Головуючий І інстанції: Воловик С.В.
04 лютого 2025 р.Справа № 480/990/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Мельнікової Л.В.,
Суддів: Бегунца А.О. , Русанової В.Б. ,
за участю секретаря судового засідання Колесник О.Е.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду у місті Харкові в режимі відеоконференції справу за апеляційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у Сумській області на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Сумській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача в.о. начальника Головного управління Державної податкової служби у Сумській області Снєжко Артем Олександрович про визнання протиправним та скасування наказів, -
12.02.2024 позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, яким, з урахуванням уточнень, просить:
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Державної податкової служби у Сумській області (далі - ГУ ДПС у Сумській області, контролюючий орган) № 3-дс від 09.02.2024 «Про застосування дисциплінарного стягнення»;
- визнати протиправним та скасувати наказ ГУ ДПС у Сумській області № 5-дс від 23.02.2024 «Про застосування дисциплінарного стягнення»;
- стягнути з ГУ ДПС у Сумській області на його користь середню заробітну плату за час відсторонення від виконання посадових обов'язків з 13.12.2023 по 09.02.2024 включно.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що під час проходження державної служби в ГУ ДПС у Сумській області на посаді начальника управління інформаційних технологій, у лютому 2024 року до нього було застосовано дисциплінарне стягнення, догана, за вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого п. 5 ч. 2 ст. 65 Закону України від 10.12.2015 № 889-VIII «Про державну службу» (далі - Закон № 889-VIII). Підставою для застосування дисциплінарного стягнення відповідач визначив неналежне виконання своїх посадових обов'язків що призвело до «критичного навантаження» обласного серверу (зокрема, протягом першої половини дня), повільної роботи «Репозиторію одноразових запитів на отримання інформації з реплікацій ДПС та звітів ДКУ», проблемних питань, що виникають з обслуговуванням комп'ютерної техніки, несвоєчасним оновленням системного програмного забезпечення, що спричиняє труднощі при наданні адміністративних послуг та негативно впливає на виконання основних завдань ГУ ДПС у Сумській області. Позивач зазначив, що він порушень службової дисципліни не допускав, а стягнення застосовано з порушенням вимог Закону № 889-VIII та Порядку здійснення дисциплінарного провадження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1039 від 04.12.2019.
Крім того, позивач зазначив, що «Репозиторій одноразових запитів на отримання інформації з реплікацій ДПС та звітів ДКУ», належну роботу якого нібито не було забезпечено, не входить до Переліку систем, до яких надається доступ користувачам, оскільки не є інформаційною, електронною комунікаційною та інформаційно-комунікаційною системою ДПС України. Вказаний репозиторій було створено за ініціативою творчого колективу ентузіастів з числа працівників управління інформаційних технологій понад 25 років тому та є накопичувачем одноразових запитів, розробленим на підставі листів структурних підрозділів, отриманих управлінням інформаційних технологій та призначений для довідкового використання структурними підрозділами.
Також позивач зауважив, що повільна робота «Репозиторію одноразових запитів на отримання інформації з реплікацій ДПС та звітів ДКУ», пов'язана зі змінами у регламенті розподіленої реплікації бази даних ДПС України, зумовлених введенням воєнного стану, внаслідок чого доступ до інформації з баз даних ДПС України на серверах цілодобово обмежений в проміжку часу з 08.00 до 20.00 у робочі дні.
Також позивач наголосив, що управлінням інформаційних технологій здійснюється постійна оптимізація роботи серверів баз даних, а різке зменшення продуктивності роботи бази даних є наслідком зростання обсягу даних у основних сховищах: звітів про розрахунки з бюджетами, податкових накладних та розрахунків коригування до них, журнальних таблиць облікових даних, які за 2020-2023 роки зросли до 80 мільйонів рядків, що враховуючи індекси, дає різке зменшення продуктивності. Крім того, позивач акцентував увагу на тому, що існує очевидна невідповідність обчислювальних ресурсів серверу вимогам серверу бази даних та ступінь оптимізації не може задовольнити необхідну швидкість обробки запитів, оскільки, по-перше, придбання серверного обладнання останній раз здійснювалось у 2019 році, а кількість запитів, в порівнянні з 2019 роком, збільшилась майже у 2 рази (2019 рік - 52 запити, 2023 рік - 96 запитів); по-друге, доступ до репозиторію станом на 2023 рік мають 266 працівників, в той час, коли у 2019 році такий дозвіл мало 156 працівників; та по-третє, об'єм баз даних у порівнянні з 2019 роком збільшився у два рази: у 2019 році - 1,2 терабайта, в 2023 році - 2,9 терабайт.
Стосовно проблемних питань, що виникають з обслуговуванням комп'ютерної техніки, позивач зазначив, що ці питання виникають через фізичну застарілість устаткування для автоматичного оброблення інформації, яка не дозволяє здійснювати оновлення програмного забезпечення або не забезпечує стійкість його роботи. Так, останнє централізоване постачання устаткування відбувалось у 2020 році, а саме: придбано 50 моноблоків в той час, коли у ГУ ДПС у Сумській області та Сумській ДПІ є в наявності 334 автоматизованих робочих місць. Управління інформаційних технологій неодноразово зверталось до управління фінансового забезпечення з повідомленнями про потреби в закупівлі персональних комп'ютерів, периферійних пристроїв, серверів, системи «Електронна черга», проте такі повідомлення залишились без задоволення.
Заперечуючи проти вимог позивача, у відзиві на адміністративний позов ГУ ДПС в Сумській області вказує, що на підставі доповідних записок структурних підрозділів, наказом № 432 від 13.12.2023 було порушено дисциплінарне провадження стосовно начальника управління інформаційних технологій ОСОБА_1 , а наказом № 437 від 15.12.2023 - утворено дисциплінарну комісію. Про порушення дисциплінарного провадження та про необхідність надання пояснень, позивач був повідомлений листом № 17796/6/18-28-01-01-22-ДК від 20.12.2023. За результатами дисциплінарного провадження встановлено, що неналежне виконання начальником управління інформаційних технологій ОСОБА_1 , своїх посадових обов'язків, а саме: обов'язку забезпечення функціонування інформаційно-комунікаційних систем, координації роботи щодо забезпечення технічними та системними програмними засобами, адміністрування та забезпечення експлуатації обладнання автоматизованих робочих місць, призвело до «критичного навантаження» обласного серверу (зокрема протягом першої половини дня), повільної роботи «Репозиторію одноразових запитів на отримання інформації з реплікацій ДПС та звітів ДКУ», а також до виникнення проблем з обслуговуванням комп'ютерної техніки, несвоєчасним оновленням системного програмного забезпечення, що спричинило труднощі при наданні адміністративних послуг та негативно вплинуло на виконання основних завдань ГУ ДПС у Сумській області. У зв'язку з цим, на підставі подання дисциплінарної комісії від 01.02.2024, наказом № 3-дс від 09.02.2024 до позивача застосовано дисциплінарне стягнення догана. Втім, у зв'язку з перебуванням ОСОБА_1 у відпустці та його виходом на роботу 23.02.2024, був прийнятий наказ № 5-дс про застосування на виконання наказу № 3-дс від 09.02.2024 до позивача дисциплінарного стягнення догана.
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 25.10.2024 (розгляд справи відбувся за правилами спрощеного позовного провадження) задоволено вимоги адміністративного позову ОСОБА_1 .
Так, судовим рішенням визнано протиправним та скасовано наказ ГУ ДПС у Сумській області № 3-дс від 09.02.2024 «Про застосування дисциплінарного стягнення».
Визнано протиправним та скасовано наказ ГУ ДПС у Сумській області № 5-дс від 23.02.2024 «Про застосування дисциплінарного стягнення».
Висновок суду мотивований тим, що на час прийняття наказу № 3-дс від 09.02.2024 про застосування дисциплінарного стягнення, ОСОБА_1 відповідно до наказу № 22-в від 02.02.2024 перебував у відпустці. Тобто, фактично дисциплінарне стягнення догана було застосовано до позивача всупереч приписів ч. 4 ст. 74 Закону України «Про державну службу», що свідчить про його протиправність.
Також суд зазначив, що зі змісту наказу № 5-дс від 23.02.2024 убачається, що його прийнято на виконання наказу № 3-дс від 09.02.2024 у зв'язку із виходом 23.02.2024 ОСОБА_1 на роботу та відповідно до цього наказу до позивача застосовано дисциплінарне стягнення догана на підставі подання дисциплінарної комісії № 171/18-28-01-01-21-ДК від 01.02.2024. Тобто, фактично, наказом № 5-дс від 23.02.2024 до ОСОБА_1 за одне порушення вдруге застосовано дисциплінарне стягнення догана, що суперечить приписам ч. 3 ст. 74 Закону України «Про державну службу».
Не погоджуючись із судовим рішенням, в апеляційній скарзі ГУ ДПС у Сумській області, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та ухвалити нове, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.
Аргументи, наведені відповідачем в обґрунтування вимог апеляційної скарги, фактично аналогічні наведеним у відзиві на позов.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить залишити її без задоволення, а рішення суду - без змін.
За приписами ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги (ч. 1 ст. 308).
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язкової підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 2 ст. 308).
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача, переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а судове рішення відповідно до положень п. 7 ч. 3 ст. 317 КАС України слід скасувати, з наступних підстав.
Судом установлено, що відповідно до витягу з наказу «про переведення» від 13.06.2022 № 69-О, начальника управління електронних сервісів ОСОБА_1 з 13.06.2022 переведено на посаду начальника управління інформаційних технологій ГУ ДПС у Сумській області (а.с. 48).
У зв'язку з надходженням доповідних записок управління економічного аналізу № 855/18-28-19-01-02 від 28.09.2023, управління оподаткування юридичних осіб № 5859/18-28-04-02-06 від 09.11.2023, управління оподаткування фізичних осіб № 7630/18-28-24-01-03 від 09.11.2023, управління податкового аудиту № 2045/18-28-07-05-06 від 10.11.2023, Сумської державної податкової інспекції № 614/18-28-65-02-09 від 08.11.2023, управління інформаційних технологій № 412/18-28-20-01-04 від 06.12.2023, а також протоколу апаратної наради № 55-п від 05.12.2023, відповідно до статей 17, 64-69, 73 Закону України від 10.12.2015 № 889-VIII «Про державну службу» (далі - Закон № 889-VIII), ГУ ДПС у Сумській області прийнято наказ № 432 від 13.12.2023 про порушення дисциплінарного провадження, у зв'язку з чим, наказом № 437 від 15.12.2023 утворено дисциплінарну комісію. (т. 1 а.с. 115-117)
ГУ ДПС у Сумській області листом від 18.12.2023 № 17746/6/18-28-11-09 повідомило позивача, що у зв'язку з його перебуванням на лікарняному, наказ про надання відпусток буде видано в перший робочий день, після закінчення тимчасової непрацездатності, зазначеної у документі про тимчасову непрацездатність та його виходу на роботу (т. 1 а.с. 227).
Відповідно до статей 17, 64-69 Закону № 889-VIII, порядку здійснення дисциплінарного провадження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 № 1039, керуючись Положенням про ГУ ДПС у Сумській області, затвердженим наказом ДПС від 12.11.2020 № 643, наказу ГУ ДПС у Сумській області № 432 від 13.12.2023 «Про порушення дисциплінарного провадження», ГУ ДПС у Сумській області наказом «Про відсторонення від виконання посадових обов'язків» від 20.12.2023 № 444, начальника управління інформаційних технологій ГУ ДПС у Сумській області ОСОБА_1 відсторонено від виконання посадових обов'язків на час проведення дисциплінарного провадження (т. 1 а.с. 119).
ГУ ДПС у Сумській області наказом від 16.01.2024 № 1-дп «Про внесення змін до наказу ГУ ДПС у Сумській області від 13.12.2023 № 432», внесено зміни до пункту 1 наказу ГУ ДПС у Сумській області від 13.12.2023 № 432, викладено його у наступній редакції: порушити дисциплінарне провадження стосовно начальника управління інформаційних технологій ГУ ДПС у Сумській області ОСОБА_1 для визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчинення дисциплінарного проступку, що полягає у неналежному виконанні посадових обов'язків, що призвело до виявлених порушень і наслідків (т. 1 а.с. 125).
За результатами розгляду матеріалів дисциплінарної справи № 16 Дисциплінарна комісія ГУ ДПС у Сумській області прийшла до висновку (протокол засідання Дисциплінарної комісії ГУ ДПС від 30.01.2023 № 6-ДК), що у діях ОСОБА_1 вбачаються ознаки дисциплінарного проступку, передбаченого підпунктом 5 частини 2 статті 65 № 889-VIII, у зв'язку з чим в.о. начальника ГУ ДПС у Сумській області Артему Снєжку направлено подання.
На підставі п. 5 ч. 2 ст. 65, абз. 3 п. 2 ч. 2 ст. 68, ч. 10 ст. 69, п. 12 ч. 2 ст. 73 Закону № 889-VIII, керуючись ч. 3 ст. 66 Закону № 889-VIII, Дисциплінарна комісія запропонувала в.о. начальника ГУ ДПС у Сумській області Артему Снєжку застосувати до начальника управління ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення, передбачене п. 2 ч. 1, ч. 3 ст. 66 Закону № 889-VIII, догана (т. 2 а.с. 93-96).
На підставі подання Дисциплінарної комісії ГУ ДПС у Сумській області від 01.02.2024 № 171/18-28-01-01-21-ДК, пояснення ОСОБА_1 від 07.02.2024, наказом ГУ ДПС у Сумській області від 09.02.2024 № 3-дс «Про застосування дисциплінарного стягнення» до начальника управління інформаційних технологій ГУ ДПС у Сумській області ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді догани за вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого п. 5 ч. 2 ст. 65 Закону № 889-VIII. (т. 1 а.с. 27-31)
Відповідно до наказу ГУ ДПС у Сумській області «Про надання відпустки» від 02.02.2024 № 22-в, ОСОБА_1 надана частина додаткової оплачуваної відпустки тривалістю 5 календарних днів з 05 по 09 лютого 2024 включно (т. 2 а.с. 7).
Відповідно до наказу ГУ ДПС у Сумській області «Про надання відпустки» від 09.02.2024 № 25-в, ОСОБА_1 надана частина додаткової оплачуваної відпустки тривалістю 5 календарних днів з 12 по 16 лютого 2024 включно (т. 2 а.с. 8).
На виконання наказу ГУ ДПС у Сумській області від 09.02.2024 № 3-дс «Про застосування дисциплінарного стягнення» (зі змінами), у зв'язку з виходом 23.02.2024 ОСОБА_1 на роботу, на підставі подання Дисциплінарної комісії ГУ ДПС у Сумській обалсті від 01.02.2024 № 171/18-28-01-01-21-ДК, пояснення ОСОБА_1 від 07.02.2024, наказом ГУ ДПС у Сумській області від 23.02.2024 № 5-дс «Про застосування дисциплінарного стягнення» до начальника управління інформаційних технологій ГУ ДПС у Сумській області ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді догани за вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого п. 5 ч. 2 ст. 65 Закону № 889-VIII (т. 2 а.с. 92).
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях визначає Закону № 889-VIII.
Відповідно до ст. 8 Закону № 889-VIII, державний службовець зобов'язаний: 1) дотримуватися Конституції та законів України, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) дотримуватися принципів державної служби та правил етичної поведінки; 3) поважати гідність людини, не допускати порушення прав і свобод людини та громадянина; 4) з повагою ставитися до державних символів України; 5) обов'язково використовувати державну мову під час виконання своїх посадових обов'язків, не допускати дискримінацію державної мови і протидіяти можливим спробам її дискримінації; 6) забезпечувати в межах наданих повноважень ефективне виконання завдань і функцій державних органів; 7) сумлінно і професійно виконувати свої посадові обов'язки та умови контракту про проходження державної служби (у разі укладення); 8) виконувати рішення державних органів, накази (розпорядження), доручення керівників, надані на підставі та у межах повноважень, передбачених Конституцією та законами України; 9) додержуватися вимог законодавства у сфері запобігання і протидії корупції; 10) запобігати виникненню реального, потенційного конфлікту інтересів під час проходження державної служби; 11) постійно підвищувати рівень своєї професійної компетентності та удосконалювати організацію службової діяльності; 12) зберігати державну таємницю та персональні дані осіб, що стали йому відомі у зв'язку з виконанням посадових обов'язків, а також іншу інформацію, яка відповідно до закону не підлягає розголошенню; 13) надавати публічну інформацію в межах, визначених законом.
Державні службовці виконують також інші обов'язки, визначені у положеннях про структурні підрозділи державних органів та посадових інструкціях, затверджених керівниками державної служби в цих органах, та контракті про проходження державної служби (у разі укладення).
Відповідно до ст. 62 Закону № 889-VIII державний службовець зобов'язаний виконувати обов'язки, визначені статтею 8 цього Закону, а також: 1) не допускати вчинків, несумісних із статусом державного службовця; 2) виявляти високий рівень культури, професіоналізм, витримку і тактовність, повагу до громадян, керівництва та інших державних службовців; 3) дбайливо ставитися до державного майна та інших публічних ресурсів. Державний службовець особисто виконує покладені на нього посадові обов'язки.
Згідно зі ст. 64 Закону № 889-VIII за невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.
Для державних службовців можуть встановлюватися особливості притягнення до дисциплінарної відповідальності у випадках, визначених законом.
Підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов'язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення (ч. 1 ст. 65 Закону № 889-VIII).
Частиною 2 ст. 65 Закону № 889-VIII встановлено, що дисциплінарними проступками є: 1) порушення Присяги державного службовця; 2) порушення правил етичної поведінки державних службовців; 3) вияв неповаги до держави, державних символів України, Українського народу; 4) дії, що шкодять авторитету державної служби; 5) невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень; 6) недотримання правил внутрішнього службового розпорядку; 7) перевищення службових повноважень, якщо воно не містить складу злочину або адміністративного правопорушення; 8) невиконання вимог щодо політичної неупередженості державного службовця; 9) використання повноважень в особистих (приватних) інтересах або в неправомірних особистих інтересах інших осіб; 10) подання під час вступу на державну службу недостовірної інформації про обставини, що перешкоджають реалізації права на державну службу, а також неподання необхідної інформації про такі обставини, що виникли під час проходження служби; 11) неповідомлення керівнику державної служби про виникнення відносин прямої підпорядкованості між державним службовцем та близькими особами у 15-денний строк з дня їх виникнення; 12) прогул державного службовця (у тому числі відсутність на службі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин; 13) поява державного службовця на службі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння; 14) прийняття державним службовцем необґрунтованого рішення, що спричинило порушення цілісності державного або комунального майна, незаконне їх використання або інше заподіяння шкоди державному чи комунальному майну, якщо такі дії не містять складу злочину або адміністративного правопорушення; 15) прийняття державним службовцем рішення, що суперечить закону або висновкам щодо застосування відповідної норми права, викладеним у постановах Верховного Суду, щодо якого судом винесено окрему ухвалу.
Державний службовець не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності, якщо минуло шість місяців з дня, коли керівник державної служби дізнався або мав дізнатися про вчинення дисциплінарного проступку, не враховуючи час тимчасової непрацездатності державного службовця чи перебування його у відпустці, або якщо минув один рік після його вчинення, або постановлення відповідної окремої ухвали суду (ч. 3 ст. 65 Закону №889-VIII).
Приписами частини 1 статті 66 Закону № 889-VIII встановлено, що до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення: 1) зауваження; 2) догана; 3) попередження про неповну службову відповідність; 4) звільнення з посади державної служби.
За змістом ст. 67 Закону № 889-VIII, дисциплінарне стягнення має відповідати характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та ступеню вини державного службовця. Під час визначення виду дисциплінарного стягнення необхідно враховувати характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов'язків.
Згідно з ч. 1 ст. 69 Закону № 889-VIII для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ (далі - дисциплінарна комісія).
Результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиція Комісії або подання дисциплінарної комісії, які мають рекомендаційний характер для суб'єкта призначення (ч. 10 ст. 69 Закону № 889-VII).
Статтею 73 Закону № 889-VIII передбачено, що з метою збору інформації про обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, для визначення дисциплінарною комісією ступеня вини, характеру і тяжкості цього дисциплінарного проступку Комісією, дисциплінарною комісією формується дисциплінарна справа.
Дисциплінарна справа повинна містити: 1) дату і місце її формування; 2) підстави для відкриття дисциплінарного провадження; 3) характеристику державного службовця, складену його безпосереднім керівником, та інші відомості, що характеризують державного службовця; 4) відомості щодо наявності чи відсутності дисциплінарних стягнень; 5) інформаційну довідку з викладенням обставин щодо вчинення державним службовцем дисциплінарного проступку; 6) пояснення державного службовця щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження; 7) пояснення безпосереднього керівника державного службовця з приводу обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження; 8) пояснення інших осіб, яким відомі обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження; 9) належним чином завірені копії документів і матеріалів, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; 10) відомості про причини і умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення чи обставини, на підставі яких з державного службовця знімають звинувачення; 11) висновок за результатами службового розслідування (у разі його проведення); 12) висновок про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності; 13) опис матеріалів, які містяться в дисциплінарній справі.
Результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиції Комісії, подання дисциплінарної комісії у державному органі, які мають рекомендаційний характер для суб'єкта призначення.
Відповідно до ст. 74 Закону № 889-VIII, дисциплінарне стягнення має відповідати ступеню тяжкості вчиненого проступку та вини державного службовця. Під час визначення виду стягнення необхідно враховувати характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до служби.
Дисциплінарне стягнення може бути накладено тільки у разі встановлення факту вчинення дисциплінарного проступку та вини державного службовця. Вчинення державним службовцем діянь у стані крайньої потреби або необхідної оборони виключають можливість застосування дисциплінарного стягнення.
Дисциплінарне стягнення не може бути застосовано під час відсутності державного службовця на службі у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, під час перебування його у відпустці або у відрядженні.
Державний службовець має право на ознайомлення з матеріалами дисциплінарної справи та на оскарження застосованого до нього дисциплінарного стягнення у визначеному цим Законом порядку.
Згідно зі ст. 75 Закону № 889-VIII, перед накладенням дисциплінарного стягнення суб'єкт призначення повинен отримати від державного службовця, який притягається до дисциплінарної відповідальності, письмове пояснення.
Пояснення державного службовця має відображати час, місце, обставини та причини вчинення ним дисциплінарного проступку, його усвідомлення чи заперечення провини, а також інші питання, які мають значення у справі.
Відмова надати пояснення оформляється відповідним актом і підтверджується двома державними службовцями. Відмова надати пояснення не перешкоджає здійсненню дисциплінарного провадження та накладенню на державного службовця дисциплінарного стягнення.
Відповідно до ст. 77 Закону № 889-VIII, рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження приймає суб'єкт призначення протягом 10 календарних днів з дня отримання пропозицій Комісії, подання дисциплінарної комісії у державному органі. Рішення оформляється відповідним актом суб'єкта призначення.
У рішенні, яке оформляється наказом (розпорядженням), зазначаються найменування державного органу, дата його прийняття, відомості про державного службовця, стислий виклад обставин справи, вид дисциплінарного проступку і його юридична кваліфікація, вид застосованого дисциплінарного стягнення.
Якщо під час розгляду дисциплінарної справи у діях державного службовця не виявлено дисциплінарного проступку, суб'єкт призначення приймає рішення про закриття дисциплінарного провадження стосовно державного службовця, яке оформляється наказом (розпорядженням).
Аналіз наведених правових норм дає підстави дійти висновку, що підставою для накладення дисциплінарного стягнення є виключно фактичні дані, що свідчать про реальну наявність у діях державного службовця протиправної поведінки, шкідливих наслідків та причинного зв'язку між ним і дією (бездіяльністю) порушника. Обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини державного службовця, з'ясовуються під час дисциплінарного провадження, за наслідками якого на підставі подання дисциплінарної комісії, суб'єкт призначення вирішує питання наявності чи відсутності підстав для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності, обґрунтовуючи при цьому своє рішення у відповідному наказі, у тому числі в частині обрання виду стягнення. Водночас, за одне порушення до державного службовця може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення і лише в тому випадку, коли державний службовець перебуває на роботі.
Як встановлено судом, на час прийняття наказу № 3-дс від 09.02.2024 про застосування дисциплінарного стягнення, ОСОБА_1 відповідно до наказу № 22-в від 02.02.2024 перебував у відпустці.
Тобто, фактично дисциплінарне стягнення було застосовано до позивача всупереч приписів ч. 4 ст. 74 Закону № 889-VIII, що свідчить про його протиправність.
Зі змісту наказу № 5-дс від 23.02.2024 убачається, що його прийнято на виконання наказу № 3-дс від 09.02.2024 у зв'язку із виходом 23.02.2024 ОСОБА_1 на роботу та відповідно до цього наказу до позивача застосовано дисциплінарне стягнення догана на підставі подання дисциплінарної комісії № 171/18-28-01-01-21-ДК від 01.02.2024.
Тобто, фактично, наказом № 5-дс від 23.02.2024 до ОСОБА_1 за одне порушення вдруге застосовано дисциплінарне стягнення догана, що суперечить приписам ч. 3 ст. 74 Закону № 889-VIII.
Крім того, колегія суддів зауважує, що Закон № 889-VIII не передбачає права суб'єкта призначення приймати рішення про застосування дисциплінарного стягнення на виконання іншого рішення, яким також застосовано дисциплінарне стягнення.
За таких обставин, колегія судів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскаржувані накази прийнято не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, у зв'язку з чим є протиправними та підлягають скасуванню.
Стосовно суті встановлених порушень, які стали підставою для застосування дисциплінарного стягнення, колегія суддів зазначає, що неналежним виконання посадових обов'язків позивачем, відповідач визначив не забезпечення функціонування інформаційно-комунікаційних систем, не здійснення координації роботи щодо забезпечення технічними та системними програмними засобами, адміністрування та належної експлуатації обладнання автоматизованих робочих місць.
Як убачається з матеріалів дисциплінарного провадження, підставою для таких висновків стали виключно доповідні записки управління економічного аналізу № 855/18-28-19-01-02 від 28.09.2023, управління оподаткування юридичних осіб № 5859/18-28-04-02-06 від 09.11.2023, управління оподаткування фізичних осіб № 7630/18-28-24-01-03 від 09.11.2023, управління податкового аудиту № 2045/18-28-07-05-06 від 10.11.2023 та Сумської державної податкової інспекції № 614/18-28-65-02-09 від 08.11.2023, у яких містилась інформація щодо незадовільної роботи «Репозиторію одноразових запитів на отримання інформації з реплікацій ДПС та звітів ДКУ» та комп'ютерної техніки.
Разом з цим, листом № 412/18-28-20-01-04 від 06.12.2023 в.о. начальника управління інформаційних технологій повідомляла про причини незадовільної роботи «Репозиторію одноразових запитів на отримання інформації з реплікацій ДПС та звітів ДКУ» та комп'ютерної техніки, які фактично не залежать від позивача.
Підстав не врахування зазначеної інформації відповідачем при вирішення питання щодо наявності чи відсутності факту неналежного виконання ОСОБА_1 своїх посадових обов'язків, ні матеріали дисциплінарного провадження, ні відзив на позовну заяву, не містять.
Також не містять матеріали дисциплінарного провадження і доказів того, що незадовільна робота «Репозиторію одноразових запитів на отримання інформації з реплікацій ДПС та звітів ДКУ» та комп'ютерної техніки викликана саме винною протиправною поведінкою ОСОБА_1 , тобто, є наслідком неналежного виконання останнім своїх посадових обов'язків, а не іншими об'єктивними обставинами.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про невідповідність оскаржуваних наказів критеріям, встановленим ч. 2 ст. 2 КАС України, та про наявність підстав для задоволення позовних вимог про їх скасування.
Разом з тим, колегія суддів зауважує, що відповідно до пункту першого частини шостої статті 12 КАС України, для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її походження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи. Які у значенні Закону України «Про запобігання корупції» займають відповідальне та особливо відповідальне становище.
Приміткою до статті 53-1 Закону України «Про запобігання корупції» визначено, що під службовими особами, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, в цій статті розуміються особи, посади яких належать до посад державної служби категорії «А» або «Б», .
За інформацією, що мається в Єдиному державному реєстрі декларацій, позивач займає посаду державної служби, категорії «Б». Означене виключає можливість розгляду судом справи за позовом ОСОБА_1 за правилами розгляду справ незначної складності.
Відповідно до п. 7 ч. 3 ст. 317 КАС України, порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення суду, якщо суд розглянув за правилами спрощеного позовного провадження справу, яка підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження.
Оскільки означені вище обставини судом першої інстанції залишені поза увагою та цим обставинам не надана належна правова оцінка, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення вимог апеляційної скарги ГУ ДПС у Сумській області, скасування рішення суду першої інстанції, з прийняттям нового судового рішення про задоволення вимог адміністративного позову ОСОБА_1 .
Інші доводи апеляційної скарги та заперечення сторін на висновки колегії суддів не впливають.
При цьому, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (№ 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (№ 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
За наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення (п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України).
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 292, 293, 308, 310, 313, 315, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Сумській області - задовольнити частково.
Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2024 року скасувати з прийняттям нового судового рішення про задоволення вимог адміністративного позову ОСОБА_1 .
Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Державної податкової служби у Сумській області № 3-дс від 09 лютого 2024 «Про застосування дисциплінарного стягнення».
Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Державної податкової служби у Сумській області № 5-дс від 23 лютого 2024 «Про застосування дисциплінарного стягнення».
Постанова Другого апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку на протязі тридцяти днів, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя Л.В. Мельнікова
Судді А.О. Бегунц В.Б. Русанова
У зв'язку з перебуванням судді Бегунца А.О. у відрядженні з 12.02.2025 по 14.02.2025, та судді Мельникової Л.В. на лікарняному з 10.02.2025 по 14.02.2025, постанова у повному обсязі виготовлена і підписана 17.02.2025