Справа № 560/243/25
іменем України
17 лютого 2025 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Матущака В.В. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області , Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправними та зобов'язання вчинити дії,
І. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ СТОРІН
Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, в якому просить:
1. Визнати дії головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області та Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо незарахуваня до страхового стажу ОСОБА_1 періоду з 01.01.1992 по 15.03.1995 роботи в російській федерації, та періоду з 03.07.1995 по 07.03.2000 роботи в Республіці Казахстан та відмові в призначені пенсії за віком, протиправними та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України Житомирській області від 28.10.2024 №221150002790.
2. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити ОСОБА_2 з 21.10.2024 пенсію за віком, відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" зарахувавши до страхового стажу період з 01.01.1992 по 15.03.1995 роботи в російській федерації та період з 03.07.1995 по 07.03.2000 роботи в Республіці Казахстан.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що звернувшись до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком, отримав відмову у призначенні пенсії у зв'язку з тим, що страховий стаж складає 13 років 05 місяців 12 днів при необхідних 21, до страхового стажу не зараховано періоди з 01.01.1992 по 15.03.1995 роботи в російській федерації, та періоду з 03.07.1995 по 07.03.2000 роботи в Республіці Казахстан, оскільки з 01.01.2023 призупинили дію Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992. Позивач вважає, що відповідач протиправно не зарахував йому до страхового стажу спірні періоди роботи, оскільки вважає, що підстави такого не зарахування не відповідають ані нормам національного законодавства, ані чинним на момент набуття позивачем спірного стажу положенням міжнародних договорів (угод), згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Вважаючи такі дії відповідача протиправними та такими, що порушують його права, позивач звернувся до суду з цим позовом. Просить позов задовольнити.
До суду надійшов відзив від Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, в якому відповідач просить відмовити в задоволенні позову. Зазначає, що проведений перерахунок пенсії позивачу здійснений відповідно до законодавства. Згідно наданих документів та індивідуальних відомостей про застраховану особу страховий стаж позивача становить 13 рік 05 місяців 12 днів. Разом з тим, не зараховані спірні періоди роботи, оскільки з 01.01.2023 призупинили дію Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992. Просить відмовити у задоволенні позову.
Від Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області надійшов відзив на позов, в якому відповідач зазначив, що Головне управління здійснює свої дії в межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією України, Законами України, указами Президента України, постановами Верховної Ради України, актами Кабінету Міністрів України, які прийняті відповідно до Конституції та Законів України, відтак вважає позовні вимоги безпідставними та необґрунтованими.
У відзиві також заявлено клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з викликом (повідомленням) сторін. Враховуючи те, що дана справа є незначної складності, характер спірних правовідносин та предмет доказування не вимагають проведення судового засідання, в задоволенні клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з викликом (повідомленням) сторін суд відмовляє.
ІІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ
Ухвалою від 13.01.2025 суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
ІІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
Суд встановив, що 21.10.2024 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернувся до Головного управління пенсійного фонду України в Хмельницькій області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 28.10.2024 №221150002790 відмовлено ОСОБА_2 в призначенні пенсії за віком у зв'язку з відсутністю необхідного стажу роботи (21 рік).
Згідно поданих документів до страхового стажу позивача не зараховано період роботи з 01.01.1992 по 15.03.1995, оскільки це робота в російській федерації; з 03.07.1995 по 07.03.2000 на території Республіки Казахстан, оскільки між Україною та Республікою Казахстан відсутні двосторонні угоди в сфері пенсійного забезпечення.
Згідно поданих документів страховий стаж позивача складає 13 років 05 місяців 12 днів, що недостатньо для призначення пенсії за віком.
Вважаючи вказані дії відповідачів протиправними, позивач звернувся до суду за захистом порушеного права на належне пенсійне забезпечення.
IV. ЗАКОНОДАВСТВО ТА ОЦІНКА СУДУ
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначені законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV (далі - Закон №1058-ІV).
Відповідно до статті 26 Закону №1058-IV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу у період з 01.01.2024 по 31.12.2024 не менше 31 року.
Частиною 1 статті 24 Закон №1058-IV встановлено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом (частина 2 статті 24 Закону №1058-IV).
Підставою для відмови в переведенні з пенсії по інвалідності на пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV слугувало припинення 01.01.2023 російською федерацією участі в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992.
Згідно з частиною 2 статті 6 Угоди "Про гарантії прав громадян держав-учасників Співдружності незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення" від 13.03.1992, укладеної між Україною і росією, для встановлення права на пенсію, в тому числі пенсію на пільгових умовах і за вислугу років, громадянам держав-учасників угоди зараховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР до набрання сили вказаної угоди.
Відповідно до абзацу 2, 3 статті 6 Угоди між Урядом України і Урядом рф "Про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і росії, які працюють за межами кордонів своїх країн" від 14.01.1993 трудовий стаж, включаючи стаж який обчислюється у пільговому порядку, і стаж роботи за спеціальністю, набутий у зв'язку з трудовою діяльністю на територіях обох Сторін, взаємно визнається Сторонами. Обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством Сторони, на території якої відбувалась трудова діяльність. Сторонами визнаються дипломи, свідоцтво, інші документи державного зразка про рівень освіти і кваліфікації, які видані відповідними компетентними органами Сторін, без легалізації. Згідно зі статтею 12 Угоди вона набуває чинності з моменту її підписання сторонами (з 14.01.1993).
Частиною 2 статті 4 Угоди "Про співробітництво в галузі трудової міграції та соціального захисту трудівників-мігрантів" від 15.04.1994, підписаної Урядами Азербайджанської Республіки, Республіки Вірменія, республіки Білорусь, Республіки Грузія, Республіки Казахстан, Киргизької Республіки, Республіки Молдова, рф, Республіки Таджикистан, Туркменістану, Республіки Узбекистан, України, передбачено, що трудовий стаж, зокрема стаж на пільгових підставах і за спеціальністю, взаємно визнається Сторонами.
Отже, відповідно до Угоди, обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством держави, на території якої відбувалась трудова діяльність, стаж, набутий на території однієї з цих двох держав, визнається іншою державою.
Постановою від 29.11.2022 №1328 "Про вихід з Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення" Кабінет Міністрів України ухвалив вийти з Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, вчиненої 13.03.1992 у м. москві. Вказана постанова набрала чинності 02.12.2022.
Відповідно до статті 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
В Рішенні Конституційного Суду № 1-рп/99 від 09.02.1999 щодо тлумачення частини першої вказаної статті 58 Конституції України зазначено, що за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. Дія нормативно-правових актів у часі раніше визначалась тільки в окремих законах України (стаття 6 Кримінального кодексу України, стаття 8 Кодексу України про адміністративні правопорушення, стаття 3 Цивільного процесуального кодексу України. Конституція України, закріпивши частиною першою статті 58 положення щодо неприпустимості зворотної дії в часі законів та інших нормативно-правових актів, водночас передбачає їх зворотну дію в часі у випадках, коли вони пом'якшують або скасовують юридичну відповідальність особи, що є загальновизнаним принципом права. Тобто щодо юридичної відповідальності застосовується новий закон чи інший нормативно-правовий акт, що пом'якшує або скасовує відповідальність особи за вчинене правопорушення під час дії нормативно-правового акта, яким визначались поняття правопорушення і відповідальність за нього.
За нормами статті 151-1 Конституції України, рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскарженим.
Отже, до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України №1328 від 29.11.2022 Україна, як держава - учасниця Угоди виконує зобов'язання, взяті згідно Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних держав в галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992.
Таким чином підставою для відмови в оскаржуваному рішенні є вихід російської федерації, а не України. Тому припинення участі російської федерації в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення з 01.01.2023 не може слугувати підставою для відмови позивачу у призначенні пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV.
Враховуючи, що інші підстави для відмови у рішенні Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 28.10.2024 у призначенні пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV позивачу відсутні, суд дійшов висновку, що вказане рішення необхідно скасувати.
Суд звертає увагу, що підставою для призначення пенсії є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки.
Крім того, відомостями трудової книжки серії НОМЕР_1 від 16.03.1983 підтверджується безперервність працевлаштування позивача з 01.01.1992 по 15.03.1995 роботи в російській федерації, та періоду з 03.07.1995 по 07.03.2000 роботи в Республіці Казахстан.
Таким чином, Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області протиправно не зарахувало до страхового стажу позивача вказані періоди.
Враховуючи наведене, Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області необхідно зобов'язати зарахувати до страхового стажу позивача періоди: з 01.01.1992 по 15.03.1995 роботи в російській федерації, та періоду з 03.07.1995 по 07.03.2000 роботи в Республіці Казахстан.
При цьому суд позбавлений можливості зобов'язати відповідача призначити позивачу пенсію відповідно до норм Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", оскільки відповідачем в ході розгляду заяв позивача про призначення пенсії не виконані всі умови для прийняття відповідного рішення, а саме належно не досліджена та достовірно не встановлена наявність щодо позивача необхідних умов для призначення пенсії, із зарахуванням спірних періодів, яким судом надана оцінка.
В той же час здійснення розрахунку страхового стажу входить до безпосередньої компетенції органу Пенсійного фонду України.
Оскільки в спірних правовідносинах права позивача порушені протиправним рішенням відповідача, яке судом скасовано, і відповідачем в даному випадку не було належно обраховано загальний страховий стаж позивача, який дає право на призначення пенсії за віком, а суд не може перебирати на себе функції суб'єкта владних повноважень в реалізації відповідних управлінських функцій і вирішенні питань, віднесених до виключної компетенції такого суб'єкта, суд вважає за необхідне, на підставі частини 2 статті 9 КАС України, для ефективного захисту прав, свобод та інтересів позивача вийти за межі заявлених позовних вимог та задовольнити позовні вимоги шляхом зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 21.10.2024 про призначення пенсії за віком, з урахуванням всіх доданих до неї документів, та прийняти мотивоване рішення, з урахуванням висновків суду, викладених в цьому рішенні.
Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Підсумовуючи викладене суд приходить до висновку про задоволення позову відповідно до вищенаведених мотивів, з виходом за межі позовних вимог на підставі положень частини 2 статті 9 КАС України.
Разом з тим, суд встановив, що при зверненні до суду з даним позовом, позивач сплатив судовий збір в розмірі 1211,20 грн., відтак понесені судові витрати (судовий збір) необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду в Хмельницькій області.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 28.10.2024 №221150002790 про відмову ОСОБА_2 в призначенні пенсії за віком.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати ОСОБА_2 до страхового стажу період роботи з 01.01.1992 по 15.03.1995 в російській федерації та період з 03.07.1995 по 07.03.2000 в Республіці Казахстан.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії від 21.10.2024 з урахуванням всіх доданих до неї документів, та прийняти мотивоване рішення, з урахуванням висновків суду, викладених в даному рішенні.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене 17 лютого 2025 року
Позивач:ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 )
Відповідач:Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Гната Чекірди, 10, м. Хмельницький, Хмельницька обл., Хмельницький р-н, 29013 , код ЄДРПОУ - 21318350) Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. Ольжича, 7, м. Житомир, Житомирський р-н, Житомирська обл., 10003 , код ЄДРПОУ - 13559341)
Головуючий суддя В.В. Матущак