Справа № 183/9968/24
№ 1-кп/183/1337/25
18 лютого 2025 року Дніпропетровська обл.,
м. Самар
Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
потерпілого - ОСОБА_4 ,
представника потерпілого - ОСОБА_5 ,
захисника - ОСОБА_6 ,
обвинуваченого - ОСОБА_7 ,
розглянувши у судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12023041350001485 від 07.11.2023 року за обвинуваченням
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Новомосковськ, Дніпропетровської обл., громадянин України, одружений, офіційно не працевлаштований, має на утриманні малолітню дитину ОСОБА_8 , який мешкає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,
06.11.2023 о 23:10 год. водій ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , керуючи технічно справним автомобілем марки «Mercedes Benz S500» реєстраційний номер НОМЕР_1 рухаючись в напрямку вулиці Спаської по вулиці Сучкова міста Новомосковськ де на перехресті з вул. Зіни Білої, діючи необережно, не передбачаючи можливість настання суспільно небезпечних наслідків, проявляючи крайню неуважність до дорожньої обстановки та її зміни, не діючи таким чином, щоб не піддавати загрози життю та здоров'я громадян, порушивши допустиму швидкість руху, не виконавши дій для зупинки транспортного засобу, допустив зіткнення з автомобілем «Opel Cadet» реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що виїжджав на перехрестя з другорядної дороги справа на ліво за напрямком руху автомобіля «Mercedes Benz S500».
Своїми діями водій ОСОБА_7 , грубо порушив вимоги п.п. 1.3, 1.5, 2.3.б), 12.4, 12.9 (б) Правил дорожнього руху України (далі Правил) відповідно до яких:
п. 1.3: «Учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими»;
п. 1.5: «Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків»;
п. 2.3 б): «Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;
п. 12.4: «У населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год»;
п. 12.9(б): «Водієві забороняється перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4-12.7».
Порушення п. 12.4, 12.9(б) Правил водієм ОСОБА_7 знаходиться в причинному зв'язку з настанням даної дорожньо-транспортної пригоди.
Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди водію автомобіля «Opel Cadet» ОСОБА_4 спричинені тілесні ушкодження у виді закритої травми грудної клітки з переломами 3,4,5,6,7-го ребер ліворуч, перелом акроміального відростка лівої ключиці, яка ускладнилася гемопневотораксом (кров та повітря у плевральній порожнині) зліва, підшкірною емфіземою зліва, закритого перелому медіальної кісточки лівої малогомілкової кістки, у своїй сукупності, по ступеню тяжкості відносяться до тяжких, як небезпечні для життя (Згідно п. 2.1.3.л Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених Наказом №6 МОЗ України від 17.01.1995 р.)
Таким чином ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, яке кваліфікується як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому тяжкі тілесні ушкодження.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 визнав свою вину у вчиненні кримінального правопорушення в межах висунутого обвинувачення, погодившись з юридичною оцінкою інкримінованих йому діянь та пояснив про обставини викладені вище, які стали підставою для пред'явлення останньому обвинувачення, за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Показання обвинуваченого ОСОБА_7 є послідовними, логічними і не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.
Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з'ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
За згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин, які правильно розуміє обвинувачений та інші учасники судового провадження і які ніким не оспорюються. При цьому у суду не було сумнівів в добровільності та істинності їх позиції, суд вважав недоцільним дослідження решти доказів щодо обставин, які сторонами кримінального провадження не оспорювались. Тому, суд обмежив дослідження доказів допитом обвинуваченого та дослідженням тих матеріалів кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого.
При цьому суд роз'яснив обвинуваченому та іншим учасникам судового провадження, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати визнанні ними фактичні обставини справи в апеляційному порядку.
Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, доходить до висновку про те, що вина обвинуваченого ОСОБА_7 повністю доведена під час судового розгляду та кваліфікує його дії за ч. 2 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому тяжкі тілесні ушкодження.
При призначенні покарання, суд, відповідно до вимог ст.ст. 65 - 67 КК України, враховує ступінь тяжкості та конкретні обставини вчиненого злочину, дані про особу обвинуваченого, наявність обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Згідно з роз'ясненнями, що містяться у п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 р. «Про практику призначення судами кримінального покарання» при призначенні покарання суд в кожному випадку і щодо кожного засудженого, який визнається винним у вчиненні злочину, повинен дотримуватися вимог ст. 65 КК України, а саме: враховувати характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, особу засудженого та обставини справи, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, оскільки саме через останні реалізується принцип законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Призначене судом покарання повинно бути достатнім, для виправлення засуджених і попередження здійснення ними нових злочинів.
Згідно класифікації, передбаченої ст. 12 КК України, обвинувачений вчинив тяжкий злочин.
Обставиною, яка згідно зі ст. 66 КК України пом'якшують покарання обвинуваченому є добровільне відшкодування завданого збитку.
Обставин, які згідно зі ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченому судом не встановлено.
Вивченням особи обвинуваченого встановлено, що він на обліку у лікарів психіатра, нарколога та фтизіатра не перебуває, одружений, має малолітню дитину, раніше не судимий.
Призначаючи покарання обвинуваченому, суд виходить із положень ст.ст. 50, 65 КК України, враховує принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке є тяжким злочином, відшкодування шкоди потерпілому, відношення особи до скоєного кримінального правопорушення, наявність пом'якшуючої обставини та відсутність обтяжуючих обставин, дані про особу обвинуваченого, думку сторони обвинувачення у зв'язку з чим, суд вважає, що обвинуваченому за вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі на строк чотири роки без позбавлення права керувати транспортними засобами.
Потерпілим ОСОБА_4 заявлявся цивільний позов до обвинуваченого ОСОБА_7 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
В судовому засіданні 18.02.2025 р. потерпілий надав суду письмову заяву про залишення цивільного позову без розгляду.
Враховуючи вказане суд дійшов висновку, що цивільний позов слід залишити без розгляду.
Арешт, накладений ухвалою від 09.11.2023 р. слідчого судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області на транспортний засіб марки «Mercedes Benz S500», чорного кольору, державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , який належить ОСОБА_9 - слід скасувати.
Арешт, накладений ухвалою від 09.11.2023 р. слідчого судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області на транспортний засіб марки «Opel Cadet», чорного кольору, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_10 - слід скасувати.
Відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
У зв'язку з цим процесуальні витрати слід стягнути з обвинувачених на користь держави.
Запобіжний захід стосовно обвинуваченої не обирався та підстав для його обрання не має.
Долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 100, 124, 349, 368 - 374, 376, 392 - 395 КПК України, суд -
ОСОБА_7 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк чотири роки без позбавлення права керувати транспортними засобами.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_7 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк один рік.
Іспитовий строк обчислюється з моменту проголошення вироку суду.
Покласти на ОСОБА_7 обов'язки, передбачені п. 1 та п. 2 ч.1 ст. 76 КК України, а саме: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Стягнути з ОСОБА_7 на користь держави витрати на залучення експерта в розмірі 10838,24 грн. (десять тисяч вісімсот тридцять вісім грн. двадцять чотири коп.).
Арешт, накладений ухвалою від 09.11.2023 р. слідчого судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області на транспортний засіб марки «Mercedes Benz S500», чорного кольору, державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , який належить ОСОБА_9 - скасувати.
Арешт, накладений ухвалою від 09.11.2023 р. слідчого судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області на транспортний засіб марки «Opel Cadet», чорного кольору, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_10 - скасувати.
Речові докази:
-транспортний засіб марки «Opel Cadet» державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_10 - повернути потерпілому ОСОБА_4 .
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_4 до обвинуваченого ОСОБА_7 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення залишити без розгляду.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.
Суддя ОСОБА_1