з питань визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень на виконання рішення суду
17 лютого 2025 року м. Рівне №460/16035/21
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Н.В. Друзенко, розглянувши в порядку письмового провадження заяву про визнання протиправними дій, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду, ухваленого в адміністративній справі за позовом
ОСОБА_1
доГоловного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області
про визнання протиправними дій, вчинених суб'єктом владних повноважень-відповідачем на виконання рішення суду
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2021 року у справі №460/16035/21, що набрало законної сили, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області здійснити з 23.05.2021 нарахування та виплату ОСОБА_1 підвищення до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік).
Окремою ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 16.06.2023 визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області на виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 23.12.2021 у справі №460/16035/21 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 , починаючи з 23.05.2021, доплати до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території гарантованого добровільного відселення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", виходячи з двох прожиткових мінімумів, а не з двох мінімальних заробітних плат (з урахуванням зміни такого розміру протягом відповідного року) згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік.
На виконання рішення суду та окремої ухвали Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області 20.06.2023 позивачу було нараховано підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, що проживає на території радіоактивного забруднення, відповідно до ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі двох мінімальних заробітних плат.
12.02.2025 до суду подано заяву у порядку статті 383 КАС України, у якій стягувач просить визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо припинення виконання судового рішення з 01.01.2025 та зобов'язати продовжити з 01.01.2025 нарахування та виплату підвищення до пенсії у розмірі відповідно до ст.39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", що дорівнює двом мінімальним заробітним платам.
Від Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області надійшли додаткові пояснення щодо підстав припинення виплати позивачу з 01.01.2025 підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає в зоні радіоактивного забруднення, відповідно до ст.39 Закону "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Дослідженням матеріалів судом встановлено, що на виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2021 року у справі №460/16035/21 та окремої ухвали Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області позивачу було нараховано підвищення до пенсії з 23.05.2021 як непрацюючому пенсіонеру, що проживає на території радіоактивного забруднення, відповідно до ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі двох мінімальних заробітних плат, що підтверджується рішеннями про перерахунок пенсії від 20.06.2023 та від 14.03.2024. Сума щомісячної доплати на виконання рішення суду та окремої ухвали з 01.10.2022 була визначена на рівні 13400 грн. і отримувалась стягувачем до 01.01.2025.
З 01.01.2025 позивачу виплачується фіксований розмір доплати за проживання на території зони гарантованого добровільного відселення в розмірі 2361 грн.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд звертає увагу, що пенсія є періодичним платежем, виплата якої, за загальним правилом, не обмежена у часі. З самого визначення поняття «пенсія» випливає, що щомісячні пенсійні виплати здійснюються на постійній основі, один раз на місяць протягом невизначеного періоду часу, а тому цей вид виплат не є строковим і не може бути призначений на певний строк; підвищення до пенсії, яке є додатковою виплатою особі, яка визнана такою, що має на нього право, нерозривно пов'язано з виплатою пенсії і також має не визначений у часі граничний термін виплати; виплату пенсії (підвищення до пенсії) не може бути обмежено будь-яким кінцевим терміном або строком, оскільки це б обмежувало право особи на отримання державної пенсії (підвищення до пенсії), яка має виплачуватись постійно, один раз на місяць протягом невизначеного часу та без встановлення будь-якого терміну або строку її виплати; порядок та строки нарахування пенсій можуть бути змінені за умов іншого законодавчого регулювання.
Висновки аналогічного змісту викладені Верховним Судом у постанові від 18.09.2024 №240/28481/23.
Отже, підвищення до пенсії, встановлене ст.39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" має невизначений у часі граничний термін виплати, а порядок і строки його нарахування можуть бути змінені за умов іншого законодавчого регулювання.
Статтею 45 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» №4059-IX від 19.11.2024 ввведено додаткові умови для доплати за проживання або працю на територіях радіоактивного забруднення та встановлено фіксований розмір доплати за проживання на територіях зони безумовного відселення або зони гарантованого добровільного відселення, а саме, 2361 грн.
Так, цією нормою встановлено, що у 2025 році на період дії воєнного стану в Україні доплата непрацюючим пенсіонерам, які постійно проживають у зоні безумовного (обов'язкового) відселення та в зоні гарантованого добровільного відселення, встановлюється за умови, що такі особи проживали або працювали у зоні безумовного (обов'язкового) відселення або в зоні гарантованого добровільного відселення, станом на 26 квітня 1986 року чи у період з 26 квітня 1986 року до 1 січня 1993 року, у зв'язку з чим особі надано статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи. Особам, які після аварії на Чорнобильській АЕС (26 квітня 1986 року) самостійно або у встановленому законодавством порядку за направленнями обласних державних адміністрацій змінили місце проживання за межі зон безумовного (обов'язкового) відселення або гарантованого добровільного відселення та в подальшому повернулися на постійне місце проживання до цих зон, а також особам, які зареєстрували своє місце проживання чи переїхали на постійне місце проживання до зазначених зон після аварії на Чорнобильській АЕС, доплата за проживання в таких зонах не встановлюється. Виплата доплати за проживання у зоні безумовного (обов'язкового) відселення та в зоні гарантованого добровільного відселення непрацюючим пенсіонерам припиняється після залишення особою свого місця постійного проживання на зазначених територіях та декларування/реєстрації місця проживання за межами зон безумовного (обов'язкового) відселення та зон гарантованого добровільного відселення, що підтверджується відомостями Єдиного державного демографічного реєстру та інших державних реєстрів.
Для встановлення виплат, передбачених цією статтею, Пенсійному фонду України наказано забезпечити звірення відомостей про постійне місце проживання одержувачів доплати за проживання у зоні безумовного (обов'язкового) відселення та в зоні гарантованого добровільного відселення із відомостями Єдиного державного демографічного реєстру та інших державних реєстрів для продовження чи припинення відповідних виплат, а також приведення розмірів доплати за проживання у зоні безумовного (обов'язкового) відселення або в зоні гарантованого добровільного відселення та пенсійних виплат у відповідність із цією статтею.
На виконання статті 45 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік», Кабінетом Міністрів України прийнято постану «Деякі питання здійснення у 2025 році на період воєнного стану в Україні доплати непрацюючим пенсіонерам, які постійно проживають у зоні безумовного (обов'язкового) відселення та в зоні гарантованого добровільного відселення» №1524 від 27.12.2024, пунктом 1 якої установлено, що у 2025 році факт проживання у зоні безумовного (обов'язкового) відселення та в зоні гарантованого добровільного відселення станом на 26 квітня 1986 року чи у період з 26 квітня 1986 року до 1 січня 1993 року для встановлення, продовження чи припинення доплат, передбачених статтею 45 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік», у разі відсутності відповідних відомостей у Єдиному державному демографічному реєстрі, Реєстрі територіальної громади та в інших державних реєстрах встановлюється органами Пенсійного фонду України за сукупності таких обставин:1) особі надано статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи; 2) у Єдиному державному демографічному реєстрі, відомчій інформаційній системі Державної міграційної служби відсутні відомості про зміну місця проживання такою особою у період після 1 січня 1993 року.
Таким чином суд констатує, що з 01.01.2025 змінилося правове регулювання відповідних правовідносин, позаяк статтею 45 Закону №4059-IX введено нову норму, якою встановлено інший, фіксований розмір доплати за проживання на територіях зони безумовного відселення або зони гарантованого добровільного відселення, а саме, 2361 грн.
Окрім такого іншого розміру доплати, вказана норма встановлює ще й додаткові умови для доплати за проживання або працю на територіях радіоактивного забруднення.
Такими обов'язковими умовами є:
· факт проживання або праці у відповідній зоні відселення станом на 26 квітня 1986 року чи у період з 26 квітня 1986 року до 1 січня 1993 року;
· наявність у особи статусу постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи;
· безперервне проживання у відповідній зоні (відсутність фактів виїзду до місця проживання за межами зони безумовного (обов'язкового) відселення або гарантованого добровільного відселення та подальшого повернення на постійне місце проживання до цих зон).
Також вказана стаття містить пряму заборону проведення доплати тим особам, які зареєстрували своє місце проживання чи переїхали на постійне місце проживання до зазначених зон після аварії на Чорнобильській АЕС.
Органам ПФУ, в свою чергу, на підставі інформації з державних реєстрів надано право щодо: «встановлення», «продовження» чи «припинення» відповідних доплат.
Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області, на виконання Закону України «Про Державний бюджет на 2025 рік» та постанови Кабінету Міністрів України №1524 від 27.12.2024 було проведено звірення з Єдиним державним демографічним реєстром, відомості якого надано Державною міграційною службою у порядку обміну інформацією щодо постійного проживання позивачки у зоні безумовного (обов'язкового) відселення чи в зоні гарантованого добровільного відселення і встановлено, що у Єдиному державному демографічному реєстрі наявні відомості щодо постійного проживання ОСОБА_1 в зоні гарантованого добровільного відселення станом на 26 квітня 1986 року та у період з 26 квітня 1986 року до 1 січня 1993 року.
Оскільки у даному реєстрі наявні відомості, що позивач проживала у відповідний період в зоні гарантованого добровільного відселення, то Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області було встановлено їй підвищення до пенсії у розмірі 2361,00 грн., як визначено ст.45 Закону України «Про Державний бюджет на 2025 рік», що підтверджується рішенням про перерахунок пенсії.
Органи Пенсійного фонду України, як органи державної влади, в силу вимог частини другої статті 19 Конституції України зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень тау спосіб, що передбачені Конституцією, законами України та іншими нормативно-правовими актами.
Таким чином Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області рішення суду у справі № 460/16035/21 виконує у межах повноважень, а перерахунок доплати до пенсії позивача з 01.01.2025 провело відповідно до норм законодавства, які є чинними та обов'язковими до застосування.
При цьому, суд також зауважує, що зазначені обставини свідчать про виникнення нових спірних правовідносин між сторонами, яким судом не надавалася правова оцінка в ході розгляду справи та які не охоплені рішенням суду від 23.12.2021 у справі №460/16035/21.
В силу положень частини шостої статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.
Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для застосування заходів судового контролю у порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись статтями 241, 248, 294, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними рішення, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду - залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст ухвали складений 17 лютого 2025 року.
Суддя Н.В. Друзенко