Справа № 420/28749/24
17 лютого 2025 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Токмілова Л.М., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому позивач просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови ОСОБА_1 у виплаті суми пенсії в розмірі 406956,31 грн та суми пенсії в розмірі 106944,15 грн, що підлягали виплаті ОСОБА_2 на підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" і залишились недоодержаними у зв'язку з його смертю;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити ОСОБА_1 виплату суми пенсії в розмірі 406956,31 грн та суми пенсії в розмірі 106944,15 грн, що підлягали виплаті ОСОБА_2 на підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" і залишились недоодержаними у зв'язку з його смертю.
Ухвалою суду від 18.09.2024 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Справу розглянуто з урахуванням перебування судді Токмілової Л.М. у відпустці.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_1 є дружиною ОСОБА_2 , який ІНФОРМАЦІЯ_1 помер. На виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30.09.2022 по справі №420/11681/22 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області здійснено розрахунок на доплату пенсії та встановлено суму доплати у розмірі 406956,31 грн. Крім того, на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13.09.2023 по справі №420/12739/23 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області здійснено розрахунок на доплату пенсії та встановлено суму доплати у розмірі 106944,15 грн. При цьому, у зв'язку зі смертю ОСОБА_2 такі кошти не було виплачено. Позивач також зазначає, що листом Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 27.08.2024 ій було відмовлено у виплаті спірних сум у зв'язку з тим, що вона не є стягувачем по справах №420/11681/22 та №420/12739/23.
03.10.2024 до Одеського окружного адміністративного суду надійшов відзив від Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому відповідач не погоджується з викладеними у позовній заяві підставами та зазначає, що оскільки спадкоємць не є стороною по справі № 420/11681/22 та №420/12739/23 в розумінні статті 46 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), право на отримання доплати, нарахованої на виконання рішення суду, вони матимуть у разі зміни сторони виконавчого провадження по вищевказаній справі в порядку, передбаченому статтею 379 КАС України.
10.10.2024 до суду надійшла відповідь на відзив, в якій позивач зазначає, що саме статтею 52 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", яка є спеціальною, регламентовано порядок виплати сум пенсії за вислугу років, які залишилися недоодержаними у зв'язку зі смертю пенсіонера з числа військовослужбовців, членами його сім'ї.
Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд зазначає наступне.
Відповідно до свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 від 05.11.1962 ОСОБА_1 є дружиною ОСОБА_2 .
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, що підтверджено свідоцтвом про смерть від 04.05.2024 серії НОМЕР_2 .
За життя ОСОБА_2 перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області та отримував пенсію на підставі Закону України від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
На виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30.09.2022 по справі №420/11681/22 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області проведено перерахунок пенсії ОСОБА_2 на підставі довідки про розмір грошового забезпечення №ЮО71669 від 25.07.2022, наданої ІНФОРМАЦІЯ_2 станом на 05.03.2019, із врахуванням раніше виплачених сум та з 01 січня 2018 року виходячи з основного розміру пенсії 86% грошового забезпечення, із врахуванням раніше виплачених сум.
Так, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області проведено розрахунок на доплату пенсії за пенсійною справою №ЮО071669 з січня 2018 року по січень 2023 року, сума доплати склала 406956,31 гривень, однак ОСОБА_2 не була виплачена.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 13.09.2023 по справі №420/12739/23 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області нарахувати та виплатити з 01.07.2021 року щомісячну доплату у розмірі 2000 гривень відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року №713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" ОСОБА_2 , в повному обсязі, без застосування обмеження пенсійних виплат максимальним розміром пенсії, та здійснити виплату пенсійного забезпечення без обмеження максимальним розміром пенсії з 01 березня 2022 року з урахуванням індексації згідно постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року №118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» та без обмеження максимальним розміром пенсії з 01 березня 2023 року з урахуванням індексації згідно постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 року № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» (з урахуванням надбавок, підвищень, доплат до пенсії та індексації пенсії), з урахуванням раніше виплачених сум.
На виконання вказаного рішення суду, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області проведено нарахування та розрахунок на доплату пенсії за пенсійною справою №ЮО071669 з липня 2021 року по листопад 2023 року, сума доплати склала 106944,15 гривень, однак ОСОБА_2 не була виплачена.
29.07.2024 позивач звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області з заявою про здійснення виплати недоотриманої пенсії померлого чоловіка на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду у справі №420/11681/22 та №420/12739/23.
Листом №23918-21269/О-02/8-1500/24 Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області повідомило позивачу, що відповідно до розрахунку на доплату пенсії ОСОБА_2 нарахована сума на виконання рішень Одеського окружного адміністративного суду по справах №420/11681/22 та №420/12739/23. Однак, оскільки ОСОБА_1 не є стягувачем по справах №420/11681/22 та №420/12739/23, то для виплати недоотриманої доплати до пенсії за зазначеними рішеннями підстави відсутні.
Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Вирішуючи даний публічно-правовий спір, суд виходить з наступного.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" визначено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Статтею 1218 Цивільного кодексу України визначено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІV (далі - Закон №1058-ІV) визначаються принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Згідно зі статтею 1 Закону №1058-ІV пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом; пенсіонер - особа, яка відповідно до цього Закону отримує пенсію, довічну пенсію, або члени її сім'ї, які отримують пенсію в разі смерті цієї особи у випадках, передбачених цим Законом.
У межах спірних правовідносин мова йде про порядок виплати члену сім'ї недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера.
Так, спірні правовідносини врегульовано положеннями статті 52 Закону №1058-ІV, частиною 1 якої передбачено, що сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім'ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали.
Відповідно до статті 1227 ЦК України суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Це правило отримало розвиток у положеннях публічного законодавства з приводу соціального забезпечення громадян у формі виплати пенсій, в тому числі статті 61 Закону України від 09 квітня 1992 року №2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон №2262-XII).
Частиною 1 статті 61 Закону №2262-XII встановлено, що суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім'ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.
Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.
У постанові Верховного Суду від 30.01.2020 у справі №200/10269/19-а, сформульовано висновок про те, що «у разі переходу до членів сім'ї спадкодавця належних останньому соціальних виплат, відповідні відносини не є спадковими, у зв'язку з чим не застосовуються норми спадкового права. У цьому випадку право вимоги у зазначених осіб виникає не внаслідок спадкового правонаступництва, а через інший юридичний склад. Фактично законом встановлено переважне право членів сім'ї померлого перед спадкоємцями останнього на отримання соціальних виплат, що належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя».
Такий висновок Верховного Суду стосується випадків, коли члени сім'ї пенсіонера або особа, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника, реалізувала своє право на неодержану пенсію, в порядку, встановленому частиною 1 статті 52 Закону №1058-IV та частиною 1 статті 61 Закону №2262-XII, шляхом звернення до територіального органу Пенсійного фонду не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера, проте не отримала таку виплату й оскаржує прийняте суб'єктом владних повноважень рішення з цього питання.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 06 квітня 2022 року по справі №200/10136/20-а.
Таким чином, вищевказаними положеннями запроваджено спеціальне правило, в силу якого недоодержані за життя суми пенсії пенсіонера з числа військовослужбовців не включається до складу спадщини і виплачуються: 1) членам сім'ї померлого пенсіонера, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника; 2) батькам померлого пенсіонера, дружині (чоловіку) померлого пенсіонера та членам сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, навіть якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.
Постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 №3-1 затверджено «Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Згідно із пунктом 4 «Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 №3-1, заява про виплату недоодержаної пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера подається членом його сім'ї до органів, що призначають пенсію, за місцем перебування на обліку померлого пенсіонера.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 є дружиною померлого ОСОБА_2 , яка звернулась до відповідача за виплатою недоодержаної пенсії до закінчення шестимісячного строку з дня смерті пенсіонера, та станом на момент смерті чоловіка проживала з ним за однією адресою, що підтверджується паспортними даними.
Таким чином, позивач дотрималась умов, які визначені статтею 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та «Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 №3-1.
Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що ОСОБА_3 в силу положень статті 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» має право на одержання суми пенсії, що підлягали виплаті її чоловікові ОСОБА_4 , і які залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю.
Суд критично оцінює твердження відповідача про те, що позивач не є стягувачем по справах №420/11681/22 та №420/12739/23, оскільки правовідносини щодо виплати суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, є відмінними від правовідносин, які виникають у ході виконання судових рішень.
Те, що недоодержана пенсія нарахована на виконання судового рішення, не змінює її правову природу.
Також, суд звертає увагу, що однією з умов виплати пенсії, що не включається до складу спадщини, є те, що пенсія повинна бути призначена, обчислена, нарахована до виплати, але недоодержана за життя померлого пенсіонера, тобто, має існувати таке, що набрало законної сили за життя пенсіонера рішення суду про спонукання пенсійного органу до нарахування пенсії і виплати боргу за пенсією.
Разом із тим, невиконання рішення державного суду не може бути виправдане і відсутністю бюджетних видатків.
Орган державної влади не має права посилатися на брак коштів на виправдання неспроможності виконати судове рішення про виплату боргу. Зрозуміло, що за певних обставин затримка з виконанням судового рішення може бути виправданою. Але затримка не може бути такою, що зводить нанівець сутність гарантованого пунктом 1 статті 6 права (рішення у справі «Іммобільяре Саффі проти Італії», заява № 22774/93, рішення у справі «Шмалько проти України», заява № 60750/00).
Таким чином підстави, які викладені у листі Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, щодо невиплати позивачу недоодержаної пенсії її чоловіка згідно судового рішення є необґрунтованими.
Враховуючи наведені приписи чинного законодавства та встановлені обставини, з метою ефективного захисту прав позивача, суд дійшов висновку, що належним та достатнім способом захисту буде визнання протиправними дій та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області виплатити ОСОБА_1 суму пенсії, що належала її чоловіку ОСОБА_2 і залишилась недоодержаною у зв'язку із його смертю, нарахованої на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30.09.2022 по справі №420/11681/22 у сумі 406956,31 грн та від 13.09.2023 по справі №420/12739/23 у сумі 106944,15 грн.
Враховуючи вищевикладене, адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню.
Згідно частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
За правилами частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Статтею 242 КАС України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Позивач звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 9 частини 1 статті 5 Закону України від 08.07.2011 №3674-VI «Про судовий збір», у зв'язку з чим підстави для стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат зі сплати судового збору відсутні.
На підставі викладеного, керуючись статтями 9, 12, 139, 242-246, 255, 262, 295, 297 КАС України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83, код ЄДРПОУ 20987385) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови ОСОБА_1 у виплаті недоотриманих сум пенсій, що підлягали нарахуванню і виплаті ОСОБА_2 на виконання рішень Одеського окружного адміністративного суду від 30.09.2022 по справі №420/11681/22 та від 13.09.2023 по справі №420/12739/23, і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області виплатити ОСОБА_1 суму пенсії, що належала її чоловіку ОСОБА_2 і залишилась недоодержаною у зв'язку із його смертю, нарахованої на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30.09.2022 по справі №420/11681/22 у сумі 406956,31 грн та від 13.09.2023 по справі №420/12739/23 у сумі 106944,15 грн.
Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені статтею 255 КАС України.
Рішення може бути оскаржено в порядку та строки встановлені статтями 293, 295 КАС України.
Суддя Токмілова Л.М.