Справа № 420/28896/24
17 лютого 2025 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Токмілова Л.М., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом виконувача обов'язків керівника Болградської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) до Павлівської сільської ради Болградського району Одеської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява виконувача обов'язків керівника Болградської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) до Павлівської сільської ради Болградського району Одеської області, в якій позивач просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Павлівської сільської ради Болградського району Одеської області щодо невжиття заходів із забезпечення розроблення та затвердження документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки на території Павлівської сільської ради Болградського району Одеської області, у с. Вознесенка Перша, площею 0,25 га, з розташованим на ній місцем видалення відходів, винесення в натурі та встановлення (на місцевості) її меж, а також здійснення державної реєстрації прав на неї;
- зобов'язати Павлівську сільську раду Болградського району Одеської області вжити заходи із забезпечення розроблення та затвердження документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки на території Павлівської сільської ради Болградського району Одеської області, у с. Вознесенка Перша, площею 0,25 га, з розташованим на ній місцем видалення відходів, винесення в натурі та встановлення (на місцевості) її меж, а також здійснення державної реєстрації прав на неї.
Ухвалою суду від 23.09.2024 позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.
Ухвалою суду від 01.10.2024 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Справу розглянуто з урахуванням перебування судді Токмілової Л.М. у відпустці.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що за результатами опрацювання матеріалів щодо наявності підстав для представництва інтересів держави в суді встановлено, що на території Павлівської сільської територіальної громади Болградського району Одеської області розташовано діюче місце видалення відходів полігон твердих побутових відходів в с. Вознесенка Перша - орієнтовною площею 0,25 га. З інформації Павлівської сільської ради Болградського району Одеської області № 467/02-09 від 01.05.2024 вбачається, що на полігон твердих побутових відходів, що розташований в с. Вознесенка Перша Болградського району розроблено паспорт № 51204126/2 від 25.07.1999 (дата реєстрації 12.02.2003). Згідно вищевказаного паспорту місця видалення відходів, полігон твердих побутових відходів експлуатується з 1997 року, воно знаходиться на земельній ділянці площею 0,25 га, 46°8'18.44" Пн.Ш. 29°28'30.23" С.Д. (0,750 км на північ с. Вознесенка Перша. Водночас, земельна ділянка, на якій розташовано вищевказане місце видалення відходів не сформована, кадастровий номер не присвоєно, межі в натурі на місцевості не винесені та речове право на неї не зареєстроване. На думку позивача, Павлівська сільська рада Болградського району Одеської області вчиняє протиправну бездіяльність, при тому, що вищевказані обов'язки покладені законом на неї як на орган місцевого самоврядування, в імперативному порядку.
Суд зазначає, що відповідачем до суду не подано відзиву на адміністративний позов.
Відповідно до частини 6 статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд зазначає наступне.
Болградською окружною прокуратурою в ході реалізації конституційної функції представництва інтересів держави в суді проведено вивчення стану законності у сфері забезпечення екологічної безпеки, у тому числі при використанні природних ресурсів та екологічної безпеки поводження з відходами на території Павлівської сільської територіальної громади Болградського району Одеської області.
За результатами опрацювання матеріалів щодо наявності підстав для представництва інтересів держави в суді встановлено, що на території Павлівської сільської ради Болградського району Одеської області розташоване діюче місце видалення відходів - полігон твердих побутових відходів с. Вознесенка Перша - орієнтовною площею 0,25 га.
З інформації Павлівської сільської ради Болградського району Одеської області від 01.05.2024 №467/02-09 вбачається, що на вказане сміттєзвалище розроблено паспорт №51504126/2.
Водночас земельна ділянка, на якій розташовано вищевказане місце видалення твердих побутових відходів, не сформована, кадастровий номер не присвоєно, межі в натурі на місцевості не винесені та речове право на неї не зареєстроване.
Крім того, відповідно до інформації Арцизької міської ради Одеської області від 01.05.2024 №467/02-09 зазначено, що Державною екологічною інспекцією Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) на протязі 2019-2024 років були проведені дві перевірки, але щодо правовстановлюючих документів на земельні ділянки які зайняті під вказаними сміттєзвалищами перевірки не здійснювалися.
07.05.2024 керівником Болградської окружної прокуратури направлено на адресу Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) лист №57-2126ВИХ-24 з інформацією щодо розташування сміттєзвалищ на земельній ділянці без розроблення землевпорядної документації та без реєстрації речового права на неї, з вимогою вжиття заходів, спрямованих на усунення порушень законодавства, у тому числі щодо звернення до суду з позовом.
Листом від 13.06.2024 №2771/1.2 Державна екологічна інспекція Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) повідомила, що Інспекцією заходи позовного характеру щодо усунення порушень вимог природоохоронного законодавства, а саме зобов'язання оформити документацію із землеустрою на земельні ділянки, які розташовані під місцем видалення твердих побутових відходів на території сіл Павлівка, Долинівка, Вишняки, Вознесенське Павлівською сільською радою Болградського району Одеської області у судовому порядку не вживались.
Арцизької міської ради Одеської області у судовому порядку не вживалися та вживатись не плануються. Підставою не здійснення Інспекцією захисту інтересів держави України є обмежене фінансування на сплату судового збору, у тому числі із урахуванням розміру орієнтовних судових витрат, пов'язаних із розглядом справи, що унеможливлює забезпечення самостійного захисту інтересів держави. При цьому, підставою не здійснення Інспекцією захисту інтересів держави України постає обмежене фінансування на сплату судового збору, у тому числі із урахуванням розміру орієнтовних судових витрат, пов'язаних із розглядом справи, що унеможливлює забезпечення самостійного захисту інтересів держави.
Болградською окружною прокуратурою листом від 03.09.2024 повідомлено Державну екологічну інспекцію Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) про звернення до суду з позовною заявою на захист інтересів держави.
Так, оскільки правовстановлюючі документи на вищевказану земельну ділянку під місце видалення відходів відповідачем не оформлено, чим допущено протиправну бездіяльність, за умови бездіяльності Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) щодо звернення до суду за захистом порушених прав, Болградська окружна прокуратура звернулася до суду з даним позовом задля захисту інтересів держави.
Вирішуючи даний публічно-правовий спір, суд виходить з наступного.
Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. Організація та порядок діяльності прокуратури визначаються законом.
За правилами частини 3 статті 5 КАС України до суду можуть звертатися в інтересах інших осіб органи та особи, яким законом надано таке право.
Згідно частини 3 статті 53 КАС України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Разом з тим, відповідно до частини 3 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Частиною 1 статті 24 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що право подання позовної заяви (заяви, подання) в порядку цивільного, адміністративного, господарського судочинства надається Генеральному прокурору, його першому заступнику та заступникам, керівникам обласних та окружних прокуратур, їх першим заступникам та заступникам, прокурорам Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.
За приписами частини 1 статті 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника, крім випадку, встановленого частиною 9 статті 266 цього Кодексу.
Таким чином, КАС України та Закон України «Про прокуратуру» розрізняють випадки, коли прокуратура діє як самостійний учасник справи і коли прокуратура діє як представник інтересів держави.
Так, у першому випадку в суді забезпечується представництво інтересів самої прокуратури через інститут самопредставництва або представництва. В другому випадку прокуратура діє як представник і тоді застосуванню підлягають правила частини 3 статті 53 КАС України та частини 1 статті 24 Закону України «Про прокуратуру».
Аналогічний висновок сформовано в постанові судової палати для розгляду справ щодо захисту соціальних прав Верховного Суду від 13.06.2023 у справі № 580/8729/21.
У постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що прокурор, подаючи позов до суду, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.
Звертаючись до компетентного органу до подання позову, прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення. Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу.
У рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.1999 р. № 3-рп/99, Конституційний Суд України, з'ясовуючи поняття інтереси держави, висловив міркування, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо (пункт 3).
Обґрунтовуючи позовну заяву, Болградська окружна прокуратура зазначає, що на Павлівську сільську раду Болградського району Одеської області покладено обов'язок із вчинення дій стосовно розроблення та затвердження документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки на території ради з розташованим на ній місцем видалення відходів, винесення в натурі та встановлення (на місцевості) її меж, а також здійснення державної реєстрації прав на неї. Водночас через тривалу бездіяльність відповідача щодо виконання вимог чинного законодавства, земельні ділянки, на яких розташовано місце видалення твердих побутових відходів, не сформовані, кадастровий номер не присвоєно, межі в натурі на місцевості не винесені та речове право на них не зареєстроване. В той же час, Державна екологічна інспекція Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області), до повноважень якої віднесено контроль за використанням та охороною довкілля, за наявності факту порушення інтересів держави у сфері довкілля не здійснює заходів на захист державних інтересів, зокрема щодо звернення до суду з відповідним позовом, що свідчить про неналежне виконання своїх повноважень. Таким чином, підставою реалізації прокурором представницьких функцій у даному випадку є пасивна поведінка Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області), а саме її бездіяльність.
Відтак, з огляду на те, що інтереси держави до цього часу залишаються не захищеними, наявні підстави для представництва прокурором інтересів держави у спірних правовідносинах.
Правові, організаційні, економічні засади діяльності щодо запобігання утворенню, зменшення обсягів утворення відходів, зниження негативних наслідків від діяльності з управління відходами, сприяння підготовці відходів до повторного використання, рециклінгу і відновленню з метою запобігання їх негативному впливу на здоров'я людей та навколишнє природне середовище визначає Закон України «Про управління відходами» від 20.06.2022 №2320-ІХ (далі - Закон №2320-ІХ).
Статтею 1 Закону №2320-ІХ визначено, що відходи - будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворилися у процесі виробництва чи споживання, а також товари (продукція), що повністю або частково втратили свої споживчі властивості і не мають подальшого використання за місцем їх утворення чи виявлення і від яких їх власник позбувається, має намір або повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення; видалення відходів - операція, що не є відновленням відходів, навіть якщо одним із наслідків такої операції є використання речовин або енергії. Перелік операцій з видалення відходів наведено в додатку 1; оброблення відходів - операція з відновлення або видалення відходів, включаючи підготовку відходів до таких операцій; власник відходів - фізична або юридична особа, яка відповідно до закону володіє, користується і розпоряджається відходами.
Згідно додатку 1 до Закону №2320-ІХ розміщення на поверхні чи в землі, у тому числі захоронення тощо є однією з операцій з видалення відходів.
Пунктом 5 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про управління відходами» передбачено, що якщо регіональним планом управління відходами передбачено продовження строку експлуатації місць розміщення відходів (полігонів, звалищ), які не відповідають вимогам цього Закону, суб'єкт господарювання, що здійснює управління таким місцем розміщення відходів, повинен разом з документами на отримання дозволу на здійснення операцій з оброблення відходів подати план та техніко-економічне обґрунтування приведення місця розміщення відходів у відповідність з вимогами законодавства.
Статтею 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 № 280/97-ВР (далі - Закон №280/97-ВР) до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад віднесено надання відповідно до законодавства згоди на розміщення на території села, селища, міста нових об'єктів, у тому числі місць чи об'єктів для розміщення відходів, сфера екологічного впливу діяльності яких згідно з діючими нормативами включає відповідну територію.
До відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні (самоврядні) повноваження щодо вирішення питань поводження з побутовими відходами (стаття 30 Закону №280/97-ВР).
Відповідно до статті 33 Закону №280/97-ВР до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать делеговані повноваження з визначення території для розміщення відходів відповідно до законодавства.
За приписами статті 25 Закону №280/97-ВР сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.
Статтею 26 Закону №280/97-ВР встановлено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.
Згідно статті 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, крім іншого, вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.
Відповідно до статті 79-1 Земельного кодексу України земельна ділянка як об'єкт цивільних прав передбачає її формування з визначенням її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.
Одним зі способів формування земельних ділянок є відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі.
Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.
Формування земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок.
Винесення в натуру (на місцевість) меж сформованої земельної ділянки до її державної реєстрації здійснюється за документацією із землеустрою, яка стала підставою для її формування.
Земельна ділянка може бути об'єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї. Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.
Положеннями статті 19 Закону України «Про землеустрій» від 22.05.2003 №858-IV (далі - Закон №858-IV) визначено, що до повноважень сільських, селищних, міських рад у сфері землеустрою на території сіл, селищ, міст належать: а) організація та здійснення землеустрою, проведення інвентаризації земель та земельних ділянок усіх форм власності; б) здійснення контролю за впровадженням заходів, передбачених документацією із землеустрою; в) координація здійснення землеустрою та контролю за використанням і охороною земель комунальної власності; г) інформування населення про заходи, передбачені землеустроєм; ґ) вирішення інших питань у сфері землеустрою відповідно до закону.
Відповідно до статті 20 Закону №858-IV землеустрій проводиться в обов'язковому порядку на землях усіх категорій незалежно від форми власності, зокрема, в разі: б) встановлення та зміни меж об'єктів землеустрою.
Згідно з статті 22 Закону №858-IV землеустрій здійснюється на підставі: а) рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо проведення робіт із землеустрою; б) укладених договорів між юридичними чи фізичними особами (землевласниками і землекористувачами) та розробниками документації із землеустрою; в) судових рішень.
Статтею 25 Закону №858-IV передбачено, що видами документації із землеустрою, окрім інших, є: ґ) проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок; і) технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).
Проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок розробляються у разі формування нових земельних ділянок із земель державної, комунальної власності (крім випадків формування земельних ділянок за іншою документацією із землеустрою) та у разі зміни цільового призначення земельних ділянок у випадках, визначених законом (стаття 50 Закону №858-IV).
Відповідно до статті 55 Закону №858-IV встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється відповідно до відомостей Державного земельного кадастру, матеріалів Державного фонду документації із землеустрою та оцінки земель, матеріалів топографо-геодезичних робіт.
Технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) розробляється за рішенням власника (розпорядника) земельної ділянки, землекористувача.
Замовниками документації із землеустрою можуть бути органи державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, землевласники і землекористувачі, а також інші юридичні та фізичні особи (стаття 26 Закону №858-IV).
Статтями 125, 126 Земельного кодексу України визначено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Згідно статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Відповідно до частини 1, 2 статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» загальними засадами державної реєстрації прав є: гарантування державою об'єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження; обов'язковість державної реєстрації прав у Державному реєстрі прав; публічність державної реєстрації прав; внесення відомостей до Державного реєстру прав виключно на підставах та в порядку, визначених цим Законом; відкритість та доступність відомостей Державного реєстру прав.
Речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.
Як вбачається з матеріалів справи, Павлівською сільською радою Болградського району Одеської області не забезпечено виконання вимог чинного законодавства в частині виготовлення документації із землеустрою щодо відведення земельних ділянок на території ради для розміщення об'єкту зберігання та видалення відходів - сміттєзвалища твердих побутових відходів, винесення в натурі та встановлення (на місцевості) її меж, а також державної реєстрації прав на неї.
Речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації. Відсутність правовстановлюючих документів на земельну ділянку під сміттєзвалищем створює передумови для зловживань щодо розпорядження зазначеною земельною ділянкою, ризики для нормального функціонування сміттєзвалища, що може призвести до негативних наслідків.
Вказана земельна ділянка належить до земель комунальної форми власності, використовується під сміттєзвалище твердих побутових відходів, а тому її використання повинне здійснюватися у суворій відповідності з вимогами чинного земельного законодавства, із дотриманням певних обмежень щодо використання земель комунальної форми власності, на яких розташовані сміттєзвалища.
В даному випадку використання вказаних земельних ділянок комунальної форми власності здійснюється із порушенням вимог чинного законодавства: шляхом користування земельними ділянками без правовстановлюючих документів та без державної реєстрації відповідного права.
Згідно статті 67 Закону №858-IV фінансування робіт із землеустрою здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, місцевих бюджетів, коштів юридичних осіб, громадян та інших джерел, не заборонених законом.
Для фінансування заходів щодо охорони навколишнього природного середовища за приписами статті 47 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», утворюються Державний, Автономної Республіки Крим та місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища.
За приписами пункту 7 частини 3 статті 29 Бюджетного кодексу України джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України в частині доходів є, зокрема, 30 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 69-1 Бюджетного кодексу України до надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів належать, зокрема, 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, в тому числі: до сільських, селищних, міських бюджетів, бюджетів об'єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад - 50 відсотків, обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим - 20 відсотків.
Кошти місцевих, Автономної Республіки Крим і Державного фондів охорони навколишнього природного середовища можуть використовуватися тільки для фінансового забезпечення здійснення природоохоронних заходів, включаючи заходи для зниження забруднення навколишнього природного середовища та дотримання екологічних нормативів і нормативів екологічної безпеки, для зниження впливу забруднення навколишнього природного середовища на здоров'я населення.
З викладеного слідує, що органом місцевого самоврядування, який є відповідальним за організацію землеустрою на території Павлівської сільської ради Болградського району Одеської області є сама рада.
При цьому, як вбачається з матеріалів справи, до цього часу Павлівською сільською радою Болградського району Одеської області не вжито заходів для оформлення прав на земельну ділянку під сміттєзвалищем, а саме заходів щодо забезпечення розроблення та затвердження документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки, з розташованим на ній місцем видалення відходів, винесення в натурі та встановлення (на місцевості) їх меж, здійснення державної реєстрації прав на неї.
Вищевикладене свідчить про протиправну бездіяльність відповідача, а тому позовна заява Болградської окружної прокуратури є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Згідно частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
За правилами частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Статтею 242 КАС України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Згідно статті 139 КАС України, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень, з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
У даній справі відсутні витрати пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз, а тому, жодні витрати не підлягають стягненню.
На підставі викладеного, керуючись статтями 9, 12, 139, 242-246, 255, 262, 295, 297 КАС України, суд,-
Адміністративний позов виконувача обов'язків керівника Болградської окружної прокуратури (68702, Одеська область, м. Болград, вул. Варненська, буд. 19, код ЄДРПОУ 03528552) в інтересах Держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах: Державна екологічна інспекція Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) (65114, м. Одеса, вул. Лінія, 12, 6 ст. Люстдорфської дороги, буд. 22, код ЄДРПОУ 43879780) до Павлівської сільської ради Болградського району Одеської області (68450, Одеська область, Болградський район, пров. Театральний, буд. 2, код ЄДРПОУ 04380910) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Павлівської сільської ради Болградського району Одеської області щодо невжиття заходів із забезпечення розроблення та затвердження документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки на території Павлівеької сільської територіальної громади Болградського району Одеської області, у с. Вознесенка Перша, площею 0,25 га, з розташованим на ній місцем видалення відходів, винесення в натурі та встановлення (на місцевості) її меж, а також здійснення державної реєстрації прав на неї.
Зобов'язати Павлівську сільську раду Болградського району Одеської області вжити заходи із забезпечення розроблення та затвердження документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки на території Павлівської сільської територіальної громади Белградського району Одеської області, у с. Вознесенка Перша, площею 0,25 га, з розташованим на ній місцем видалення відходів, винесення в натурі та встановлення (на місцевості) її меж, а також здійснення державної реєстрації прав на неї.
Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені статтею 255 КАС України.
Рішення може бути оскаржено в порядку та строки встановлені статтями 293, 295 КАС України.
Суддя Токмілова Л.М.