вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"18" лютого 2025 р. Справа№ 911/2599/24
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Іоннікової І.А.
суддів: Тищенко А.І.
Михальської Ю.Б.
розглянувши у порядку письмового провадження, без виклику учасників справи, апеляційну скаргу Київського квартирно-експлуатаційного управління
на рішення Господарського суду Київської області від 25.11.2024
у справі № 911/2599/24 (суддя Заєць Д.Г.)
за позовом Київського квартирно-експлуатаційного управління
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛЕКТРО-САНТЕХНІЧНО-МОНТАЖНО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ЕСТМ-БУД"
про стягнення вартості безпідставно збереженого та набутого майна,
Київське квартирно-експлуатаційного управління (позивач) звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛЕКТРО-САНТЕХНІЧНО-МОНТАЖНО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ЕСТМ-БУД" (відповідача) про стягнення вартості безпідставно збереженого та набутого майна у розмірі 65 443,36 грн.
Короткий зміст оскаржуваного рішення суду першої інстанції
Рішенням Господарського суду Київської області від 25.11.2024 у справі № 911/2599/24 відмовлено у задоволенні позову.
Аргументуючи судове рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про недоведеність позивачем наявності правових підстав для задоволення позову.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Київське квартирно-експлуатаційне управління звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення Господарського суду Київської області від 25.11.2024 у справі № 911/2599/24, та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Короткий зміст апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Узагальнені доводи апеляційної скарги позивача зводяться до того, що судом першої інстанції:
- не враховано принцип "свободи договору" та умови договору підряду № 313-1020005 "Капітальний ремонт другого поверху будівлі № 197/17 у м. Боярка, Київська обл., військове містечко № 197" від 23.03.2023;
- не досліджено в повній мірі підписаний відповідачем акт приймання виконаних робіт з від'ємним показником роботи на суму 53 966,27 грн, що на думку позивача, свідчить про підтвердження відповідачем порушення ним умов договору.
Узагальнений виклад позиції відповідача
Відповідач не скористався правом подати письмовий відзив на апеляційну скаргу. Неподання відзиву не перешкоджає розгляду апеляційної скарги по суті, що насамперед узгоджується з ч. 3 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.12.2024, апеляційну скаргу Київського квартирно-експлуатаційного управління на рішення Господарського суду Київської області від 25.11.2024 у справі № 911/2599/24 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Іоннікова І.А., судді: Михальська Ю.Б., Тищенко А.І.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.12.2024 витребувано з Господарського суду Київської області матеріали справи № 911/2599/24.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.01.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Київського квартирно-експлуатаційного управління на рішення Господарського суду Київської області від 25.11.2024 у справі № 911/2599/24. Апеляційний перегляд оскаржуваного рішення вирішено здійснювати без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч. 10 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, розгляд апеляційної скарги здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи.
Вивчивши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Північний апеляційний господарський суд встановив наступне.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
23.03.2023 між Київським квартирно-експлуатаційним управлінням (замовником, позивачем) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕЛЕКТРО-САНТЕХНІЧНО-МОНТАЖНО-БУДІВЕЛЬНОЮ КОМПАНІЄЮ "ЕСТМ-БУД" (підрядником, відповідачем) укладено договір підряду № 313-1020005 "Капітальний ремонт другого поверху будівлі № 197/17 у м. Боярка, Київська обл., військове містечко № 197" (далі - договір), згідно умов якого, замовник доручає, а підрядник зобов'язується відповідно до проектно-кошторисної документації, у порядку та на умовах, визначених цим договором та умовам законодавства, власними силами і засобами на власний ризик виконати роботи з капітального ремонту другого поверху будівлі казарми № 197/17 у м. Боярка, Київська область, військове містечко № 197. Термін виконання робіт: до 31.12.2024.
Цей договір укладений у відповідності до п. 1 ч. 13 постанови Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178, набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до 31.12.2024, а в частині зобов'язання сторін - до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором, а в частині проведення взаємних розрахунків - до повного завершення (п. 17.1 договору).
Пунктом 1.5 договору визначено, що склад та обсяги робіт, що доручаються до виконання підряднику, визначені на підставі проектно-кошторисної документації, яку підрядник зобов'язується надати замовнику після обстеження приміщення, складання дефектного акту та отримання позитивного експертного звіту по об'єкту капітального ремонту. Склад та обсяги робіт можуть бути переглянути в процесі капітального ремонту у разі внесення змін до проектно-кошторисної документації.
Відповідно до норм "Настанови з визначення вартості будівництва", затвердженої наказом Міністерства розвитку громад та території України від 01.11.2021 № 281 та постанови Кабінету Міністрів України № 668 від 01.08.2005 "Про затвердження Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві" наказом Київського квартирно-експлуатаційного управління № 81 від 23.03.2023 затверджено кошторисну частину проектної документації за дефектним актом "Капітальний ремонт другого поверху будівлі № 197/17 у м. Боярка, Київської обл., військове містечко № 197/17" загальною кошторисною вартістю 6812,725 тис. грн., розроблену Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕЛЕКТРО-САНТЕХНІЧНО-МОНТАЖНО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "ЕСТМ-БУД".
Позивачем у позові вказано, що зобов'язання з оплати послуг за договором ним виконано в повному обсязі, що підтверджується копіями доданих до матеріалів справи платіжних інструкцій.
Відповідно до п.п. 12.1, 12.2 договору, приймання-передача виконаних робіт здійснюється відповідно до вимог законодавчих, нормативних актів, які регламентують прийняття закінчених об'єктів в експлуатацію та умов договору. Прийняття робіт по об'єкту здійснюється приймальною комісією, про що складається акт здачі-приймання робіт по об'єкту, який підписується всіма членами цієї комісії в 3-х денний термін.
На виконання п.п. 12.1, 12.2 договору, сторонами складено акт готовності об'єкта до експлуатації від 01.11.2023.
Службою внутрішнього аудиту Міністерства оборони України (1 територіальне управління внутрішнього аудиту) Департаменту внутрішнього аудиту Міністерства оборони України проведено аудит діяльності Київського КВУ, за результатами чого складено "Звіт за результатами внутрішнього аудиту Київського квартирно-екеплуатаційного управління щодо використання коштів та майна у сфері Командування Сил логістики ЗСУ" від 24.10.2023.
За результатами проведеного аудиту зроблено висновок про необхідність проведення роботи щодо відшкодування незаконних витрат та ресурсів, допущених внаслідок завищення обсягів та вартості виконаних будівельних робіт за договором № 313-1020005 від 23.03.2023.
Згідно п. 3.1.24 договору, у разі виявлення завищення обсягів та/або вартості робіт під час перевірок та контрольних обмірів на закінчених роботах, які були прийнятті та оплачені замовником на підставі актів форми КБ-2в "Акт приймання виконаних будівельних робіт" та форми КБ-3 "Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати" підрядник відшкодовує замовнику завищення шляхом повернення коштів або виконання робіт, у сумі в різниці сплаченої за виконанні роботи за актом форми КБ-2в, КБ-3 та фактичним виконання робіт підрядником.
Позивачем у позові зазначено, що на виконання п. 3.1.24 договору, між підрядником та замовником погоджено акт приймання виконаних робіт за листопад 2023 року та довідка про вартість виконаних будівельних робіт з від'ємним показником робіт, що не виконанні на суму 53 966,27 грн, що на думку позивача, свідчить про визнання підрядником факту порушення умов договору та невиконання робіт у повному обсязі.
Позивачем на адресу відповідача було надіслано претензію № 483 від 22.02.2024 про порушення відповідачем зобов'язань за договором, з вимогою повернення на користь позивача сплаченої суми не наданих послуг за договором - 53 970,00 грн. Проте, зазначений лист повернуто на адресу позивача за закінченням терміну зберігання, що і стало підставою для звернення позивача до суду першої інстанції з даним позовом.
Рішенням Господарського суду Київської області від 25.11.2024 у справі № 911/2599/24 відмовлено у задоволенні позову.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
В силу вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, вивчивши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга позивача не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає скасуванню з наступних підстав.
Згідно п.п. 1, 2 ст. 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу; договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Положеннями ст. 843, ч.ч. 1, 2 ст. 844 Цивільного кодексу України передбачено, що у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Кошторис на виконання робіт може бути приблизним або твердим. Кошторис є твердим, якщо інше не встановлено договором.
Статтею 849 Цивільного кодексу України передбачені права замовника під час виконання роботи, а саме: замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника; якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків; якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника; замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.
Як вбачається з матеріалів справи, умовами договору визначено право замовника на коригування суми, що підлягає сплаті виконавцю у разі виявлення замовником, невідповідності робіт, пред'явлених до оплати, встановленим вимогам, завищення їх обсягів та інших помилок, що вплинули на ціну виконаних робіт.
Згідно п.п. 4.2.13 договору, у разі відсутності на акті приймання виконаних будівельних робіт за формою №КБ-2в письмового візування технічного нагляду про відповідність обсягів та якості виконаних робіт нормативним актам, затвердженій проектно-кошторисній документації та умовам договору, замовник повертає підряднику такі акти без розгляду та не проводить оплату за виконані роботи до моменту усунення вказаних порушень.
В силу вимог ч. 1 ст. 854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
Відповідно до ч. 4 ст. 879 Цивільного кодексу України, оплата робіт проводиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.
Зі змісту ч. 4 ст. 882 Цивільного кодексу України, передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.
За правилами ч. 1 ст. 852 Цивільного кодексу України, якщо підрядник відступив від умов договору підряду, що погіршило роботу, або допустив інші недоліки в роботі, замовник має право за своїм вибором вимагати безоплатного виправлення цих недоліків у розумний строк або виправити їх за свій рахунок з правом на відшкодування своїх витрат на виправлення недоліків чи відповідного зменшення плати за роботу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ст. 857 Цивільного кодексу України, робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру. Виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові. Результат роботи в межах розумного строку має бути придатним для використання відповідно до договору підряду або для звичайного використання роботи такого характеру.
Частиною 1 статті 858 Цивільного кодексу України визначено що, якщо робота виконана підрядником з відступами від умов договору підряду, які погіршили роботу, або з іншими недоліками, які роблять її непридатною для використання відповідно до договору або для звичайного використання роботи такого характеру, замовник має право, якщо інше не встановлено договором або законом, за своїм вибором вимагати від підрядника: 1) безоплатного усунення недоліків у роботі в розумний строк; 2) пропорційного зменшення ціни роботи; 3) відшкодування своїх витрат на усунення недоліків, якщо право замовника усувати їх встановлено договором.
Підрядник має право замість усунення недоліків роботи, за які він відповідає, безоплатно виконати роботу заново з відшкодуванням замовникові збитків, завданих простроченням виконання. У цьому разі замовник зобов'язаний повернути раніше передану йому роботу підрядникові, якщо за характером роботи таке повернення можливе. Якщо відступи у роботі від умов договору підряду або інші недоліки у роботі є істотними та такими, що не можуть бути усунені, або не були усунені у встановлений замовником розумний строк, замовник має право відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків (ч. ч. 2, 3 ст. 858 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч. 1 ст. 853 Цивільного кодексу України, замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
Згідно ч. 2 ст. 853 Цивільного кодексу України, замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).
Обов'язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт негайно про них заявити (у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акта виконаних робіт), законом покладений саме на замовника.
Отже, відповідно до норм чинного законодавства підрядник не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання замовника до підписання акта виконаних робіт, а має лише констатувати факт відмови від підписання акта.
З наведених норм закону слідує висновок, що перевірка фактичного обсягу робіт, а також, вартість матеріалів, які включені в акт приймання виконаних будівельних робіт і довідку про вартість виконаних робіт і витрати, покладається на особу, що приймає роботи з боку замовника, за наявності відсутності заперечень з цього приводу під час підписання актів.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов п.п. 12.1, 12.2 договору, сторонам складено та підписано акти приймання виконаних робіт: № 1 від 14.04.2023, № 2 від 20.04.2023, № 313-019 від 10.05.2023, № 313-023 від 18.05.2023, № 5 від 24.05.2023, № 313-027 від 26.05.2023, № 7 від 07.07.2023, № 8 від 07.07.2023, № 9 від 27.07.2023, № 10 від 04.08.2023.
Крім того, між позивачем та відповідачем підписано акт приймання виконаних робіт за листопад 2023 року та довідку про вартість виконаних будівельних робіт з від?ємним показником робіт суму - 53 966,27 грн.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що акт форми КБ-2В приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2023 року за договором підписний уповноваженими особами позивача та відповідача і скріплений їх печатками. Також, сторонами належним чином оформлено і підписано довідку форми КБ-3 про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за договором.
В ході виконання робіт, а також, на стадії їх приймання позивачем ніяких зауважень та претензій щодо відхилення відповідачем від умов договору не пред'являлося, доказів протилежного матеріали справи не містять. Мотивованої відмови від приймання виконаних робіт з боку позивача не надходило, обсяг наданих робіт погоджений сторонами та повністю оплачена їх вартість.
З огляду на викладене вище, позивач прийняв виконані роботи, не заявивши при цьому про допущення виконавцем робіт будь-яких відступів від умов договору чи наявність інших недоліків.
Як було вище вказано, сторонами підписано акт готовності об'єкта до експлуатації від 01.11.2023.
Колегією суддів враховано, що акт готовності об'єкта до експлуатації - один з необхідних документів, що отримується після повного завершення будівельних робіт та проведення технічної інвентаризації, документ, що підтверджує готовність споруди до подальшого використання.
Отже, враховуючи приписи чинного законодавства, а також те, що судом першої інстанції правомірно встановлено, що позивач оглянув та прийняв за відповідним актом приймання виконаних будівельних робіт без будь-яких зауважень і застережень виконані відповідачем роботи, обумовлені договором, це свідчить про належне виконання підрядником умов договору та прийняття цих робіт замовником без претензій щодо їх виду, якості, об'ємів (кількості) та вартості у відповідності з умовами договору за іншими показниками. Підписавши акт приймання виконаних робіт, замовник погоджується як з якістю таких робіт, та і з використаними матеріалами та іншими витратами.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 21.05.2018 у справі № 922/2310/17.
Судова колегія констатує, що матеріали справи не містять доказів, що на момент підписання акту виконаних робіт за листопад 2023 та довідки про вартість виконаних робіт, як і акта готовності об'єкта до експлуатації від 01.11.2023, вартість прийнятих робіт за договором перевищила узгоджену сторонами в кошторисній документації до цього договору ціну робіт. Крім того, роботи згідно договору оплачені позивачем у повному обсязі, що останнім не оспорюється.
Відповідно до ст. 189 Господарського кодексу України, ціна є істотною умовою господарського договору і її зміна згідно ч. 3 ст. 632 Цивільного кодексу України, після виконання договору не допускається.
Матеріали справи також не містять належних та допустимих доказів порушення відповідачем своїх зобов'язань за договором, зокрема, щодо завищення вартості виконаних підрядних робіт чи неналежного їх виконання, окрім посилання позивача на Звіт за результатами внутрішнього аудиту Київського квартирно-експлуатаційного управління щодо використання коштів та майна у сфері Командування Сил логістики ЗСУ від 24.10.2023, складений Службою внутрішнього аудиту МОУ (1 територіальне управління внутрішнього аудиту) Департаменту внутрішнього аудиту МОУ, який відсутній в матеріалах справи.
Як свідчать матеріали справи, що при укладенні договору сторони були вільні у визначенні умов договору, на свій розсуд укладали даний правочин на певних встановлених умовах, узгодили ці умови, підписавши договір, в тому числі і щодо вартості проведення робіт.
Замовник, який своєчасно не заявив про недоліки у виконанні робіт (за наявності таких) не звільнений від обов'язку оплатити роботи, виконані за договором на виконання робіт.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що позивач кількість, якість та ціну робіт перевірив, підписавши відповідні акти приймання виконаних будівельних робіт без зауважень та заперечень.
Матеріали справи не містять мотивованої відмови позивача від приймання виконаних відповідачем будівельних робіт з підстав невідповідності їх вартості, обсягу, при цьому замовник не заперечував проти прийняття виконаних робіт.
Колегія суддів вважає, що посилання позивача на результати аудиторської перевірки, як на підставу для задоволення позовних вимог у даній справі, є необґрунтованим, з огляду на таке.
У постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.10.2018 у справі № 917/1064/17 зауважено, що акт перевірки є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу. Виявлені контролюючим органом порушення не впливають на умови укладеного між сторонами договору і не можуть їх змінювати, оскільки за своїми правовими наслідками аудиторський звіт у даному випадку фіксує порушення фінансової дисципліни учасника правовідносин, фінансово-господарська діяльність якого перевірялась. Аудиторська перевірка, результати якої оформлені відповідною довідкою та Актом, не можуть змінювати, припиняти частково або повністю договірні правовідносини сторін, зобов'язання, визначені договором та підтверджені відповідними актами виконаних робіт.
Відповідно до висновку, викладеного у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.02.2020 у справі № 910/17984/16 аудиторська довідка не є беззаперечною підставою для задоволення позовних вимог про стягнення збитків, оскільки виявлені таким органом порушення не можуть впливати на умови укладених між сторонами договорів і не можуть їх змінювати. Аудиторська довідка не може змінювати, припиняти договірні правовідносини сторін, зобов'язання, визначені укладеними договорами та які підтверджені відповідним актами здачі-приймання наданих послуг. Аудиторська довідка є документом, складеним з приводу наявності або відсутності відповідних порушень, та містить лише думку органу, який її склав. Викладені в ній висновки не мають заздалегідь обумовленої сили, тобто аудиторська довідка не є підставою для стягнення з відповідача коштів, одержаних відповідно до умов договору. Аудиторська довідка не є рішенням суб'єкта владних повноважень, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов'язків для осіб, робота (діяльність) яких перевірялася. Аудиторська довідка є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог законодавства суб'єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу.
Аналогічні висновки наведені також у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі №922/3816/19 від 07.12.2021.
Колегія суддів також зазначає, що аудиторський звіт обов'язкових правил для сторін за господарсько-правовим договором в силу ст. 19 Господарського кодексу України, яка прямо забороняє втручання та перешкоджання господарській діяльності з боку контролюючих органів державної влади не несе, а чинне законодавство України не покладає на виконавця робіт обов'язку після прийняття замовником цих робіт без зауважень та заперечень, у разі виявлення в процесі перевірки контролюючим органом завищення вартості робіт, обов'язку повернути відповідну суму завищення.
Внутрішній аудит, як система контролю за діяльністю підконтрольних суб'єктів, створюється з метою ефективної оцінки та вдосконалення системи внутрішнього контролю та управління ризиками.
Більш того, відповідно до ч. 3 ст. 632 Цивільного кодексу України, зміна ціни в договорі після його виконання сторонами не допускається.
Отже, аудиторський звіт не може розглядатись як підстава виникнення господарсько-правового зобов'язання відповідача повернути сплачені йому позивачем кошти, оскільки за умови існування між сторонами договірних правовідносин виявлені контролюючим органом порушення не впливають на умови укладеного між сторонами договору і не можуть їх змінювати.
Судова колегія зазначає, що у ст. 204 Цивільного кодексу України закріплено презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.
У разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов'язки підлягають виконанню.
При цьому, колегією суддів враховано, що станом на час розгляду справи договір підряду № 313-1020005 від 23.03.2023 є чинним, у встановленому законом порядку недійсним його не визнано.
Підсумовуючи викладене вище, судова колегія зазначає, що оскільки, правовідносини з оплати робіт виникли з договору, ціна договору визначена по узгодженню сторін, акти приймання виконаних будівельних робіт за договором підписані позивачем без зауважень, оплата робіт проведена в межах узгодженої ціни, виявлені аудиторською перевіркою порушення не впливають на умови укладеного сторонами договору і не можуть його змінювати, тому, зібрані у справі докази належним чином не підтверджують заявлені позовні вимоги.
Таким чином, за результатами апеляційного перегляду, судовою колегією не встановлено неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права чи порушення норм процесуального права під час винесення оскаржуваного рішення і підстав для його зміни чи скасування, за мотивів наведених у апеляційній скарзі, колегія суддів теж не вбачає, у зв'язку з чим апеляційна скарга позивача задоволенню не підлягає.
Інші доводи, наведені позивачем у апеляційній скарзі, колегією суддів до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються вищевикладеним та матеріалами справи.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у рішенні суду, питання вичерпності висновків господарського суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції ураховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у контексті конкретних обставин справи.
Відповідно до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Висновки за результатами апеляційної скарги
За таких обставин, судова колегія вважає, що висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки відповідають дійсним обставинам справи, підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення місцевого господарського суду у даній справі відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається.
З огляду на викладене, судова колегія дійшла висновку про те, що апеляційна скарга є необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.
Судові витрати
У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржника.
Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,
Апеляційну скаргу Київського квартирно-експлуатаційного управління залишити без задоволення, рішення Господарського суду Київської області від 25.11.2024 у справі № 911/2599/24 - без змін.
Матеріали справи № 911/2599/24 повернути до Господарського суду Київської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287 - 289 ГПК України.
Головуючий суддя І.А. Іоннікова
Судді А.І. Тищенко
Ю.Б. Михальська