Справа № 420/38819/24
17 лютого 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Юхтенко Л.Р.,
розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце фактичного перебування: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду в Херсонській області (код ЄДРПОУ 21295057, місце знаходження: 73005, м. Херсон, вул. Крицак Валентини, 6) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
До Одеського окружного адміністративного суду 16 грудня 2024 року надійшла позовна заява ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце фактичного перебування: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду в Херсонській області (код ЄДРПОУ 21295057, місце знаходження: 73005, м. Херсон, вул. Крицак Валентини, 6), в якій позивач просив:
- Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області щодо відмови позивачу у перерахунку та виплаті пенсії за вислугу років із включенням щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000 грн згідно постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», починаючи з 01.10.2024 року;
- Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області перерахувати та виплатити позивачу пенсію за вислугу років відповідно до Закону № 2262-ХІІ із включенням щомісячної доплати у розмірі 2000 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року №713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб», починаючи з 01.10.2024 року, з урахуванням раніше виплачених сум.
- Також позивач просить стягнути з відповідача на його користь витрати, пов'язані з оплатою судового збору в розмірі 1211, 20 грн та витрати на правничу допомогу у розмірі 4000 грн за рахунок бюджетних асигнувань.
Ухвалою суду від 19 грудня 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) учасників справи в порядку ч. 5 ст. 262 КАС України.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні ПФУ в Херсонській області та отримує пенсію на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Представник позивача зазначив, що на виконання постанови КМУ № 713 від 14.07.2021 року позивачу була призначена щомісячна доплата до пенсії в розмірі 2000 грн з 01.07.2021 року.
Однак, після перерахунку пенсії на виконання рішення суду по справі № 420/18752/24, позивачу була припинена виплата вказаної щомісячної доплати.
Позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії, але листом від 04.12.2024 року Головне управління ПФУ в Херсонській області повідомило, що позивачу щомісячна доплата нараховувалась з 01.07.2021 року по 30.09.2024 року, та у вересні 2024 року було проведено перерахунок пенсії на виконання рішення суду по справі № 420/18752/24, у зв'язку з тим, що пенсія збільшилась більш ніж на 2000 грн, підстав для нарахування та виплати щомісячної доплати немає.
Позивач не погоджується з такими діями відповідача та зазначає, що перерахунок пенсії, проведений на виконання судового рішення з метою усунення порушеного права особи на належний розмір пенсії, право на отримання якої у особи винило до 01.03.2018, не є перерахунком пенсії у зв'язку із зміною складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії, що підтверджено висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 08.11.2022 року по справі № 420/2473/22.
Тому, на думку позивача, така відмова відповідача у здійсненні нарахування та виплати належної суми доплати є протиправною.
До канцелярії суду 31.12.2024 року (вхід. № ЕП/21854/24) надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач заперечує проти задоволення позову та зазначає, що у липні пенсію Позивача було перераховано з 01.07.2021 та встановлено підвищення до основного розміру пенсії в сумі до 2000 грн.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 26.07.2024 по справі № 420/18752/24 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України по Херсонській області здійснити позивачу перерахунок, доплату та подальшу виплату пенсії за вислугу років з 01.12.2019 року, на підставі довідки про розмір грошового забезпечення.
На виконання зазначеного рішення суду відповідачем здійснено перерахунок пенсії у вересні 2024 року, без врахування вищезазначеної доплати сумі 2000 грн.
Після проведеного перерахунку на виконання рішення суду основний розмір пенсії склав: 15456,84 грн * 56% = 8655,83 грн.
Отже, внаслідок проведення перерахунку на виконання рішення суду основний розмір пенсії зріс на: 8655,83 - 3932,20 = 4724,63 грн.
Оскільки розмір пенсії Позивача обчислений на виконання рішення суду, збільшився на суму, що перевищує 2000,00 грн, відсутні підстави для встановлення доплати до пенсії згідно постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року №713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб».
Тому відповідач вважає, що пенсія позивачу виплачується відповідно до вимог чинного законодавства.
До відзиву на позовну заяву відповідач надав витребувані судом копії пенсійної справи позивача.
Відповідь на відзив до суду не надходила.
Вивчивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються вимоги, докази, якими вони підтверджуються, судом встановлено таке.
Відповідно до матеріалів справи позивач перебуває на обліку в Головному управлінні ПФУ в Херсонській області та отримує пенсію за вислугу років на підставі Закону України № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-XII), що підтверджено пенсійним посвідченням.
Сторони не заперечують, що на виконання ПКМУ №713 позивачу було здійснено перерахунок пенсії та нараховано щомісячну доплату до 2000 грн.
Судом встановлено, що на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду по справі № 420/18752/24 пенсійним органом у вересні 2024 року здійснено перерахунок пенсії позивача, проте без урахування щомісячної доплати, передбаченої ПКМУ №713, починаючи з 01.10.2024 року.
Судом встановлено, що позивач через свого представника звернувся до відповідача із заявою про проведення перерахунку та виплату його пенсії з урахуванням щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн, відповідно до ПКМУ №713.
Проте, Головне управління ПФУ в Херсонській області листом № 10179-9982/В-02/8-2100/24 від 04.12.2024 року відмовило позивачу у встановленні доплати, у зв'язку з тим, що на виконання рішення суду по справі № 420/18752/24 у вересні 2024 року позивачу проведено перерахунок пенсії. Оскільки розмір пенсії позивача обчислений на виконання рішення суду, збільшився на суму, що перевищує 2000,00 грн, підстави для встановлення до розміру пенсії щомісячної доплати, передбаченої ПКМУ №713 відсутні. Щомісячна доплата виплачувалась позивачу з 01.07.2021 року по 30.09.2024 року.
Не погодившись з відмовою у проведенні перерахунку, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Проаналізувавши положення чинного законодавства, обставини справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги належать задоволенню, з огляду на таке.
Відповідно до положень ст. 63 Закону №2262-XII перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону. Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
14 липня 2021 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», з метою поетапного зменшення диспропорцій в розмірах пенсій, призначених військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), поліцейським та деяким іншим особам, та до прийняття Верховною Радою України законодавчих актів щодо пенсійного забезпечення військовослужбовців і деяких інших осіб.
Відповідно до п. 1 вказаної постанови установлено, що з 1 липня 2021 р. особам, яким призначено пенсію до 1 березня 2018 р. відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон) (крім військовослужбовців строкової служби), до розмірів їх пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону станом на 1 березня 2018 р., щомісячну доплату в сумі 2000 гривень, яка враховується під час подальших підвищень розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону.
Особам, яким призначено (поновлено) пенсію після 1 березня 2018 р., розмір якої обчислено відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону (крім військовослужбовців строкової служби) з грошового забезпечення, визначеного станом на 1 березня 2018 р. або до цієї дати, встановлюється щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту.
У разі коли пенсія особам, зазначеним в абзацах першому і другому цього пункту, переглядалася (перераховувалася) після 1 березня 2018 р., щомісячна доплата, встановлена абзацами першим і другим цього пункту, не виплачується, крім випадків, коли розмір пенсії після такого перегляду (перерахунку) збільшився менше ніж на 2000 гривень. Якщо сума збільшення пенсії під час її перегляду (перерахування) не досягала 2000 гривень, щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту, встановлюється в сумі, якої не вистачає до зазначеного розміру.
Щомісячна доплата, передбачена цим пунктом, встановлюється у межах максимального розміру пенсії, визначеного Законом, починаючи з 1 липня 2021 року.
Сторонами не заперечується, що на виконання вимог постанови Кабінету Міністрів України № 713 від 14.07.2021 року «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» пенсійним органом було нараховано та виплачено щомісячну доплату позивачу у розмірі до 2000,00 грн.
Проте виплату щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн, передбаченої ПКМУ № 713 припинено.
Так, суд встановив, що на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду по справі № 420/18752/24 пенсійним органом у вересні 2024 року здійснено перерахунок пенсії позивача, проте без урахування доплати.
Як пояснив відповідач у відзиві на позовну заяву, у зв'язку із збільшенням пенсії позивача більш ніж на 2000,00 грн через проведений перерахунок на виконання рішення суду, Головним управлінням не нараховано та не виплачено доплату до пенсії в розмірі 2000,00 грн відповідно до постанови КМУ № 713, з 01.10.2024 року.
Оцінюючи надані сторонами доводи та заперечення, суд зазначає, що подібні правовідносини вже були предметом розгляду у Верховному Суді.
Так, у постанові від 08.11.2022 у справі № 420/2473/22 Верховний Суд дійшов такого висновку:
« 44. Відповідно до пояснювальної записки до проекту постанови № 713 метою її ухвалення зазначено поетапне зменшення диспропорцій у розмірах пенсій, призначених до 01.03.2018, які мають місце після перерахунку пенсії.
Прийняття постанови зумовлено тим, що в червні 2021 року в осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), яким пенсію призначено відповідно до Закону № 2262-ХІІ, завершується період виплати частини коштів компенсації підвищеного розміру пенсії за 2016-2017 роки і підвищення розмірів пенсій з 2016 року для цієї категорії пенсіонерів не відбувалося. Сумарна виплата пенсії з цією доплатою з 01.07.2021 зменшилася до місячного розміру пенсії та середній розмір цієї виплати складає біля 2000,00 грн. Крім того, після перерахунку пенсій колишнім військовослужбовцям Збройних Сил України у 2018 році, їхні пенсії не індексувалися через відсутність відповідного механізму, а диспропорція у розмірах пенсій в залежності від часу їх призначення складає більше 70 відсотків. Мінімальні пенсійні виплати для військовослужбовців, зокрема складають близько 2000,00-2700,00 грн.
45. Таким чином, внаслідок ухвалення вказаного нормативно-правового акта Уряду з 01.07.2021 колишнім військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), поліцейським та іншим особам, пенсії яким призначено за нормами Закону № 2262-ХІІ до 01.03.2018 було установлено щомісячну доплату в сумі 2000,00 грн виплата якої не здійснюється у разі коли пенсія особам, зазначеним в абзацах першому і другому цього пункту, переглядалася (перераховувалася) після 01.03.2018.
46. Водночас, аналіз наведених норм права, а також мети прийняття Урядом вказаної постанови № 713 свідчить про те, що перерахунок пенсії, проведення якого згідно з абзацом третім пункту 1 постанови № 713 є обставиною, що виключає можливість нарахування щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн до розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону № 2262-ХІІ має бути обумовлений підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом № 2262-ХІІ на підставі нормативно-правого акта компетентного органу, оскільки в такий спосіб досягається мета, яка слугувала підставою для ухвалення постанови №713, а саме зменшення диспропорцій в розмірах пенсій, визначених на законних підставах. Натомість перерахунок пенсії, проведений на виконання судового рішення з метою усунення порушеного права особи на належний розмір пенсії, право на отримання якої у особи винило до 01.03.2018, не є перерахунком пенсії у зв'язку із зміною складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії.
47. У зв'язку із чим колегія суддів не може погодитись із висновком суду апеляційної інстанції про те, що проведений на виконання судового рішення по справі №420/18380/21 перерахунок пенсії позивача відбувся не з метою відновлення порушеного права позивача, а фактично внаслідок зміни правового врегулювання спірних правовідносин після набрання законної сили рішенням суду по справі № 826/12704/18 у 2019 році, внаслідок чого змінились складові грошового забезпечення.
48. Таким чином, оскільки перерахунок пенсії позивача, проведений ГУ ПФУ 06.01.2022 на виконання судового рішення з метою усунення порушеного його права на належний розмір пенсії, право на отримання якого у нього виникло до 01.03.2018, не є перерахунком пенсії у зв'язку із зміною складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії, то позивач має право на щомісячну доплату до пенсії в розмірі 2000,00 грн відповідно до постанови № 713, яка має виплачуватись для досягнення мети прийняття постанови № 713 - поетапного зменшення диспропорцій у розмірах пенсій, призначених до 01.03.2018.».
Суд зазначає, що наведений правовий висновок був повторений у постанові Верховного Суду від 02.03.2023 року у справі №600/870/22-а.
Таким чином, застосовуючи ці висновки Верховного Суду до обставин справи, суд доходить висновку, що перерахунок пенсії позивача, проведений ГУ ПФ України у вересні 2024 року на виконання судового рішення з метою усунення порушеного його права на належний розмір пенсії, право на отримання якого у нього виникло до 01.03.2018, не є перерахунком пенсії у зв'язку із зміною складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії. Тому, позивач має право на щомісячну доплату до пенсії в розмірі 2000,00 грн відповідно до постанови № 713, яка має виплачуватись для досягнення мети прийняття постанови № 713 - поетапного зменшення диспропорцій у розмірах пенсій, призначених до 01.03.2018.
Враховуючи викладені встановлені обставини, суд доходить висновку, що позовні вимоги є правомірними та підлягають задоволенню шляхом визнання протиправними дії Головного управління ПФУ в Херсонській області, щодо не нарахування та не виплати щомісячної доплати до пенсії з 01.10.2024 року в розмірі 2000,00 грн, передбаченої постановою КМУ від 14.07.2021 року № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», та зобов'язання Головне управління ПФУ в Херсонській області нарахувати та виплатити з 01.10.2024 року щомісячну доплату до пенсії в розмірі 2000,00 грн, передбаченої постановою КМУ від 14.07.2021 року № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб».
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно з ч.1 ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Відповідно до ч.1,3 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Таким чином, оцінюючи встановлені факти, суд дійшов висновку, що відповідач, заперечуючи проти позову не довів, з посиланням на відповідні докази правомірність своїх дій, а тому позовні вимоги слід задовольнити.
У зв'язку з тим, що позовну заяву задоволено, сплачений позивачем судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Також у позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача на його користь витрати на правничу допомогу у розмірі 4000 грн.
Розглянувши заяву представника позивача про стягнення витрат на правничу допомогу, суд доходить таких висновків.
Порядок розподілу судових витрат регулюється ст. 139 КАС України.
Згідно з ч.1,2 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Пунктом 1 ч.3 ст.132 КАС України визначено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Статтею 134 КАС України встановлено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Частиною 7 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Так, судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що між адвокатом Пестрецовою Р.Г. (Адвокат) та ОСОБА_1 (Клієнт) укладено договір про надання правничої допомоги від 02.12.2024 року, відповідно до умов якого адвокат бере на себе зобов'язання надавати правничу допомогу в обсязі та на умовах передбачених цим Договором (п. 2.1), а Клієнт зобов'язаний сплатити своєчасно та в повному сплачувати обумовлену договором гонорар адвоката (основний та додатковий) та фактичні витрати, пов'язані з виконанням адвокатом даного договору (п.3.1.).
Відповідно до п. 4.2. Договору гонорар Адвоката погоджується за взаємною згодою сторін. Підписуючи даний договір сторони узгодили, що за виконання умов передбачених договором про надання правничої допомоги … становить 4000 грн.
Розмір оплати праці Адвоката при наданні правничої допомоги, а також умови та порядок розрахунків, визначаються Сторонами в додатках до цього договору (п. 5.1. Договору).
За домовленістю сторін, оплата правничої допомоги може здійснюватися також у вигляді передоплати або авансу, але не пізніше дати винесення судового рішення судом апеляційної інстанції. (п. 5.2. договору).
Представник позивача надав суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат на правничу допомогу від 12.12.2024 року, який складає надання таких послуг:
-усне консультування ОСОБА_1 щодо варіантів врегулювання правовідносин клієнта, які виникли в результаті відмови у перерахуванні пенсії ГУ ПФУ в Херсонській області - 500 грн
-вивчення судової практики з питань перерахування пенсії у подібних правовідносинах - 500 грн
-складання позовної заяви та відповіді на відзив - 2000 грн
-представництво інтересів позивача у суді першої інстанції- 1000 грн.
Також суду надана довідка від 12.12.2024 року за підписом адвоката, видана ОСОБА_1 в тому, що за надання правничої допомоги за роботу адвоката у суді першої інстанції за домовленістю становить 4000 грн.
Оцінивши надані документи на підтвердження понесених витрат, суд зазначає таке.
Згідно з ч.9 ст. 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Аналіз вищенаведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
При цьому суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
Суд зазначає, що вирішуючи питання про визначення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, суд враховує складність справи, час витрачений адвокатом на виконання робіт, обсяг наданих послуг та ціну позову.
Також, суд звертає увагу, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 49 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Наталія Михайленко проти України», від 30 травня 2013 року, заява 49069/11).
Відповідно до висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 07.11.2019 р. по справі №905/1795/18, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Суд наголошує на тому, що при визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Разом з цим у рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19 жовтня 2000 року у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece, заява № 31107/96) ЄСПЛ вирішував питання обов'язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги.
ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов'язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов'язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов'язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).
Враховуючи правовий підхід Європейського суду з прав людини до розподілу судових витрат між сторонами, оцінюючи наведений у попередньому (орієнтовному) розрахунку сум судових витрат перелік наданих послуг за критеріями співмірності та розумності наданих послуг, а також те, що ця справа не відноситься до категорії складних, вже сформована стала судова практика щодо розгляду цієї категорії справ, суд доходить висновку, що наведені у актах наданих послуг за договором надані послуги, а саме: -усне консультування ОСОБА_1 щодо варіантів врегулювання правовідносин клієнта, які виникли в результаті відмови у перерахуванні пенсії ГУ ПФУ в Херсонській області - 500 грн та вивчення судової практики з питань перерахування пенсії у подібних правовідносинах - 500 грн. входять до послуг з складання та написання позовної заяви, а тому не належать відшкодуванню за рахунок відповідача.
Також не належать відшкодуванню витрати на представництво інтересів позивача у суді першої інстанції- 1000 грн., оскільки справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін та виключало представництво представника позивача у судових засідань, тому такі витрати не є фактичними.
Тому, суд доходить висновку, що фактичними та необхідними витратами були витрати на надання послуг адвоката із складання позовної заяви в розмірі 2000 грн, які належать відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача.
Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
З наведених встановлених судом обставин, суд доходить висновку, що заява представника позивача про стягнення витрат на правничу допомогу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача належить задоволенню частково в частині стягнення таких витрат у розмірі 2000 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 6, 12, 72, 77,90, 139, 246, 255,295,297 КАС України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце фактичного перебування: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду в Херсонській області (код ЄДРПОУ 21295057, місце знаходження: 73005, м. Херсон, вул. Крицак Валентини, 6) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,- задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (код ЄДРПОУ 21295057, місце знаходження: 73005, м. Херсон, вул. Крицак Валентини, 6) щодо відмови ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце фактичного перебування: АДРЕСА_1 ) в нарахуванні та виплаті з 01.10.2024 року щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000,00 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (код ЄДРПОУ 21295057, місце знаходження: 73005, м. Херсон, вул. Крицак Валентини, 6) нарахувати та виплатити з 01.10.2024 року ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце фактичного перебування: АДРЕСА_1 ) щомісячну доплату до пенсії у розмірі 2000,00 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» з урахуванням раніше виплачених сум.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (код ЄДРПОУ 21295057, місце знаходження: 73005, м. Херсон, вул. Крицак Валентини, 6) на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце фактичного перебування: АДРЕСА_1 ) судовий збір в розмірі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок) та витрати на правничу допомогу в розмірі 2000 грн (дві тисячі гривень 00 копійок).
Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в строки, встановлені ст. ст. 295,297 КАС України, з урахуванням п.п.15.5 п. 15 ч. 1 Перехідних положень КАС України.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 255 КАС України.
Суддя Л.Р. Юхтенко