Справа № 420/40006/24
про повернення позовної заяви
17 лютого 2025 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Караван Р.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83; ЄДРПОУ 20987385) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 20.12.2024 засобами поштового зв'язку звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, у якому просить суд:
визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, код ЄДРПОУ 209873885, вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65012, E-mail: upr@od.pfu.gov щодо зменшення основного розміру пенсії ОСОБА_1 з 76% до 70% сум грошового забезпечення починаючи з 01 січня 2016 року;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області, код СДРПОУ 209873885, вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65012, E-mail: upr@od.pfu.gov, перерахувати пенсію ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за місцем проживання: АДРЕСА_1 , виходячи з розрахунку 76% відповідних сум грошового забезпечення з 01 січня 2016 року та здійснити виплату перерахованої суми пенсії з 01 січня 2016 року із врахуванням раніше виплачених сум;
стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, код СДРПОУ 209873885, вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65012, E-mail: upr@od.pfu.gov за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за місцем проживання: АДРЕСА_1 , суму сплаченого судового збору за подання адміністративного позову в розмірі 1211,20 грн.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 30.12.2024 позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії залишено без руху. Встановлено позивачу строк для усунення недоліку - 10 днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом подання до Одеського окружного адміністративного суду: уточненої позовної заяви з зазначенням відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету сторін, відомими номерами засобів зв'язку та адреси електронної пошти відповідача разом з копіями уточненої позовної заяви та додатків до неї для інших учасників справи, або докази надсилання її копії іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 КАС України; обґрунтованої заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду та докази поважності причин його пропуску.
29.01.2025 засобами поштового зв'язку позивачем, з метою усунення недоліків позовної заяви, визначених в ухвалі суду від 30.12.2025, до Одеського окружного адміністративного суду подано уточнену позовну заяву разом з її копіями для інших учасників справи, та заяву про поновлення строку для звернення до адміністративного суду (зареєстровано канцелярією суду 03.02.2025), у якій позивач посилається на те, що що позивач ОСОБА_1 не мав підстав сумніватись, що перерахунок його пенсії був проведений у відповідності до законодавства, приймаючи до уваги відсутність у матеріалах справи доказів сповіщення позивача про зменшення його розміру пенсії та її виплату не у повному розмірі, позивач вважає, що ним не було пропущено строк звернення до адміністративного суду, а саме отримання позивачем листа відповідача від 16.05.2024 №15451-12677/г02/8-1500/24 у відповідь на його звернення свідчить про час, з якого позивач дізнався про порушення своїх прав.
Щодо вказаної заяви суд зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Для реалізації конституційного права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності вказаних суб'єктів у сфері управлінської діяльності в Україні створено систему адміністративних судів.
Порядок здійснення судочинства в адміністративних судах визначає КАС України, частиною першою статті 5 якого визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Частина перша статті 118 КАС України визначає, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.
Відповідно до частин першої та другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно із частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 КАС України, відповідно до частини третьої якої якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Питання застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України, у соціальних спорах було предметом розгляду Верховним Судом у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у справі №240/12017/19 (постанова від 31.03.2021), в якій Суд дійшов наступних висновків.
Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових.
Отже, з дня отримання пенсійної виплати особою, якій призначена пенсія вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання пенсійної виплати, демонструючи свою необізнаність щодо видів та розміру складових призначеної (перерахованої) їй пенсії звернулась до пенсійного органу із заявою про надання їй відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні від пенсійного органу відповіді на подану нею заяву.
Як на причину поважності пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач посилається на необізнаність щодо зменшення з 01.01.2016 року при проведенні перерахунку пенсії основного розміру пенсії за вислугу років з 76 до 70% від розміру грошового забезпечення. При цьому позивачем не наведено та в матеріалах справи відсутні докази щодо вчинення позивачем будь-яких дій з метою отримання інформації щодо обрахунку розміру його пенсії, отримуваної ним після проведення такого перерахунку.
Постановою Верховного Суду від 15 вересня 2023 року по справі №1340/5990/18 зазначено, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, нереалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.
Окрім того, вказані висновки суду відповідають висновкам Верховного Суду, які викладені у постанові від 26 червня 2024 року по справі № 520/29247/23.
Суд не приймає до уваги посилання представника позивача на правові позиції, викладені у постанові Верховного Суду від 19.06.2018 року по справі № 646/6250/17 та від 19.03.2019 у справі № 806/1952/18, оскільки останній є нерелевантними та були сформульовані раніше, ніж правова позиція у справі №240/12017/19 (постанова від 31.03.2021).
З поданої позовної заяви вбачається, що позивачем оскаржується дії відповідача щодо зменшення основного розміру пенсії ОСОБА_1 з 76% до 70% сум грошового забезпечення починаючи з 01 січня 2016 року. При цьому, позивач також зазначає, що на підставі рішення суду № 420/10840/22 від 17.10.2022 року відповідачем пенсія була перерахована з 01.12.2019 року у розмірі 70% грошового забезпечення.
При цьому, позивач звернувся до відповідача з відповідною заявою щодо перерахунку його пенсії лише 28.07.2024, що не можна вважати зверненням без зволікань та протягом розумного строку для вчинення активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку, тощо.
З вказаним позовом позивач звернувся 20.12.2024 року, тобто з порушенням визначеного КАС України шестимісячного строку.
Аналіз практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) свідчить про те, що у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду або оскарження судового рішення, ЄСПЛ виходить із наступного: 1) поновлення пропущеного строку звернення до суду або оскарження судового рішення є порушенням принципу правової визначеності, відтак у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; 2) поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних причин, внаслідок непереборних, незалежних від волі та поведінки особи обставин; 3) оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі; 4) будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку; 5) необхідно враховувати тривалість пропуску строку, а також можливі наслідки його відновлення для інших осіб.
Ані зі змісту позовної заяви, ані зі змісту заяви про поновлення строку для звернення до адміністративного суду, не встановлено судом, що позивач не мав реальної, об'єктивної можливості виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії щодо звернення до суду за захистом своїх прав у встановлений кодексом строк.
Позивачем у заяві, яку 29.01.2025 надіслано до суду засобами поштового зв'язку та зареєстровано канцелярією суду 03.02.2025, не наведено достатніх та переконливих аргументів на підтвердження наявності об'єктивних, непереборних та істотних перешкод на звернення до адміністративного суду протягом встановленого законом строку та наведені позивачем обставини носять суб'єктивний характер та не є достатніми для висновку про наявність підстав для поновлення строку звернення до суду з позовом.
За викладених обставин, суд визнає наведені позивачем у заяві про поновлення строку для звернення до адміністративного суду, яку 29.01.2025 надіслано до суду засобами поштового зв'язку та зареєстровано канцелярією суду 03.02.2025, підстави неповажними.
Про наявність інших підстав, які б свідчили про поважність причин пропуску строку звернення до суду з цим позовом у заяві, яку 29.01.2025 надіслано до суду засобами поштового зв'язку та зареєстровано канцелярією суду 03.02.2025, позивач не повідомляє.
Відповідно до частини 2 статті 123 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Відповідно до пункту 8 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Оскільки наведені позивачем підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду визнані неповажними, суд повертає позовну заяву позивачеві.
Відповідно до частини 6 статті 169 КАС України, про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху або про повернення позовної заяви надсилається особі, яка подала позовну заяву, не пізніше наступного дня після її постановлення. Копія позовної заяви залишається в суді.
На підставі викладеного, керуючись статтями 123, 169, 248, 256, 294, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Заяву ОСОБА_1 про поновлення строку для звернення до адміністративного суду, яку 29.01.2025 надіслано до суду засобами поштового зв'язку та зареєстровано канцелярією суду 03.02.2025 - залишити без задоволення.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - повернути позивачеві.
Роз'яснити позивачеві, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення в апеляційному порядку до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя Роман КАРАВАН