визнання чи відхилення боржником (постанови: від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17, від 24.10.2019 у справі № 910/10542/18);
- завданням господарського суду є перевірка заявлених до боржника грошових вимог конкурсних кредиторів, які можуть підтверджуватися первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, та/або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору (постанови: від 05.03.2019 у справі № 910/3353/16, від 18.04.2019 у справі № 914/1126/14, від 20.06.2019 у справі № 915/535/17, від 25.06.2019 у справі № 922/116/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17, від 24.10.2019 у справі № 910/10542/18, від 07.11.2019 у справі № 904/9024/16).
25.10.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансово-кредитний супермаркет» (надалі- Кредитор) та Боржником було укладено Договір № 6221450 про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту (далі за текстом - Договір кредиту), на підставі якого Кредитор надав Позичальнику грошові кошти в сумі - 126 650,00 гривень (надалі-Кредит) для власних потреб на умовах строкової зворотності, платності, у безготівковій формі шляхом перерахування коштів поточного рахунку Кредитодавця на рахунок Позичальника, зазначений у Додатку 2, який є невід'ємною частиною цього Договору, а Позичальник зобов'язався своєчасно погашати кредит, сплачувати фіксовану процентну ставку за користування кредитом із розрахунку - 28,00% річних від суми заборгованості та виконувати інші зобов'язання згідно з цим Договором.
В п. 2.5. Кредитного договору передбачено, що Позичальник за обслуговування кредитної заборгованості щомісячно сплачує комісійну винагороду у розмірі 4 % суми кредиту, зазначеної у п. 1.1. Договору кредиту.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (Кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (Кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а Позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, позичальник порушив умови Договору кредиту, а саме, не здійснив повернення отриманого кредиту із сплатою процентів за його користування та інших платежів, передбачених договором в строки, визначені у Додатку № 1 до Договору Кредиту.
Станом на 19.03.2024 загальна сума заборгованості становить 157 277,51 грн., а саме: заборгованості за кредитом - 81 989,31 грн., заборгованість по відсотках - 14 771,53 грн., заборгованість по комісії - 60 516,67 грн.
У суді першої інстанції керуючий реструктуризацією заперечив щодо грошових вимог кредитора в частині нарахування комісії за обслуговування кредиту. На думку керуючого реструктуризацією, сума 89 502,30 грн має бути зарахована у погашення заборгованості за процентами та на погашення основного боргу.
Відхиляючи вказані заперечення, судом першої інстанції зауважено, що у п. 2.5. Кредитного договору передбачено, що Позичальник за обслуговування кредитної заборгованості щомісячно сплачує комісійну винагороду у розмірі 4 % суми кредиту, зазначеної у п. 1.1. Договору кредиту. У відповідності до п. 2.7 Договору кредиту за надання кредиту Позичальник сплачує комісію 4% від суми кредиту, встановленої у п. 1.1. даного Договору. Зазначена комісія сплачується Позичальником одноразово, у день видачі кредиту за рахунок кредитних коштів (тіло кредиту) шляхом перерахування за вказаними Позичальником реквізитами суми кредиту за мінусом утриманої Кредитодавцем комісії. Підписанням цього Договору Позичальник розпоряджається, надає згоду та уповноважує Кредитодавця на вчинення дій з утримання на свою користь та у свою власність не перераховані Позичальнику грошові кошти, що включаються до загальної суми Кредиту, але які до фактичного їх зарахування/перерахування на користь Позичальника, в порядку, встановленому даним пунктом Договору, сплачуються у вигляді комісії за надання Кредиту.
За змістом частини 2 статті 638 Цивільного Кодексу України (далі ЦК України) договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції.(акцепту) другою стороною.
Відповідно до частини 1 статті 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
На підставі статті 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.
Згідно зі статтею 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до вимог частини 1 статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно вимог статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Частиною 1 статті 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Відповідно до вимог частини 1 статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
При підписанні Кредитного договору боржник погодився з усіма умовами даного правочину і взяв на себе зобов'язання щодо його виконання.
Колегія суддів враховує заперечення Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансово-кредитний супермаркет" відносно того, що перед укладенням Кредитного договору Позичальник був ознайомлений у письмовій формі про: мету кредитування; тип відсоткової ставки; сукупну вартість кредиту; строк, на який одержано кредит; варіанти його повернення, тощо. Волевиявлення учасників було вільним та відповідало їхній внутрішній волі, вказаний Договір укладено за ініціативою Боржника, при цьому, останній свідомо уклав цей договір на зазначених у ньому умовах, на час його укладення не заявляв додаткових вимог щодо умов спірного договору та частково погасив його. Комісія за видачу та обслуговування кредиту, включена до сукупної вартості кредиту, вона встановлена у твердій грошовій сумі, що не суперечить вимогам законодавства. Отже, умова кредитного договору про сплату комісії не створює дисбаланс договірних прав та обов'язків сторін та не завдає шкоди споживачеві. Таким чином, при підписанні Кредитного договору Боржник погодився з усіма умовами даного правочину і взяв на себе зобов'язання щодо його виконання. В день підписання оспорюваного правочину Позичальник отримав примірник Кредитного договору з додатками, що дало йому додатково можливість детально вивчити його умови. Також необхідно зазначити, що Закон України «Про споживче кредитування», яким врегульовані спірні права не містить жодних обмежень щодо встановлення комісій за обслуговування кредиту. Окрім того, Відповідач не був позбавлений можливості у відповідності до статті 15 Закону України «Про споживче кредитування» відмовитись від Договору протягом 14 календарних днів від дати його укладення шляхом повідомлення Кредитора в письмовій формі з одночасним поверненням грошових коштів, одержаних згідно з цим договором, та сплативши проценти за період з дня одержання коштів до дня їх повернення за ставкою, встановленою договором про споживчий кредит. Проте, у вказаний строк позивач від договору не відмовлявся, жодних заперечень до його змісту не висловлював, що свідчить про його згоду з умовами укладеного договору. Отже, Кредитор надав Позичальнику у повному обсязі всю необхідну інформацію щодо кредитного договору, Договір містить усі умови, передбачені Законом України «Про споживче кредитування», сторони узгодили всі істотні умови повернення кредиту, а саме: суму кредиту, дату видачі кредиту, умови повернення кредиту, нарахування та сплати відсотків, порядок сплати за кредит, порядок зміни та припинення дії договору, відповідальність сторін за неналежне виконання умов договору, тощо. Боржник погодився на отримання у кредит коштів саме на умовах, що визначені договором, волевиявлення сторін на укладення і підписання договорів були вільними.
Відповідно до частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.
Згідно зі ст. 610 ЦК України, невиконання зобов'язання або його виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) є порушенням зобов'язання.
Колегія суддів зауважує, що судова практика, на яку скаржник посилається в апеляційній скарзі, є не релевантною щодо правовідносин у даній справі.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10.04.2019 у справі № 463/5896/14-ц зазначила, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається (абзац перший частини другої статті 215 ЦК України); якщо недійсність певного правочину встановлена законом, тобто якщо цей правочин нікчемний, позовна вимога про визнання його нікчемним не є належним способом захисту права чи iнтepecy позивача; за наявності спору щодо правових наслідків недійсного правочину, одна зі сторін якого чи інша зантересована особа вважає його нікчемним, суд перевіряє відповідні доводи та у мотивувальній частині судового рішення, застосувавши відповідні положения норм матеріального права, підтверджує чи спростовує обставину нікчемності правочину.
У вказаній постанові зазначено, що якщо сторона правочину вважає його нікчемним, то така сторона за загальним правилом може звернутися до суду не з вимогою про визнання нікчемного правочину недійсним, а за застосуванням наслідків виконання недійсного правочину (наприклад, з вимогою про повернення одержаного на виконання такого правочину), обгрунтовуючи свої вимоги нікчемністю правочину. Якщо ж інша сторона звернулася до суду з вимогою про виконання зобов'язання з правочину в натурі, то відповідач вправі не звертатись з вимогою про визнання нікчемного правочину недійсним (зустрічною чи окремою), а заперечувати проти позову, посилаючись на нікчемність правочину. Суд повинен розглянути такі вимоги i заперечення й вирішити cпip по суті; якщо суд дійде висновку про нікчемність правочину, то суд зазначає цей висновок у мотивувальній частині судового ріщення в якості обгрунтування свого висновку по суті спору, який відображається у резолютивній частині судового рішення.
Тобто, якщо ОСОБА_1 вважає нікчемним договір позики в частині пунктів про сплату комісії, то за загальним правилом він може звернутися до суду з вимогою про застосування наслідків виконання недійсного правочину, обґрунтовуючи свої вимоги нікчемністю правочину. Суд повинен розглянути такі вимоги i заперечення й вирішити cпip по суті. Якщо суд дійде висновку про нікчемність правочину, то цей висновок він зазначить у мотивувальній частині судового рішення як обґрунтування висновку по суті спору.
Тобто, з метою дотримання принципу правової визначеності у даній справі, суд позбавлений можливості самостійно здійснити зарахування частини сплачених коштів боржником по погашенню заборгованості за комісією у погашення заборгованості за процентами та основного боргу, оскільки сторонами договору не вживались заходи самостійно врегулювати відповідні правовідносини.
Колегія суддів звертає увагу скаржника, що обов'язок доведення кредиторських вимог одночасно з поданням відповідних документів, що їх підтверджують, покладено саме на кредитора. При цьому суд зазначає, що у справі про банкрутство господарський суд не розглядає по суті спори стосовно заявлених до боржника грошових вимог, а лише встановлює наявність або відсутність відповідного грошового зобов'язання боржника.
Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про визнання Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансово-кредитний супермаркет" кредитором боржника на суму 163 333,51 грн, з яких: 6 056,00 грн - витрати, які відшкодовуються до задоволення вимог кредиторів; 157 277,51 грн. - вимоги другої черги.
Доводів скаржника по суті апеляційної скарги, які б впливали на правильність оскаржуваної ухвали у відповідній частині, в апеляційній скарзі суду не наведено.
Таким чином, колегія суддів зауважує, що місцевий господарський суд всебічно, повно та об'єктивно дослідив обставини справи, надав оцінку поданим сторонами доказам та вірно застосував норми матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали в оскаржуваній частині.
Оцінюючи оскаржувану ухвалу суду першої інстанції в тій частині, що оскаржується, через призму застосування принципів оцінки доказів та аргументації своїх висновків, викладених в Рішенні ЄСПЛ від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", судова колегія зазначає, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не зобов'язує національні суди надавати детальну відповідь на кожен аргумент заявника (сторони у справі); суди зобов'язані давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент; межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення; питання чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає із статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки в світлі конкретних обставин справи (пункти 21, 23 Рішення).
Отже, доводи, викладені скаржником у апеляційній скарзі, не спростовують правомірність застосування норм чинного законодавства, якими обґрунтована оскаржувана ухвала суду першої інстанції в частині визнання кредитором у справі № 910/1274/24 по відношенню до фізичної особи ОСОБА_1 : Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансово-кредитний супермаркет" на суму 163 333,51 грн, а тому колегія суддів погоджується з позицією місцевого господарського суду та доходить висновку про необхідність відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити оскаржувану ухвалу суду першої інстанції без змін в тій частині, що оскаржується.
У справах Руїс Торіха проти Іспанії, Суомінен проти Фінляндії, Гірвісаарі проти Фінляндії Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 09.12.1994). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), №37801/97 від 01.07.2003). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті (рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), № 49684/99 від 27.09.2001).
Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Отже, зазначені рішення Європейського суду з прав людини суд апеляційної інстанції застосовує у цій справі як джерело права.
Враховуючи вищевикладене, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що ухвала Господарського суду міста Києва від 10.07.2024 у справі №910/1274/24 в частині визнання кредитором у справі № 910/1274/24 по відношенню до фізичної особи ОСОБА_1 : Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансово-кредитний супермаркет" на суму 163 333,51 грн, з яких: 6 056,00 грн - витрати, які відшкодовуються до задоволення вимог кредиторів; 157 277,51 грн. - вимоги другої черги, прийнята з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують обґрунтованих висновків суду першої інстанції, у зв'язку з чим оскаржувану ухвалу суду першої інстанції в тій частині, що оскаржується, слід залишити без змін, а апеляційну скаргу керуючого реструктуризацією/арбітражного керуючого Багінського Артема Олександровича, - без задоволення.
Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на скаржника.
Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, 276, 283, 284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу керуючого реструктуризацією/арбітражного керуючого Багінського Артема Олександровича залишити без задоволення.
Залишити без змін ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.07.2024 у справі №910/1274/24 в частині визнання кредитором у справі № 910/1274/24 по відношенню до фізичної особи ОСОБА_1 : Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансово-кредитний супермаркет" на суму 163 333,51 грн, з яких: 6 056,00 грн - витрати, які відшкодовуються до задоволення вимог кредиторів; 157 277,51 грн. - вимоги другої черги.
Матеріали справи № 910/1274/24 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття.
Порядок та строк оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду передбачений ст.ст. 288-291 ГПК України.
Повний текст складено 18.02.2025
Головуючий суддя М.Л. Доманська
Судді Б.В. Отрюх
О.М. Остапенко