Головуючий І інстанції: Воловик С.В.
04 лютого 2025 р.Справа № 480/990/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Мельнікової Л.В.,
Суддів: Бегунца А.О. , Русанової В.Б. ,
за участю секретаря судового засідання Колесник О.Е.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду у місті Харкові справу за апеляційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у Сумській області на додаткове рішення Сумського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Сумській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача в.о. начальника Головного управління Державної податкової служби у Сумській області Снєжко Артем Олександрович про визнання протиправним та скасування наказів, -
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 25.10.2024 (розгляд справи відбувся за правилами спрощеного позовного провадження) задоволено вимоги адміністративного позову ОСОБА_1 .
Так, судовим рішенням визнано протиправним та скасовано наказ ГУ ДПС у Сумській області № 3-дс від 09.02.2024 «Про застосування дисциплінарного стягнення».
Визнано протиправним та скасовано наказ ГУ ДПС у Сумській області № 5-дс від 23.02.2024 «Про застосування дисциплінарного стягнення».
30.10.2024 ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою, якою просив ухвалити додаткове рішення про стягнення на його користь середню заробітну плату за час відсторонення від виконання посадових обов'язків з 13 грудня по 09 лютого 2024 року та суму судового збору в розмірі 2422,40 грн.
Додатковим рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 28.11.2024 (розгляд справи відбувся у письмовому провадженні) заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення задоволено.
Ухвалено додаткове рішення, яким стягнуто з ГУ ДПС у Сумській на користь ОСОБА_1 середню заробітну плату за період відсторонення від виконання посадових обов'язків з 13.12.2023 по 09.02.2024 в розмірі 76024,43 грн.
Ухвалено додаткове рішення, яким стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Сумській області на користь ОСОБА_1 судовий збір, сплачений при зверненні до суду в сумі 2422,40 грн.
Задовольняючи заяву позивача про стягнення середньої заробітної плати за період відсторонення від виконання посадових обов'язків та витрат, пов'язаних з розглядом справи, суд першої інстанції, виходив з того, що у ході судового розгляду даної справи судом встановлено відсутність неналежного виконання позивачем його посадових обов'язків та відповідно безпідставність накладення дисциплінарного стягнення у вигляді догани, то позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку за час відсторонення від виконання посадових обов'язків також підлягають задоволенню, оскільки за правилами ч. 2 ст. 74 Закону № 889 у разі закриття дисциплінарного провадження без притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності йому оплачується у розмірі середньої заробітної плати час відсторонення від виконання посадових обов'язків в установленому порядку.
Крім того, враховуючи задоволення позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, відповідно до ст. 139 КАС України, суд вважав за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Сумській області витрати зі сплати судового збору в сумі 2422,40 грн.
Не погодившись із додатковим рішенням суду, ГУ ДПС у Сумській області подано апеляційну скаргу, в якій з посилання на порушення судом першої інстанції норм матеріального права просить його скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги ГУ ДПС у Сумській області зазначив, що ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 11.12.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ГУ ДПС у Сумській області на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 25.10.2024.
Крім того, відповідач зазначив, що норма ч. 4 ст. 72 Закону України від 10.12.2015 № 889-VIII «Про державну службу» (далі - Закон № 889-VIII) визначає, що у разі закриття дисциплінарного провадження без притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності йому оплачується у розмірі середньої заробітної плати час відсторонення від виконання посадових обов'язків в установленому порядку. Дисциплінарне провадження по відношенню до ОСОБА_1 не було закрито за результатами дисциплінарного провадження, а також за результатами розгляду справи № 480/822/24 ОСОБА_1 було відмовлено в задоволенні вимоги щодо скасування наказу про порушення дисциплінарного провадження тому ГУ ДПС у Сумській області правомірно в межах повноважень було відсторонено позивача від виконання посадових обов'язків. Позивачем в межах справи № 480/990/24 не заявлялась вимога про скасування наказу ГУ ДПС у Сумській області від 20.12.2023 № 444, позовна заява містить лише вимогу про стягнення середньої заробітної плати за час відсторонення.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить залишити її без задоволення, а додаткове рішення суду - без змін.
За приписами ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги (ч. 1 ст. 308).
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язкової підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 2 ст. 308).
Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а судове рішення відповідно до положень п. 7 ч. 3 ст. 317 КАС України слід скасувати, з наступних підстав.
За змістом статті 252 КАС України додаткове судове рішення є похідним від первісного судового акта, є його невід'ємною складовою та ухвалюється в тому самому складі та порядку, що й судове рішення; додаткове судове рішення є засобом усунення неповноти судового рішення, внаслідок якої, зокрема, залишилося невирішеним питання: щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; судом не вирішено питання про судові витрати.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 04.02.2025 апеляційну скаргу ГУ ДПС у Сумській області - задоволено частково.
Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 25.10.2024 скасовано з прийняттям нового судового рішення про задоволення вимог адміністративного позову ОСОБА_1 .
Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Державної податкової служби у Сумській області № 3-дс від 09 лютого 2024 «Про застосування дисциплінарного стягнення».
Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Державної податкової служби у Сумській області № 5-дс від 23 лютого 2024 «Про застосування дисциплінарного стягнення».
Таким чином, скасування первісного судового рішення за результатом розгляду апеляційної скарги є самостійною підставою для скасування й додаткового судового рішення.
Разом з тим, відповідно до ч. 1 ст. 252 КАС України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;
3) судом не вирішено питання про судові витрати.
У постанові від 12.01.2021 у справі № 1540/4122/18 Верховний Суд вказав, що процесуальний інститут додаткового рішення дозволяє виправляти помилки суду, спричинені недотриманням обов'язку, зокрема, про необхідність надання судом відповідей на всі заявлені позивачем вимоги. Додатковим судовим рішенням вирішуються окремі правові вимоги, котрі не вирішені основним рішенням, за умови, якщо з приводу позовних вимог досліджувалися докази. Додаткове судове рішення як невід'ємна складова основного судового рішення не може виходити за межі спірних правовідносин, встановлювати нові юридичні факти та вирішувати питання, які не входили до предмету спору.
Звертаючись до суду позивач ОСОБА_1 заявляв вимоги не тільки про визнання протиправними та скасування наказів ГУ ДПС у Сумській області № 3-дс від 09.02.2024 «Про застосування дисциплінарного стягнення» та № 5-дс від 23.02.2024 «Про застосування дисциплінарного стягнення», а і вимогу про стягнення з ГУ ДПС у Сумській області на його користь середню заробітну плату за час відсторонення від виконання посадових обов'язків з 13.12.2023 по 09.02.2024 включно.
Зі змісту резолютивної частини Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 04.02.2025 убачається, що позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені шляхом визнання протиправним та скасування наказу ГУ ДПС у Сумській області № 3-дс від 09.02.2024 «Про застосування дисциплінарного стягнення» та визнання протиправним та скасування наказу ГУ ДПС у Сумській області № 5-дс від 23.02.2024 «Про застосування дисциплінарного стягнення».
Таким чином, будучи предметом судового розгляду у даній справі, заявлена вимога позивача ОСОБА_1 не вирішена судом апеляційної інстанції і залишилася не розглянутою в частині стягнення з ГУ ДПС у Сумській області на його користь середню заробітну плату за час відсторонення від виконання посадових обов'язків з 13.12.2023 по 09.02.2024 включно.
Відповідно до ч. 4 ст. 72 Закон № 889-VIII, у разі закриття дисциплінарного провадження без притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності йому оплачується у розмірі середньої заробітної плати час відсторонення від виконання посадових обов'язків в установленому порядку.
Враховуючи те, що у ході судового розгляду даної справи судом встановлено відсутність неналежного виконання позивачем його посадових обов'язків та відповідно безпідставність накладення дисциплінарного стягнення у вигляді догани, то позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час відсторонення від виконання посадових обов'язків також підлягають задоволенню.
Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100 (далі Порядок № 100).
За приписами абзацу 3 пункту 3 Порядку № 100 усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податку, стягнення аліментів тощо за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт без позбавлення волі.
Пунктом 8 Порядку № 100 встановлено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.
Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.
Відповідно до абзацу 4 пункту 2 Порядку № 100 середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.
Якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи.
Як встановлено судом, позивач на час здійснення дисциплінарного провадження, а саме: з 13.12.2023 по 09.02.2024 був відсторонений від виконання посадових обов'язків.
Відповідно до довідки ГУ ДПС у Сумській області № 33/Р/18-28-10-02-06 від 25.01.2024 про середньомісячний заробіток ОСОБА_1 , середньоденний заробіток позивача становить 1768,01 грн. (а.с.47 т.2).
Період відсторонення позивача тривав з 13.12.2023 по 09.02.2024, що складає 43 робочих днів.
Таким чином, на користь позивача з відповідача підлягає стягненню середній заробіток за час відсторонення ОСОБА_1 від виконання посадових обов'язків за період з 13.12.2023 до 09.02.2024 (виходячи з розрахунку 1 768,01 грн .х 43 днів) у сумі 76024,43 грн., з відрахуванням обов'язкових платежів (податків, внесків, зборів).
При цьому, колегія суддів зазначає, що усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо, за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт без позбавлення волі.
У пункті 164.6 статті 164 ПК України, яка визначає базу оподаткування, зазначено, що під час нарахування доходів у формі заробітної плати база оподаткування визначається як нарахована заробітна плата, зменшена на суму страхових внесків до Накопичувального фонду, а у випадках, передбачених законом, - обов'язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника, а також на суму податкової соціальної пільги за її наявності.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що суми, які суд визначає до стягнення з роботодавця на користь працівника як заборгованість середній заробіток, обраховуються без віднімання сум податків та зборів. Податки і збори із суми заробітної плати і середнього заробітку, присудженої за рішенням суду, підлягають нарахуванню роботодавцем при виконанні відповідного судового рішення та, відповідно, відрахуванню із суми заробітної плати і середнього заробітку при виплаті працівнику, внаслідок чого виплачена працівнику на підставі судового рішення сума зменшується на суму податків і зборів.
При цьому, колегія суддів зауважує, що відповідальність за своєчасне перерахування до відповідних органів утримань та нарахувань на заробітну плату несе роботодавець.
За наведених обставин, з урахуванням положень ч. 4 ст. 72 Закон № 889-VIII, колегія суддів дійшла висновку про необхідність ухвалення додаткового судового рішення, яким стягнути з ГУ ДПС у Сумській області на користь ОСОБА_1 середню заробітну плату за період відсторонення від виконання посадових обов'язків з 13.12.2023 по 09.02.2024 в розмірі 76024,43 грн, з відрахуванням обов'язкових платежів (податків, внесків, зборів).
Крім того, частиною 1 ст. 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З урахуванням висновків колегії суду про задоволення вимог ОСОБА_1 , колегія суддів дійшла висновку про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Сумській області на користь позивача витрат по сплаті судового збору за подання адміністративного позову у сумі 2422,40 грн.
Колегія суддів зауважує, що відповідно до пункту першого частини шостої статті 12 КАС України, для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її походження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи. Які у значенні Закону України «Про запобігання корупції» займають відповідальне та особливо відповідальне становище.
Приміткою до статті 53-1 Закону України «Про запобігання корупції» визначено, що під службовими особами, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, в цій статті розуміються особи, посади яких належать до посад державної служби категорії «А» або «Б», .
За інформацією, що мається в Єдиному державному реєстрі декларацій, позивач займає посаду державної служби, категорії «Б». Означене виключає можливість розгляду судом справи за позовом ОСОБА_1 за правилами розгляду справ незначної складності.
Інші доводи апеляційної скарги та заперечення сторін на висновки колегії суддів не впливають.
При цьому, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (№ 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (№ 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
За наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення (п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України).
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 292, 293, 308, 310, 313, 315, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Сумській області - задовольнити частково.
Додаткове рішення Сумського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2024 року скасувати з прийняттям нового, яким заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення - задовольнити.
Ухвалити додаткове рішення, яким стягнути з Головного управління Державної податкової служби у Сумській області (40009, м. Суми, вул. Іллінська, 13, код ЄДРПОУ 43995469) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) середню заробітну плату за період відсторонення від виконання посадових обов'язків з 13 грудня 2023 року по 09 лютого 2024 року в розмірі 76 024 (сімдесят шість тисяч двадцять чотири) гривні 43 копійки, з відрахуванням обов'язкових платежів (податків, внесків, зборів), та судовий збір, сплачений при зверненні до суду в сумі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.
Постанова Другого апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку на протязі тридцяти днів, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя Л.В. Мельнікова
Судді А.О. Бегунц В.Б. Русанова
У зв'язку з перебуванням судді Бегунца А.О. у відрядженні з 12.02.2025 по 14.02.2025, та судді Мельникової Л.В. на лікарняному з 10.02.2025 по 14.02.2025, постанова у повному обсязі виготовлена і підписана 17.02.2025.