79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"05" лютого 2025 р. Справа №909/280/23
Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді О.С. Скрипчук
суддів Н.М. Кравчук
О.І. Матущака,
секретар судового засідання В.Б. Лагутін,
розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» б/н від 02.01.2025 (вх. № 01-05/33/25 від 03.01.2025)
на додаткову ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 30.12.2024 (м. Івано-Франківськ, суддя С.М. Кобецька)
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс»
про покладення на Івано-Франківський відділ Державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління
Міністерства юстиції судових витрат на професійну правничу допомогу (вх. № 20083/24 від 23.12.2024)
у справі № 909/280/23
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс», м. Київ
до відповідача: Приватного акціонерного товариства «Меркурій Холдинг Груп», м. Івано-Франківськ
про стягнення пені (неустойки) за договором відповідального зберігання в сумі 557 097,59 грн,
за участю представників:
від позивача: Грищенко О.М.;
від відповідача: не з'явився;
від виконавчої служби: не з'явився.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області із позовною заявою до Приватного акціонерного товариства «Меркурій Холдинг Груп» про стягнення пені (неустойки) за договором відповідального зберігання в сумі 557 097, 59 грн.
Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 25.04.2023 позов задоволено.
23.05.2023 Господарський суд Івано-Франківської області ухвалив додаткове рішення про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Меркурій Холдинг Груп» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» 48696,84 грн витрат на правову допомогу.
На виконання додаткового рішення, 16.06.2023 Господарський суд Івано-Франківської області видав наказ по справі №909/280/23, який стягувачем пред'явлено до виконання до Івано-Франківського ВДВС в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного МРУ Міністерства юстиції.
02.12.2024 на адресу Господарського суду Івано-Франківської області надійшла скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» за вх. № 10594/24 від 02.12.2024 на бездіяльність державного виконавця Івано-Франківського ВДВС в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного МРУ Міністерства юстиції у справі щодо примусового виконання наказу суду від 16.06.2023 у справі №909/280/23.
Ухвалою від 18.12.2024 Господарський суд Івано-Франківської області скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» за вх. № 10594/24 від 02.12.2024 на бездіяльність державного виконавця Івано-Франківського ВДВС в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного МРУ Міністерства юстиції у виконавчому провадженні №72176729 - задовольнив.
23.12.2024 через Електронний кабінет до Господарського суду Івано-Франківської області надійшла заява ТзОВ «Компанія «Ніко-Тайс» про покладення на Івано-Франківський ВДВС в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного МРУ Міністерства юстиції судових витрат на професійну правничу допомогу (вх.№20083/24 від 23.12.2024) за розгляд скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» на бездіяльність державного виконавця Івано-Франківського ВДВС у виконавчому провадженні №72176729 (вх.№10594/24 від 02.12.2024).
Заяву обґрунтовано тим, що приписами статті 344 ГПК України передбачено, що у випадку постановлення ухвали про задоволення скарги заявника, судові витрати, пов'язані з розглядом скарги, покладаються на орган державної виконавчої служби. Заявником зазначено, що ним в порядку вимог чинних норм ГПК України зроблену відповідну заяву про понесення ним витрат на правову допомогу по розгляду скарги та подання доказів їх понесення після постановлення ухвали за результатом розгляду скарги. Посилаючись на наведене, ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» просить заяву задовольнити та стягнути з Івано-Франківського ВДВС в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного МРУ Міністерства юстиції на користь ТОВ «Ніко-Тайс» судові витрати на правничу допомогу у розмірі 11500,00 грн згідно договору №23-11-2024/1 про надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 23.11.2024.
Додатковою ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 30.12.2024 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» про покладення на Івано-Франківський відділ державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного МРУ Міністерства юстиції судових витрат на професійну правничу допомогу (вх. №20083/24 від 23.12.2024) у справі № 909/280/23 - задоволено частково. Стягнуто з Івано-Франківського відділу державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного Міжрегіонального Управління Міністерства Юстиції на користь Товариства з обмеженою відповідальністю « Компанія «Ніко-Тайс» 3500,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Додаткова ухвала мотивована тим, що на переконання місцевого господарського суду, заявлений позивачем до стягнення розмір витрат на правову допомогу - 11500,00 грн не відповідає принципам розумності в даних правовідносинах, не є обґрунтованим та пропорційним до предмета спірних правовідносин.
Суд першої інстанції звернув увагу, що відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру судових рішень врахував наявність значної кількості подібних справ за участю ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс», зокрема звернення останнім до суду зі скаргами на бездіяльність державних виконавців, де його наступними діями було стягнення з відділів ДВС витрат на правничу допомогу. За таких обставин суд дійшов висновку, що стягнення ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» з відділів ДВС витрат на професійну правничу допомогу є системним.
Разом з тим, суд зазначив, що дії скаржника підтверджують про відсутність наміру врегулювання спору в досудовому порядку чи мирним шляхом, що свідчить про відсутність його звернення до органу державної виконавчої служби із відповідною заявою для з'ясування питання щодо належного виконання наказу Господарського суду Івано-Франківської області від 16.06.2023 у справі №909/280/23.
З аналізу наведеного, місцевий суд дійшов до висновку про часткове відшкодування скаржнику витрат на правову допомогу за розгляд скарги на бездіяльність державного виконавця, зокрема в сумі 3500,00 грн. В іншій частині витрат слід відмовити.
Не погодившись з додатковим рішенням суду Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» звернулось до Західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою б/н від 02.01.2025 (вх. № 01-05/33/25 від 03.01.2025) у якій просить ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 30 грудня 2024 року по справі №909/280/23, скасувати в частині відмови в задоволенні заяви ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс»» про покладення на Івано-Франківський відділ державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного Міжрегіонального Управління Міністерства Юстиції судових витрат на професійну правничу допомогу в порядку, передбаченому ст. 123, 126, 124, 129, 130, 244, 344 ГПК України, в розмірі 8 000,00 гривень. Стягнути із Івано-Франківського відділу державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного Міжрегіонального Управління Міністерства Юстиції на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» судові витрати на правничу допомогу у розмірі 11 500, 00 грн згідно договору №23-11-2024/1 про надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 23 листопада 2024 року.
Апелянт вказує, що Господарським судом Івано-Франківської області в частині прийняття рішення щодо розподілу та стягненню розміру судових витрат безпідставно здійснено відступлення від висновків та правових позицій Верховного Суду, про котрі було зазначено скаржником, та не враховано відповідних доводів, котрі були винесені Верховним Судом за результатами розгляду аналогічного роду касаційних скарг із врахуванням рішень Європейського Суду з прав людини.
Скаржник також зазначає, що Господарським судом Івано-Франківської області не враховано зміст та сутність послуг, котрі надані адвокатом Грищенком О.М. у справі №909/280/23.
Апелянт просить врахувати, що судом в оскаржуваній ухвалі суду зазначено про повторюваність та періодичність оскарження дій державного виконавця Івано-Франківського ВДВС в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного МРУ Міністерства юстиції у виконавчому провадженні №72176729 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Івано-Франківської області по справі №909/280/23 від 16 червня 2023 року, застосовуючи при цьому висновки Верховного Суду, викладені в Постанові від 24.01.2022 року у справі №911/2737/17, не досліджуючи при цьому обставини обох справ, їх тотожність, взаємозалежність, подібність, ігноруючи при цьому численні інші правову позиції Верховного Суду, зокрема, та не обмежуючись тими, котрі наводились позивачем.
Так, судом в якості відмови у задоволені до стягнення частини суми коштів як витрати на правничу допомогу здійснено посилання на те, що дії стягувача були недостатніми (направлення запиту до органу ДВС та/або безпосередньо ознайомлення із матеріалами виконавчого провадження), що спростовується як положенням статті 8 Закону України «Про виконавче провадження», так і безпосередньо висновками суду згідно Ухвали Господарського суду Івано-Франківської області по справі №909/280/23 від 18 грудня 2024 року.
Івано-Франківський відділ Державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції 03.02.2025 подав до суду відзив (Вх. №01-04/941/25) на апеляційну скаргу, в якому просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити, прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» відмовити.
У судове засідання 05.02.2025 з'явився представник скаржника, надав пояснення, доводи апеляційної скарги підтримав.
У судове засідання 05.02.2025 відповідача та державний виконавець явки уповноважених представників не забезпечили, хоча належним чином були повідомлені про час та дату розгляду справи.
Відповідно до п. 4 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши подані сторонами докази на відповідність їх фактичним обставинам і матеріалам справи, судова колегія вважає за доцільне зазначити наступне.
Відповідно до частин першої та другої статті 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (частина восьма статті 129 ГПК України).
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 126 ГПК України).
Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України, відповідно до якої інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Зокрема, відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Визначаючи суму відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України»).
Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Колегія суддів Верховного Суду враховує також правову позицію, викладену в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21, відповідно до якої частинами першою та другою статті 30 Закону "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
З аналізу зазначеної норми слідує, що гонорар може встановлюватися у формі фіксованого розміру та погодинної оплати.
Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.
Учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.
Позивач просив стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу в розмірі 11 500, 00 грн.
З матеріалів справи встановлено, що на підтвердження розміру понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем подано до суду наступні документи:
- копію договору № 23-11-2024/1 про надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 23.11.2024, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" (замовником) та адвокатом Грищенком О.М. (виконавцем) - надалі дДговір;
- копію акту прийому-передачі документів від 23.11.2024, копію акту здачі-приймання виконаних робіт щодо надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 19.12.2024.
Відповідно до п. 1.2 Договору правова допомога за цим договором вважається наданою та виконаною з моменту підписання уповноваженими представниками сторін акту здачі-приймання виконаних робіт щодо надання правової допомоги.
У п. 3.1 Договору сторони погодили, що вартість виконання передбачених договором комплексу правових послуг та робіт визначається в актах здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг) щодо надання адвокатських послуг, виходячи з того, що вартість 1 години роботи виконавця складає 1500,00 грн по підготовці матеріалів. При цьому, сторонами враховано як середній розмір вартості аналогічного роду здійснення комплексу правових послуг та робіт в регіонах України, так і рекомендовані ставки аналогічного роду, котрі пропонуються Радами адвокатів відповідного регіону. Окремо сторони дійшли згоди, що вартість послуг та роботи виконавця, зокрема та не обмежуючись складає:
- ознайомлення з матеріалами справи, отриманими у суді відповідної судової інстанції - 1500,00 грн;
- судові засідання - 2000,00 грн за одне судове засідання (у випадку затримки часу початку призначеного слухання, тривалості очікування на початок призначеного до слухання судового засідання як наслідок витрати часу більше ніж година від дати призначеного початку судового засідання, відповідна участь у судовому засіданні становитиме 2500,00 грн);
- побудова правової позиції, аналіз судової практики, вивчення первинної документації, складення процесуальних документів, надсилання їх та документів до них сторонам та до суду, інші види правової допомоги у межах судового розгляду справи - із розрахунку 1500,00 грн/година;
- витрати (квитки, добові тощо) - згідно підтверджуючих документів.
Згідно з п. 3.2 договору замовник повинен здійснити сплату грошових коштів наступним чином: 100% вартості наданих послуг та/або виконаних робіт відповідно до акту здачі-прийняття виконаних робіт та наданих послуг оплачується протягом 30-ти календарних днів з дня проголошення/прийняття судового рішення за результатами завершення розгляду судом справи № 909/280/23 за скаргою замовника на дії та/або бездіяльність державного виконавця Івано-Франківського ВДВС в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного МРУ Міністерства юстиції у виконавчому провадженні №72176729 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Івано-Франківської області від 16.06.2023 по справі № 909/280/23.
Відтак, сторони встановили гонорар у формі погодинної оплати.
З акту здачі-приймання виконаних робіт щодо надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 19.12.2024 встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальності «Компанія «Ніко-Тайс» за період з 23.11.2024 по 18.12.2024 прийняло виконані роботи та надані послуги на загальну суму 11 500,00 грн (п.2 Акту).
На підставі пункту 3.1., 3.8. договору №23-11-2024/1 про надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 23 листопада 2024 року, сторони погодили, що вартість однієї години правової допомоги/роботи складає 1 500, 00 гривень, кількість годин - 5 (п'ять), вартість участі у судовому засіданні 2 000, 00 гривень (п.2.1. Акту).
Так, колегією суддів з матеріалів справи встановлено, що представник скаржника брав участь у двох судових засіданнях, зокрема 12.12.2024 та 18.12.2024.
Враховуючи вищенаведене, витрати скаржника у розмірі 4 000, 00 грн за два судових засідання є обгрунтованими та доведеними належними доказами.
Разом з тим, колегія суддів вважає за доцільне зазначити, що скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» на бездіяльність державного виконавця об'єктивно не потребувала аналізу великої кількості норм чинного законодавства та судової практики, адже сфера регулювання спірних правовідносин не є широкою, а сама по собі скарга на бездіяльність державного виконавця в своїй більшості містить посилання на норми закону.
Отже, з огляду на викладені вище висновки щодо неширокої сфери правового регулювання, апеляційний господарський суд зазначає про те, що підготовка скарги на бездіяльність державного виконавця, не потребувала значних зусиль та великих обсягів часу.
Відтак, за результатом оцінки поданих доказів, зокрема, договору № 23-11-2024/1 про надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 23.11.2024, акту прийому-передачі документів від 23.11.2024, копію акту здачі-приймання виконаних робіт щодо надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 19.12.2024, колегія суддів дійшла висновку, що надані докази в їх сукупності підтверджують надання скаржнику його адвокатом послуг професійної правничої допомоги при розгляді скарги на загальну суму 7 000, 00 грн.
Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п'ятою - сьомою та дев'ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
У такому випадку суд, керуючись частинами п'ятою - сьомою, дев'ятою статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. Висновки, аналогічні відображеним вище, викладені в постанові Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21.
Проаналізувавши вище викладене в сукупності з матеріалами справи, апеляційною скаргою та відзивом на таку в контексті предмету спору, судова колегія апеляційного суду вважає обґрунтованою суму правових витрат в суді першої інстанції в розмірі 7 000, 00 грн, а не 3 500, 00 грн, які стягнуто оспорюваною ухвалою.
Отже, додаткову ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 30.12.2024 у справі № 909/280/23 слід скасувати частково.
Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, 277, 281, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд,
1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" б/н від 02.01.2025 (вх. № 01-05/33/25 від 03.01.2025) задоволити частково.
2. Додаткову ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 30.12.2024 у справі № 909/280/23 скасувати частково, прийняти нову додаткову ухвалу, якою:
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" про покладення на Івано-Франківський відділ державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного МРУ Міністерства юстиції судових витрат на професійну правничу допомогу (вх. №20083/24 від 23.12.2024) у справі № 909/280/23 - задовольнити частково.
Стягнути з Івано-Франківського відділу державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного Міжрегіонального Управління Міністерства Юстиції (вул. Галицька, 45, м. Івано-Франківськ, 76019, код ЄДРПОУ 35021710) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Ніко-Тайс" (проспект Академіка Глушкова, буд 40, офіс 315, 03187, код ЄДРПОУ 38039872) 7 000, 00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Строки та порядок оскарження постанов апеляційного господарського суду визначені в § 1 глави 2 Розділу IV ГПК України.
Головуючий суддя О.С. Скрипчук
Суддя Н.М. Кравчук
Суддя О.І. Матущак