17 лютого 2025 року м. ДніпроСправа № 640/18946/20
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Басова Н.М., розглянувши у письмовому провадженні заяву Офісу Генерального прокурора про розгляд справи в порядку загального позовного провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Четвертої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Офіс Генерального прокурора про визнання протиправним та скасування рішення,
В провадженні Луганського окружного адміністративного суду перебуває справа за позовом ОСОБА_1 (далі - позивач) до Четвертої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур (далі - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Офіс Генерального прокурора (далі - третя особа), в якому просить:
-визнати протиправним і скасувати рішення четвертої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур про неуспішне проходження атестації ОСОБА_1 ;
-відшкодувати судові витрати ОСОБА_1 за рахунок Офісу Генерального прокурора.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 27 січня 2025 року прийнято до провадження справу № 640/18946/20, розгляд справи продовжено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
12.02.2025 до суду через підсистему "Електронний суд" від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Офісу Генерального прокурора надійшла заява, в якій заперечує проти розгляду справи у спрощеному позовному провадженні та просить суд здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження.
Розглянувши заяву представника третьої особи про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного.
Відповідно до частини першої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи (частини друга статті 12 КАС України).
Згідно з пунктом 10 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України «Про запобігання корупції» займають відповідальне та особливо відповідальне становище, є для цілей цього Кодексу справами незначної складності. Відповідно до примітки до статті 51-3 Закону України «Про запобігання корупції» під службовими особами, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, в цій статті розуміються, зокрема, прокурори. Позивач перебував на посаді прокурора прокуратури м.Києва.
Отже, беручи до уваги, що прокурори відносяться до службових осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, ця справа не відноситься до малозначних.
Проте, ця обставина автоматично не наділяє цю справу ознаками справи, що має виняткову складність і вимагає її розгляду із застосуванням особливостей загального позовного провадження.
Відповідно до частини першої статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті (частина друга статті 257 КАС України).
При цьому, згідно з частиною третьою статті 257 КАС України, при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що крім малозначних справ у порядку спрощеного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, за винятком справ, які обов'язково мають бути розглянуті в порядку загального позовного провадження (їх визначено частиною четвертою статті 12 та частиною четвертою статті 257 КАС України).
Аналогічна правова позиція у подібних правовідносинах викладена в постанові Верховного Суду від 03.03.2021 у справі №340/1916/20 та ухвалі Верховного Суду від 01.06.2023 у справі № 140/5478/22.
Частиною четвертою статті 12 та частиною четвертою статті 257 КАС України передбачено, що виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах:
1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;
2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;
4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років";
6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.
Частиною четвертою статті 257 КАС України передбачено, що за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах:
1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;
2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;
4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Спір, що виник між сторонами по даній справі не стосується переліку, що зазначений у вказаних нормах КАС України.
Отже, з урахуванням предмету спору, складу учасників справи та характеру спірних правовідносин, з огляду на приписи статті 12, частин першої, другої статті 257 КАС України, приймаючи до уваги Рекомендації щодо роботи судів в умовах воєнного стану, опублікованих 02.03.2022 Радою суддів України, враховуючи запроваджений дистанційний режим роботи суду, непередбачувані відключення електроенергії внаслідок системного знищення російською федерацією енергосистеми України, а також посилення з 10 жовтня 2022 року постійних ракетних обстрілів території України, задля збереження життя і здоров'я та убезпечення відвідувачів, суддів та працівників апарату суду, суд дійшов висновку про можливість продовження розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні).
Суд зазначає, що доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб учасники справи згідно Кодексу адміністративного судочинства України викладають у відповідних заявах по суті справи.
Отже, сторони можуть надати до суду усі необхідні, на їх думку, заяви, клопотання та докази задля повного та всебічного розгляду справи.
Суд звертає увагу сторін у справі на те, що повний та всебічний розгляд справи не залежить від виду провадження у справі, загального чи спрощеного.
Підсумовуючи вище викладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви Офісу Генерального прокурора про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.
Керуючись статтями 12, 241-243, 248, 257, 260 та 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Відмовити у задоволенні заяви Офісу Генерального прокурора про розгляд справи в порядку загального позовного провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Четвертої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Офіс Генерального прокурора про визнання протиправним та скасування рішення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення або підписання та оскарженню окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Н.М. Басова