про продовження розгляду справи
17 лютого 2025 року м. ДніпроСправа № 640/10612/22
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Пляшкова К.О., перевіривши матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,
У провадженні Луганського окружного адміністративного суду перебуває справа за позовом ОСОБА_1 до Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалою від 06 лютого 2025 року позовну заяву залишено без руху, запропоновано позивачу (представнику позивача) протягом 5 (п'яти) календарних днів з дати отримання цієї ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом надання до суду: якщо паспорт у формі книжечки, копію першої-третьої сторінки паспорту позивача та сторінки з інформацією про зареєстроване місце проживання (якщо паспорт у формі ID-картки - лицьовий та зворотний боки паспорту, довідки про зареєстроване місце проживання); копію довідки про присвоєння позивачу реєстраційного номеру облікової картки платника податків; заяви про поновлення строку звернення до суду із зазначенням підстав для поновлення строку разом з доказами поважності причин його пропуску.
Від представника позивача 11 лютого 2025 року до суду надійшла заява про усунення недоліків, до якої додано паспорт громадянина України ОСОБА_1 ; картку фізичної особи платника податків про присвоєння ідентифікаційного номера; витяг з наказу від 08.02.2024 № 33; довідку про проходження військової служби ОСОБА_1 станом на травень 2024 року; довідку від 16.05.2024 № 370/586 про перебування на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 ; посвідчення офіцера; клопотання про поновлення строку звернення до суду.
В обґрунтування клопотання представник позивача зазначив, що 24 лютого 2022 року у зв'язку з військовою агресією РФ проти України Указом Президента України № 64/2022 введено воєнний стан. На момент введення воєнного стану, на момент звернення до суду з позовом та на даний час позивач є військовослужбовцем, перебував та продовжує перебувати на військовій службі, має військове звання підполковника, перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 , тому з об'єктивних причин був позбавлений можливості скористатися своїм правом особистого звернення до адміністративного суду з позовом, скористатися правничою допомогою (у тому числі шляхом отримання необхідних консультацій, витребування необхідних документів, підготовки та подання позову тощо). Зазначене, на думку представника позивача, свідчить про поважність причин пропуску строку звернення з позовом до адміністративного суду, та є підставами для поновлення пропущеного строку. З посиланням на правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 29 листопада 2024 року у справі № 120/359/24, просив визнати поважними причини пропуску та поновити строк звернення до адміністративного суду з даною позовною заявою.
Розглянувши клопотання про поновлення строку звернення до суду, суд зазначає таке.
Частиною першою статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Відповідно до абзацу першого частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частиною третьою статті 122 КАС України визначено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
В ухвалі від 06 лютого 2025 року суд дійшов до висновку, що позивачем пропущений строк звернення до суду, з тих підстав, що до 30 вересня 2021 року позивач міг очікувати виплату допомоги до 5 травня за 2021 рік в належному розмірі, відповідно шестимісячний строк звернення до суду за захистом порушеного права розпочався з 01 жовтня 2021 року та закінчився 31 березня 2022 року. Натомість до суду з цим позовом позивач звернувся тільки 14 липня 2022 року, тобто з пропуском строку, визначеного частиною другою статті 122 КАС України, на три місяці.
Питання поважності причин пропуску строку звернення до суду є оціночним та залежить від доказів, якими підтверджуються обставини та підстави такого пропуску.
Розглядаючи питання поважності пропуску строку звернення в межах аргументів, наведених представником позивача, суд зазначає таке.
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо прав та обов'язків цивільного характеру. У цьому пункті закріплене «право на суд» разом із правом на доступ до суду складають єдине ціле (див. mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі «Ґолдер проти Сполученого Королівства» (Golder v. the United Kingdom, заява № 4451/70, п. 36). Проте ці права не є абсолютними та можуть бути обмежені, але лише таким способом і до такої міри, що не порушує сутність вказаних прав (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «Станєв проти Болгарії» (Stanev v. Bulgaria, заява № 36760/06, п. 230). Під доступом до правосуддя згідно зі стандартами ЄСПЛ розуміють здатність особи безперешкодно отримати судовий захист як доступ до незалежного і безстороннього вирішення спорів за встановленою процедурою на засадах верховенства права
Тож позиція ЄСПЛ свідчить, що основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
Окрім того, суд вважає за необхідне зазначити, що у рішенні від 27 червня 2000 року у справі «Ілхан проти Туреччини» ЄСПЛ зазначив, що правило встановлення обмежень звернення до суду у зв'язку з пропуском строку повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично, не має абсолютного характеру і перевіряючи його виконання слід звернути увагу на обставини справи.
ЄСПЛ також у справі «Корня проти Республіки Молдова» (Cornea v. the Republic of Moldova, заява № 22735/07, п.п. 21-26; констатовано порушення пункту 1 статті 6 Конвенції) зазначив, що право на доступ до суду, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, не є абсолютним й може підлягати в деяких випадках обмеженням. Суд повинен переконатись у тому, що застосовані заходи не обмежують та не знижують можливості доступу до суду таким чином, що порушується сам зміст цього права. Більше того, обмеження буде неспівмірним з пунктом 1 статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законну мету та якщо не існує розумної співмірності між застосованими заходами і переслідуваною метою (рішення у справі «Уейт і Кеннеді проти Німеччини», заява № 26083/94, пункт 59). Право на доступ до суду буде порушеним, коли регулювання не переслідує більше мету правової безпеки і належного управління правосуддям, а являє собою бар'єр, який перешкоджає особі добитися розгляду по суті своєї справи компетентним судом (рішення у справі «Цалкізіс проти Греції» (Tsalkitzis v. Greece, заява № 11801/04, пункт 44).
Зважаючи на наведені представником позивача обставини, зважаючи на невеликий термін пропуску строку звернення до суду, з метою забезпечення права доступу до правосуддя, суд вважає за необхідне визнати поважними причини пропуску строку та поновити позивачу строк звернення до адміністративного суду.
Отже, позивачем вимоги ухвали суду від 06 лютого 2025 року виконано, недоліки позовної заяви усунуто у строк, встановлений судом. Позовну заява приведено у відповідність з вимогами статей 160, 161 КАС України.
Згідно з частиною чотирнадцятою статті 171 КАС України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків.
Керуючись статтями 122, 123, 171, 241, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Задовольнити клопотання адвоката Салівона Віталія Івановича в інтересах ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з позовом до Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії.
Поновити ОСОБА_1 пропущений строк на звернення до суду з позовом до Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії.
Продовжити розгляд справи за позовом ОСОБА_1 до Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та не може бути оскаржена окремо від рішення суду. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя К.О. Пляшкова