про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі
17 лютого 2025 року м. Київ № 320/7000/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Жукова Є.О., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами
за позовомОСОБА_1
доПриватного виконавця Валявського Олександра Анатолійовича
провизнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, стягнення моральної шкоди
ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до приватного виконавця Валявського Олександра Анатолійовича, в якому просить суд:
- визнати протиправними дії відповідача, що виявились у накладанні арешту на пенсійний рахунок і не зняття арешту з рахунків і майна ОСОБА_1 після сплати боргу;
- зобов'язати відповідача протягом одного робочого дня із дня набрання чинності рішенням суду зняти арешт з рахунків та майна позивача;
- стягнути з відповідача моральну шкоду у розмірі 8541,57 грн.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.02.2025 справа розподілена судді Жуковій Є.О.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.
Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суд виходить з наступного.
За приписами статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Конституційний Суд України у Рішенні від 15.05.2019 № 2-рп (ІІ)/2019) наголосив, що визначений у законі порядок забезпечення державою виконання судового рішення має відповідати принципам верховенства права та справедливості, гарантувати конституційне право на судовий захист: невиконання державою позитивного обов'язку щодо забезпечення функціонування запроваджуваної нею системи виконання судових рішень призводить до обмеження конституційного права на судовий захист та нівелює його сутність.
Відповідно до статті 18 ЦПК України:
1. Судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
2. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
3. Обов'язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням вирішено питання про їхні права, свободи чи інтереси.
Відповідно до статті 447 ЦПК України судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції.
Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому цим розділом.
Згідно із статтею 447-1 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
Відповідно до частин першої та другої статті 448 ЦПК України скарга подається стороною виконавчого провадження до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.
Скарга подається в письмовій формі і підписується стороною виконавчого провадження, її представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
Отже, зазначеними нормами передбачена можливість оскарження боржником або стягувачем дій державного виконавця/приватного виконавця до того суду, який видав виконавчий документ на виконання свого рішення, зокрема ухваленого в порядку і цивільного судочинства. Така скарга подається з метою судового контролю за виконанням судового рішення, ухваленого у відповідній справі.
Крім того, варто звернути увагу на те, що порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби встановлено Законом України «Про виконавче провадження», згідно із частиною 1 статті 74 якого рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Судом встановлено, відповідно до відомостей з Автоматизованої системи виконавчого провадження постановою приватного виконавця виконавчого округу Київської області Валявським О.А. від 23.10.023 відкрито виконавче провадження №73120457 з примусового виконання виконавчого листа №369/11383/20, виданого 05.09.2023 Києво-Святошинським районним судом Київської області щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ПрАТ «ДТЕК Київські Регіональні електромережі» заборгованість за спожиту електричну енергія у розмірі 34157,08 грн.
У межах виконавчого провадження №73120457 приватним виконавцем прийняті постанови від 10.12.2024 про арешт коштів боржника та про арешт майна боржника.
Суд акцентує, що виконавче провадження відкрито на виконання виконавчого листа в межах цивільної справи, позивач є стороною у виконавчому провадженні - боржником, отже, суд дійшов висновку, що оскарження дій/бездіяльності приватного виконавця, вчинених в межах виконавчого провадження, відкритого на виконання судового рішення, ухваленого судом за правилами цивільної юрисдикції, повинно розглядатися судом, який видав виконавчий документ, за правилами цивільного судочинства.
Отже, даний спір відноситься до юрисдикції загального місцевого суду та підлягає розгляду за правилами ЦПК України.
Відповідно до частин четвертої - п'ятої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України ухвалу про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі може бути оскаржено. У разі скасування ухвали про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі позовна заява вважається поданою в день первісного звернення до суду.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
З урахуванням зазначеного, суд приходить до висновку про наявність підстав для відмови у відкритті провадження в адміністративній справі.
Згідно з частиною п'ятою статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Відповідно до вимог частини шостої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України суд роз'яснює позивачеві, що дана позовна заява підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
На підставі вищенаведеного, ч. 1 ст. 170 Кодексу адміністративного судочинства України, Київський окружний адміністративний суд, -
1. Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі.
2. Роз'яснити позивачу, що даний спір віднесений до юрисдикції місцевого загального суду.
3. Ухвалу про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами надіслати позивачу.
4. Попередити позивача, що повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Відповідно до частин четвертої - п'ятої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України ухвалу про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі може бути оскаржено. У разі скасування ухвали про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі позовна заява вважається поданою в день первісного звернення до суду.
Суддя Жукова Є.О.