12 лютого 2025 року м. Дніпросправа № 280/6145/24
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Кругового О.О. (доповідач),
суддів: Баранник Н.П., Щербака А.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу Запорізької обласної прокуратури
на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 02.10.2024, (суддя суду першої інстанції Семененко М.О.), прийняте в порядку письмового в місті Запоріжжі, в адміністративній справі №280/6145/24 за позовом ОСОБА_1 до Запорізької обласної прокуратури про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
02.07.2024 ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не виконання рішення Конституційного Суду України від 26.03.2020 № 6-р/2020 та рішення Другого сенату Конституційного Суду України від 13.09.2023 №8-р(ІІ)2023 в частині встановлення та виплати позивачу заробітної плати з 28.02.2024 по 07.06.2024, що складається з окладу на посаді начальника відділу та щомісячної надбавки за вислугу років;
- зобов'язати відповідача встановити та виплатити позивачу з 28.02.2024 по 07.06.2024 заробітну плату, що складається з окладу на посаді начальника відділу та щомісячної надбавки за вислугу років, а також інші виплати, передбачені Розділом IX Закону України “Про прокуратуру» з урахуванням раніше виплачених сум.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач тривалий час працює в органах прокуратури на різних посадах, втім на підставі підпункту 2 пункту 19 розділу ІІ “Прикінцеві та перехідні положення» Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» був звільнений та пізніше поновлений на посаді за рішенням суду. Разом з цим у порушення ч. 2 ст. 81 Закону України “Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII (далі - Закон № 1697-VІІ) відповідач виплачує позивачу заробітну плату у розмірі посадового окладу прокурора обласної прокуратури без надбавок за вислугу років та за виконання обов'язків на адміністративній посаді. Вважає, що відповідач допускає протиправну бездіяльність в частині не нарахування та не виплати заробітної плати в належному розмірі, з рахуванням рішень Конституційного Суду України. Просить позов задовольнити.
Запорізький окружний адміністративний суд рішенням від 02.10.2024 задовольнив позовні вимоги ОСОБА_1 . Визнав протиправною бездіяльність Запорізької обласної прокуратури щодо не нарахування та не виплати в повному обсязі ОСОБА_1 заробітної плати, розрахованої відповідно до положень статті 81 Закону України “Про прокуратуру», за період з 28 лютого 2024 року по 07 червня 2024 року. Зобов'язав Запорізьку обласну прокуратуру нарахувати та виплатити ОСОБА_1 заробітну плату за період з 28 лютого 2024 року по 07 червня 2024 року, розраховану відповідно до положень статті 81 Закону України “Про прокуратуру», з урахуванням посадового окладу на посаді начальника відділу, щомісячної надбавки за вислугу років та інших виплат, передбачених статтею 81 Закону України “Про прокуратуру», з урахуванням раніше виплачених сум.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції Запорізька обласна прокуратура звернулась з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом вимог норм матеріального та процесуального права просить рішення суду скасувати та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що на теперішній час ОСОБА_1 поновлений за рішенням суду, однак, не вважається таким, що успішно пройшов атестацію, що передбачена Законом №113-ІХ, не є прокурором призначеним в нову прокуратуру, не приступив до виконання своїх повноважень та не може отримувати заробітну плату керівника структурного підрозділу (адміністративна посада). Висновок суду першої інстанції про необхідність врахування відповідачем рішення Конституційного Суду від 26.03.2020 при виплаті заробітної плати позивачу є необґрунтованим, адже вказане рішення КСУ не стосується спірних відносин.
Позивачем до суду поданий відзив на апеляційну скаргу, в якому посилаючись на необґрунтованість доводів скарги просить суд рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Позивач з липня 1994 року працював в органах прокуратури, з 15 грудня 2015 року працює на посаді начальника відділу роботи з кадрами прокуратури Запорізької області, що підтверджується довідкою від 01.03.2024 №07-29 вих-24, виданою відповідачем.
Наказом керівника Запорізької обласної прокуратури від 13.12.2022 № 1398к позивача звільнено з посади начальника відділу роботи з кадрами прокуратури Запорізької області та з органів Запорізької обласної прокуратури на підставі підпункту 2 пункту 19 розділу ІІ “Прикінцеві та перехідні положення» Закону №113-ІХ з 13.12.2022.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 18.05.2023 у справі №280/512/23, що набрало законної сили 23.11.2023, визнано протиправним та скасовано наказ керівника Запорізької обласної прокуратури №1398к від 13.12.2022 про звільнення ОСОБА_1 з посади начальника відділу роботи з кадрами прокуратури Запорізької області та з органів прокуратури Запорізької області на підставі підпункту 2 пункту 19 розділу ІІ “Прикінцевих та перехідних положень Закону №113-ІХ та поновлено позивача на посаді начальника відділу роботи з кадрами прокуратури Запорізької області та органів прокуратури Запорізької області з 13.12.2022.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 23.11.2023 рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 18.05.2023 у справі №280/512/23 залишено без змін.
На виконання рішення суду від 18.05.2023 у справі №280/512/23, керівником Запорізької обласної прокуратури видано Наказ від 24.05.2023 №220к про поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника відділу роботи з кадрами прокуратури Запорізької області з 13.12.2022. З вказаним Наказом позивач ознайомлений 02.11.2023.
За результатами розгляду звернення позивача щодо нарахованої та виплаченої заробітної плати, Запорізька обласна прокуратура листом від 05.12.2023 №07-27-23 повідомила, що рішенням Конституційного Суду України від 13.09.2023 визнано неконституційною норму Закону №113-ІХ стосовно оплати праці прокурорів та слідчих, у тому числі військових прокуратур, згідно з постановою Кабінету Міністрів України до їх звільнення або переведення до Офісу Генерального прокурора, обласної, окружної прокуратури. Відповідно до позиції Конституційного Суду України, викладеної в цьому рішенні, прокурори до атестації і прокурори після її проходження мають єдиний юридичний статус, тобто однаковий обсяг гарантій незалежності; оплата праці прокурорів має визначатися відповідно до статті 81 Закону № 1697-VІІ; гарантії прокурорів потребують забезпечення на рівні з гарантіями суддів, закріпленими Законом України “Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 №1402-VІІІ (далі - Закон №1402-VІІІ). З посиланням на положення статті 135 , пунктів 23, 23 розділу ХІІ “Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1402-VІІІ зазначено, що з 13.09.2023 оплата праці прокурорів та слідчих, поновлених за рішеннями судів на посадах у регіональних, місцевих і військових прокуратурах, до проходження ними атестації здійснюється на підставі статті 81 Закону №1697-VІІ, розраховуючи її на основі посадового окладу прокурора органів прокуратури відповідного рівня без встановлення надбавок, у тому числі за вислугу років.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 27.02.2024 у справі №280/768/24, що набрало законної сили 29.05.2024, зобов'язано Запорізьку обласну прокуратуру нарахувати та виплатити ОСОБА_1 в повному обсязі заробітну плату розраховану відповідно до положень ст. 81 Закону № 1697-VІІ з урахуванням окладу на посаді начальника відділу та щомісячної надбавки за вислугу років та інших виплат передбачених Розділом IX Закону № 1697-VІІ за період з 02.11.2023 по 27.02.2024, з урахуванням раніше виплачених сум.
Постановою Верховного Суду від 05.06.2024 рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 18.05.2023 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 23.11.2023 у справі №280/512/23 скасовано, справу №280/512/23 направлено на новий розгляд до суду першої інстанції - Запорізького окружного адміністративного суду.
Наказом керівника Запорізької обласної прокуратури від 07.06.2024 №493к скасовано наказ керівника Запорізької обласної прокуратури від 24.05.2023 №220к про поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника відділу роботи з кадрами прокуратури Запорізької області. Підстава: постанова Верховного Суду від 05.06.2024 у справі №280/512/23.
До матеріалів справи надано розрахункові листи за 2024 рік, з яких вбачається, що у спірний період лютий - червень 2024 року заробітна плата виплачувалась позивачу у складі посадового окладу.
Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо не виплати у період з 28.02.2024 по 07.06.2024 у складі заробітної плати щомісячної надбавки за вислугу років та інших виплат, передбачених Законом №1697-VІІ, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Вирішуючи спір між сторонами та частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що заробітна плата прокурора повинна визначатись Законом України «Про прокуратуру», а не листом Генерального прокурора № 21-2139вих-5030КВ-23 від 12.10.2023. Лише пряма вказівка у законі може змінювати порядок нарахування заробітної плати прокурору.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на таке.
Правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України визначає Закон України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII (далі - Закон № 1697-VII).
Відповідно до ст. 1 Закон № 1697-VII прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» від 19 вересня 2019 року № 113-IX запроваджено реформування системи органів прокуратури.
Як зазначено у Пояснювальній записці до проєкту цього закону основна мета Закону №113-IX - створення передумов для побудови системи прокуратури, діяльність якої базована на засадах ефективності, професійності, незалежності та відповідальності.
Такої мети мало бути досягнуто через кадрове перезавантаження органів прокуратури в спосіб атестації чинних прокурорів, а також надання можливості всім доброчесним кандидатам, які мають належні теоретичні знання та практичні навички, на конкурсних засадах обійняти посаду прокурора в будь-якому органі прокуратури.
У пункті 3 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 113-IX визначено, що до дня початку роботи Офісу Генерального прокурора, обласних прокуратур, окружних прокуратур їх повноваження здійснюють відповідно Генеральна прокуратура України, регіональні прокуратури, місцеві прокуратури (абзац перший); за прокурорами та керівниками регіональних, місцевих і військових прокуратур, прокурорами і керівниками структурних підрозділів Генеральної прокуратури України зберігається відповідний правовий статус, який вони мали до набрання чинності цим Законом, при реалізації функцій прокуратури до дня їх звільнення або переведення до Офісу Генерального прокурора, обласної прокуратури, окружної прокуратури (перше речення абзацу третього).
Відтак у Законі № 113-IX збережено юридичний статус прокурорів, які продовжували здійснювати свої повноваження до дня їх звільнення або переведення до Офісу Генерального прокурора, обласної прокуратури, окружної прокуратури, а отже, гарантії їх незалежності як невіддільний елемент статусу прокурора.
Відповідно до частини п'ятої статті 7 Закону № 1697-VII єдність системи прокуратури України забезпечено єдиними засадами організації й діяльності прокуратури, єдиним статусом прокурора, єдиним порядком організаційного забезпечення діяльності прокурорів, фінансуванням прокуратури лише з Державного бюджету України (пункти 1-4).
Прокурорів, у межах реалізації їхніх повноважень, наділено єдиним юридичним статусом незалежно від місця прокуратури в системі прокуратури України або адміністративної посади, яку прокурор обіймає в прокуратурі (абзац перший частини другої статті 15 Закону № 1697-VII).
Аналогічні висновки містить рішення Конституційного Суду України від 13.09.2023 №8-р(11)/2023.
Також Конституційний Суд України зазначив, що прокурори сприяють здійсненню правосуддя в межах повноважень, якими їх наділено відповідно до статті 131-1 Конституції України. Вони виконують свої обов'язки на професійній основі, мають юридичний статус, основу якого становлять спільні елементи, незалежно від місця прокуратури в системі прокуратури України або адміністративної посади, яку прокурор обіймає в прокуратурі. Єдиний порядок набуття статусу прокурора, наділення прокурорів однаковим обсягом гарантій незалежності, сукупність повноважень та обов'язків прокурора свідчить про єдиний юридичний статус усіх прокурорів.
Так, заробітна плата прокурора визначена ст.81 Закону України «Про прокуратуру», частиною 1 якої встановлено, що заробітна плата прокурора регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.
Частиною 2 Закону № 1697-VII визначено, що заробітна плата прокурора складається з посадового окладу, премій та надбавок за:
1) вислугу років;
2) виконання обов'язків на адміністративній посаді та інших виплат, передбачених законодавством.
Посадовий оклад прокурора окружної прокуратури становить 15 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.
З 1 січня 2021 року посадовий оклад прокурора окружної прокуратури становить 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року, а з 1 січня 2022 року - 25 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року. ( ч. 3 ст. 81 Закону № 1697-VII).
Посадові оклади інших прокурорів установлюються пропорційно до посадового окладу прокурора окружної прокуратури з коефіцієнтом:
1) прокурора обласної прокуратури - 1,2;
2) прокурора Офісу Генерального прокурора - 1,3. ( ч. 4 ст. 81 Закону № 1697-VII).
Прокурорам виплачується щомісячна надбавка за вислугу років у розмірах: за наявності стажу роботи понад один рік - 10 відсотків, понад 3 роки - 15 відсотків, понад 5 років - 18 відсотків, понад 10 років - 20 відсотків, понад 15 років - 25 відсотків, понад 20 років - 30 відсотків, понад 25 років - 40 відсотків, понад 30 років - 45 відсотків, понад 35 років - 50 відсотків посадового окладу. (ч.7 ст.81 Закону № 1697-VII).
Із листа Запорізької обласної прокуратури від 01.03.2024 №07-2-24 встановлено, що станом на 27.02.2024 вислуга років позивача складає 22 роки 03 місяці 22 дні.
Відтак, позивач має право на отримання надбавки за вислугу років у розмірі 30% посадового окладу.
Обґрунтовуючи правомірність нарахування позивачу заробітної плати, виходячи із посадового окладу прокурора окружної прокуратури без урахування надбавок, відповідач посилався на лист Офісу Генерального прокурора від 12.10.2023 №21-2139вих-503 ОКВ-23.
Так, Офіс Генерального прокурора спрямував керівникам обласних прокуратур лист від 12.10.2023 №21-2139вих-503 ОКВ-23 наступного змісту:
«… Винагорода за працю є гарантією незалежності прокурорів та невіддільним елементом їх юридичного статусу, а отже, складником організації й порядку діяльності прокуратури в розумінні статті 131-1 Конституції України.
Рішенням Конституційного Суду України від 13.09.2023 визнано неконституційною норму Закону України від 19.09.2019 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» стосовно оплати праці прокурорів та слідчих, у тому числі військових прокуратур, згідно з постановою Кабінету Міністрів України до їх звільнення або переведення до Офісу Генерального прокурора, обласної, окружної прокуратури.
Відповідно до позиції Конституційного Суду України, викладеної в цьому рішенні:
- прокурори до атестації і прокурори після її проходження мають єдиний юридичний статус, тобто однаковий обсяг гарантій незалежності;
- оплата праці прокурорів має визначатися відповідно до статті 81 Закону України «Про прокуратуру»;
- гарантії прокурорів потребують забезпечення на рівні з гарантіями суддів, закріпленими Законом України «Про судоустрій і статус суддів» (згідно з ч. 10 ст. 135 цього Закону суддям, які не здійснюють правосуддя, виплачується посадовий оклад без доплат).
З огляду на викладене з 13.09.2023 оплату праці прокурорів та слідчих, поновлених за рішеннями судів на посадах у регіональних, місцевих і військових прокуратурах, до проходження ними атестації слід здійснювати на підставі статті 81 Закону України «Про прокуратуру», розраховуючи її на основі посадового окладу прокурора органів прокуратури відповідного рівня без встановлення надбавок, у тому числі за вислугу років…».
Проте, такий лист не може бути підставою для розрахунку заробітної плати позивача, з огляду на наступне.
Частиною 2 ст.9 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що Генеральний прокурор видає накази з питань, що належать до його адміністративних повноважень, у межах своїх повноважень, на основі та на виконання Конституції і законів України. Усі накази Генерального прокурора оприлюднюються державною мовою на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора на наступний робочий день після їх підписання з додержанням вимог режиму таємності. Накази Генерального прокурора, що є нормативно-правовими актами, набирають чинності з дня їх оприлюднення, якщо інше не передбачено самим актом, але не раніше дня оприлюднення. Накази Генерального прокурора або їх окремі частини можуть бути оскаржені фізичними та юридичними особами до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Колегія суддів вважає, що вказаний лист не є ні нормативно-правовим актом, ні актом індивідуальної дії, які можуть регулювати такі правовідносини.
Правовідносини, які виникли між сторонами щодо оплати праці прокурора врегульовані ст.81 Закону № 1697-VII, згідно приписів якої заробітна плата прокурора регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами (зокрема, не може визначатись Законом України «Про судоустрій і статус судді»).
Поряд з цим, в рішенні Конституційного Суду України № 8-р(ІІ)/2023 від 13.09.2023 наголошено на тому, що застосовувати різні підходи до оплати праці прокурорів, які пройшли/ще не пройшли атестацію, є порушенням прав людини, а такі норми є дискримінаційними.
Отже, із змісту Закону № 1697-VII слідує, що лише пряма вказівка у законі може змінювати порядок нарахування заробітної плати прокурору.
Також, колегія суддів не приймає як обґрунтовані посилання відповідача на Закон України «Про судоустрій і статус суддів», оскільки цей Закон визначає організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні і не встановлює порядок виплати заробітної плати працівникам прокуратури, в том числі і тих які є поновленими за рішеннями судів.
Враховуючи наведе, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з обраним судом способом захисту порушених прав позивача шляхом зобов'язання Запорізьку обласну прокуратуру нарахувати та виплатити позивачеві, з 28.02.2024 по 07.06.2024, заробітну плату, розраховану відповідно до положень ст.81 Закону України «Про прокуратуру», яка складається з окладу на посаді начальника відділу та щомісячної надбавки за вислугу років, а також інших виплат, передбачених Розділом IX Закону України «Про прокуратуру», з урахуванням раніше виплачених сум.
Стосовно доводів відповідача про неправльне застосування судом першої інстанції рішення Конституційного Суду України від 26.03.2020 № 6-р/2020 до спірних відносин, колегія суддів зазначає таке.
Дійсно судом першої інстанції в мотивувальній частині рішення вказано рішення Конституційного Суду України від 26.03.2020 № 6-р/2020, наведено його зміст. Однак, поряд із цим, наведено посилання на рішення Конституційного Суду України від 13.09.2023 №8-р(11)/2023 та приписи ХУ «Про прокуратуру».
Фактично судом першої інстанції прийнято законне та обґрунтоване рішення по суті позовних вимог, лише цитування рішення Конституційного Суду України від 26.03.2020 № 6-р/2020 не можу бути підстави для скасування рішення суду першої інстанції, адже в силу приписів КАС України не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.
З огляду на вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому підстави для зміни чи скасування рішення суду - відсутні.
Керуючись ст. 243, 308, 311, 315, 316, 321, 325 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу Запорізької обласної прокуратури - залишити без задоволення.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 02.10.2024 в адміністративній справі №280/6145/24 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий - суддя О.О. Круговий
суддя Н.П. Баранник
суддя А.А. Щербак