Справа № 204/4362/15-к
Провадження № 1кп/204/17/25
14 лютого 2025 року м. Дніпро
Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції кримінальне провадження № 12014040660002315 внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28 червня 2014 року за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, маючого вищу освіту, не працевлаштованого, одруженого, раніше не судимого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 189, ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 353 КК України;
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, маючого вищу освіту, не працевлаштованого, не одруженого, раніше не судимого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, маючого неповну вищу освіту, не працевлаштованого, не одруженого, раніше не судимого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 ,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 189, ч. 1 ст. 353 КК України,
за участю: прокурора ОСОБА_6 , захисників: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , обвинувачених: ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 ,
Згідно обвинувального акту ОСОБА_3 , в невстановлений час, вступив в злочинну змову з обвинуваченими ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , а також іншими невстановленими особами (матеріали відносно яких виділені в окреме провадження), з метою вчинення злочинів, пов'язаних з вимаганням грошових коштів у громадян. Згідно розробленого учасниками злочинної групи плану та розподілу ролей, невстановлені особи за допомогою всесвітньої мережі «Інтернет» на сайтах знайомств розміщували об'яви від імені молодих дівчат з пропозицією знайомства та підшукували чоловіків, яким в подальшому пропонували зустріч в межах міста Дніпропетровська. Під час зустрічі чоловіків та дівчат, учасники злочинної групи, використовуючи надуманий привід, представляючись працівниками правоохоронних органів, звинувачували чоловіків в тому, що дівчина не досягла 15 річного віку та звинувачували останнього в розбещенні малолітніх. В подальшому, використовуючи вказаний привід, вимагали від чоловіків передачу їм грошових коштів.
Так, приблизно в лютому 2014 року невстановлені особи розмістили в розділі знайомств Інтернет сайту «Mail.ru» анкету з даними дівчини на ім'я « ОСОБА_10 ». 14 лютого 2014 року потерпілий ОСОБА_11 , з метою знайомства вів переписку з останньою, в процесі якої домовились про зустріч за адресою: м. Дніпропетровськ, проспект Кірова, буд. 137.
14 лютого 2014 року близько 15:00 години, ОСОБА_11 прибув за адресою: м. Дніпропетровськ, проспект Кірова, буд. 137 та, спілкуючись по мобільному телефону, став очікувати невстановлену особу жіночої статі. В той же час, ОСОБА_3 , діючи за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_4 та іншими невстановленими учасниками злочинної групи, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на вимагання грошових коштів, підійшли до потерпілого ОСОБА_11 , представились працівниками правоохоронного органу, запропонували ОСОБА_11 сісти до автомобіля. Знаходячись в автомобілі, ОСОБА_3 та інші співучасники правопорушення, із застосуванням образ, погроз застосування насильства, звинуватили ОСОБА_11 в розбещенні неповнолітніх, після чого ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та інша не встановлена особа, діючи умисно, з корисливих мотивів, висунули потерпілому вимогу про передачу їм грошових коштів в сумі 20 000 гривень.
Знаходячись під погрозою застосування фізичного насильства, потерпілий вимушено погодився передати грошові кошти. В той же день, близько 16:00 години ОСОБА_11 разом з ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та іншими невстановленими особами, на автомобілі приїхали за адресою: АДРЕСА_4 , де ОСОБА_11 у свого знайомого зайняв грошові кошти в сумі 20 000 гривень та в тому ж місці передав невстановленій особі. Після чого, невстановлена особа, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 залишили ОСОБА_11 .
Злочинними діями ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та невстановлених осіб, потерпілому ОСОБА_11 була заподіяна матеріальна шкода в сумі 20 000 гривень.
Приблизно в червні 2014 року невстановлені особи, що діяли за попередньою змовою з ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 розмістили в розділі знайомств Інтернет сайту «Мамба» анкету з даними дівчини на ім'я « ОСОБА_12 ». 27 червня 2014 року потерпілий ОСОБА_13 з метою знайомства вів переписку з останньою, в процесі якої домовився про зустріч на зупинці «вул. Образцова» по вул. Калиновій в м. Дніпропетровську.
27 червня 2014 року близько 20 години, ОСОБА_13 зустрівся з невстановленою особою жіночої статі на зупинці «вул. Образцова» по вул. Калиновій в м. Дніпропетровську. В той же час, обвинувачені ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , діючи повторно, разом з обвинуваченим ОСОБА_5 та іншими невстановленими особами, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на вимагання грошових коштів, діючи за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів, підійшли до потерпілого ОСОБА_14 , представились оперативними працівниками правоохоронного органу, запропонували ОСОБА_14 сісти до автомобіля. Знаходячись в автомобілі ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 із застосуванням образ, погроз застосування насильства, висунули потерпілому вимогу про передачу їм грошових коштів в сумі 30 000 гривень.
ОСОБА_14 вимушено погодився 01 липня 2014 року передати ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 та іншим невстановленим особам грошові кошти в сумі 30 000 гривень, однак в подальшому від зустрічі з ОСОБА_3 ОСОБА_5 , ОСОБА_4 та іншим невстановленим особам відмовився.
Після того, приблизно в третій декаді вересня 2014 року, ОСОБА_15 під приводом допомоги громадській організації в боротьбі з педофілами, не усвідомлюючи злочинний умисел ОСОБА_3 направлений на вимагання грошових коштів, розмістив в розділі знайомств Інтернет сайту «Mail.ru» анкету з даними дівчини на ім'я « ОСОБА_16 ». В період часу з 26 вересня 2014 року по 03 жовтня 2014 року потерпілий ОСОБА_17 з метою знайомства вів переписку з останньою, в процесі якої користувач « ОСОБА_16 » запропонувала останньому зустріч біля продуктового магазину, що розташований за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Робоча, буд. 1.
03 жовтня 2014 року близько 12 години, ОСОБА_17 зустрівся з неповнолітньою ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , за адресою: АДРЕСА_5 . В той же час, ОСОБА_3 , діючи повторно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб, разом з іншими невстановленими учасникам злочинної групи, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на вимагання грошових коштів, підійшли до потерпілого ОСОБА_17 , представились працівниками правоохоронного органу, запропонували ОСОБА_17 сісти до автомобіля, де ОСОБА_3 та інші невстановлені особи, застосовуючи образи, погрози застосування насильства, звинуватили ОСОБА_17 в розбещенні неповнолітніх та в подальшому висунули вимогу про передачу їм грошових коштів в сумі 3 000 доларів США. Знаходячись під погрозою застосування фізичного насильства, потерпілий був змушений погодитись на передачу ОСОБА_3 та іншим невстановленим особам грошових коштів. Отримавши згоду потерпілого на передачу грошових коштів, двоє невстановлених осіб - спільників ОСОБА_3 , з метою реалізації їх спільного злочинного умислу по вимаганню грошових коштів, в той же день у вечірній час, знаходячись біля будинку № 30 по вул. Зеленій в смт. Губиниха Дніпропетровської області, отримали від ОСОБА_17 кошти в сумі 3 000 доларів США, що станом на 03 жовтня 2014 року становило 38 820 гривень.
Злочинними діями ОСОБА_3 та інших невстановлених осіб потерпілому ОСОБА_17 заподіяно матеріальну шкоду в сумі 38 820 гривень.
Продовжуючи злочинну діяльність, направлену на вимагання грошових коштів від громадян, приблизно в другій декаді вересня 2014 року, неповнолітній ОСОБА_19 ІНФОРМАЦІЯ_1 , під приводом допомоги громадській організації в боротьбі з педофілами, не усвідомлюючи злочинний умисел ОСОБА_3 , направлений на вимагання грошових коштів, розмістив в розділі знайомств Інтернет сайту «www.dating24.com» анкету з даними дівчини на ім'я « ОСОБА_10 ». В період часу з 15 вересня 2014 року по 06 жовтня 2014 року потерпілий ОСОБА_20 , з метою знайомства вів переписку з користувачем « ОСОБА_10 », в процесі якої домовився про зустріч за адресою: АДРЕСА_6 .
06 жовтня 2014 року близько 17 години 50 хвилин, ОСОБА_20 зустрівся з неповнолітньою ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , за адресою: АДРЕСА_6 . В той же час, ОСОБА_4 діючи повторно, разом з ОСОБА_5 , невстановленою особою, з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб, разом з ОСОБА_3 , який вчинюючи злочин повторно, знаходився поблизу місця скоєння правопорушення, контролював навколишню обстановку, надавав вказівки іншим учасникам правопорушення, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на вимагання грошових коштів, підійшли до потерпілого ОСОБА_20 та запропонували йому сісти в автомобіль. Знаходячись в автомобілі ОСОБА_5 , ОСОБА_4 та інша не встановлена особа із застосуванням образ, погроз застосування насильства, висунули вимогу потерпілому про передачу їм грошових коштів. Знаходячись під погрозою застосування фізичного насильства, потерпілий ОСОБА_20 був змушений погодитись передати грошові кошти. В той же день, близько 19 години, ОСОБА_20 отримав в банкоматі за адресою: м. Дніпропетровськ, проспект Пушкіна, буд. 65, зі своєї кредитної карти грошові кошти в сумі 2 500 гривень, які передав ОСОБА_5 та ОСОБА_4 .
Отримавши грошові кошти ОСОБА_5 , ОСОБА_4 вказали ОСОБА_20 про необхідність в подальшому перерахувати їм грошові кошти на номер рахунку НОМЕР_1 .
07 жовтня 2014 року та 08 жовтня 2014 року, ОСОБА_20 , побоюючись за своє життя, перерахував на наданий йому ОСОБА_4 , ОСОБА_5 рахунок грошові кошти в сумі 2 000 гривень, які в подальшому були отримані ОСОБА_3 від ОСОБА_22 , якому не було відомо про злочинний умисел учасників злочинної групи.
Злочинними діями ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ОСОБА_5 та іншою не встановленою особою, потерпілому ОСОБА_20 було спричинено матеріальну шкоду в сумі 4500 гривень.
Крім того, обвинувачений ОСОБА_3 , маючи намір на придбання та зберігання вибухових речовин, у не встановленому місці придбав корпус осколкової наступальної гранти «РГН», який переніс за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_7 .
11 лютого 2015 року в період часу з 08 години 10 хвилин до 11 години 45 хвилин, в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_7 , за місцем мешкання ОСОБА_3 , працівники правоохоронних органів виявили та вилучили предмет, який згідно з висновком вибухово-технічної експертизи № 70/26-61, являється спорядженим корпусом осколкової, наступальної гранати «РГН» промислового виготовлення, яка відноситься до категорії вибухових речовин, який ОСОБА_3 незаконно придбав, переніс та зберігав за місцем свого мешкання.
Крім того, приблизно у першій декаді березня 2014 року, невстановлені особи розмістили в розділі знайомств Інтернет сайту «www.dating24.com» анкету з невстановленими даними дівчини. 13 березня 2014 року потерпілий ОСОБА_23 , з метою знайомства вів переписку з невстановленою дівчиною, в процесі якої домовився про зустріч за адресою: АДРЕСА_8 .
13 березня 2014 року близько о 13 години, потерпілий ОСОБА_23 прибув за адресою: АДРЕСА_8 , де спілкуючись по мобільному телефону з невстановленою особою жіночої статі, став на неї очікувати. В той же час, обвинувачений ОСОБА_4 , діючи з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб, разом з іншими невстановленими учасниками злочинної групи, реалізуючи свій злочинний умисел направлений на вимагання грошових коштів, підійшли до потерпілого ОСОБА_23 , представились оперативними працівниками правоохоронних органів, запропонували потерпілому сісти до свого автомобіля. ОСОБА_4 , знаходячись з іншими особами в автомобілі, діючи умисно, із застосуванням образ, погроз застосування насильства, звинуватили ОСОБА_23 в розбещенні неповнолітніх, після чого ОСОБА_4 та інші не встановлені особи висунули потерпілому вимогу про передачу їм грошових коштів в сумі 4 000 гривень.
Знаходячись під погрозою застосування фізичного насильства, потерпілий був змушений погодитись на передачу грошових коштів. В той же день, близько 14 години, ОСОБА_23 отримав в банкоматі за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Будівників, буд. 28, зі своєї кредитної карти грошові кошти в сумі 1 000 гривень, після чого направився на своєму автомобілі до ломбарду «Капітал», який розташований навпроти ТЦ «Терра» в районі 12 кварталу у м. Дніпропетровську, де заклав свою золоту прикрасу та отримав грошові кошти у сумі 1 600 гривень. Потім, ОСОБА_23 , знаходячись в тому ж місці, дістав всі грошові кошти в сумі 4 000 грн., які знаходились при ньому, та залишив їх в автомобілі невстановленої особи, яка отримала грошові кошти. Після чого, невстановлені особи та ОСОБА_4 залишили ОСОБА_23 .
Злочинними діями ОСОБА_4 та невстановлених осіб потерпілому ОСОБА_23 була заподіяна матеріальна шкода в сумі 4 000 гривень.
Умисні дії ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що виразилися у вимозі передачі чужого майна з погрозою насильства над потерпілим (вимагання), вчиненому повторно за попередньою змовою групою осіб та погрозою вбивства, кваліфіковано органом досудового розслідування за ч. 2 ст. 189 КК України.
Умисні дії ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що виразилися у самовільному присвоєнні владних повноважень, поєднаних із вчиненням суспільно небезпечного діяння, кваліфіковано органом досудового розслідування за ч. 1 ст. 353 КК України.
Умисні дії ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що виразилися у незаконному зберіганні, придбанні вибухових речовин, кваліфіковано органом досудового розслідування за ч. 1 ст. 263 КК України.
Умисні дії ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що виразилися у вимозі передачі чужого майна з погрозою насильства над потерпілим (вимагання), вчиненому повторно за попередньою змовою групою осіб та погрозою вбивства, кваліфіковано органом досудового розслідування за ч. 2 ст. 189 КК України.
Умисні дії ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що виразилися у самовільному присвоєнні владних повноважень, поєднаних із вчиненням суспільно небезпечного діяння, кваліфіковано органом досудового розслідування за ч. 1 ст. 353 КК України.
Умисні дії ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що виразилися у вимозі передачі чужого майна з погрозою насильства над потерпілим (вимагання), вчиненому повторно за попередньою змовою групою осіб та погрозою вбивства, кваліфіковано органом досудового розслідування за ч. 2 ст. 189 КК України.
Умисні дії ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що виразилися у самовільному присвоєнні владних повноважень, поєднаних із вчиненням суспільно небезпечного діяння, кваліфіковано органом досудового розслідування за ч. 1 ст. 353 КК України.
В судовому засіданні обвинувачені: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 заявили клопотання про закриття кримінального провадження № 12014040660002315 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28 червня 2014 року, на підставі ст. 49 КК України та просили звільнити їх від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності.
В судовому засіданні захисники: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 підтримали клопотання своїх підзахисних.
Прокурор проти задоволення заявленого клопотання обвинувачених не заперечувала.
Зважаючи на принцип диспозитивності, що закріплений у п. 19 ч. 1 ст. 7, ст. 26 КПК України, відповідно до якого «сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом, а суд у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом», - обрання тієї чи іншої лінії процесуальної поведінки залежить від вибору самого обвинуваченого, вислухавши думку учасників кримінального провадження, роз'яснивши ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 наслідки задоволення клопотання, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд дійшов висновку, що клопотання обвинувачених: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 є такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно ч. 4 до ст. 286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається судом: у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
У відповідності до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, що містяться у п. 1 постанови «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» № 12 від 23 грудня 2005 року, згідно яких, звільнення особи від кримінальної відповідальності із закриттям справи можливе на будь-яких стадіях судового розгляду справи, за умови вчинення особою суспільно-небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбачений Особливою частиною КК України, та за наявності визначених законом матеріально-правових підстав звільнення особи від кримінальної відповідальності.
Отже, наявність цих умов є правовою підставою для прийняття судом рішення про звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності. Визнання обвинуваченим своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення, як обов'язкової умови такого звільнення, процесуальним законом не передбачено.
Санкцією ч. 2 ст. 189 КК України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до семи років.
Частиною 1 ст. 263 КК України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до семи років.
Санкцією ч. 1 ст. 353 КК України передбачено покарання у вигляді штрафу до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, арештом на строк до шести місяців, обмеженням волі на строк до трьох років.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років.
Пунктом 4 ч. 1 ст. 49 КК України передбачено, що особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: десять років у разі вчинення тяжкого злочину.
Відповідно до ч. 2 ст. 44 КК України звільнення від кримінальної відповідальності у випадках передбачених КК України, здійснюється виключно судом.
На виконання вимог ст. 285 КПК України обвинуваченим: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 роз'яснено право на таке звільнення. Роз'яснено суть обвинувачення, підставу звільнення від кримінальної відповідальності і право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави.
Обвинувачені: ОСОБА_4 та ОСОБА_5 обвинувачуються у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 189, ч. 1 ст. 353 КК України, які згідно ст. 12 КК України відносяться до нетяжкого та тяжкого кримінальних правопорушень, а тому строк давності, відповідно до п.п. 2, 4 ч. 1 ст. 49 КК України встановлено три та десять років; ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 189, ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 353 КК України, які згідно ст. 12 КК України відносяться до нетяжкого та тяжкого кримінальних правопорушень, а тому строк давності, відповідно до п.п. 2, 4 ч. 1 ст. 49 КК України встановлено три та десять років.
У ст. 49 КК України визначено матеріально-правові підстави та умови для звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності. Так, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили: минули зазначені у законі строки (ці строки диференційовані залежно від тяжкості вчиненого злочину); протягом цих строків особа не вчинила нового злочину середньої тяжкості, тяжкого або особливо тяжкого злочину (перебіг давності не перерваний); особа не ухилялася від досудового слідства або суду (перебіг давності не зупинявся); законом не встановлено заборону щодо застосування давності до вчиненого особою злочину.
З матеріалів кримінального провадження не вбачаються обставини, які б зупиняли або переривали перебіг строків давності.
Відповідно до обвинувального акту, обвинувачені: ОСОБА_3 , ОСОБА_24 та ОСОБА_5 обвинувачуються у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 189, ч. 1 ст. 353 КК України, які вони вчинили 14 лютого 2014 року, а тому відповідно до ст. 49 КК України обчислення строку давності починається з дня вчинення кримінального правопорушення, а саме з 14 лютого 2014 року.
Відповідно до обвинувального акту. обвинувачений ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, яке він вчинив 11 лютого 2015 року, а тому відповідно до ст. 49 КК України обчислення строку давності починається з дня вчинення кримінального правопорушення, а саме з 11 лютого 2015 року.
Отже, з урахуванням обставин кримінального провадження, положень п.п. 2, 4 ч. 1 ст. 49 КК України, станом на 14 лютого 2025 року сплинули строки: 3 років та 10 років з дня вчинення кримінальних правопорушень та закінчилися визначені п.п. 2, 4 ч. 1 ст. 49 КК України строки давності.
Відповідно до положень п. 1 ч. 2 ст. 284, ч. 3 ст. 285, ч. 4 ст. 286, ч. 3 ст. 288 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження за обвинувальним актом сторона кримінального провадження звертається до суду з клопотанням про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності, суд має невідкладно розглянути таке клопотання й, у випадку встановлення передбачених у ст. 49 КК України підстав та відсутності заперечень з боку обвинуваченого закрити кримінальне провадження, звільнивши особу від кримінальної відповідальності.
Застосування вказаних положень кримінального закону для суду є обов'язковими і носять імперативний характер. В разі встановлення судом закінчення визначеного строку, безпідставної відмови у звільненні від відповідальності не допускається. Незгода потерпілого, не може бути підставою для відмови у звільненні особи від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності.
З'ясувавши позицію обвинувачених та впевнившись у їх добровільності та усвідомленні наслідків закриття кримінального провадження з нереабілітуючих підстав, тому клопотання про звільнення від притягнення до кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності та закриття кримінального провадження підлягає задоволенню.
Таким чином, у зв'язку із встановленням підстав, передбачених ст. 49 КК України, обвинувачені: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 189, ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 353 КК України, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 189, ч. 1 ст. 353 КК України, підлягають звільненню від кримінальної відповідальності, а кримінальне провадження відносно них закриттю на підставі п.1 ч. 2 ст. 284 КПК України.
Питання про долю речових доказів суд вирішує у відповідності до приписів ч. 9 ст. 100 КПК України.
Процесуальні витрати віднести на рахунок держави.
Щодо цивільного позову потерпілих ОСОБА_17 , ОСОБА_20 , ОСОБА_11 до обвинувачених: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ОСОБА_5 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, суд зазначає таке.
За змістом ст. 128 КПК України, ст. 1177 ЦК України особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової та моральної шкоди, має право пред'явити цивільний позов до обвинуваченого та шкода завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.
Згідно з роз'ясненнями, викладеними у пункті 7 постанови № 12 від 23 грудня 2005 року Пленум Верховного Суду України зазначив, що у разі закриття справи з передбачених законом підстав цивільний позов не розглядається. Вимоги позивача про відшкодування матеріальної шкоди у цьому разі можуть бути вирішені в порядку цивільного судочинства.
Аналогічну правову позицію висловив і Верховний Суд у своїй постанові від 24 травня 2018 року (справа № 531/2332/14-к) у якій зазначив, що коли відповідно до вимог частини четвертої статті 286 КПК України сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання. У разі закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності цивільний позов не розглядається, а вимоги потерпілого можуть бути вирішені в порядку цивільного судочинства, оскільки закриття справи на підставах, зазначених у пункті першому частини другої статті 284 КПК України, не звільняє особу від обов'язку відшкодувати заподіяну її діями шкоду.
Таким чином, цивільний позов потерпілих ОСОБА_17 , ОСОБА_20 , ОСОБА_11 до обвинувачених: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ОСОБА_5 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, підлягає залишенню без розгляду, а потерпілим роз'яснюється право на звернення з цивільним позовом в порядку цивільного судочинства.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 44, 49 КК України, ст. ст. 124, 284, 285, 286, 288, 369, 371, 372, 376 КПК України, суд,
Клопотання обвинувачених: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про закриття кримінального провадження № 12014040660002315 внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28 червня 2014 року за обвинуваченням: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених: ч. 2 ст. 189, ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 353 КК України, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 189, ч. 1 ст. 353 КК України на підставі ст. 49 КК України - задовольнити.
Кримінальне провадження № 12014040660002315 внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28 червня 2014 за обвинуваченням: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених: ч. 2 ст. 189, ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 353 КК України, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 189, ч. 1 ст. 353 КК України - закрити, звільнивши їх від кримінальної відповідальності в зв'язку із закінченням строків давності.
Судові витрати віднести на рахунок держави.
Цивільний позов цивільного позивача ОСОБА_17 до цивільного відповідача ОСОБА_3 - залишити без розгляду.
Цивільний позов цивільного позивача ОСОБА_20 до цивільних відповідачів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 - залишити без розгляду.
Цивільний позов цивільного позивача ОСОБА_11 до цивільних відповідачів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 - залишити без розгляду.
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 20 травня 2015 року на автомобіль Mazda 323, номерний знак НОМЕР_2 , номер кузова НОМЕР_3 , з можливістю вилучення із забороною розпоряджатися вказаним майном та використовувати його - скасувати.
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 15 квітня 2015 року на предмети та документи, які було вилучені 11 лютого 2015 року в ході обшуку за адресою АДРЕСА_9 , - скасувати.
Речові докази:
-два чеки «ПриватБанк» № 08102014134735 та № 07102014172743, які зберігаються в матеріалах кримінального провадження, - залишити зберігати в матеріалах кримінального провадження;
-предмети і документи, що були вилучені за місцем мешкання ОСОБА_3 , що визнані речовими доказами, згідно постанови старшого слідчого СУГУМВС України в Дніпропетровській області старшого лейтенанта міліції ОСОБА_25 від 15 лютого 2015 року, в кримінальному провадженні № 12014040000000667 (а.п.134-136 т.3), що зберігаються в камері схову - повернути власникам;
-системний блок «Logik Pover» AC230V, ноутбук Acer чорного кольору Snid 226136404416, планшет Lenovo чорного кольору CNC C-12269, в чохлі фіолетового кольору, які передані на відповідальне зберігання до камери схову СУ ГУМВС, - повернути законному власнику;
-системний блок Asus, який передано на відповідальне зберігання до камери схову СУ ГУМВС, квитанція 164525, - повернути законному власнику;
-предмети і документи, що були вилучені за місцем мешкання ОСОБА_3 , що визнані речовими доказами, згідно постанови старшого слідчого СУ ГУМВС України в Дніпропетровській області старшого лейтенанта міліції ОСОБА_25 від 30 травня 2015 року, в кримінальному провадженні № 12014040660002315 (а.п.44-45 т.5), що зберігаються в камері схову - повернути власнику ОСОБА_3 ;
-золотий ланцюжок, визнаний речовим доказом, що зберігається у потерпілого ОСОБА_23 - повернути власнику ОСОБА_23 .
Ухвала суду може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська протягом семи днів з дня її оголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1