Справа № 560/11297/24
17 лютого 2025 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Печеного Є.В.,
розглянувши клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , у якому просить:
" - визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не проведення перерахунку та виплати мені, ОСОБА_2 , з 28.02.2022 року по 12.05.2023 року грошового забезпечення із врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 01.01.2022 року та на 01.01.2023 року відповідно, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінети Міністрів України № 704 від 30.08.2017 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького склади та деяких інших осіб», а також процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати підвищення) та премії, одноразової грошової допомоги при звільненні, премії за особистий внесок у загальні результати служби, матеріальної допомоги на оздоровлення, грошової компенсації за невикористану основну та додаткову відпустку, з урахуванням виплачених сум; та не нарахування та невиплати мені, ОСОБА_1 , додаткової винагороди згідно з Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо окремих питань, пов'язаних із проходженням військової служби під час дії воєнного стану» та постановою Кабінету міністрів України від 22 лютого 2022 року за № 168 за період виконання бойового (спеціального) завдання, а саме з лютого 2023 року по січень 2024 року;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 перерахувати та виплати мені ОСОБА_2 , з 28.02.2022 року по 12.05.2023 року грошове забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022 року та на 01.01.2023 року відповідно, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького склади та деяких інших осіб» а також зробити перерахунок процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, одноразової грошової допомоги при звільненні, премії за особистий внесок у загальні результати служби матеріальної допомоги на оздоровлення, грошової компенсації за невикористану основну та додаткову відпустку, з урахуванням виплачених сум та з урахуванням індексації грошового забезпечення, і зробити перерахунок у зв'язку з цим усіх інших отриманих виплат під час проходження військової служби; та нарахувати та виплати мені, ОСОБА_1 , додаткову винагороду згідно з Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо окремих питань, пов'язаних із проходженням військової служби під час дії воєнного стану» та постановою Кабінету міністрів України від 22 лютого 2022 року за №168 за період виконання бойового (спеціального) завдання, а саме за період з лютого 2023 року по січень 2024 року".
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 05.08.2024 відкрито провадження в цій справі та вирішено її розглянути за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
До суду від відповідача надійшло клопотання про залишення позовної заяви ОСОБА_1 без розгляду у зв'язку з пропуском позивачем місячного строку звернення до суду.
Вирішуючи подане клопотання, суд зазначає таке.
Згідно із частиною 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до частини 3 статті 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк (частини 5 статті 122 КАС України).
Натомість, частиною 2 статті 233 КЗпП України (в редакції до 19.07.2022 року) встановлено, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Офіційне тлумачення положення вказаної норми надав Конституційний Суд України у рішеннях від 15.10.2013 №8-рп/2013 і №9-рп/2013. Конституційний Суд України дійшов висновку, що в аспекті конституційного звернення, положення частини другої статті 233 КЗпП України у системному зв'язку з положеннями статей 1, 12 Закону України "Про оплату праці" необхідно розуміти так, що у разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці не обмежується будь-яким строком звернення працівника до суду з позовом про стягнення заробітної плати, яка йому належить, тобто усіх виплат, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством, зокрема й за час простою, який мав місце не з вини працівника, незалежно від того, чи було здійснене роботодавцем нарахування таких виплат.
Згідно із пунктом 2.1 мотивувальної частини вказаного вище рішення, поняття "заробітна плата" і "оплата праці", які використано у законах, що регулюють трудові правовідносини, є рівнозначними в аспекті наявності у сторін, які перебувають у трудових відносинах, прав і обов'язків щодо оплати праці, умов їх реалізації та наслідків, що мають настати у разі невиконання цих обов'язків.
Верховний Суд, надаючи оцінку поняттям "грошова винагорода", "одноразова грошова допомога при звільненні", "оплата праці" і "заробітна плата", які використовуються у законодавстві, що регулює трудові правовідносини, виснував, що вказані поняття є рівнозначними.
Під заробітною платою, яка належить працівникові, або, за визначенням, використаним у частині другій статті 233 КЗпП України, належною працівнику заробітною платою необхідно розуміти усі виплати, на отримання яких працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових правовідносинах з роботодавцем, незалежно від того, чи було здійснене нарахування таких виплат.
У цьому контексті суд вказує, що перебування особи на публічній службі, у тому числі військовій службі, є однією із форм реалізації закріпленого в статті 43 Конституції України права на працю.
Водночас, в аспекті спірних правовідносин поняття "грошове забезпечення" і "заробітна плата", які використано у законодавстві, що регулює трудові правовідносини, є рівнозначними. Рівнозначність цих понять обумовлена наявністю у сторін прав і обов'язків щодо оплати праці, умов їх реалізації та наслідків, що мають настати у разі невиконання цих обов'язків та врегульоване спеціальними законами: Законом України "Про оплату праці", КЗпП України, а також іншими підзаконними нормативними актами.
Разом з тим, частиною 2 статті 233 КЗпП України в редакції, яка набула чинності з 19.07.2022 встановлено, що із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.
Як встановив суд, відповідно до витягу із наказу про звільнення від 01.06.2024 № 163, позивача з 01.06.2024 виключено із списків особового складу частини та всіх видів забезпечення.
ОСОБА_1 звернувся до суд з цим позовом 02.08.2024 року, тобто, у межах законодавчо визначеного строку звернення.
За таких обставин і правових підстав, суд виходить з того, що у задоволенні клопотання ІНФОРМАЦІЯ_1 про залишення позовної заяви без розгляду слід відмовити.
Керуючись статтями 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні клопотання ІНФОРМАЦІЯ_1 про залишення позовної заяви без розгляду - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Головуючий суддя Є.В. Печений