Справа № 203/1996/15-к
Провадження № 1-кп/0203/7/2025
іменем України
18.02.2025 року Кіровський районний суд м. Дніпропетровська
в складі: головуючого - судді ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2
за участю прокурора - ОСОБА_3
захисників - ОСОБА_4 , ОСОБА_5
обвинувачених - ОСОБА_6 , ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесений до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014040030000370, від 08 липня 2014 року відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровська, гр. України, раніше не судимого, тимчасово не працює, який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України,
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Червоноград, Львівської області, гр. України, раніше не судимого, одруженого, працює ТОВ «Гуляй поле» керівник ресторану, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , мешкає за адресою: АДРЕСА_3
у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України,
07.07.2014 року, біля 22.50, ОСОБА_7 , керуючи технічно справним автомобілем «Деу-Ланос», р/н НОМЕР_1 , який належить ПП «Гуард-Січ», рухався по вул. Ульянова, з боку вул. Херсонській в напрямку вул. Ю.Савченка, з включеним ближнім світлом фар. Під час руху ОСОБА_7 , порушуючи правила безпеки дорожнього руху, проявляючи крайню неуважність до змін дорожньої обстановки, рухаючись по другорядній дорозі на який встановлено дорожній знак 2.1 «Дати дорогу», виїхавши на перехрестя нерівнозначних доріг вул. Ульянова та пр. Кірова, не надав дорогу автомобілю «Опель-Вектра», р/н НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_6 , який наближався до даного перехрещення проїзних частин, з права наліво по напрямку його руху, а саме по пр. Кірова, з боку вул. Свердлова, в напрямку вул. Димитрова, в наслідок чого на перехресті відбулося зіткнення вказаних транспортних засобів.
Порушення Правил безпеки дорожнього руху виразилося в тому, що водій ОСОБА_7 , керуючи автомобілем «Деу-Ланос», р/н НОМЕР_1 , порушив вимоги п.16.11 та знаку пріоритету 2.1 «Дати дорогу» Правил дорожнього руху України, які свідчать:
-п.16.11- «На перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається по другорядній дорозі, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головні дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху»,
- знак пріоритету 2.1 «Дати дорогу» - Водій повинен дати дорогу транспортним засобам, що під'їжджають до нерегульованого перехрестя по головній дорозі, а за наявності таблички 7.8 - транспортним засобам, що рухається по головній дорозі, невиконання яких знаходиться в причинному зв'язку з наслідками, що настали.
07.07.2014 року, біля 22.50, ОСОБА_6 , керуючи технічно справним автомобілем «Опель-Вектра», р/н НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_8 , рухався по пр. Кірова, з боку вул. Свердлова, в напрямку вул. Димитрова, з включеним ближнім світлом фар, зі швидкістю близько 60 км/г.
Під час руху ОСОБА_6 , порушуючи правила безпеки дорожнього руху, проявляючи крайню неуважність до дорожньої обстановки та її змінам, рухався зі швидкістю, що перевищувала у встановлених межах на даній ділянці дороги, а саме зі швидкістю 60 км/г, при встановленому заборонному знаку 3.29 «Обмеження максимальної швидкості 40 км/г», в наслідок чого виїхав на перехрестя пр.Кірова та вул.Ульянова, де допустив зіткнення із автомобілем «Деу-Ланос», р/н НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_7 , який рухався зліва направо по напрямку його руху, а саме по вул.Ульянова, з боку вул. Херсонській, в напрямку вул. Ю.Савченка, в наслідок чого на перехресті відбулося зіткнення вказаних транспортних засобів.
Порушення Правил безпеки дорожнього руху виразилося в тому, що водій ОСОБА_6 , керуючи автомобілем «Опель-Вектра», р/н НОМЕР_2 , порушив вимоги п.12.9(б) та заборонного знаку 3.29 «Обмеження максимальної швидкості 40 км/г» Правил дорожнього руху України, які свідчать:
-п.12.9 (б) «Водію забороняється перевищувати максимальну швидкість, вказану в пунктах 12.4-12.7 на ділянці дороги, де встановлені дорожні знаки 3.29,3.31, або на транспортному засобі, на якому встановлений пізнавальний знак відповідно до підпунктів «и» пунктів 30.3 даних Правил…»
-заборонний знак 3.29 «Обмеження максимальної швидкості 40 км/г» - Забороняється рух зі швидкістю, що перевищує вказану на знакі», невиконання яких знаходиться в причинному зв'язку з наслідками, що настали.
В наслідок зіткнення транспортних засобів Деу-Ланос», р/н НОМЕР_1 », під керуванням водія ОСОБА_7 , та «Опель-Вектра», р/н НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_6 , потерпілому ОСОБА_9 спричинені тілесні ушкодження у вигляді: закритої травми грудної клітини, перелому 3,4,5,6,7 ребер праворуч, правостороннього гемопневмотораксу, садна на передньої та задньої поверхні правого передпліччя, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя.
У судовому засіданні захисником обвинуваченого ОСОБА_7 , адвокатом ОСОБА_4 , та захисником обвинуваченого ОСОБА_6 , адвокатом ОСОБА_5 , заявлені клопотання про закриття кримінального провадження за ч.2 ст. 286 КК України відносно ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , відповідно, на підставі ст.49 КК України, які вмотивовано тим, що строк притягнення до кримінальної відповідальності за вказаною статтею на теперішній час сплив.
Обвинувачені ОСОБА_7 та ОСОБА_6 підтримали клопотання своїх захисників, просили закрити відносно них кримінальне провадження за ч.2 ст. 286 КК України на підставі ст.49 КК України та звільнити їх від кримінальної відповідальності, оскільки строк притягнення до кримінальної відповідальності за вказаною статтею на теперішній час сплив, підтвердили, що їм відомо про те, що звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності є нереабілітуючою підставою та про наслідки такого звільнення.
Прокурор не заперечував проти закриття кримінального провадження відносно ОСОБА_7 та ОСОБА_6 за ч.2 ст. 286 КК України, та звільнення обвинувачених від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності.
Суд, вивчивши матеріали кримінального провадження, вислухавши думку учасників судового провадження, вважає, що клопотання підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 2 ст. 44 КК України, ч.1 ст.286 КПК України звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом, здійснюється виключно судом.
Згідно ч.2 ст.284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Відповідно до п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» №12 від 23.12.2005 року, особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за ст. 49 КК України, якщо з дня вчинення нею злочину до набрання вироком законної сили минули певні строки давності і вона не ухилялася від слідства або суду та не вчинила нового злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого.
Відповідно до ч.5 ст.12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 286 КК України, є тяжким злочином.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло десять років у разі вчинення тяжкого злочину.
Ця норма кримінального закону імперативною, тобто підлягає обов'язковому застосуванню судом за наявності встановлених законом умов, і розширеному тлумаченню не підлягає.
Давність притягнення до кримінальної відповідальності полягає в тому що, якщо сплинуло десять років з часу вчинення злочину, притягнення до кримінальної відповідальності неможливе, суд не може притягнути особу до кримінальної відповідальності, якщо особа заявляє клопотання про застосування строків давності.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_7 та ОСОБА_6 скоїли інкриміноване кримінальне правопорушення 07.07.2014 року, тобто на час розгляду клопотання про закриття кримінального провадження минуло більш десяти років, окрім того, суду не надано вироку, який набрав законної сили, на підтвердження вчинення ОСОБА_7 або ОСОБА_6 нового злочину.
Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.288 КПК України, суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
На підставі викладеного ОСОБА_7 та ОСОБА_6 підлягає звільненню від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності, а кримінальне провадження відносно останніх підлягає закриттю.
При вирішенні питання про стягнення з ОСОБА_7 та ОСОБА_6 витрат на проведення судових експертиз, суд керується позицією викладеною у постанові об'єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 12.09.2022 по справі № 203/241/17, та зазначає , що судові витрати слід віднести на рахунок держави.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.5, 12, 49 КК України, п.1 ч.2 ст.284, ст.285 КПК України, суд -
ухвалив:
Клопотання сторони захисту про закриття кримінального провадження №12014040030000370, від 08 липня 2014 року відносно обвинуваченого ОСОБА_7 , ОСОБА_10 за ч.2 ст. 286 КК України у зв'язку із закінченням строків давності та звільнення від кримінальної відповідальності - задовольнити.
Кримінальне провадження №12014040030000370, від 08 липня 2014 року за обвинуваченням ОСОБА_7 , ОСОБА_10 за ч.2 ст. 286 КК України закрити.
Звільнити ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінчення строків давності.
Звільнити ОСОБА_10 від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінчення строків давності.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення через Кіровський районний суд м. Дніпропетровська.
Суддя ОСОБА_1