17 лютого 2025 року Справа № 280/11379/24 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Новікової І.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Національного агентства з питань запобігання корупції про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
09 грудня 2024 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі-позивач) до Національного агентства з питань запобігання корупції (далі - відповідач, НАЗК), в якому позивач просить суд зобов'язати відповідача внести зміни до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення, шляхом включення з такого Реєстру даних про вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-6 КУпАП.
Ухвалою суду від 16.12.2024 відкрито спрощене позовне провадження та призначено розгляд справи без повідомлення/виклику сторін.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що на підставі постанови Орджонікідзевського районного суду від 14.05.2018 позивач був внесений до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення. Позивач зазначає, що він звернувся до відповідача з заявою про виключення його з Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення у зв'язку з закінченням шестирічного терміну з моменту вчинення правопорушення та наявності перешкод підприємству на якому працює позивач для участі в тендерах по процедурі відкритих торгів на закупівлю товарів. Позивач зазначає, що йому було протиправно відмовлено у вилученні інформації про нього з Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення, оскільки відповідно до положень ст.39 КУпАП, якщо особа, піддана адміністративному стягненню, протягом року з дня закінчення виконання стягнення не вчинила нового адміністративного правопорушення, то ця особа вважається такою, що не була піддана адміністративному стягненню. Позивач зазначає, що нового адміністративного правопорушення протягом шести років з дня закінчення виконання стягнення за постановою Орджонікідзевського районного суду від 14.05.2018 по справі №335/1865/18 він не вчиняв. Вважає, що факт внесення його до Реєстру породжує стосовно нього правові наслідки та порушує конституційні, трудові, господарські, соціальні права людини. Просить задовольнити позовні вимоги.
Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив. В обґрунтування заперечень послався на те, що позивачу правомірно відмовлено у задоволенні заяви про виключення відомостей щодо нього з Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення. Так, представник відповідача посилається на те, що відповідно до п.8 розділу II Положення про Реєстр визначено чіткий перелік підстав для вилучення з Реєстру відомостей про особу, яка вчинила корупційне або пов'язане з корупцією правопорушення, зокрема, такими підставами є: ухвала суду про скасування вироку; винесення виправдувального вироку; відновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження; скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за корупційне або пов'язане з корупцією правопорушення; розпорядчий документ або судове рішення про скасування розпорядчого документа про накладення дисциплінарного стягнення; заява особи, яка з 24 лютого 2022 року до припинення або скасування воєнного стану брала безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України у складі Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань. Відповідач зазначає, що перелік підстав для вилучення з Реєстру відомостей про особу, яка вчинила корупційне або пов'язане з корупцією правопорушення є вичерпним та подвійному тлумаченню не підлягає. Представник відповідача вказував на те, що будь-які підстави для вилучення відомостей з реєстру відсутні, у зв'язку з чим позовні вимоги є такими, що задоволенню не підлягають.
Суд, дослідивши матеріали справи, повно та всебічно встановивши обставини справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв'язок у сукупності, дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
З матеріалів справи судом встановлено та не спростовано сторонами, що постановою Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 15.05.2018, залишеною 26.06.2018 без змін судом апеляційної інстанції (справа №335/1865/18), до ОСОБА_1 застосовано адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) у виді штрафу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1 700,00 грн на користь держави.
Постанова Апеляційного суду Запорізької області від 26.06.2018 стала підставою для внесення відомостей стосовно Позивача до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення (далі - Реєстр).
В подальшому, ОСОБА_1 звернувся до Національного агентства із заявою від 16.10.2024 №3101-211 щодо вилучення відомостей стосовно нього з Реєстру.
НАЗК, розглянувши вказану заяву, листом від 20.11.2024 №49-09/88099-24 відмовило у її задоволені.
Позивач, не погодившись з відмовою у вилучені інформації щодо нього з Реєстру, звернувся з позовом до суду.
Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), відповідно до яких у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до пункту 9 частини першої статті 11 Закону України «Про запобігання корупції» (далі - Закон №1700) до повноважень Національного агентства належить, зокрема, забезпечення ведення Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення (далі- Реєстр).
Частиною першою статті 59 Закону №1700 встановлено, що Відомості про осіб, яких притягнуто до кримінальної, адміністративної, дисциплінарної або цивільно-правової відповідальності за вчинення корупційних або пов'язаних з корупцією правопорушень, а також про юридичних осіб, до яких застосовано заходи кримінально-правового характеру у зв'язку з вчиненням корупційного правопорушення, вносяться до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення, що формується та ведеться Національним агентством.
Положення про Єдиний державний реєстр осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення, порядок його формування та ведення затверджуються Національним агентством.
На виконання вказаних норм Національне агентство розробило Положення про Єдиний державний реєстр осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення, яке затверджене рішенням Національного агентства від 09.02.2018 №166, та зареєстроване в Міністерстві юстиції України 21.03.2018 за № 345/31797 (далі - Положення).
Згідно з пунктом 2 розділу І Положення реєстр - електронна база даних, яка містить відомості про осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення, та про юридичних осіб, до яких застосовано заходи кримінально-правового характеру у зв'язку з вчиненням корупційного правопорушення.
Абзацом 1 пункту 3 розділу І Положення передбачено, що метою ведення Реєстру є забезпечення єдиного обліку осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення, та юридичних осіб, до яких застосовано заходи кримінально-правового характеру у зв'язку з вчиненням корупційного правопорушення.
Відповідно до пункту 2 розділу ІІ Положення підставою для внесення Реєстратором відомостей про особу, яку притягнуто до відповідальності за вчинення корупційного або пов'язаного з корупцією правопорушення, зокрема, є електронна копія рішення суду, яке набрало законної сили, з Єдиного державного реєстру судових рішень.
Отже, інформацію про осіб які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення/яких притягнуто до відповідальності за корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення вносяться до Реєстру.
Встановлено, що відомості щодо позивача було внесено до Реєстру у зв'язку з прийняттям постанови Апеляційного суду Запорізької області від 26.06.2018 справа №335/1865/18.
Факт внесення Національним агентством відомостей до Реєстру щодо позивачем позивачем не оскаржувався і не був визнаний у судовому порядку протиправним.
Пунктом 8 розділу II Положення встановлено, що підставами для вилучення з Реєстру відомостей про особу, яка вчинила корупційне або пов'язане з корупцією правопорушення, є:
1) ухвала суду про скасування вироку;
2) винесення виправдувального вироку;
3) відновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження;
4) скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за корупційне або пов'язане з корупцією правопорушення;
5) розпорядчий документ або судове рішення про скасування розпорядчого документа про накладення дисциплінарного стягнення;
6) заява особи, яка з 24 лютого 2022 року до припинення або скасування воєнного стану брала безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України у складі Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань.
Отже, підстави щодо вилучення з Реєстру відомостей є вичерпним, інших підстав для вилучення з Реєстру відомостей про особу, яка вчинила корупційне або пов'язане з корупцією правопорушення чинне законодавство не передбачає.
Таким чином відмова відповідача на звернення позивача ґрунтується на нормах чинного законодавства, а отже не є протиправною.
При цьому суд зазначає, що стаття 39 КУпАП регулює правовідносини, які виникають під час застосування КУпАП і слугує кваліфікуючою ознакою для застосування деяких статей КУпАП, які передбачають накладення стягнення за повторне вчинення правопорушення.
Водночас, нормами КУпАП не регулюється порядок формування та ведення Реєстру, що виключає можливість застосування статті 39 КУпАП, як підстави вилучення відомостей про особу із Реєстру.
Формування, ведення та надання відомостей з Реєстру здійснюватися Національним агентством виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином, діяльність Національного агентства, щодо ведення Реєстру полягає в офіційному фіксуванні відомостей про осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення, згідно із відповідним рішенням суду, і така дія є похідною від них.
Підстави щодо вилучення з Реєстру відомостей є вичерпним, інших підстав для вилучення з Реєстру відомостей про особу, яка вчинила корупційне або пов'язане з корупцією правопорушення чинне законодавство не передбачає.
Також, суд зазначає, внесення до Реєстру відомостей не впливає на юридичне становище особи, не змінює характеру й обсягу її прав та обов'язків та існуючого стану правовідносин, а також не містить ознак управління діяльністю інших суб'єктів.
Згідно з частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною першою статті 5 КАС України, передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Отже, обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражені права чи інтереси особи, яка стверджує про їх порушення.
Наявна у Реєстрі інформація не впливає на юридичне становище позивача, не змінює характеру й обсягу його прав і обов'язків та існуючого стану правовідносин.
Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.
Судом не встановлено факту порушення діями відповідача прав та охоронюваних законом інтересів позивача.
Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.
Частиною 1 статті 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) до Національного агентства з питань запобігання корупції (01103, м.Київ, бул.Миколи Міхновського, 28, код ЄДРПОУ 40381452) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя І.В. Новікова