Єдиний унікальний номер 205/1986/25
Номер провадження 1-в/205/273/25
18 лютого 2025 року м. Дніпро
Ленінський районний суд міста Дніпропетровська у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
за участю секретаря - ОСОБА_2
прокурора - ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву засудженого:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Запоріжжя, громадянина України, українця, з середньою освітою, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
- 19.02.2020 року вироком Хортицького районного суду м.Запоріжжя за ст.185 ч.2 КК України до 2 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнено від призначеного покарання з випробуванням на 1 (один) рік;
- 03 лютого 2023 року вироком Хортицького районного суду м.Запоріжжя за ч.2 ст.15, ч.2 ст.186, 71 КК України до позбавлення волі строком на 4 роки 1 місяць;
про звільнення від відбуття покарання на підставі ч. 2 ст. 74 КК України,
До Ленінського районного суду м. Дніпропетровська надійшло клопотання засудженого ОСОБА_4 , в якому він у зв'язку з набуттям чинності Законом України "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів" № 3886-IX від 18.07.2024 року та декриміналізації вчиненого ним діяння просить привести у відповідність призначене покарання.
Засуджений ОСОБА_4 подав заяву, в якій просив розглядати клопотання про звільнення від покарання без його участі.
Суд, розглянув доводи заяви, дослідивши матеріали особової справи засудженого, вислухавши думку прокурора та представника установи виконання покарань, які не заперечували проти задоволення клопотання, приходить до наступних висновків.
Статтею 74 ч.2 КК України фактом усунення злочинного діяння є його декриміналізація. Застосування положень цієї норми ґрунтується на положеннях ст. 58 Конституції України про зворотну дію законів та інших нормативно-правових актів та ст. 5 КК України про зворотну дію кримінального закону у часі.
Так, згідно з ч. 1 ст. 5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує злочинність діяння, має зворотну дію у часі. Це означає, що він поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість. Звільнення від покарання осіб, засуджених за діяння, караність якого усунута, здійснюється судом (ч. 1 ст. 74 КК).
Скасування караності діяння означає його декриміналізацію (повну або часткову), яка може бути досягнута шляхом: 1) виключення з чинного Кримінального кодексу певної статті (частини статті) Особливої частини Кодексу; 2) внесення до диспозиції статті (частини статті) Особливої частини Кримінального кодексу певних змін; 3) внесення змін до норм Загальної частини КК; 4) внесення змін до інших нормативно-правових актів, зокрема, Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Вказана в ч. 2 ст. 74 КК України підстава застосовується у випадках, коли особу вже засуджено за вчинення діяння.
Відповідно до положень п.2 ч.2 ст.539 КПК України клопотання (подання) про вирішення питання, пов'язаного із виконанням вироку, подається: до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого засуджений відбуває покарання - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 2-4,6, 7 (крім клопотання про припинення примусового лікування, яке подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться установа або заклад, в якому засуджений перебуває на лікуванні), 13-1, 14 ч.1 ст. 537 цього Кодексу.
Згідно п.13 ч.1 ст.537 КПК України, під час виконання вироків суд, визначений ч.2 ст. 539 цього Кодексу, має право вирішувати такі питання: про звільнення від покарання і пом'якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 Кримінального кодексу України.
Встановлено, що ОСОБА_4 засуджений:
- 19.02.2020 року вироком Хортицького районного суду м.Запоріжжя за ст.185 ч.2 КК України за події що мали місце 24 липня 2019 року.
- 03 лютого 2023 року вироком Хортицького районного суду м.Запоріжжя за ч.2 ст.15, ч.2 ст.186, 71 КК України за події що мали місце 4 серпня 2020 року.
На час, до якого відносяться діяння, за вчинення яких засуджено ОСОБА_4 , положення ч. 1 ст. 51 КУпАП діяли в редакції Закону № 1449-VI від 04.06.2009, згідно з якими було встановлено адміністративну відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати.
Викрадення чужого майна вважалося дрібним, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищувала 0,2 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян (ч. 3 ст. 51 КпАП України в редакції Закону № 1449-VI від 04.06.2009).
З 09.08.2024 набув чинності Закон України "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів" № 3886-IX від 18.07.2024 (далі - Закон № 3886-ІХ).
Цим Законом статтю 51 КУпАП викладено в новій редакції, якою збільшено розмір неоподаткованого мінімуму доходів громадян, який застосовується для визначення кваліфікації відповідних діянь як адміністративного правопорушення.
При цьому, суд враховуючи правовий висновок Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного суд, який мітиться у Постанові від 07.10.2024 року у справ № 278/1566/21, виходить з того, що Закон № 3886-ІХ є законом про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння для діянь, предметом посягання яких було майно на суму, що не перевищує двох неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
Згідно з п. 5 підрозділу 1 розділу ХХ Податкового кодексу України якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року. Відповідно до підпункту 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV Податкового кодексу України податкова соціальна пільга дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.
За вироком Хортицького районного суду м.Запоріжжя від 19.02.2020 року, за ст. 185 ч.2 КК України, ОСОБА_4 визнано винним в тому, що він 24 липня 2019 року вчинив таємне викрадення чужого майна на загальну суму 500 гривень.
Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік», встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб на 01.01.2019 року в сумі 1921,0 гривень. Отже, податкова соціальна пільга у 2019 році складала 960,50 гривень.
Відповідно до Податкового кодексу України та Закону № 3886-IX вартість викраденого майна, з якого настає кримінальна відповідальність за ст. 185 КК, у 2019 році становила 1921,0 гривень.
Таким чином дії ОСОБА_4 за вироком Хортицького районного суду м.Запоріжжя від 19.02.2020 року підпадають під декриміналізацію.
Вироком Хортицького районного суду м.Запоріжжя, ОСОБА_4 засуджено за ч.2 ст.15, ч.2 ст.186, 71 КК України.
Отже, має місце часткова декриміналізація діянь, які полягають у крадіжці майна, вартість яких на момент вчинення не перевищувала двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а відтак суд доходить висновку, що ОСОБА_4 підлягає звільненню від покарання призначеного вироком Хортицького районного суду міста Запоріжжя від 19 лютого 2020 року, у зв'язку з чим з вироку Хортицького районного суду міста Запоріжжя від 3 лютого 2023 року підлягає виключенню посилання на ст. 71 КК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. 74 КК України, ст.ст. 2, 110, 537-539, 372 КПК України, суд, -
Заяву засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,- задовольнити частково.
ОСОБА_4 , засудженого вироком Хортицького районного суду міста Запоріжжя від 19 лютого 2020 року звільнити від призначеного покарання за ст. 185 ч.2 КК України - у зв'язку з усуненням законом караності діяння.
Виключити з вироку Хортицького районного суду міста Запоріжжя від 3 лютого 2023 року посилання щодо часткового приєднання за ст. 71 ч. 1 КК України, частини не відбутого покарання за вироком Хортицького районного суду міста Запоріжжя від 19 лютого 2020 року.
Вважати ОСОБА_4 , засудженим вироком Хортицького районного суду м.Запоріжжя від 03 лютого 2023 року за ч.2 ст.15, ч.2 ст.186 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки.
Копію ухвали невідкладно направити адміністрації Державної установи «Дніпровська виправна колонія (№89) для ознайомлення засудженого та негайного виконання.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Ухвала суду може бути оскаржена протягом семи днів з дня її постановлення шляхом подання апеляційної скарги до судової палати по кримінальним справам Дніпровського апеляційного суду через Ленінський районний суд м. Дніпропетровська.
Суддя: ОСОБА_1