14 лютого 2025 року Справа № 280/11531/24 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Конишевої О.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
до КОМУНАЛЬНОГО НЕКОМЕРЦІЙНОГО ПІДПРИЄМСТВА «ХАРКІВСЬКА МІСЬКА КЛІНІЧНА БАГАТОПРОФІЛЬНА ЛІКАРНЯ № 25» ХАРКІВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ (61000,м. Харків, пр-т. Олександрівський, буд. 122, код ЄДРПОУ 22689195)
про визнання протиправним та скасування довідки,-
11.12.2024 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до КОМУНАЛЬНОГО НЕКОМЕРЦІЙНОГО ПІДПРИЄМСТВА «ХАРКІВСЬКА МІСЬКА КЛІНІЧНА БАГАТОПРОФІЛЬНА ЛІКАРНЯ № 25» ХАРКІВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ (далі - відповідач), в якій позивач просить:
визнати протиправною та скасувати довідку військово-лікарської комісії КНП «Харківська міська клінічна багатопрофільна лікарні №25» Харківської міської ради від 09.05.2024 №143 в частині зазначення ступеню тяжкості травми за Класифікатором розподілу травм за ступенем тяжкості (Наказ МОЗ України від 04.07.2007 №370);
зобов'язати військово-лікарську комісію КНП «Харківська міська клінічна багатопрофільна лікарні №25» Харківської міської ради привести зміст довідки від 09.05.2024 №143 у відповідність до форми, визначеної Додатком 4 до Положення про військово- лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року №402.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що зважаючи на наявність наслідків його поранення, враховуючи норми Класифікатора розподілу травм за ступенем тяжкості, ВЛК при видачі довідки протиправно віднесено отриману травму до легкої. Просить позов задовольнити.
Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він зазначає, що надання оцінки діагнозу позивача на предмет того, чи підпадає він під дію статей Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби, виходить за межі судового розгляду. Просить в задоволенні позову відмовити.
Ухвалою суду від 16.12.2024 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.
Позивач проходив військову службу та під час виконання бойових завдань 30.04.2024 року потрапив під ворожий артилерійський обстріл та отримав ізольоване вогнепальне осколкове наскрізне поранення правого колінного суглобу, перелом правого надколінка. У зв'язку з цим з 01.05.2024 по 09.05.2024 позивач перебував на стаціонарному лікуванні у_КНП «Харківська міська клінічна багатопрофільна лікарні №25» Харківської міської ради.
Відповідно до довідки Військово-лікарської комісії КНП «Харківська міська клінічна багатопрофільна лікарні №25» Харківської міської ради від 09.05.2024 №143 «Діагноз та постанова ВЛК при причинний зв'язок захворювання. Ізольоване вогнепальне осколкове наскрізне поранення (30.04.2024) правого колінного суглобу. Перелом правого надколінка. Артроз колінного суглобу 1 ст. Травма, ТАК, пов'язана з проходженням військової служби згідно наказу № 370 від 04.07.2007р. Міністерства Охорони Здоров'я, травма відноситься до легких.».
Відповідно до довідки Центральної медичної (військово-лікарської) комісії ДУ «Головний медичний центр Міністерства внутрішніх справ України» №134/НГ: «Рішенням медичної (військово-лікарської) комісії: Стан після ізольованого вогнепального осколкового наскрізного поранення (30.04.2024) правого колінного суглобу, перелому правого надколінка у вигляді повільного консолідуючого вогнепального перелому правого надколінка з незначним порушенням функції. Поранення, ТАК, пов'язане із захистом Батьківщини. Травма «тяжка» згідно Класифікатору розподілу травм за ступенем тяжкості (Наказ МОЗ України від 04.07.2007 №370).
Позивач вважаючи, що відповідачем неправильно надана кваліфікація травми в довідці № 143 від 09.05.2024, звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
Абзацом 3 ч. 5 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» №3543-ХІІ встановлено, що особливості проходження медичного обстеження військовозобов'язаними та резервістами під час мобілізації, на особливий період визначаються Міністерством оборони України спільно з Міністерством охорони здоров'я України.
Відповідно до ч. 10 ст. 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» та з метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров'я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи, наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року №402, затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України.
Згідно пунктів 1.1., 1.2. розділу І Положення №402 (в редакції на час виникнення спірних відносин), військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов'язаних, установлює причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
Військово-лікарська експертиза - це:
медичний огляд призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби); військовозобов'язаних, офіцерів запасу, які призиваються на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військових навчальних закладах, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти та закладах фахової передвищої військової освіти (далі - ВВНЗ), ліцеїстів військових (військово-морських, військово-спортивних) ліцеїв (далі - ліцеїсти); осіб, звільнених з військової служби; працівників Збройних Сил України, які працюють у шкідливих та небезпечних умовах праці та залучаються до роботи з джерелами іонізуючого випромінювання (далі - ДІВ), компонентами ракетного палива (далі - КРП), джерелами електромагнітних полів (далі - ЕМП), лазерного випромінювання (далі - ЛВ), мікроорганізмами I-II груп патогенності, особливо небезпечними інфекційними хворобами; працівників допоміжного флоту Військово-морських Сил Збройних Сил України (далі - ВМС Збройних Сил України);
визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ, роботи за фахом;
установлення причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів.
За п.2.1 розділу І Положення №402 для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).
Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії.
Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов'язкові до виконання.
Відповідно до пункту 2.2 розділу І Положення №402 штатні ВЛК є військово-медичними установами. Вони мають гербову печатку, кутовий штамп та утримуються за окремим штатом. До штатних ВЛК належать: Центральна військово-лікарська комісія ВЛК регіону.
Штатні ВЛК комплектуються лікарями із клінічною підготовкою за однією з лікарських спеціальностей (терапія, хірургія, неврологія, психіатрія, оториноларингологія, офтальмологія, організація охорони здоров'я тощо), з досвідом роботи у військових частинах та закладах охорони здоров'я (установах).
Залучати особовий склад штатних ВЛК для вирішення питань та завдань, не пов'язаних із військово-лікарською експертизою, забороняється.
Відповідно до підп.2.5.1. п. 2.5 глави 2 розділу I Положення №402 до позаштатних постійно діючих ВЛК (ЛЛК) належать: госпітальні ВЛК; гарнізонні ВЛК; ЛЛК; ВЛК Десантно-штурмових військ; ВЛК ТЦК та СП; ВЛК розвідувального органу Міністерства оборони України; ВЛК Сил спеціальних операцій Збройних Сил України; ВЛК інших закладів охорони здоров'я комунальної або державної форми власності.
До участі в роботі позаштатних ВЛК на правах членів комісії залучаються головні (провідні) медичні спеціалісти, начальники відділень та інші лікарі-спеціалісти закладів охорони здоров'я в системі Міністерства оборони України, начальники медичної служби військових частин, де проходить службу військовослужбовець, що оглядається, та військові спеціалісти за клопотанням ВЛК ( підп. 2.5.5. п.2.5 глави 2 розділу I Положення №402).
Підпунктом 2.6.3. пункту 2.6 глави 2 розділу I Положення №402 на госпітальну (гарнізонну) ВЛК покладені наступні обов'язки:
проведення медичного огляду осіб, указаних у пункті 1.2 розділу I Положення (крім допризовників), з метою визначення ступеня придатності до військової служби та в інших випадках, указаних у пункті 1.4 розділу II Положення;
ведення книги протоколів ВЛК та здавання її в архів;
проведення контролю за повнотою та якістю обстеження під час проведення медичного огляду, терміном проведення обстеження;
проведення разом із провідними медичними спеціалістами ВМКЦ регіонів та начальниками медичної служби військових частин, що знаходяться у зоні відповідальності закладу охорони здоров'я в системі Міністерства оборони України, детального аналізу визнання військовослужбовців непридатними (обмежено придатними) до військової служби, розробка пропозицій щодо покращення стану здоров'я військовослужбовців та попередження їх дострокового звільнення з військової служби за станом здоров'я. Узагальнення пропозицій та надання їх до штатної ВЛК.
Рекомендації штатних ВЛК щодо організації лікувально-діагностичної роботи в цілях військово-лікарської експертизи є обов'язковими для виконання.
Пунктом 1.1. глави 1 розділу II Положення №402 встановлено, що медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров'я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням, з винесенням письмового висновку (постанови). Під придатністю до військової служби у цьому Положенні розуміється такий стан здоров'я і фізичного розвитку громадян, який дозволяє їм виконувати передбачені статутами, інструкціями службові обов'язки з конкретної військової спеціальності у виді Збройних Сил України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону (далі - інші військові формування), у мирний та воєнний час.
Медичний огляд проводиться ВЛК з метою визначення придатності:
до військової служби допризовників, призовників, військовозобов'язаних, резервістів (кандидатів у резервісти);
військовослужбовців до військової служби;
військовослужбовців до військової служби за військовою спеціальністю;
військовослужбовців до служби в Десантно-штурмових військах, плаваючому складі, морській піхоті;
кандидатів на навчання у ВВНЗ, ліцеїстів;
кандидатів до військової служби за контрактом;
кандидатів до участі у міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки (далі - МО) та у складі національного персоналу;
військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів, працівників Збройних Сил України для роботи з ДІВ, КРП, джерелами ЕМП, ЛВ та мікроорганізмами I-II груп патогенності, особливо небезпечними інфекційними хворобами;
військовослужбовців та працівників Збройних Сил України до служби (роботи) у спеціальних спорудах, працівників допоміжного флоту ВМС Збройних Сил України;
а також з метою визначення:
можливості проходження військової служби військовослужбовцями та проживання членів їх сімей за кордоном;
необхідності в тривалому спеціалізованому лікуванні, медичному спостереженні або в навчанні (вихованні) у спеціалізованих навчальних закладах членів сімей військовослужбовців, транспортабельності їх за станом здоров'я;
потреби у відпустці для лікування у зв'язку з хворобою або відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва);
потреби у тривалому лікуванні.
За п. 1.2. глави 1 розділу II Положення №402 постанови ВЛК приймаються на підставі Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби (далі - Розклад хвороб) (додаток 1), пояснень щодо застосування статей Розкладу хвороб (додаток 2) та таблиць додаткових вимог до стану здоров'я (далі - ТДВ) (додаток 3).
Розклад хвороб розроблений відповідно до вимог Міжнародної статистичної класифікації хвороб та споріднених проблем охорони здоров'я 10-го перегляду (далі - МКХ-10).
Відповідно до п.6.8. глави 6 розділу II Положення №402 на осіб, які проходять медичний огляд амбулаторно, заводиться Картка обстеження та медичного огляду, при стаціонарному огляді - медична карта стаціонарного хворого.
Огляд військовослужбовців обов'язково проводиться хірургом, терапевтом, невропатологом, офтальмологом, оториноларингологом (військовослужбовців-жінок - гінекологом), а за медичними показаннями - і лікарями інших спеціальностей. Обов'язково виконуються загальні аналізи крові та сечі, ЕКГ-дослідження, рентгенологічне обстеження органів грудної клітки. Потребу в додатковому обстеженні визначають лікарі за медичними показаннями.
Під час проходження медичного огляду військовослужбовець зобов'язаний надавати медичні документи щодо стану свого здоров'я. Дані, вказані в наданих військовослужбовцем медичних документах, враховуються лікарями під час формування постанов ВЛК.
Голова та члени ВЛК, за потреби, ознайомлюються з медичними записами у відповідному реєстрі ЕСОЗ, що характеризують стан здоров'я військовослужбовця, та вносять до нього відповідні записи.
Огляд вказаними лікарями військовослужбовців, направлених на ВЛК для вирішення питання про потребу у відпустці для лікування у зв'язку з хворобою або про потребу у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва), або у звільненні від виконання службових обов'язків, проводиться за медичними показаннями.
Військовослужбовцям, які проходять медичний огляд у зв'язку з продовженням контракту, обов'язково виконуються дослідження крові на антитіла до вірусу імунодефіциту людини (ВІЛ), поверхневий антиген до вірусу гепатиту “В» (HBsAg), загальні антитіла до вірусу гепатиту “С» (anti-HCV).
Медичний огляд військовослужбовців, які отримали захворювання, травми (поранення, каліцтва, контузії), з метою визначення ступеня придатності до військової служби проводиться при визначеному лікарсько-експертному наслідку (результаті) захворювання, травми (поранення, каліцтва, контузії).
Визначений наслідок (результат) захворювання, поранення, травми, контузії, каліцтва - це такий стан здоров'я, коли результати обстеження та лікування дають підстави ВЛК (ЛЛК) винести постанову про ступінь придатності до військової служби (служби за військовою спеціальністю), а подальше лікування не призведе до відновлення придатності до військової служби (п.6.10 . глави 6 розділу II Положення №402).
Щодо доводів позивача, що його травма підлягає кваліфікації «тяжка».
Суд зазначає, що не наділений повноваженнями надавати оцінку діагнозу позивача, стану його травми та здоров'я, оскільки це вимагає наявності медичної освіти та спеціальної підготовки.
Позивач не позбавлений права оскаржувати прийняте рішення до ВЛК вищого рішення та клопотати про проведення його медичного огляду лікарями Центральної ВЛК.
У межах адміністративного процесу суд не вправі надавати оцінку професійним діям конкретних лікарів-членів ВЛК при застосуванні ними відповідних методів огляду позивача, дослідження медичної документації, визначенні діагнозів та відповідності їх конкретній статті Розкладу хвороб, оскільки це потребує спеціальних знань у медичній галузі.
Розглядаючи по суті спори у справах щодо оскарження рішень ВЛК, суд вправі перевірити законність висновку ВЛК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку. Однак, суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку, оскільки як попередньо зазначалося, суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підставності висновку ВЛК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права.
Питання визначення наявності або відсутності певного діагнозу у позивача та його придатності (непридатності) до військової служби за результатами медичного обстеження є повноваженнями військово-лікарської комісії, а тому суд не вправі перебирати на себе повноваження цього органу.
До повноважень суду не належить надання оцінки діагнозу на предмет того, чи підпадає він під дію статей розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби з посиланням на пункт 3.13 глави 3 розділу II Положення №402. Відповідно до цієї норми у спірних питаннях та складних випадках право на винесення остаточного рішення залишається за ЦВЛК.
В пунктах 6.9-6.10 глави 6 Розділу ІІ Положення №402 наголошено, що при медичному огляді військовослужбовців метод індивідуальної оцінки придатності їх до військової служби повинен застосовуватись у кожному випадку. ВЛК враховує їх вік, освіту, військовий фах, підготовку, досвід, фактичну працездатність, спрямованість до подальшого проходження військової служби, думку командування і начальника медичної служби військової частини, викладені у службовій та медичній характеристиках, та можливість подальшого проходження військовослужбовцем військової служби на посаді, яка найбільше відповідає стану його здоров'я.
Медичний огляд військовослужбовців, які отримали захворювання, травми (поранення, каліцтва, контузії), з метою визначення ступеня придатності до військової служби проводиться при визначеному лікарсько-експертному наслідку (результаті) захворювання, травми (поранення, каліцтва, контузії).
Визначений наслідок (результат) захворювання, поранення, травми, контузії, каліцтва - це такий стан здоров'я, коли результати обстеження та лікування дають підстави ВЛК (ЛЛК) винести постанову про ступінь придатності до військової служби (служби за військовою спеціальністю), а подальше лікування не призведе до відновлення придатності до військової служби.
В ст. 81 графи ІІ Розкладу хвороб Положення №402 передбачені стани після проведеного лікування з приводу травм, отруєнь та деяких інших наслідків дії зовнішніх чинників, за якими військово-лікарські комісії приймають рішення:
-Тимчасово непридатні;
-Потребують лікування, відпустки, звільнення тощо.
За підп. 3 п. 3 Класифікатора розподілу травм за ступенем тяжкості, затверженого наказом МОЗ України 04.07.2007 № 370 до тяжких травм відносяться тривалі розлади здоров'я з тимчасовою втратою працездатності на 60 днів і більше.
За п.4 Класифікатора до легких травм відносяться тривалі розлади здоров'я з тимчасовою втратою працездатності до 60 днів.
Як встановлено, судом, Військово-лікарською комісією КНП «Харківська міська клінічна багатопрофільна лікарні №25» Харківської міської ради проведено медичний огляд ВЛК позивача 09.05.2024, за результатами якої складено довідку від 09.05.2024 №143. В довідці зазначено: «Діагноз та постанова ВЛК при причинний зв'язок захворювання. Ізольоване вогнепальне осколкове наскрізне поранення (30.04.2024) правого колінного суглобу. Перелом правого надколінка. Артроз колінного суглобу 1 ст. Травма, ТАК, пов'язана з проходженням військової служби згідно наказу № 370 від 04.07.2007р. Міністерства Охорони Здоров'я, травма відноситься до легких. На підставі статті 81 графи ІІ Розкладу хвороб потребує відпустки за станом здоров'я терміном 30 діб.».
Стосовно класифікації травми позивача як «легка», то така класифікація була прийнята відповідно до п. 4 Класифікатора розподілу травм за ступенем тяжкості з урахуванням того, що тривалість розладу здоров'я позивача з тимчасовою втратою працездатності була менше 60 днів.
Вказуючи на неправильну класифікацію його травми і посилаючись на Класифікатор, позивач при цьому не навів конкретного пункту, який порушив відповідач.
При вирішенні цієї справи суд наголошує, що не наділений правом втручатися в діяльність державних органів, що застосовують надані їм у межах закону повноваження на власний розсуд, без необхідності узгодження в будь-якій формі своїх дій з іншими суб'єктами. Втручання в повноваження суб'єкта влади виходить за межі завдань адміністративного судочинства.
Повноваження відповідачів щодо встановлення позивачу придатності до військової служби є виключною його компетенцією.
При цьому суд зауважує, що у своєму позові позивач не ставить під сумнів законність процедури прийняття відповідачем спірного рішення.
Враховуючи, що в ході розгляду справи не було встановлено допущених з боку відповідача порушень вимог чинного законодавства, які б стосувались саме процедури проведення медичного огляду позивача та оформлення його результатів, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову.
Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. При цьому, в силу положень частини 2 статті 77 вказаного Кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відсутні підстави для розподілу судових витрат у справі.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 139, 241-246, 255, 262, 295, 297 КАС України, суд
У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до КОМУНАЛЬНОГО НЕКОМЕРЦІЙНОГО ПІДПРИЄМСТВА «ХАРКІВСЬКА МІСЬКА КЛІНІЧНА БАГАТОПРОФІЛЬНА ЛІКАРНЯ № 25» ХАРКІВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ (61000,м. Харків, пр-т. Олександрівський, буд. 122, код ЄДРПОУ 22689195) - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення виготовлено в повному обсязі 14.02.2025.
Суддя О.В. Конишева