13 лютого 2025 року м. Київ № 640/21626/19
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Головенко О.Д., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 до ІНФОРМАЦІЯ_2, третя особа ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулися ОСОБА_1 та ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_2, третя особа ІНФОРМАЦІЯ_1 в якому просить суд:
визнати протиправним та скасувати рішення комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум про повернення документів дружині - ОСОБА_1 та сину ОСОБА_2 , загиблого військовослужбовця Збройних Сил України ОСОБА_3 на доопрацювання, викладене у п. 2 Протоколу засідання комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум № 121 від 13.09.2019;
зобов'язати відповідача призначити та виплатити, передбачену ст. 16 Закону України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" одноразову грошову допомогу у зв'язку із загибеллю військовослужбовця Збройних Сил України ОСОБА_3 у розмірі 750 - кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня року, здійснюватиметься виплата, в рівних частках дружині - ОСОБА_1 та сину ОСОБА_2 .
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.11.2019 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Згідно з розпорядженням керівника апарату від 27.06.2022 "Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судових справ" справу № 640/21626/19 передано на повторний автоматизований розподіл у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.06.2022 справу розподілено судді Добрянській Я.І.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.06.2022 справу прийнято до провадження.
15.12.2022 набрав чинності Закон України від 13.12.2022 № 2825-IX "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду".
Відповідно до абзаців 1-3 п. 2 Прикінцевих та перехідних положень зазначеного закону Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя, а до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
Відтак, розгляд зазначеної справи підпадає під територіальну юрисдикцію Київського окружного адміністративного суду.
Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, головуючим суддею у даній справі визначено суддю Головенка О.Д.
В обґрунтування позовних вимог позивачі вказують, що під час проходження військової служби загинув їх чоловік військовослужбовець військової служби.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 12.09.2024 справу прийнято до провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Пунктом 2 ч. 1 ст. 263 КАС України визначено, що суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Позивачами було подано заяву про виплату одноразової грошової допомоги, до якої додано всі документи, визначені п. 10 постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975 "Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві". Проте, відповідачем прийнято, яким документи повернуто на доопрацювання. Позивач вважає, що таке рішення є протиправним з огляду на відсутність обставин, визначених п. 19 постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975 "Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві" та ст. 16-4 Закону України "Про соціальний і правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей".
18.10.2024 засобами поштового зв'язку до суду надійшов відзив на адміністративний позов відповідно до якого відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив та просив суд у задоволенні позову відмовити.
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, оглянувши письмові докази, які були надані, суд вважає, що адміністративний позов слід задовольнити частково, виходячи з наступного.
Дружині загиблого - ОСОБА_1 та сину загиблого13 у2 ОСОБА_2 є членами сім'ї ОСОБА_3 , який загинув внаслідок травми, одержаної в результаті нещасного випадку під час проходження військової служби.
За результатом поданих позивачами документів комісією ІНФОРМАЦІЯ_2 з розгляду питань, пов'язаних із призначенням та виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум прийнято рішення про повернення документів на доопрацювання (протокол від 13.09.2019 № 121).
Не погоджуючись із вказаними діями позивач звернулась із даним позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з того, що правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку із виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни здійснюється відповідно до Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон № 2232).
Відповідно до ст. 41 Закону № 2232 виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом № 2011 .
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначені Законом № 2011, у ст. 1 якого, зокрема, встановлено, що соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.
Згідно з пунктом 2 ч. 1 ст. 3 Закону № 2011 дія цього Закону поширюється на військовослужбовців, які стали інвалідами внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби, чи внаслідок захворювання після звільнення їх з військової служби, пов'язаного з проходженням військової служби, та членів їх сімей, а також членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли чи пропали безвісти.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону № 2011 одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
Пунктом 1 ч. 2 ст. 16 Закону № 2011 встановлено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби.
Відповідно до ч. 1 ст. 16-1 Закону № 2011 у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 п. 2 ст. 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають члени сім'ї, батьки та утриманці загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста.
Згідно з пунктом "а" ч. 1 ст. 16-2 Закону № 2011 (в редакції станом на день загибелі військовослужбовця) одноразова грошова допомога призначається і виплачується в розмірі 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 п. 2 ст. 16 цього Закону.
Відповідно до ч. 8 ст. 16-3 Закону № 2011 особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цим Законом, можуть реалізувати його протягом трьох років з дня виникнення у них такого права.
Водночас, у відповідності до ст. 16-4 Закону № 2011 призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), інвалідність або часткова втрата працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста є наслідком:
а) вчинення ним злочину або адміністративного правопорушення;
б) вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння;
в) навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров'ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, встановленого судом);
г) подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати одноразової грошової допомоги.
Відповідно до ч. 9 ст. 16-3 Закону № 2011 порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.
На виконання цієї ст. Закону, Кабінет Міністрів України затвердив Порядок № 975, за змістом п. 4 та 5 якого (в редакції станом на день загибелі військовослужбовця) одноразова грошова допомога призначається у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста, якщо смерть настала, крім іншого, під час виконання військовослужбовцем обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби. Одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату загибелі (смерті), рівними частками членам сім'ї, батькам та утриманцям загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста.
Пунктом 10 Порядку № 975 визначено, що члени сім'ї, батьки та утриманці загиблого (померлого), яким призначається та виплачується одноразова грошова допомога, подають за місцем проходження служби (зборів) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста або уповноваженим структурним підрозділам державних органів, на які покладаються функції щодо підготовки необхідних для призначення пенсії документів (далі - уповноважений орган), такі документи:
заяву кожного повнолітнього члена сім'ї, батьків та утриманців загиблого (померлого), які мають право на отримання допомоги, а у разі наявності неповнолітніх дітей - іншого з батьків або опікунів чи піклувальників дітей про виплату одноразової грошової допомоги;
витяг з наказу про виключення загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста із списків особового складу військової ч. (підрозділу, органу);
витяг з особової справи про склад сім'ї військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста, призваного на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві.
До заяви додаються копії:
документа, що свідчить про причини та обставини загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста, зокрема про те, що вона не пов'язана з вчиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи самогубства;
свідоцтва про смерть військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста;
свідоцтва про народження військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста - для виплати одноразової грошової допомоги батькам загиблого (померлого);
свідоцтва про шлюб - для виплати грошової допомоги дружині (чоловікові);
довідки органу реєстрації або відповідного житлово-експлуатаційного підприємства, організації чи органу місцевого самоврядування про склад сім'ї військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста;
сторінок паспортів повнолітніх членів сім'ї з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації;
свідоцтва про народження дитини - для виплати одноразової грошової допомоги дитині;
документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, - копію сторінки паспорта з такою відміткою);
рішення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті, сільської, селищної ради або суду про встановлення над дитиною-сиротою, дитиною, позбавленою батьківського піклування, опіки, піклування (у разі здійснення опіки або піклування над дітьми військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста);
рішення суду або нотаріально посвідченого правочину, що підтверджуватиме факт перебування заявника на утриманні загиблого (померлого) (надають особи, які не були членами сім'ї загиблого (померлого), але перебували на його утриманні).
Аналіз наведених норм дозволяє дійти висновку, що законодавець делегував Уряду повноваження визначати порядок призначення та виплати одноразової грошової допомоги, передбаченої ст. 16 Закону № 2011.
Подання зазначених у п. 10 Порядку № 975 документів при зверненні членів сім'ї військовослужбовця за призначенням одноразової грошової допомоги у разі його загибелі (смерті), є необхідною умовою для призначення такої допомоги та ґрунтується на необхідності перевірити відсутність обмежень, встановлених у ст. 16-4 Закону № 2011 (зокрема, коли загибель (смерть) є наслідком вчинення особою кримінального чи адміністративного правопорушення; або вчинення дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння; або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи іншої шкоди своєму здоров'ю), за наявності яких право на отримання такої допомоги не виникає.
Водночас, у органу, що приймає рішення про призначення та виплату одноразової грошової допомоги, виникає обов'язок перевірити, чи не настала інвалідність за обставин, перелік яких визначений у ст. 16-4 Закону № 2011.
Отже, вимога ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо необхідності подання документів, що свідчать про причини та обставини загибелі (смерті) військовослужбовця, зокрема про те, що вона не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, має легітимну мету, та не є свавільною.
Необхідно зазначити, що Порядок № 975 не регламентує, які саме документи повинна подати особа, яка звертається за отриманням одноразової грошової допомоги, на підтвердження обставин причини та обставини загибелі (смерті) військовослужбовця (військово-облікові документи, медична довідка, акт розслідування, архівна довідка, виписка з історії хвороби, тощо).
Суд зазначає, що відповідно до п. 21.9 Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого Наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402 (далі - Положення № 402) визначення причинного зв'язку захворювання (поранення, контузії, каліцтва, травми), що призвело до смерті військовослужбовця, колишнього військовослужбовця, проводиться штатними ВЛК.
Відповідно до п. 21.25 Положення № 402 при вирішенні питання про причинний зв'язок поранення (контузії, травми, каліцтва) штатна ВЛК може брати до уваги такі документи про причини та обставини поранення: службову та медичну характеристики, витяг з книги обліку хворих в амбулаторії при первинному зверненні по медичну допомогу, матеріали службового розслідування, дізнання або досудового слідства, атестації, довідку військового (цивільного) лікувально-профілактичного закладу, історію хвороби або витяг з неї, свідоцтво про хворобу, запис лікаря військової частини, лікаря військового (цивільного) лікувально-профілактичного закладу у медичній книжці військовослужбовця про первинне звернення по медичну допомогу, довідку архівної установи. У воєнний час постанова ВЛК про причинний зв'язок поранення приймається на підставі картки передового району, а також документів, указаних у цьому пункті.
З огляду на викладене, відсутність у п. 10 Порядку № 975 вказівки про якийсь конкретний документ (військово-облікові документи, медична довідка, акт розслідування, архівна довідка, виписка з історії хвороби, тощо), який свідчить про причини та обставини загибелі (смерті) говорить про те, що в кожному конкретному випадку це можуть бути різні документи, які достовірно свідчать про причини та обставини поранення.
Отже, причини та обставини загибелі (смерті) можуть бути підтверджені різними документами, що містять достовірні відомості про зазначені обставини.
Водночас, подання до ІНФОРМАЦІЯ_2 відповідного рішення військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв, яким встановлено, що загибель (смерть) настала внаслідок вогнепального поранення і пов'язано із захистом Батьківщини, не виключає необхідності подання інших, зазначених у п. 10 Порядку № 975, документів, що свідчать про причини та обставини загибелі (смерті).
Аналогічним чином застосовано норми права в постанові Верховного Суду від 10.04.2019 у справі № 822/220/18.
Суд зазначає, що ані висновки Регіональної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв (протокол № 213 від 20.06.2019), ані протокол комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 від 13.09.2019 № 121 про повернення документів на доопрацювання, не містять відомостей про обставини загибелі (смерті) ОСОБА_3 , з яких можливо встановити, що вона настала не внаслідок вчинення ОСОБА_3 дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння.
Отже суд погоджується, що при зверненні із заявою для призначення та виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку із загибеллю (смертю) ОСОБА_3 , позивач повинна була надати документи, що свідчать про причини та обставини його загибелі (смерті), зокрема про те, що його загибель (смерть) не пов'язана з вчиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи самогубства, однак позивач такі документи не надала.
Разом з тим, відповідно до Положення № 564 (в редакції станом на момент прийняття відповідачем рішення про повернення поданих позивачем документів на доопрацювання, оформленого витягом з протоколу № 121 від 13.09.22019) основними завданнями Комісії є вивчення документів та прийняття рішень про призначення (відмову у призначенні) одноразової грошової допомоги, передбаченої ст. 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", ст. 21-4 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" та компенсаційних сум військовослужбовцям, які стали інвалідами, членам сімей військовослужбовців, які загинули під час виконання обов'язків військової служби у складі національного контингенту чи національного персоналу, а також в інших окремих випадках, передбачених резолюціями Генеральної Асамблеї ООН та постановою Кабінету Міністрів України від 05.05.1994 № 290 "Про затвердження Положення про порядок виплати компенсаційних сум військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, які стали інвалідами, членам сімей військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, які загинули під час виконання обов'язків військової служби чи служби в органах внутрішніх справ у складі національного контингенту чи національного персоналу, а також в інших окремих випадках".
З метою забезпечення виконання покладених на неї завдань Комісія зобов'язана:
приймати до розгляду документи, що надходять до ІНФОРМАЦІЯ_2 для призначення одноразової грошової допомоги, передбаченої ст. 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", ст. 21-4 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" військовослужбовцям Збройних Сил України, особам, звільненим з військової служби зі Збройних Сил України та СРСР, які стали інвалідами, військовозобов'язаним та резервістам, які стали інвалідами внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва) чи захворювання, пов'язаних з їх призовом на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, членам родин загиблих (померлих) військовослужбовців Збройних Сил України;
приймати до розгляду документи, що надходять до ІНФОРМАЦІЯ_2 для прийняття рішення про виплату компенсаційних сум військовослужбовцям, які стали інвалідами, членам сімей військовослужбовців, які загинули під час виконання обов'язків військової служби у складі національного контингенту чи національного персоналу, а також в інших окремих випадках, які визначаються Організацією Об'єднаних Націй відповідно до резолюцій Генеральної Асамблеї ООН та постановою Кабінету Міністрів України від 05.05.1994 № 290 "Про затвердження Положення про порядок виплати компенсаційних сум військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, які стали інвалідами, членам сімей військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, які загинули під час виконання обов'язків військової служби чи служби в органах внутрішніх справ у складі національного контингенту чи національного персоналу, а також в інших окремих випадках";
приймати рішення про призначення (відмову у призначенні) одноразової грошової допомоги в місячний строк із дня надходження всіх необхідних документів;
приймати рішення про виплату компенсаційних сум в місячний строк із дня надходження всіх необхідних документів, а в окремих випадках - після надходження коштів від Секретаріату ООН;
доводити прийняті рішення до Департаменту фінансів ІНФОРМАЦІЯ_2 для здійснення фінансування на виплату одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум;
забезпечити роботу зі зверненнями громадян з питань призначення і виплати одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум;
забезпечити участь в опрацюванні питань, пов'язаних з виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, у разі внесення змін до нормативно-правових актів.
Комісія має право:
надавати інформацію за запитами Міжвідомчої комісії, утвореної Державною службою України у справах ветеранів війни та учасників антитерористичної операції, стосовно осіб, яким призначено або відмовлено в призначенні одноразової грошової допомоги, а також органам, уповноваженим виплачувати одноразову грошову допомогу відповідно до законів України, крім Законів України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" і "Про військовий обов'язок і військову службу";
подавати запити на отримання інформації до державних органів стосовно виплати або невиплати одноразової грошової допомоги та з питань, які впливають на призначення такої допомоги.
Вищенаведене у сукупності дозволяє дійти висновку, що Комісія не наділена повноваженнями приймати рішення про повернення документів на доопрацювання (у разі неналежного їх оформлення, подання не за належністю або якщо вони подані не в повному обсязі).
Суд звертає увагу, що попередня редакція Положення № 564 дійсно надавала такі повноваження Комісії, однак, Наказом ІНФОРМАЦІЯ_2 від 07.06.2018 № 261 "Про внесення змін до Положення про Комісію ІНФОРМАЦІЯ_2 з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум", зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.06.2018 за № 759/32211, виключено абзац 6 п. 2, який визначав право Комісії приймати рішення про повернення документів до військових частин та військових комісаріатів на доопрацювання (у разі неналежного їх оформлення, подання не за належністю або якщо вони подані не в повному обсязі).
Враховуючи вищевикладене, відповідності до вимог чинного законодавства відповідач повинен був у оцінити подані позивачем документи у сукупності, та у місячний строк прийняти одне з таких рішень: або про призначення позивачу одноразової грошової допомоги, або про відмову у її призначенні.
Разом з тим, відповідач прийняв рішення про повернення поданих позивачем документів на доопрацювання, діючи при цьому поза межами наданих йому повноважень.
Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач безпідставно повернув подані позивачем документи на доопрацювання, у зв'язку з чим рішення ІНФОРМАЦІЯ_2, оформлене Витягом з протоколу засідання комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, № 121 від 13.09.22019, щодо повернення документів позивачу для виплати одноразової грошової допомоги дружині та сину загиблого внаслідок поранення, пов'язаного із з проходженням військової служби, ОСОБА_3 , є протиправним та підлягає скасуванню, отже наявні підстави для задоволення позовних вимог в цій частині.
Щодо позовних вимог про зобов'язання відповідача призначити та виплатити позивачу одноразову грошову допомогу як дружині загиблого військовослужбовця, суд зазначає, що такі позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки у спірних правовідносинах відповідач не приймав рішення про відмову у призначенні позивачу одноразової грошової допомоги як дружині загиблого військовослужбовця та не надавав оцінку поданим позивачем документам, зокрема, не встановлював наявність або відсутність підстав для призначення позивачу такої допомоги з огляду на обставини загибелі (смерті) її чоловіка.
Суд не може перебирати на себе функцію уповноваженого державою органу та самостійно визначати наявність або відсутність підстав для призначення позивачу такої допомоги, у випадку, якщо відповідач цього не здійснив, оскільки у такому разі це не входить до предмету судової перевірки.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до встановлених обставин справи, відповідач не розглянув подані нею документи та не вирішив питання позивача по суті, а у червні 2019 року безпідставно прийняв рішення про повернення поданих документів на доопрацювання, у зв'язку з чим, з метою повного та ефективного захисту прав, свобод та інтересів позивача у спірних правовідносинах, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 повторно розглянути подану позивачем заяву.
При цьому відповідачу необхідно врахувати, що позивач звернулась за призначенням одноразової грошової допомоги, у строки, визначені ч. 8 ст. 16-3 цього Закону.
Судом встановлено, що рішення, оформлене Витягом з протоколу засідання комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, № 121 від 13.09.22019, щодо повернення на доопрацювання документів, поданих позивачем для виплати одноразової грошової допомоги як дружині та сину загиблого військовослужбовця, прийнято відповідачем поза межами повноважень.
Відповідачем не доведено обґрунтованість прийнятого рішення про повернення на доопрацювання поданих позивачем документів для вирішення питання про призначення одноразової грошової допомоги як матері загиблого військовослужбовця.
Сукупність вищенаведених встановлених обставин справи дає підстави визнати позовні вимоги частково обґрунтованими, доведеними матеріалами справи, і такими, що підлягають частковому задоволенню.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 у справі "Чуйкіна проти України" (Chuykina v. Ukraine) зазначив, що процесуальні гарантії, викладені у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, ратифікованої відповідно до Закону України від 17.07.1997 № 475/97-ВР (далі - Конвенція), забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов'язків. Таким чином ст. 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (рішення у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог п. 1 ст. 6 Конвенції.
Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для п. 1 ст. 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia) та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia).
Відповідно до частин першої та другої ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, з'ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, суд вважає, що наявні правові підстави для задоволення позову.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 8, 9, 10, 77, 90, 139, 205, 242- 246, 250, 251, 255, 295, 297 КАС України, суд
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум про повернення документів дружині - ОСОБА_1 та сину ОСОБА_2 , загиблого військовослужбовця Збройних Сил України ОСОБА_3 на доопрацювання, викладене у п. 2 Протоколу засідання комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум № 121 від 13.09.2019.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 розглянути подані членами сім'ї загиблого військовослужбовця Збройних Сил України ОСОБА_3 документи для отримання одноразової грошової допомоги та прийняти рішення відповідно до Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975.
У задоволенні решти частини позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Головенко О.Д.