про залишення позовної заяви без руху
17 лютого 2025 року м. Київ № 320/6435/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Вісьтак М.Я., розглянувши
позовну заявуОСОБА_1
доВійськової частини НОМЕР_1
провизнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач), в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає у незастосуванні позивачу при обчисленні та виплаті грошового забезпечення, матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, показника розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого Законом України «Про державний бюджет України» станом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023;
- зобов'язати відповідача здійснити позивачу перерахунок та виплату грошового забезпечення за період служби: з 01.01.2020 по 31.12.2020 із застосуванням розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого Законом України «Про державний бюджет України» станом на 01.01.2020; з 01.01.2021 по 31.12.2021 із застосуванням розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого Законом України «Про державний бюджет України» станом на 01.01.2021; з 01.01.2022 по 31.12.2022 із застосуванням розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого Законом України «Про державний бюджет України» станом на 01.01.2022; з 01.01.2023 по 28.05.2023 із застосуванням розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого Законом України «Про державний бюджет України» станом на 01.01.2023 шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт, з урахуванням проведених виплат та з відрахуванням податків, зборів і обов'язкових платежів;
- зобов'язати відповідача здійснити позивачу перерахунок та виплату матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за період служби: з 01.01.2020 по 31.12.2020 із застосуванням розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого Законом України «Про державний бюджет України» станом на 01.01.2020; з 01.01.2021 по 31.12.2021 із застосуванням розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого Законом України «Про державний бюджет України» станом на 01.01.2021; з 01.01.2022 по 31.12.2022 із застосуванням розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого Законом України «Про державний бюджет України» станом на 01.01.2022; з 01.01.2023 по 28.05.2023 із застосуванням розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого Законом України «Про державний бюджет України» станом на 01.01.2023 шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт, з урахуванням проведених виплат та з відрахуванням податків, зборів і обов'язкових платежів.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
В силу положень пункту 4 частини п'ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; докази, що підтверджують вказані обставини.
У разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску (частина шоста статті 161 цього Кодексу адміністративного судочинства України).
Так, згідно з приписами частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Крім того, відповідно до частин першої та другої статті 233 Кодексу Законів про Працю працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116). Домашній працівник має право звернутися до суду із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення в місячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Як вбачається зі змісту позовної заяви, звернення позивача до суду з даним позовом обумовлено протиправною, на його думку, бездіяльністю відповідача, що виявилась у незастосуванні при обчисленні та виплаті грошового забезпечення, матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, показника розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого Законом України «Про державний бюджет України» станом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023.
З матеріалів справи вбачається та позивач не заперечує, що проходив службу в військовій частині НОМЕР_1 з 2019 року по вересень 2024. Таким чином, про наявність протиправної бездіяльності суб'єкта владних повноважень позивачу було достеменно відомо ще з 2020 року.
Водночас з наведеною вище позовною заявою ОСОБА_1 звернулась до суду лише 06.02.2025, тобто з порушенням визначеного статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України строку звернення до адміністративного суду.
Суд не приймає до уваги доводи позивача викладені у заві про поновлення строку звернення до суду, яка долучена до адміністративного суд.
Водночас жодних доказів, які б свідчили про існування обставин, що об'єктивно перешкоджали позивачу звернутись з даним адміністративним позовом до суду у межах строків, встановлених законом, позивачем суду не надано.
Наведені вище обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам процесуального законодавства, у зв'язку з чим суд, враховуючи приписи статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху з наданням позивачу часу для усунення зазначених недоліків.
Вказані недоліки повинні бути усунені позивачем у п'ятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали шляхом подання до суду заяви про поновлення пропущеного строку на звернення до суду з даним позовом та доказів поважності причин пропуску такого строку.
Враховуючи викладене та керуючись частиною першою статті 169, статтями 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
2. Встановити позивачу п'ятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.
3. Роз'яснити позивачу, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
4. Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати (видати) позивачу(його представнику).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Вісьтак М.Я.