Справа № 185/8273/24
Провадження № 2/185/760/25
18 лютого 2025 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді: Бондаренко В.М.,
за участю секретаря: Данильченко Ю.О.
розглянувши у відкритому заочному судовому засіданні в м. Павлограді Дніпропетровської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
У серпні 2024 року ТОВ "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР" звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в якій просило суд стягнути з відповідача заборгованість за договором про надання споживчого кредиту № 511781 від 12.02.2021 у розмірі 36 604,37 грн та судові витрати по справі, які складаються з витрат по сплаті судового збору у розмірі 3028,00 грн та витрат на правничу допомогу у розмірі 13 000,00 грн.
В обґрунтування заявленого позову представник позивача посилався на те, що 12.02.2021 ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ОСОБА_1 уклали договір про надання споживчого кредиту № 511781, відповідно до якого кредитодавець надав позичальнику грошові кошти в розмірі 20 000,00 грн, а позичальник зобов'язався повернути використану суму в строк до 12.02.2022 та сплатити проценти за користування кредитними коштами на умовах визначених умовами договору кредиту. Пунктом 1.5. договору кредиту передбачено, що відсоткова ставка за договором є фіксованою, а розмір відсоткової ставки за кредитом залежить від періоду її встановлення та складає: - за перший день користування кредитом (включно) - 25% в день (9125% річних); - за усі наступні дні користування кредитом, починаючи з другого дня (включно) й до кінця строку надання кредиту - 85% річних. Відповідно до п. 3.1. договору кредиту нарахування процентів за договором здійснюється в межах строку надання кредиту, визначеного у п. 1.4. договору, на залишок заборгованості за кредитом, що вказаний в графіку платежів, виходячи з припущення, що споживач виконає свої зобов'язання на умовах та в строки, передбачені договором. Пунктом 3.2. договору кредиту встановлено, що нарахування процентів здійснюється за фактичну кількість календарних днів, виходячи з фактичної кількості днів у місяці та у році. Товариство належним чином виконало свої зобов'язання за договором кредиту, надавши позичальнику кредитні кошти, в порядку передбаченому умовами договору кредиту. ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» належним чином виконало свої зобов'язання за договором про надання споживчого кредиту № 511781 від 12.02.2021, надавши позичальнику грошові кошти, в порядку визначеному договором. 30.06.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «СЛОН КРЕДИТ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» укладено Договір факторингу №30-06/2021, у відповідності до умов якого, ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» відступає, а ТОВ «Вердикт Капітал» приймає належні ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» права вимоги до боржників за Договорами кредиту, зокрема й за Договором про надання споживчого кредиту № 511781 від 12.02.2021, укладеним між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ОСОБА_1 10 січня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» та Товариством з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕК ЦЕНТР» укладено договір про відступлення права вимоги № 10-01/2023, у відповідності до умов якого, ТОВ «Вердикт Капітал» відступає, а ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» приймає належні ТОВ «Вердикт Капітал» права вимоги до боржників за Договорами кредиту, зокрема й за Договором про надання споживчого кредиту № 511781 від 12.02.2021, укладеним між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ОСОБА_1 . Таким чином, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» набуло права грошової вимоги до відповідача за договором про надання споживчого кредиту № 511781 від 12.02.2021, заборгованість відповідача за яким станом на 10.07.2024 складає 36 604,37 грн, яка складається з наступного: 20 000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 16 264,65 грн - заборгованість за процентами; 320,00 грн - інфляційні збитки; 19,72 грн - 3% річних. Відповідач не виконав свого обов'язку щодо повернення наданих кредитних коштів, що й стало підставою звернення до суду.
За результатами протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, згідно ст. 14 ЦПК України, від 12.08.2024 для розгляду вищевказаної справи визначено головуючого суддю Врону А.О.
Ухвалою судді Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області Врони А.О. від 03 вересня 2024 року відкрито провадження по справі, справу призначено до розгляду у порядку спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
На підставі рішення ВРП від 17.09.2024 № 2722/0/15-24 «Про звільнення ОСОБА_2 з посади судді Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області за власним бажанням», наказу від 23.09.2024 № 189-к «Про відрахування зі штату суду судді Анни Врони», акту передачі не розглянутих судових справ для проведення повторного автоматизованого розподілу, 07 жовтня 2024 року, за результатами повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, згідно ст. 14 ЦПК України, для розгляду вищевказаної справи визначено суддю Бондаренко В.М.
Ухвалою судді Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області Бондаренко В.М. від 18 жовтня 2024 року прийнято до провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, справу призначено до розгляду у порядку спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
У порядку ст. 178 ЦПК України, відповідач не скористався своїм правом щодо подачі відзиву на позовну заяву.
У судове засідання представник позивача не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить суд їх задовольнити, не заперечує проти ухвалення заочного рішення.
Відповідач у судове засідання не з'явився, не повідомив суд про причини не явки, хоча був належним чином повідомлений про день та час розгляду справи, заяву про розгляд справи за його відсутності суду не надав.
Відомостей про неможливість з'явитися у судове засідання відповідач суду не надав. Суд, на підставі ст. 281 ЦПК України, ухвалив розглядати справу заочно.
Суд, вивчивши матеріали цивільної справи, приходить до наступного.
Згідно зі статтею 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Судом встановлено, що 12.02.2021 між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту № 511781 в електронній формі та підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором, відповідно до якого кредитодавець надав позичальнику грошові кошти в розмірі 20 000,00 грн, а позичальник зобов'язався повернути використану суму в строк до 12.02.2022 та сплатити проценти за користування кредитними коштами на умовах визначених умовами договору кредиту.
Згідно довідки ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» про ідентифікацію, відповідач ОСОБА_1 ідентифікований ТОВ «СЛОН КРЕДИТ», як позичальник за укладеним договором № 511781 від 12.02.2021, оскільки акцептував, підписавши 12.02.2021 аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора направленого на номер телефону відповідний договір.
Пунктом 1.5. договору кредиту передбачено, що відсоткова ставка за договором є фіксованою, а розмір відсоткової ставки за кредитом залежить від періоду її встановлення та складає: - за перший день користування кредитом (включно) - 25% в день (9125% річних); - за усі наступні дні користування кредитом, починаючи з другого дня (включно) й до кінця строку надання кредиту - 85% річних.
Пунктом 2.1 договору було передбачено, що позичальнику надаються кошти в сумі 16 000 грн у безготівковій формі шляхом перерахування за реквізитами платіжної картки НОМЕР_1 або іншої платіжної картки реквізити якої зазначені споживачем в особистому кабінеті. Кошти в розмірі 4 000 грн перераховуються на користь товариства з метою виконання зобов'язань з оплати процентів за перший день користування кредитом відповідно до п.3.5 договору.
Відповідно до п. 3.1. договору кредиту нарахування процентів за договором здійснюється в межах строку надання кредиту, визначеного у п. 1.4. договору, на залишок заборгованості за кредитом, що вказаний в графіку платежів, виходячи з припущення, що споживач виконає свої зобов'язання на умовах та в строки, передбачені договором.
Пунктом 3.2. договору кредиту встановлено, що нарахування процентів здійснюється за фактичну кількість календарних днів, виходячи з фактичної кількості днів у місяці та у році.
Додатком №1 до кредитного договору сторонами було погоджено графік платежів.
Перед укладанням кредитного договору відповідача було ознайомлено з умовами кредитування, про що свідчить підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором паспорт споживчого кредиту від 12.02.2021.
На підставі договору на переказ коштів ФК-П19/09-06 від 30.09.2019, укладеного між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ТОВ «Універсальні платіжні рішення», останнім на картковий рахунок відповідача НОМЕР_2 було перераховано кошти в сумі 16000 грн.
Таким чином, ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» належним чином виконало свої зобов'язання за договором про надання споживчого кредиту № 511781 від 12.02.2021, надавши позичальнику грошові кошти, в порядку визначеному договором.
30.06.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «СЛОН КРЕДИТ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» укладено Договір факторингу №30-06/2021, у відповідності до умов якого, ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» відступає, а ТОВ «Вердикт Капітал» приймає належні ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» права вимоги до боржників за Договорами кредиту, зокрема й за Договором про надання споживчого кредиту № 511781 від 12.02.2021, укладеним між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ОСОБА_1 .
Відповідно до Витягу з реєстру боржників від 01.07.2021 до договору факторингу № 30-06/2021 від 30.06.2021, ТОВ «Вердикт Капітал» набуло право грошової вимоги до відповідача за договором про надання споживчого кредиту № 511781 у сумі 25 692,05 грн, з яких: 20 000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 5 692,05 грн - заборгованість за процентами.
10 січня 2023 року між ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» та ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» укладено договір № 10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, відповідно до п.2.1 якого ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило шляхом продажу ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» належні ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги до боржників, зазначених у додатках №1 та №3 за основними договорами.
Відповідно до акту прийому-передачі реєстру боржників за договором № 10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10 січня 2023 року ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» передало позивачу реєстр боржників кількістю 207 307, у зв'язку з чим до позивача перейшли права вимоги заборгованості вказаних боржників.
Згідно Витягу з реєстру боржників до договору № 10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10.01.2023 ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» під №35416 відступило ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» право грошової вимоги до відповідача за договором про надання споживчого кредиту № 511781 від 12.02.2021 в загальній сумі 36 604,37 грн, яка складається з наступного: 20 000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 16 264,65 грн - заборгованість за процентами; 339,72 грн - відповідальність за порушення грошового зобов'язання згідно ст. 625 ЦК України.
Відповідно до ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).
Згідно із ст.638 цього Кодексу, договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Згідно із ст.ст.1046, 1049 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути надана розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей (стаття 1047 ЦК України).
Законом України «Про електронну комерцію» встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.
У статті 3 цього Закону «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (частина 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (пункт 6 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Таким чином, між сторонами досягнуто згоду щодо всіх істотних умов договору позики, який оформлений сторонами в електронній формі, з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Аналогічна позиція міститься у постанові Верховного Суду від 02 лютого 2022 року у справі № 345/3085/19.
Відповідно до пункту першого частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відступлення права вимоги по суті - це договірна передача зобов'язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.
Частиною першою статті 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Згідно статті 514 ЦК до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, розмір яких встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Згідно статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Положеннями частини першої статті 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до частини першої статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Судом встановлено факт невиконання належним чином зобов'язань по поверненню кредитних коштів відповідачем.
Позивачем надано суду письмову форму укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» договору про надання споживчого кредиту № 511781 від 12.02.2021.
У вищезазначеному договорі зазначено електронний підпис одноразовим ідентифікатором, а саме комбінація цифр і букв, згідно з положеннями ЗУ «Про електронну комерцію».
Будь-яких доказів на спростування того, що договір був укладений в електронному вигляді, відповідачем не надано.
Таким чином, судом встановлено, що ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» виконало свої обов'язки за договором про надання споживчого кредиту № 511781 від 12.02.2021, в той час як відповідач належним чином не виконав взяті на себе зобов'язання та має заборгованість перед ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР».
Враховуючи вищевикладене, а також те, що доказів повернення кредиту чи спростування вказаних обставин, на час розгляду справи відповідачем не надано, суд вважає, що позовні вимоги позивача доведені матеріалами справи, обґрунтовані та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Судові витрати підлягаю розподілу відповідно до ст. 141 ЦПК України.
Відповідно до ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, до яких належать витрати, зокрема на професійну правничу допомогу.
Відповідно до платіжної інструкції №0448260238 від 22.07.2024 позивач, за подачу позовної заяви, сплатив судовий збір у розмірі 3 028,00 грн, який і підлягає стягненню з відповідача.
Згідно ст.137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Як матеріалів справи вбачається, що 07 червня 2024 року між ТОВ "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР" та АО «Лігал Ассістанс» укладений договір № 07-06/2024 року про надання правової допомоги. Вартість Послуг узгоджується сторонами у формі заявок на надання юридичної допомоги, які є невід'ємними додатками до договору (п. 4.1 Договору), та прайс-листа АО «Лігал Ассістанс» щодо виду послуг.
Як вбачається із заявки на надання юридичної допомоги № 514 від 01.07.2024 та Витягу з Акту № 2 про надання юридичної допомоги від 05.07.2024 розмір послуг щодо відповідача ОСОБА_1 становить 13000,00 грн, в тому числі: 4000,00 грн. - (2 години по 2000,00 грн) надання усної консультації; 9000,00 грн (3 години по 3000,00 грн) складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області.
Враховуючи складність справи, з урахуванням виконаної АО «Лігал Ассістанс» роботи та витраченого часу на надання правничої допомоги, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, ціни позову у даній справі та значення справи для сторін, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 13000,00 грн.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 89, 141, 259, 263, 264, 265, 274, 279, 280-284, 352, 354, 355 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР", ЄДРПОУ 44276926, заборгованість за договором про надання споживчого кредиту № 511781 від 12.02.2021 в розмірі 36 604 (тридцять шість тисяч шістсот чотири) грн 37 коп., яка складається з наступного:
-20 000 (двадцять тисяч) грн 00 коп. - заборгованість за тілом кредиту;
-16 264 (шістнадцять тисяч двісті шістдесят чотири) грн 65 коп. - заборгованість за процентами;
-320 (триста двадцять) грн 00 коп. - інфляційні збитки;
-19 (дев'ятнадцять) грн 72 коп. - 3% річних.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР", ЄДРПОУ 44276926, понесені судові витрати по справі, а саме: суму сплаченого судового збору у розмірі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 13 000 (тринадцять тисяч) грн 00 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР", місцезнаходження: м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 44276926.
Відповідач - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 .
Суддя В.М. Бондаренко