17 лютого 2025 року м. Рівне №460/14535/24
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Зозулі Д.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіональна енерго-теплова компанія"
доГоловного управління ДПС у Рівненській області, Державної податкової служби України
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинення певних дій, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Регіональна енерго-теплова компанія» (далі позивач) звернулося з позовом до Головного управління ДПС у Рівненській області (далі відповідач-1), Державної податкової служби України (далі відповідач-2) про визнання протиправними та скасування рішень Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Рівненській області №11537585/44630907 від 01.08.2024 року, №11537574/44630907 від 01.08.2024 року, №11537583/44630907 від 01.08.2024 року, №11537578/44630907 від 01.08.2024 року, №11537591/44630907 від 01.08.2024 року, №11537586/44630907 від 01.08.2024 року, №11537564/44630907 від 01.08.2024 року, №11537568/44630907 від 01.08.2024 року, №11537577/44630907 від 01.08.2024 року, №11537573/44630907 від 01.08.2024 року, №11537575/44630907 від 01.08.2024 року, №11537576/44630907 від 01.08.2024 року, №11537570/44630907 від 01.08.2024 року, №11537566/44630907 від 01.08.2024 року, №11537584/44630907 від 01.08.2024 року, №11537588/44630907 від 01.08.2024 року, №11537589/44630907 від 01.08.2024 року, №11537590/44630907 від 01.08.2024 року, №11537592/44630907 від 01.08.2024 року, №11537601/44630907 від 01.08.2024 року, №11537597/44630907 від 01.08.2024 року, №11537596/44630907 від 01.08.2024 року, №11537582/44630907 від 01.08.2024 року, №11537580/44630907 від 01.08.2024 року, №11537581/44630907 від 01.08.2024 року, №11537572/44630907 від 01.08.2024 року, №11537571/44630907 від 01.08.2024 року, №11537599/44630907 від 01.08.2024 року, №11537598/44630907 від 01.08.2024 року, №11537600/44630907 від 01.08.2024 року, №11537587/44630907 від 01.08.2024 року, №11537593/44630907 від 01.08.2024 року, №11537567/44630907 від 01.08.2024 року, №11537594/44630907 від 01.08.2024 року, №111539641/44630907 від 01.08.2024 року, №11539631/44630907 від 01.08.2024 року, №11539627/44630907 від 01.08.2024 року, №11537569/44630907 від 01.08.2024 року, №11537563/44630907 від 01.08.2024 року, №11537565/44630907 від 01.08.2024 року, №11537579/44630907 від 01.08.2024 року, №11537610/44630907 від 01.08.2024 року, №11537611/44630907 від 01.08.2024 року, №11537606/44630907 від 01.08.2024 року, зобов'язання зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №117 від 07.12.2022 року, №115 від 06.12.2022 року, №118 від 07.12.2022 року, №116 від 06.12.2022 року, №113 від 05.12.2022 року, №114 від 05.12.2022 року, №121 від 08.12.2024 року, №120 від 08.12.2022 року, №125 від 09.12.2022 року, №124 від 09.12.2022 року, №138 від 28.12.2022 року, №137 від 26.12.2022 року, №135 від 20.12.2022 року, №136 від 20.12.2022 року, №130 від 15.12.2022 року, №129 від 14.12.2022 року, №127 від 12.12.2022 року, №126 від 12.12.2022 року, №128 від 12.12.2022 року, №10 від 17.01.2023 року, №26 від 14.02.2023 року, №13 від 30.01.2023 року, №30 від 17.02.2023 року, №3 від 10.01.2023 року, №12 від 30.01.2023 року, №11 від 30.01.2023 року, №14 від 31.01.2023 року, №32 від 17.02.2023 року, №25 від 13.02.2023 року, №4 від 11.01.2023 року, №2 від 10.01.2023 року, №1 від 10.01.2023 року, №7 від 16.01.2023 року, №8 від 16.01.2023 року, №134 від 19.12.2022 року, №29 від 17.02.2023 року, №55 від 08.05.2023 року, №131 від 13.12.2022 року, №96 від 21.10.2022 року, №86 від 22.09.2022 року, №85 від 16.09.2022 року, №79 від 15.09.2022 року, №75 від 08.09.2022 року, №87 від 06.10.2022 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що комісією, яка приймає рішення про реєстрацію податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, було прийнято ряд рішень про відмову в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, які на думку позивача, є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки платником податків надано всі необхідні документи, які підтверджують реальність здійснення операцій по податкових накладних.
Ухвалою суду від 01.01.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, встановлено відповідачам строк для подання відзиву на позовну заяву.
Від відповідача Головного управління ДПС у Рівненській області надійшов відзив на позовну заяву, за змістом якого комісією правомірно прийняті оскаржувані рішення про відмову в реєстрації податкових накладних, оскільки позивачем не було надано повний пакет документів, перелік яких передбачено п.5 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 №520. Крім того, вказано що в момент зупинення реєстрації були чинні рішення №5841 від 09.09.2022 року та №3443 від 30.05.2023 року про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника.
14.02.2025 позивач подав до суду відповідь на відзив, де зазначив, що у своєму відзиві відповідач вказує, що в момент зупинення реєстрації спірних податкових накладних були чинні рішення №5841 від 09.09.2022 року та №3443 від 30.05.2023 року про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника, що слугувало для прийняття в подальшому рішень про відмову в реєстрації вище перелічених податкових накладних. Однак, з такими твердженнями позивач не погоджується та вважає за необхідне вказати наступне. Пункт 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість (додаток 1 до такого Порядку зупинення реєстрації), контролюючий орган вказує на таку ознаку ризиковості як наявність у контролюючих органах податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/ розрахунку коригування. Аналізуючи рішення про відповідність/невідповідність позивача, як платника податків на додану вартість критеріям ризиковості платника податків №5841 від 09.09.2022 р., №№2461 від 26.04.2023 року, №3443 від 30.05.2023 року та п. 8 Критеріїв ризиковості, слід дійти до висновку, що у контролюючого органу станом на 14.09.2022 р. була наявна певна інформація (зміст, обсяг та джерела походження якої для позивача невідомі) про те, що операції які здійснюватиме ТОВ «Регіональна енерго-теплова компанія» завідомо неправомірні - ризикові. В даному випадку, таке рішення контролюючого органу щодо віднесення позивача до категорії ризикових за п. 8 Критеріїв свідчить про порушення принципу правомірності рішень платника податків. Відповідно до пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 ПК України, якщо норма закону припускає неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, то діє презумпція правомірності рішень платника податку. При цьому, позивач звертає увагу, що відповідач приймаючи рішення, про віднесення ТОВ «Регіональна енерго-теплова компанія» не проводив жодних перевірок його діяльності, не направляв жодних запитів що стосуються особливостей їх господарської діяльності, та не відбирав у позивача жодних пояснень на предмет перевірки достовірності наявної у контролюючого органу інформації (зміст, обсяг та джерела походження якої для позивача невідомі). А отже, контролюючий орган, прийняв відповідне рішення щодо позивача без проведення будь-якої об'єктивної оцінки її діяльності та таким рішеннями завідомо умисно погіршив становище позивача, як платника податків. Отже, прийняття контролюючим органом рішення про присвоєння ТОВ «Регіональна енерго-теплова компанія» ознаки ризикового платника податків змінює правовий режим реєстрації податкових накладних в Реєстрі, та з абсолютною невідворотністю призводить до зупинення реєстрації будь-якої складеної податкової накладної складених позивачем в Реєстрі, а рішення Комісії регіонального рівня про реєстрацію виписаної товариством податкової накладної в Реєстрі не виконується одразу, а надсилається до Комісії центрального рівня для ревізії та узгодження. Тобто, рішення Комісії ГУ ДПС у Рівненській області в частині віднесення ТОВ «Регіональна енерго-теплова компанія» до категорії ризикових платників податків за типом ознаки ризикових платників податків: п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку, погіршує правове становище позивача, покладаючи на платника додатковий тягар у наданні пояснень і документів у виправдання правомірності реєстрації податкової накладної до Комісії регіонального рівня, а у подальшому створюючи для платника стан абсолютної правової невизначеності до прийняття остаточного рішення Комісією центрального рівня. Однак, рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 27.12.2023 року по справі №460/14881/23, яке набрало законну силу 10.04.2024 року, суд визнав протиправним та скасував рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості прийнятими Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Рівненській області щодо віднесення Товариства з обмеженою відповідальністю «Регіональна енерго-теплова компанія» до категорії ризикових платників податків за типом ознаки ризикових платників податків: п.8 Критеріїв ризиковості платника податку №5841 від 09.09.2022 року, №2461 від 26.04.2023 року, №3443 від 30.05.2023 року та зобов'язав виключити Товариство з обмеженою відповідальністю Регіональна енерго-теплова компанія» з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості без права повторного включення до переліку ризикових з тих самих підстав, що й у спірних рішеннях. Таким чином, суд не повинен надавати обставинам встановленим рішенням у адміністративній справі, що набрало законної сили у справі №460/14881/23 та не може бути предметом доказування у судовій справі №460/14535/24, оскільки обставини щодо протиправності та скасування рішень про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості №5841 від 09.09.2022 року, №2461 від 26.04.2023 року, №3443 від 30.05.2023 року є встановленим іншим судовим рішенням. При оцінці правомірності рішення про відповідність або невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості необхідно досліджувати й надавати оцінку змісту та порядку прийняття оскаржуваного рішення, повноваженням комісії контролюючого органу, змісту протоколу її засідання та наданих податковим органом документів (Постанова Верховного Суду від 5 січня 2021 року у справі № 640/11321/20). Щодо тверджень відповідача про наявність в оскаржуваних рішеннях додаткової інформації, а саме про відсутність договорів оренди та складських документів щодо обліку та оприбуткування товару на товаристві, слід зазначити, що всі вищенаведені докази позивачем неодноразово подано для контролюючих органів всі вищенаведені документи. Таким чином, позивач вважає, що вказані твердження відповідача є неналежними та не спростовують доводів та підстав викладених у позовній заяві позивачем, у зв'язку з чим оскаржувані рішення підлягають визнанню протиправними та скасуванню.
Відповідно до вимог частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд встановив наступне.
Так, позивачем складено податкові накладні №117 від 07.12.2022 року, №115 від 06.12.2022 року, №118 від 07.12.2022 року, №116 від 06.12.2022 року, №113 від 05.12.2022 року, №114 від 05.12.2022 року, №121 від 08.12.2024 року, №120 від 08.12.2022 року, №125 від 09.12.2022 року, №124 від 09.12.2022 року, №138 від 28.12.2022 року, №137 від 26.12.2022 року, №135 від 20.12.2022 року, №136 від 20.12.2022 року, №130 від 15.12.2022 року, №129 від 14.12.2022 року, №127 від 12.12.2022 року, №126 від 12.12.2022 року, №128 від 12.12.2022 року, №10 від 17.01.2023 року, №26 від 14.02.2023 року, №13 від 30.01.2023 року, №30 від 17.02.2023 року, №3 від 10.01.2023 року, №12 від 30.01.2023 року, №11 від 30.01.2023 року, №14 від 31.01.2023 року, №32 від 17.02.2023 року, №25 від 13.02.2023 року, №4 від 11.01.2023 року, №2 від 10.01.2023 року, №1 від 10.01.2023 року, №7 від 16.01.2023 року, №8 від 16.01.2023 року, №134 від 19.12.2022 року, №29 від 17.02.2023 року, №55 від 08.05.2023 року, №131 від 13.12.2022 року, №96 від 21.10.2022 року, №86 від 22.09.2022 року, №85 від 16.09.2022 року, №79 від 15.09.2022 року, №75 від 08.09.2022 року, №87 від 06.10.2022 року, які подані на реєстрацію.
Як вбачається із квитанцій до кожної податкової накладної реєстрацію вищеназваних податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена, у зв'язку з відповідністю платника податку пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних
Позивачем надіслано повідомлення про подання пояснень та копії документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено, відповідно до якого подано документи та пояснення щодо податкових накладних.
Рішеннями комісії Головного управління Державної податкової служби у Рівненської області, яка приймає рішення про реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №11537585/44630907 від 01.08.2024 року, №11537574/44630907 від 01.08.2024 року, №11537583/44630907 від 01.08.2024 року, №11537578/44630907 від 01.08.2024 року, №11537591/44630907 від 01.08.2024 року, №11537586/44630907 від 01.08.2024 року, №11537564/44630907 від 01.08.2024 року, №11537568/44630907 від 01.08.2024 року, №11537577/44630907 від 01.08.2024 року, №11537573/44630907 від 01.08.2024 року, №11537575/44630907 від 01.08.2024 року, №11537576/44630907 від 01.08.2024 року, №11537570/44630907 від 01.08.2024 року, №11537566/44630907 від 01.08.2024 року, №11537584/44630907 від 01.08.2024 року, №11537588/44630907 від 01.08.2024 року, №11537589/44630907 від 01.08.2024 року, №11537590/44630907 від 01.08.2024 року, №11537592/44630907 від 01.08.2024 року, №11537601/44630907 від 01.08.2024 року, №11537597/44630907 від 01.08.2024 року, №11537596/44630907 від 01.08.2024 року, №11537582/44630907 від 01.08.2024 року, №11537580/44630907 від 01.08.2024 року, №11537581/44630907 від 01.08.2024 року, №11537572/44630907 від 01.08.2024 року, №11537571/44630907 від 01.08.2024 року, №11537599/44630907 від 01.08.2024 року, №11537598/44630907 від 01.08.2024 року, №11537600/44630907 від 01.08.2024 року, №11537587/44630907 від 01.08.2024 року, №11537593/44630907 від 01.08.2024 року, №11537567/44630907 від 01.08.2024 року, №11537594/44630907 від 01.08.2024 року, №111539641/44630907 від 01.08.2024 року, №11539631/44630907 від 01.08.2024 року, №11539627/44630907 від 01.08.2024 року, №11537569/44630907 від 01.08.2024 року, №11537563/44630907 від 01.08.2024 року, №11537565/44630907 від 01.08.2024 року, №11537579/44630907 від 01.08.2024 року, №11537610/44630907 від 01.08.2024 року, №11537611/44630907 від 01.08.2024 року, №11537606/44630907 від 01.08.2024 року було відмовлено в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних зазначених вище податкових накладних.
Не погоджуючись із відповідними рішеннями позивачем подано скаргу до ДПС України.
ДПС України прийнято рішення за результатами розгляду скарги на рішення про відмову у реєстрації податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, якими залишено скарги без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних без змін з підстав ненадання/частковим наданням додаткових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.
Відповідно до підпунктів 16.1.2, 16.1.3, пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.
Відносини, що виникають в процесі складення та реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, регулюються зокрема положеннями статті 201 Податкового кодексу України.
Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
При цьому податкове зобов'язання для цілей розділу V цього Кодексу - загальна сума податку на додану вартість, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді (підпункт 14.1.179 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).
Згідно із пунктом 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування податку на додану вартість є операції платників податку з:
а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;
б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;
в) ввезення товарів на митну територію України;
г) вивезення товарів за межі митної території України;
е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.
Пунктом 187.1 статті 187 ПК України встановлено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послу за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Відповідно до п. 200-1.1 ст. 200-1 Податкового кодексу України система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку: суми податку, що містяться у складених та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних; суми податку, сплачені платниками при ввезенні товару на митну територію України; суми поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування податку на додану вартість; суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних; інші показники, які згідно з вимогами пункту 34 підрозділу 2 розділу XX Перехідні положення цього Кодексу враховуються під час обрахунку суми податку, обчисленої за формулою, визначеною пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу.
Платникам податку автоматично відкриваються рахунки в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. Розрахунки з бюджетом у системі електронного адміністрування податку на додану вартість здійснюються з цих рахунків, крім випадку, передбаченого абзацом другим пункту 87.1 статті 87 цього Кодексу (пункт 200-1.2 статті 200-1 ПК України).
Відповідно до абз.1 п. 201.1 ст.201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Пунктом 201.7 статті 201 Податкового кодексу України передбачається, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).
Поряд із цим за вимогами пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
На виконання вказаних вище норм законодавства, позивачем (за першою подією) складено та надіслано до контролюючого органу (в електронному вигляді) спірні податкові накладні для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 Податкового кодексу України, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин. Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.
Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.
Відповідно до п.12 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1246 від 29.12.2010 (далі - Порядок №1246) після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 ПК України; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 ПК України (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 01 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
При цьому ЄРПН реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами (підпункт 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).
Так, відповідно до зазначених вище вимог пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 затверджений Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Порядок №1246), який визначає механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних.
У пункті 2 Порядку №1246 визначено, що податкова накладна електронний документ, який складається платником податку на додану вартість відповідно до вимог ПК України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.
Згідно із пунктом 4 Порядку №1246 до Реєстру вносяться відомості щодо податкових накладних та/або розрахунків коригування, які прийняті до Реєстру та підлягають реєстрації, реєстрацію яких зупинено, а також щодо яких у встановленому порядку прийнято рішення про реєстрацію або відмову у реєстрації.
Пунктом 5 Порядку №1246 передбачено, що податкова накладна та/або розрахунок коригування приймаються до Реєстру у разі дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192, пунктом 2001.3, пунктом 2001.9 статті 2001 та пунктом 201.1, пунктом 201.10 і пунктом 201.16 статті 201 Кодексу, а також з урахуванням Законів України «Про електронні довірчі послуги», «;Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Реєстрації підлягають податкові накладні та/або розрахунки коригування (у тому числі ті, що не надаються отримувачу (покупцю) товарів/послуг, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, складені за операціями з постачання послуг нерезидентом) незалежно від суми податку на додану вартість в одній податковій накладній/розрахунку коригування.
Відповідно до п.13 Порядку №1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).
Аналогічні приписи наведені у п.201.16 ст.201 ПК України, згідно з якими реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінету Міністрів України.
У відповідності до пункту 8 та пункту 10 Порядку №1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування складаються та реєструються постачальником (продавцем) - платником податку, крім випадків, визначених пунктом 9 цього Порядку. Після складення податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі на них накладається електронний цифровий підпис посадових осіб постачальника (продавця).
Згідно із пунктом 11 Порядку №1246 після накладення кваліфікованого електронного підпису платник податку здійснює шифрування податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі та надсилає їх ДПС за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем з урахуванням вимог Законів України Про електронні довірчі послуги, Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Примірник податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі зберігається у платника податку.
При цьому за вимогами пункту 12 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки:
відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту);
чинності кваліфікованого електронного підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;
реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;
дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу;
наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу;
наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.);
наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується;
факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами;
наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування;
дотримання вимог Законів України Про електронні довірчі послуги, Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Відповідно до пунктів 13 та 14 Порядку №1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДПС.
Згідно із пунктом 15 Порядку №1246 у квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.
У разі зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування формується квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Така квитанція одночасно надсилається постачальнику (продавцю) та отримувачу (покупцю) - платнику податку (пункт 17 Порядку №1246).
Між іншим, у пункті 18 Порядку №1246 зазначено, що на момент прийняття у встановленому порядку рішення про реєстрацію або відмову у реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування щодо таких податкової накладної та/або розрахунку коригування проводяться перевірки, визначені пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого). За результатами таких перевірок формується квитанція про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування, яка надсилається платнику податку разом з відповідним рішенням.
Відповідно до приписів пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Аналіз наведених вище норм дає підстави для висновку, що податковим законодавством чітко визначений порядок та механізм складання, підписання, надіслання, прийняття та реєстрації податкових накладних. При цьому наявність повноважень контролюючого органу на здійснення перевірок податкових накладних, зупинення їх реєстрації та прийняття подальшого рішення про відмову у реєстрації податкової накладної в ЄРПН - це одна з обставин, які входять до предмета доказування у справах даної категорії, але не єдина. Надання такому органу відповідних повноважень - це лише передумова подальшої реалізації його управлінських функцій, результатом реалізації чого є прийняття рішення про відмову у реєстрації податкових накладних.
Таким чином, первинним об'єктом судового дослідження у даній справі є обставини, за яких відповідачі вчинили дії щодо зупинення реєстрації ПН та приймали Рішення про відмову у її реєстрації, адже саме зупинення реєстрації ПН первинно порушує права платника податків і саме підстави такого зупинення, його законність, повинні бути предметом дослідження у подібних спорах. Тобто, вирішуючи питання щодо законності рішень контролюючого органу про відмову у реєстрації податкових накладних, суд зобов'язаний надати оцінку рішенню (діям) щодо зупинення їх реєстрації в ЄРПН, які за своїм змістом є передумовою для прийняття Комісією ГУ ДПС оскаржуваного Рішення.
Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 23.10.2019 №К/9901/20440/19 (справа №826/8693/18) та від 22.04.2019 №К/9901/1137/19 (справа №2040/5445/18).
Поряд із цим, на виконання вимог пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, згідно із яким реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» був затверджений, зокрема, Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №1165). Цей Порядок визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (надалі - комісії контролюючих органів), права та обов'язки їх членів.
Відповідно до пунктів 4, 5 Порядку №1165, у разі коли за результатами перевірки податкової накладної / розрахунку коригування визначено, що податкова накладна / розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.
Платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну / розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).
Податкова накладна / розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).
Згідно з пунктами 6, 7, 10, Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.
У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної / розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної / розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.
Так, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації (пункт 11 Порядку №1165).
Наказом Міністерства фінансів України №520 від 12 грудня 2019 року затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 520), який визначає механізм прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пунктів 2-4 Порядку №520 прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС.
Комісія регіонального рівня протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Податкового кодексу.
У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної розрахунку коригування в Реєстрі.
Пунктом 5 Порядку №520 визначено перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:
договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;
розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
Пунктами 6, 7 Порядку №520 передбачено, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування.
Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).
Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв'язку з урахуванням вимог Законів України Про електронні документи та електронний документообіг, Про електронні довірчі послуги та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Відповідно до пункту 11 Порядку №520 Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:
ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;
та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;
та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
Пунктом 13 Порядку №520 визначено, що рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.
Разом з тим, судом встановлено, що позивачем подано на розгляд комісії контролюючого органу - Головного управління ДПС у Рівненській області всі необхідні документи щодо підтвердження надання послуг Товариством з обмеженою відповідальністю «Регіональна енерго-теплова компанія», на підставі чого ним сформовано податкові накладні №117 від 07.12.2022 року, №115 від 06.12.2022 року, №118 від 07.12.2022 року, №116 від 06.12.2022 року, №113 від 05.12.2022 року, №114 від 05.12.2022 року, №121 від 08.12.2024 року, №120 від 08.12.2022 року, №125 від 09.12.2022 року, №124 від 09.12.2022 року, №138 від 28.12.2022 року, №137 від 26.12.2022 року, №135 від 20.12.2022 року, №136 від 20.12.2022 року, №130 від 15.12.2022 року, №129 від 14.12.2022 року, №127 від 12.12.2022 року, №126 від 12.12.2022 року, №128 від 12.12.2022 року, №10 від 17.01.2023 року, №26 від 14.02.2023 року, №13 від 30.01.2023 року, №30 від 17.02.2023 року, №3 від 10.01.2023 року, №12 від 30.01.2023 року, №11 від 30.01.2023 року, №14 від 31.01.2023 року, №32 від 17.02.2023 року, №25 від 13.02.2023 року, №4 від 11.01.2023 року, №2 від 10.01.2023 року, №1 від 10.01.2023 року, №7 від 16.01.2023 року, №8 від 16.01.2023 року, №134 від 19.12.2022 року, №29 від 17.02.2023 року, №55 від 08.05.2023 року, №131 від 13.12.2022 року, №96 від 21.10.2022 року, №86 від 22.09.2022 року, №85 від 16.09.2022 року, №79 від 15.09.2022 року, №75 від 08.09.2022 року, №87 від 06.10.2022 року, реєстрація яких зупинено.
Контролюючий орган, після отримання від позивача письмових пояснень з доданими документами, на адресу позивача жодних запитів щодо недостатності документів, або їх невідповідності чинному законодавству України для прийняття рішення в рамках розглядуваних пояснень не надходило.
Разом з тим, комісією Головного управління ДПС в Рівненській області з питань зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН було прийнято рішення про відмову у реєстрації податкових накладних.
Поряд з цим, відповідачем, як на підставу відмови позивачу у реєстрації податкових накладних не зазначено конкретного переліку документів, які йому необхідно надати для реєстрації спірних податкових накладних.
Приймаючи до уваги викладене, суд зазначає, що оскаржувані рішення повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної із зазначенням, зокрема, які саме документи не надані платником податків, які були б достатніми для прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної.
Отже, суд дійшов висновку, що посилання на вказану підставу в обґрунтування прийняття рішення про відмову, за умови не наведення комісією доказів того, що подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності зазначеної у них інформації, свідчить про протиправність такого рішення.
Як зазначено Верховним Судом у постанові від 10.04.2020 у справі №819/330/18, недотримання органами ДПС принципу правової визначеності під час зупинення реєстрації податкової накладної призводить до необізнаності платника податків щодо вичерпного переліку необхідних документів, які він повинен був надати контролюючому органу, внаслідок чого у ДПС виникає можливість прояву нічим необмеженої дискреції. Крім того, недотримання податковим органом вимог законодавства на етапі зупинення реєстрації податкової накладної щодо оформлення квитанції прямо вказує на те, що рішення, яке прийняте на наступному етапі, тобто рішення Комісії про відмову у реєстрації податкової накладної, теж не є законним.
Щодо аналізу господарських операцій між позивачем та його контрагентами в даній справі суд не надає оцінку реальності їх здійснення, оскільки це питання повинно досліджуватись під час здійснення податкового контролю шляхом здійснення перевірок та звірок відповідно до вимог Податкового кодексу України, а тому не є предметом судового розгляду у справах щодо оскарження рішень про відмову в реєстрації податкових накладних, які стосуються наявності чи відсутності підстав для зупинення та відмови у реєстрації податкових накладних згідно виключних підстав для вчинення податковим органом таких дій та прийняття рішень, що передбачені податковим законодавством, до числа яких не відноситься встановлення ані контролюючим органом, ані судом реальності господарських операцій поза межами податкового контролю та прийнятими за такими заходами контролю рішеннями.
У постанові Верховного Суду від 07 грудня 2022 року у справі №500/2237/20 адміністративне провадження № К/9901/20572/21, суд висловив позицію у справі щодо зупинення реєстрації податкових накладних. Зокрема, приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України
Крім того, рішення відповідача про відмову в реєстрації податкової накладної є актом індивідуальної дії.
Правовий акт індивідуальної дії виданий суб'єктом владних повноважень документ, прийнятий із метою реалізації положень нормативно-правового акту (актів) щодо конкретної життєвої ситуації, не містить загальнообов'язкових правил поведінки та стосується прав і обов'язків чітко визначеного суб'єкта (суб'єктів), якому він адресований.
Загальною рисою, яка відрізняє індивідуальні акти управління, є їх виражений правозастосовний характер.
Головною рисою таких актів є їхня конкретність (гранична чіткість), а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб'єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв'язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно-правових відносин, обумовлених цими актами; чітка відповідність такого акта нормам чинного законодавства.
Натомість, рішення комісії не відповідають критеріям чіткості та зрозумілості акта індивідуальної дії, та породжує його неоднозначне трактування, що в свою чергу впливає на можливість реалізації права або виконання обов'язку позивача виконати юридичне волевиявлення суб'єкта владних повноважень.
Невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 04 грудня 2018 року у справі №821/1173/17.
Європейським Судом з прав людини у рішенні по справі Суомінен проти Фінляндії від 01 липня 2003 року вказано, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
Отже, рішення суб'єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб'єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.
Суд дійшов висновку, що рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийняте без врахування всіх обставин та не у спосіб, визначений законом, а відтак, є протиправними та підлягають скасуванню.
Водночас, суд зауважує, що підставою зупинення реєстрації спірних податкових накладних позивача вказано відповідність пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість, як зазначає відповідач ГУ ДПС в Рівненській області підставою оскаржуваних рішень стало попередньо прийняті рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості прийнятими Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Рівненській області щодо віднесення Товариства з обмеженою відповідальністю «Регіональна енерго-теплова компанія» до категорії ризикових платників податків за типом ознаки ризикових платників податків: п.8 Критеріїв ризиковості платника податку №5841 від 09.09.2022 року, №2461 від 26.04.2023 року, №3443 від 30.05.2023 року.
Однак з приводу даних доводів, суд зауважує, що рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 27.12.2023 року по справі №460/14881/23, яке набрало законну силу 10.04.2024 року, суд визнав протиправним та скасував рішення про відповідність/невідповідність платника податків на додану вартість критеріям ризиковості платника податків №5841 від 09.09.2022 р., №2461 від 26.04.2023 року, №3443 від 30.05.2023 року та зобов'язав виключити Товариство з обмеженою відповідальністю Регіональна енерго-теплова компанія» з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості без права повторного включення до переліку ризикових з тих самих підстав, що й у спірних рішеннях.
А тому, за наведених доводів, суд приходить до висновку, що оскільки судом в межах судової справи №460/14881/23 встановлено протиправність та скасовано рішення про відповідність/невідповідність платника податків на додану вартість критеріям ризиковості платника податків №5841 від 09.09.2022 року, №2461 від 26.04.2023 року, №3443 від 30.05.2023 року, то суд не може надавати правову оцінку таким рішенням, які є предметом дослідження іншої судової справи, однак в даному разі має місце протиправність дій відповідачів, які полягають у прийнятті відповідного рішення щодо внесення позивача до категорії ризикових платників податків з наступною систематичною подальшою відмовою в реєстрації поданих позивачем податкових накладних.
Відповідно до пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 ПК України, якщо норма закону припускає неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, то діє презумпція правомірності рішень платника податку.
Отже, прийняття контролюючим органом рішення про присвоєння ТОВ «Регіональна енерго-теплова компанія» ознаки ризикового платника податків змінює правовий режим реєстрації податкових накладних в Реєстрі, та з абсолютною невідворотністю призводить до зупинення реєстрації будь-якої складеної податкової накладної складених позивачем в Реєстрі, а рішення Комісії регіонального рівня про реєстрацію виписаної товариством податкової накладної в Реєстрі не виконується одразу, а надсилається до Комісії центрального рівня для ревізії та узгодження.
За наведених доводів, суд приходить до висновку, що в даному разі має місце протиправність дій відповідачів, які полягають у прийнятті відповідних рішень з наступною систематичною подальшою відмовою в реєстрації поданих позивачем податкових накладних.
Разом з тим, відповідно до пункту 19 Порядку №1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:
прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;
набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення);
неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
Пунктом 20 Порядку №1246, встановлено, що у разі надходження до ДПС України рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.
Таким чином, належним способом захисту порушеного прав позивача є зобов'язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкові накладні датою їх фактичного надходження.
Згідно з частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У сукупності викладених обставин, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.
Щодо витрат на професійну правничу допомогу.
Статтею 132 КАС України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати:
1) на професійну правничу допомогу;
2) сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду;
3) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз;
4) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;
5) пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Згідно зі статтею 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Частинами третьою-п'ятою статті 134 КАС України передбачено, що для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до абзаців 1-2 частини 7 статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Згідно ч. 1 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05 липня 2012 року №5076-VI адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути:
1) договір про надання правової допомоги;
2) довіреність;
3) ордер;
4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Договором про надання правової допомоги є домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (ст.1 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність").
За приписами ч. 3 ст. 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.
Відповідно до договору про надання правової допомоги від 16.06.2023 № 23-06/67 та додаткової угоди №2 до договору від 29.11.2024 року в порядку та на умовах, визначених цим договором, Товариство з обмеженою відповідальністю «Регіональна енерго-теплова компанія» доручає, а АБ «Шевчука Віктора» в особі адвоката Шевчука Віктора Сергійовича приймає на себе зобов'язання з надання правової допомоги, спрямованої для юридичного (судового) вирішення спірних правовідносин.
Згідно зі ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Відповідно до наведених норм законодавства, договір про надання правової допомоги є підставою для надання адвокатських послуг та, зазвичай, укладається в письмовій формі (виключення щодо останнього наведені в ч.2 ст.27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність"); за своєю правовою природою договір про надання правової допомоги є договором про надання послуг, крім цього, на такий договір поширюються загальні норми та принципи договірного права, включаючи, але не обмежуючись главою 52 ЦК України; як будь-який договір про надання послуг, договір про надання правової допомоги може бути оплатним або безоплатним. Ціна в договорі про надання правової допомоги встановлюється сторонами шляхом зазначення розміру та порядку обчислення адвокатського гонорару; адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв; адвокатський гонорар (ціна договору про надання правової допомоги) зазначається сторонами як одна із умов договору при його укладанні. Вказане передбачено як приписами цивільного права, так і Законом України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність; відсутність в договорі про надання правової допомоги розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару (як погодинної оплати або фіксованого розміру) не дає можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару.
Тобто, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, необхідно виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".
Відповідно до акту прийому-передачі послуг №2 від 11.02.2025 року сторонами узгоджено склад, обсяг та вартість послуг адвоката. За змістом акту: гонорар адвоката становить 220 000, 00 грн., з розрахунку за 74 год. послуг.
На виконання вказаного договору, Товариство з обмеженою відповідальністю «Регіональна енерго-теплова компанія» відповідно до виставлено розрахунку №2 від 29.11.2024 року здійснено оплату юридичних послуг та перераховано грошові кошти у сумі 220 000 грн. 00 коп. без ПДВ, що підтверджується платіжною інструкцією від 12.12.2024 року №157. Прийняття робіт по договору підтверджується актом №2 прийому-передачі від 11.02.2025 р., який містить в собі детальний опис робіт та підрахунок обсягу фактично затраченого часу представником позивача під час надання правничої допомоги по даній справі..
Основними критеріями для прийняття судом рішення по відшкодуванню заявлених витрат по наданню правової допомоги адвокатом пов'язаної з розглядом справи є - реальність витрат, розумність їхнього розміру та співмірність зі складністю цієї справи.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст.41 Конвенції. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України", від 10 грудня 2009 року у справі "Гімайдуліна і інших проти України", від 12 жовтня 2006 року у справі "Двойних проти України", від 30 березня 2004 року у справі "Меріт проти України", "East/West Alliance Limited" проти України", заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим. У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Враховуючи встановлені обставини, а також зміст та обсяг наданих послуг, суд вважає заявлений представником позивача до відшкодування розмір правової допомоги явно завищеним та таким, що підлягає зменшенню.
Зважаючи на те, що дана справа належить до категорії справ незначної складності, її розгляд здійснювався в порядку письмового провадження, а також беручи до уваги значну кількість сталої судової практики у спірних правовідносинах та фактичний обсяг виконаної роботи, на переконання суду, розумно обґрунтованими є заявлені витрати на професійну правничу допомогу, які підлягають компенсації позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів, у розмірі 110000 грн., а їх стягнення з відповідачів у такому розмірі не становитиме надмірний тягар для державних установ.
Таким чином, заява про відшкодування позивачу судових витрат, пов'язаних з правничою допомогою адвоката, підлягає частковому задоволенню у загальній сумі 110000 грн.
Крім того, слід вказати що позивачем при подані позову до суду було сплачено судовий збір в розмірі 133232,00 грн., який також підлягає відшкодуванню з відповідачів.
Частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Рівненській області №11537585/44630907 від 01.08.2024 року, №11537574/44630907 від 01.08.2024 року, №11537583/44630907 від 01.08.2024 року, №11537578/44630907 від 01.08.2024 року, №11537591/44630907 від 01.08.2024 року, №11537586/44630907 від 01.08.2024 року, №11537564/44630907 від 01.08.2024 року, №11537568/44630907 від 01.08.2024 року, №11537577/44630907 від 01.08.2024 року, №11537573/44630907 від 01.08.2024 року, №11537575/44630907 від 01.08.2024 року, №11537576/44630907 від 01.08.2024 року, №11537570/44630907 від 01.08.2024 року, №11537566/44630907 від 01.08.2024 року, №11537584/44630907 від 01.08.2024 року, №11537588/44630907 від 01.08.2024 року, №11537589/44630907 від 01.08.2024 року, №11537590/44630907 від 01.08.2024 року, №11537592/44630907 від 01.08.2024 року, №11537601/44630907 від 01.08.2024 року, №11537597/44630907 від 01.08.2024 року, №11537596/44630907 від 01.08.2024 року, №11537582/44630907 від 01.08.2024 року, №11537580/44630907 від 01.08.2024 року, №11537581/44630907 від 01.08.2024 року, №11537572/44630907 від 01.08.2024 року, №11537571/44630907 від 01.08.2024 року, №11537599/44630907 від 01.08.2024 року, №11537598/44630907 від 01.08.2024 року, №11537600/44630907 від 01.08.2024 року, №11537587/44630907 від 01.08.2024 року, №11537593/44630907 від 01.08.2024 року, №11537567/44630907 від 01.08.2024 року, №11537594/44630907 від 01.08.2024 року, №111539641/44630907 від 01.08.2024 року, №11539631/44630907 від 01.08.2024 року, №11539627/44630907 від 01.08.2024 року, №11537569/44630907 від 01.08.2024 року, №11537563/44630907 від 01.08.2024 року, №11537565/44630907 від 01.08.2024 року, №11537579/44630907 від 01.08.2024 року, №11537610/44630907 від 01.08.2024 року, №11537611/44630907 від 01.08.2024 року, №11537606/44630907 від 01.08.2024 року про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні Товариства з обмеженою відповідальністю «Регіональна енерго-теплова компанія» №117 від 07.12.2022 року, №115 від 06.12.2022 року, №118 від 07.12.2022 року, №116 від 06.12.2022 року, №113 від 05.12.2022 року, №114 від 05.12.2022 року, №121 від 08.12.2024 року, №120 від 08.12.2022 року, №125 від 09.12.2022 року, №124 від 09.12.2022 року, №138 від 28.12.2022 року, №137 від 26.12.2022 року, №135 від 20.12.2022 року, №136 від 20.12.2022 року, №130 від 15.12.2022 року, №129 від 14.12.2022 року, №127 від 12.12.2022 року, №126 від 12.12.2022 року, №128 від 12.12.2022 року, №10 від 17.01.2023 року, №26 від 14.02.2023 року, №13 від 30.01.2023 року, №30 від 17.02.2023 року, №3 від 10.01.2023 року, №12 від 30.01.2023 року, №11 від 30.01.2023 року, №14 від 31.01.2023 року, №32 від 17.02.2023 року, №25 від 13.02.2023 року, №4 від 11.01.2023 року, №2 від 10.01.2023 року, №1 від 10.01.2023 року, №7 від 16.01.2023 року, №8 від 16.01.2023 року, №134 від 19.12.2022 року, №29 від 17.02.2023 року, №55 від 08.05.2023 року, №131 від 13.12.2022 року, №96 від 21.10.2022 року, №86 від 22.09.2022 року, №85 від 16.09.2022 року, №79 від 15.09.2022 року, №75 від 08.09.2022 року, №87 від 06.10.2022 року.
Зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні Товариства з обмеженою відповідальністю «Регіональна енерго-теплова компанія» №117 від 07.12.2022 року, №115 від 06.12.2022 року, №118 від 07.12.2022 року, №116 від 06.12.2022 року, №113 від 05.12.2022 року, №114 від 05.12.2022 року, №121 від 08.12.2024 року, №120 від 08.12.2022 року, №125 від 09.12.2022 року, №124 від 09.12.2022 року, №138 від 28.12.2022 року, №137 від 26.12.2022 року, №135 від 20.12.2022 року, №136 від 20.12.2022 року, №130 від 15.12.2022 року, №129 від 14.12.2022 року, №127 від 12.12.2022 року, №126 від 12.12.2022 року, №128 від 12.12.2022 року, №10 від 17.01.2023 року, №26 від 14.02.2023 року, №13 від 30.01.2023 року, №30 від 17.02.2023 року, №3 від 10.01.2023 року, №12 від 30.01.2023 року, №11 від 30.01.2023 року, №14 від 31.01.2023 року, №32 від 17.02.2023 року, №25 від 13.02.2023 року, №4 від 11.01.2023 року, №2 від 10.01.2023 року, №1 від 10.01.2023 року, №7 від 16.01.2023 року, №8 від 16.01.2023 року, №134 від 19.12.2022 року, №29 від 17.02.2023 року, №55 від 08.05.2023 року, №131 від 13.12.2022 року, №96 від 21.10.2022 року, №86 від 22.09.2022 року, №85 від 16.09.2022 року, №79 від 15.09.2022 року, №75 від 08.09.2022 року, №87 від 06.10.2022 року днем їх подання на реєстрацію.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Регіональна енерго-теплова компанія» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Рівненській області судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 66 616,00 грн.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Регіональна енерго-теплова компанія» за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 66 616,00 грн.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Регіональна енерго-теплова компанія» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Рівненській області судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 55 000,00 грн.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Регіональна енерго-теплова компанія» за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 55 000,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складений 17 лютого 2025 року
Учасники справи:
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Регіональна енерго-теплова компанія" (вул. Колгоспна, 3, с. Новостав, Рівненський р-н, Рівненська обл., 35378, ЄДРПОУ/РНОКПП 44630907)
Відповідач - Головне управління ДПС у Рівненській області (вул. Відінська, буд. 12,м. Рівне,Рівненська обл.,33023, ЄДРПОУ/РНОКПП 44070166) Відповідач - Державна податкова служба України (Львівська площа, буд. 8, м. Київ, 04053, ЄДРПОУ/РНОКПП 43005393)
Суддя Д.П. Зозуля